Фізіологічна надійність людини

Содержание: Вступ Фізіологічна надійність людини Висновки Список використаної літератури

Вступление: Безпека складної технічної системи, її надійність і ефективність у значній мірі залежать від людини, що є складовою частиною цієї системи. Досвід експлуатації різних склад¬них систем дозволяє стверджувати, що там, де працює людина, з'являються помилки. При цьому часто небезпечні та складні ситуації виникають незалежно від рівня кваліфікації, знань і досвіду. Тому прогнозування надійності технічної системи без врахування надійнос¬ті роботи людини неможливе. Людина більш складна система, ніж будь-яка техніка, і взаємозв'язок психофізіологічних факторів недостатньо вивчений, ніж механізмів. Людині внутрішньо властива менша стабільність, ніж машині, на її роботу впливає більша кількість факторів. Тому надійність оператора при проектуванні складних технічних систем повинна також враховуватися, як і надійність технічних засобів, що включаються в систему. Сьогодні, у зв’язку з ускладненням техніки та технологій «людському чиннику» надається першорядне значення, обумовлене тим, що суспільство зацікавлене у винятково надійній діяльності працюючих. Проте надійність виконання робочих функцій залежить від проявів ряду несприятливих соціальних, економічних і екологічних чинників, в тому числі, глобального масштабу, дія яких сприяє появі помилок працюючих осіб, зокрема, операторських професій. У зв’язку з великими вимогами, які пред’являє техніка до психофізіологічних якостей працюючої людини розвинулась значна диспропорція між можливостями людини і вимогами до неї з боку техніки. Тому усе більше нещасних випадків і аварій відбуваються вже з вини людини, а не техніки. Якщо раніше (до 70-х років ХХ століття) більше 75 % всіх подій у техногенній сфері було спричинено технічними причинами, то сьогодні простежується тенденція різкого зсуву причин появи цих подій убік прояви дії «людського чинника». Аналіз наукових публікацій стосовно забезпечення надійності діяльності особистості в особливих та екстремальних умовах дає можливість стверджувати про значний інтерес до цієї проблеми. Проте на сьогодні існують лише поодинокі дослідження, предметом яких є пошук оптимальних методів прогнозування, оцінки та психологічної підтримки професійної та функціональної надійності працівників ризиконебезпечних професій. Незважаючи на актуальність цієї проблеми, вона залишається ще недостатньо теоретично й методично розробленою.

Выводы: Таким чином, підсумовуючи викладений матеріал, можна зробити такі висновки: 1. Умови, зміст та сутність діяльності людини вимагають пошуку ефективних психологічних методів і засобів забезпечення її надійності. 2. Визначене поняття надійності діяльності людини (як безвідмовність, безпомилковість і своєчасність його дій, спрямованих на виконання СБЗ протягом необхідного часу в наявних умовах, критеріями якої є ефективність виконання діяльності в ускладненій ситуації та психологічна стійкість, яка гарантує “збережуваність” за цих обставин оптимальних робочих параметрів індивіда) дозволяє конкретизувати сутнісну основу вирішення проблеми психологічного забезпечення надійності фахівця. 3. За змістом психологічне забезпечення надійності діяльності має включати: психологічну діагностику; психологічне прогнозування ефективності майбутньої діяльності; психологічну підготовку особового складу та психологічну підтримку його під час діяльності; психологічне вивчення і моделювання майбутніх умов діяльності; навчання військовослужбовців методів саморегуляції і вольової мобілізації та ін. 4. Сформульовані концептуальні підходи до дослідження надійності діяльності людини є підґрунтям для визначення методики експериментального виявлення оптимальних шляхів, методів та прийомів її діагностики, прогнозування, формування та вдосконалення. Вплив людини-оператора на надійність ергатичної системи розглядається у двох напрямках: – поняття теорії надійності застосовуються до людини-оператора аналогічно технічним елементам (вводяться показники, аналогічні показникам надійності технічних систем: інтенсивність відмов, інтенсивність відновлення, коефіцієнт готовності); – зважаючи на динамічність і стохастичність властивостей людини, не ставиться питання про показники надійності, але при цьому враховуються можливість помилкових дій людини-оператора і його здатність компенсувати наслідки відмов технічних систем.

Литература: 1. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. 4-те вид., перероб. і доп. Затверджено МАП / За ред. В.Г. Цапка. — К., 2006. — 397 с. 2. Бедрій, Я. І. та ін. Безпека життєдіяльності Текст / Я. І. Бедрій : навч. посіб. для студентів. — Львів : АРІ, 2006. — 271 с. 3. Гринин, А. С., Новиков, В. Н. Безопасность жизнедеятельности Текст / А. С. Гринин, В. Н. Новиков : учеб. пособие. — М. : Высшая школа, 2004. — 285 с. 4. Лапин, В. М. Безпека життєдіяльності людини Текст / В. М. Лапин : навч. посібник. — Львів : ЛБК; К. : Знання, 2008. — 184 с. 5. Панкратов, О. М., Міляєв, О. К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях Текст / О. М. Панкратов, О. К. Міляєв : навч. посіб. - К. : КНЕУ, 2005.- 483 с. 6. Хван, Т. А. Безопасность жизнедеятельности Текст / Т. А. Хван : учеб. пособие. — Р. н/Д: Феникс, 2008. — 352 с.