Вступление: Вступ
Проблеми економічного розвитку сучасного світу виступають як виключно актуальні для розвитку людства. Це обумовлено роллю, яку відіграє економічна сфера, та взаємопов’язаністю економічної сфери з іншими складовими цивілізаційного розвитку.
В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Під ТНК розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох або більше країнах і управління цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК виступає як мережа взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові частини і філії в інших країнах
Швидке зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних меж супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту.
В умовах сучасного розвитку світової економіки, головним суб’єктом інвестиційної діяльності виступають ТНК. За даними останнього з доступних річних звітів ЮНКТАД у світі діють 64 тис. ТНК, які мають 870 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7 трлн. дол.
Проблематика ТНК в умовах глобалізаційних процесів в сучасному світі займала провідне місце в економічних дослідженнях, в результаті чого сформувалась методологія аналізу як безпосередньо загальних засад ТНК, так і можливостей оптимізації їх діяльності в окремих країнах, включаючи Україну. Все це знайшло відображення в працях вітчизняних економістів – Л.Бакаєва, О.Білоруса, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Л.Кістерського, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, С.Мочерного, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, О.Рогача, В.Рокочої, М.Рубцової, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Якубовського та інших. Ця ж проблематика розглядається в дослідженнях багатьох авторів близького та далекого зарубіжжя, зокрема в працях Р.Вернона, Дж.Даннінга, Р.Камерона, Ф.Модігліані, Г.Перлмуттера, М.Портера, В.Ростоу, Дж.Стіглиця, А.Тобіна, П.Фішера, Р.Хамермеша та інших.