Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»Кримінальне право»

Докази та доказування в кримінальному процесі

Карточка работы:60332б
Цена:
Тема: Докази та доказування в кримінальному процесі
Предмет:Кримінальне право
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Українська Академія Банківської Справи Національного Банку України (УАБСНБУ) (г. Суми)
Содержание:Вступ 3 1. Поняття, сутність і види доказів у кримінальному процесі 6 2. Засоби отримання і процесуальний порядок формування доказів у кримінальній справі 15 3. Поняття, доказування. Його зміст. Суб’єкти процесу доказування 21 4. Процесуальні гарантії в доказуванні 31 Висновок 39 Список використаних джерел 40
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування (нерідко його називають судовим, але це, на наш погляд, неточно відображає суть цього поняття), під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються процесуальні рішення. Цим обумовлюється те, що доказування має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких, вони залучають до цієї діяльності, а також те, що нормативне регулювання і теоретичне дослідження проблем доказування посідає чільне місце в кримінально-процесуальному праві, важливішою складовою частиною якого є доказове право, і в науці кримінального процесу, де провідну роль відіграє теорія доказів (або її їде називають ученням про докази). У кінцевому підсумку в кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні, галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу. За своєю гносеологічною суттю кримінально-процесуальне доказування являє собою різновид людського пізнання дійсності. Воно не є науковим у тому розумінні, що не ставить собі за мету пізнання закономірностей розвитку природи І суспільства, але в плані встановлення окремих фактів, явищ дійсності воно має багато спільного з науковим пізнанням, насамперед історичним. У кримінально-процесуальному доказуванні як пізнавальній діяльності застосовуються (звичайно, з урахуванням його специфіки) всі закони і категорії діалектичної і формальної логіки. Ця специфіка зумовлена передусім об'єктом, завданнями і засобами пізнання, колом його суб'єктів, процесуальними строками і процесуальною формою. Розглядаючи зміст кримінально-процесуального доказування можна виділяти два його види, або аспекти: доказування як дослідження фактичних обставин справи, що полягає в діяльності відповідних органів і осіб по збиранню, перевірці та оцінці доказів, і доказування як логічне І процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, рішення в справі. Не важливо, зокрема, для законодавчого регулювання й теоретичного дослідження питання про обов'язок доказування. Доказування являє собою сплав практичних дій і мислення, фізичної і розумової діяльності суб'єктів кримінального процесу. Його елементами є з збирання (формування), перевірка й оцінка доказів та їх джерел. На практиці ці елементи злиті воєдино, тісно і нерозривно переплітаються один з одним. Виділяються ж вони з єдиного процесу доказування в наукових, навчальних, нормотворчих і практичних цілях. Отже, елементами, процесу доказування як дослідження є збирання (сформування), перевірка й оцінка доказів та їх джерел. Щодо другого виду, або аспекту, доказування в кримінальному процесі, то його важливішими елементами є письмове або усне формулювання певної тези (наприклад, обвинувальної чи виправдувальної) і наведення аргументів для її обґрунтування. Цей вид доказування близький до того, що існує у формальній логіці. Загальне поняття доказування в кримінальному процесі можна визначити таким чином: це—діяльність суб'єктів кримінального процесу по збиранню (формуванню), перевірці й оцінці доказів та їх процесуальних джерел, а також по формулюванню на цій основі певних тез і наведення аргументів для їх обґрунтування. Кримінально-процесуальне доказування регулюється нормами КПК, які в своїй сукупності називаються доказовим правом. До системи норм доказового права входять: а) насамперед норми глави 5 КПК "Докази", які регулюють, зокрема, предмет доказування в кримінальній справі, поняття й оцінку доказів і їх процесуальні джерела; б) норми-принципи кримінального процесу; в) норми, які передбачають права й обов'язки суб'єктів кримінального процесу; г) норми, що регулюють слідчі (судові) та Інші процесуальні дії по збиранню і перевірці доказів; д) норми, які встановлюють підстави, а також порядок прийняття й обґрунтування процесуальних рішень. Доказове право вивчається теорією доказів (вона ще називається вченням про докази) як складовою частиною науки кримінального процесу, причому не тільки в його статиці, а й у динаміці, історичному розвитку, в застосуванні на практиці як у нашій країні, так і в зарубіжних державах. Теорія доказів розробляє наукові рекомендації по розвитку доказового права і вдосконаленню практики його застосування слідчими органами, прокурорами суддями, адвокатами. Тому, метою даного дослідження є визначення поняття, сутності та доказів та доказування в кримінальному процесі. Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання: 1) дослідити загальну характеристику поняття, сутність і види речових у кримінальному процесі; 2) визначити засоби отримання і процесуальний порядок формування доказів у кримінальній справі; 3) проаналізувати поняття, доказування. Його зміст. Суб’єкти процесу доказування; 4) охарактеризувати процесуальні гарантії в доказуванні Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час збирання, використання, збереження доказів та під час доказування в кримінальній справі. Предметом дослідження є чинне законодавство, монографічні та публіцистичні дослідження з питань доказів та доказування в кримінальному процесі України.
