Выводы:Бухгалтерія щоденно поглинає велику кількість документів і, перероблюючи їх, не має точного уявлення про обсяги документів, що підлягають обробці, їх характер, види, властивості, походження, а також про якість зафіксованої в них економічної інформації, темпи їх надходження, ступінь захисту та реалізації за допомогою документування; не відомі і не досліджені причини, які впливають на цей темп; немає достатніх даних про взаємний зв’язок документів між собою та питому вагу кожного окремого їх виду в кількісному співвідношенні. Зміст документування, його місце і функції в системі бухгалтерського обліку в українській обліково-економічній літературі до цього часу майже не розглядались, дослідження з цієї проблеми не велись, що негативно відбивається на розвитку теорії обліку, стримується наукова організація бухгалтерської праці. Існуюча система документообігу є складною та громіздкою внаслідок наявності значної кількості різних видів і форм документів, різниці в побудові аналогічних за змістом форм, повторень окремих показників в різних документах, багатоетапності процесу документообігу. Дослідження показали, що в процесі документування ряд функцій обліку реалізуються недостатньо, в більшості бухгалтерій потік документів рухається самоплинно, без регулювання і необхідного поточного контролю. Головне в класифікації документів – економічний зміст відображеної в ньому операції. Класифікація бухгалтерських документів за їх економічним змістом тотожна групуванню за їх призначенням, а звідси, поділ документів доцільно здійснювати лише за двома ознаками: бухгалтерською та юридичною.