Объём работы:
41
Выводы:Отже на останок слід зазначити, що 1. Кримінально-процесуальний закон України, на відміну від законодавства держав Євросоюзу, містить легальне визначення до¬казів, згідно з яким ними можуть бути будь-які фактичні дані. Невід'ємними ознаками кримінально-процесуальних доказів є їх допустимість, належність, достовірність та достатність. Об'єктивна істина є пізнавальним ідеалом, якого мають прагнути суб'єкти кримінально-процесуального доказування. Елементами процесу доказування є: 1) побудова і динамічний розвиток версій; 2) збираний доказів; 3) перевірка доказів; 4) оцінка доказів; 5) обґрунтування висновків у справі, які не можна розглядати як етапи доказування. Процес доказування здійснюється у всіх стадіях кримінального процесу у формах і способами, що залежать від особливостей кожної стадії. Особливими в кожній стадії кримінального процесу є: коло засобів доказування; коло суб'єктів доказування; коло обставин, що підлягають доказуванню; межі доказування.
Вариант:нет
Литература:1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 41. 2. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами станом на 28 серпня 2001 р.). -К.: Юрінком-Інтер, 2001. 3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. редакцією Маляренка В.Т., Гончаренка В.Г. - К.: Форум, 2003. 4. Закон України від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність" // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303. 5. Закон України від 30 червня 1993 р. "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358. 6. Закон України від 22 травня 2003 р. "Про електронні документи та електронний документообіг" // Відомості Верховної Ради України. — 2003. - № 36. - Ст. 275. 7. Инструкция о порядке изьятия, учета, хранения и передачи вещественных доказательств по уголовным делам, ценностей и иного имущества органами предварительного следствия, дознания и судами от 18 октября 1989 г.: Письмо Генеральной прокуратури СССР, Верховного Суда СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, КГБ СССР № 34/15 от 12 февраля 1990 г. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К., 2004. 9. Гмирко В. Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристики, класифікація. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 3. 10. Теория доказательств в советском уголовном процессе. — 2-е изд. — М., 1973. - С. 225. 11. Основы теории вещественных доказательств. И. Кертэс. М, изд. ВНИИ МВД СССР, 1973, С. 104 12. Попелюшко В. О. Предмет доказування в кримінальному процесі (кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти). — Острог, 2001. 13. Салтевський М. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Право України. — 1996. — № 1. 14. Тертишник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств. — Харьков, 1998 15. Салтевський М. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Право України. — 1996. — № 1. 16. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. редакцією Маляренка В.Т., Гончаренка В.Г. - К.: Форум, 2003. 17. Шевченко В. Співвідношення понять "факту", "фактичних даних", "відомостей про факти" та "доказової інформації" // Право України. — 2003. - № 2. 18. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. — Львів, 1978. 19. Домбровський Р. Г. Соотношение познания и доказывания в судебном исследовании. — Рига, 1976. — С. 35. 20. Карнеева Л. М. Развитие основных понятий теории доказательств в советском уголовном процессе. — Воронеж, 1970. — С. 131. 21. Шейфер С. А. Следственные действия — система и процессуальная форма — М., 1981. — С. 51. 22. Фаткулин Ф. Н, Обвинение и защита по уголовным делам: Учеб. пособие. - Казань, 1976. — С. 93—95. 23. Коновалов В. Н. Проблемы логики и психологии в следственной практике. К., 1970. — С. 73. 24. Курылев С. В. Основы теории доказательств в советском правосудии. — Минск, 1969. — С. 35. 25. Коваленко Є. Г., Гончар М. М. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи: Поняття та зміст // Науковий вісник. — 1996. — №. 1 - с. 244-251. 26. Лузгин И. М. Расследование как процесе познания— М., 1969— С 21-22. 27. Копнин П.В. Гносеологичеекие и логические основи науки.— М., 1974.— С. 193. 28. Тертышник В.М. Слинько С.В. Теория доказательств — Харьков 1998. 29. Тертышник В.М. Уголовный процесс — Харьков. 1998. 30. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне Право України. - X.: РИФ «Арис ЛТД». - 1999. - С.24. - 527с. 31. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. - К.: "Лидідь",1999. - С.35-39. 32. Назаров В.В., Омельченко Г.М. Кримінальний процес України: Підручник.- К.: Юридична думка, 2005.- 548 с. 33. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курст лекцій: Навч. Посібник.- К.: Істина, 2005.- 456 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (384)