Джерела банківського права. Правова характеристика Закону України „Про банки і банківську діяльність” як основного Закону, що регулює діяльність банків

Содержание: Вступ 2 1. Характеристика джерел банківського права 3 2. Правова характеристика Закону України „Про банки і банківську діяльність” 12 Висновки 15 Список використаної літератури 16

Вступление: Починаючи з ХХ ст., характерною рисою ринкової економіки є визначальна роль держави у подальшому розвитку взаємозв'язків між суб'єктами ринку. Банківська система – це особливий вид економічної діяльності, який без регулюючого впливу держави набирає ознак хаотичності, непрогнозованості, призводить до фінансового краху. Саме тому державне регулювання банківських систем необхідно розглядати як цілісну систему взаємовідносин регулюючих органів та банківських структур, основними особливостями якої є специфічний спосіб взаємозв'язку й взаємодії її складових елементів. Україна після проголошення незалежності одним із невідкладних і пріоритетних завдань визначила реформування банківської системи з подальшою розробкою та прийняттям необхідного банківського законодавства. Водночас зміни, що відбуваються на сьогоднішній день в політичному життю, які певною мірою впливають на економічний розвиток країни, потребують удосконалення банківської діяльності та адміністративно-правового врегулювання багатьох питань, які досі вирішувалися на рівні нормативно-правових актів Національного Банку України (у подальшому НБУ). Один із пріоритетних напрямків державної політики щодо реформування банківської діяльності, на нашу думку, повинен бути спрямованим на уніфікацію банківських стандартів та гармонізацію національного законодавства в руслі законодавства Європейського Союзу. Значний вплинули на дослідження у галузі фінансового права та банківської діяльності наукові дослідження вчених: М.Г. Брегіна, Л.К. Воронової, П.Т. Геги, Е.С. Дмитренка, А.Г. Зюнкіна, Є.В. Карманова, О.О. Кочана, О.А. Костюченка, Н.П. Кучерявенка, О.П. Орлюка, І.Н.Пахонова, А.О. Селіванова, та ін.

Выводы: Нормативно-правове поле регулювання банківської справи в Україні почало формуватися з часу проголошення незалежності України. Враховуючи важливість банківського регулювання у забезпеченні стабільності у розвитку економіки в Україні, існує спеціальне банківське законодавство. Основою банківського законодавства є Конституція України. Всі законодавчі та нормативно-правові акти повинні прийматися з врахуванням принципів та положень Основного Закону держави. Саме такі документи формують адекватну правову інфраструктуру у державі, в якій існує верховенство закону. Правова інфраструктура банківського регулювання в Україні має три рівні: 1) Законодавство. За відсутності єдиного систематизованого нормативно-правового акту, норми якого б урегульовували взаємовідносини, що виникають у сфері банківської діяльності, такого, як наприклад, Банківський кодекс, банківське законодавство, класифікують як загальне, такі спеціальне. 2) Серії регулятивних правил. Регулятивні (підзаконні нормативні) акти стосуються безпосередньо правил здійснення банківських операцій, які розробляють компетентні наглядові органи. Сюди можна віднести Постанови Кабінету Міністрів, Постанови Правління НБУ, Укази Президента. Приклади охоплюють і правила регулювання достатності капіталу; порядок формування обов'язкових резервів; правила здійснення валютних операцій тощо. 3) Роз'яснення та коментарі до нормативно-правових документів. Це інтерпретація нормативно-правових актів, що надає наглядовий орган для деталізації своїх дій щодо застосування законодавства або регулятивних правил.

Литература: 1. Банківське право України: Навчальний посібник /За заг. ред. А.О. Селіванова – С. 39-40. 2. Ефимова Л.Г. Банковское право. – М.: БЕК, 1994; Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы, перспективы. – М.: Дело, 1995; 3. Олейник О.М. Основы банковского права. – М.: Юрист, 1997. 4. Карманов Є.В. Банківське право України: навчальний посібник. – С. 26. 5. Конституция РФ. Комментарий / Под ред. Б.А.Топорнина, Ю.М. Батурина, Р.Г. Орехова. – М., 1994. 6. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. – К.: Ін Юре, 1997. – С. 31. 7. Научно-практический комментарий к Банковскому кодексу Республики Беларусь. Кн. 1, 2005. – С. 14-15. 8. Олейник О.М. Основы банковского права. Курс лекций. – М. : Юрист, 1997. – С. 61–62. 9. Основы права Европейского Союза: схемы и комментарии: Учеб. пособие /Под ред. д.ю.н., проф. С. Ю. Кашкина. – М.: ИНФРА-М. – 2002. – С. 8. 10. Вартоенко І.Д. Тлумачення Конституції України: питання теорії і практики в контексті світового досвіду. Автор. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – Одеса, 2001. – С. 1. 11. Сугоняко О., Кампо В., Жуков А. Конституція і розвиток банківської діяльності: актуальні правові проблеми //Вісник НБУ, червень 2000. – С. 26. 12. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – К. : Український центр правничих студій, 2001 . – С. 132. 13. Шепель А.О. Деякі правові аспекти європейської інтеграції України //Часопис Київського університету права. – 2002. – № 1. – С. 81–82; Основы права Европейского Союза: схемы и комментарии: Учеб. пособие /Под ред. д.ю.н., проф. С. Ю. Кашкина. – М.: ИНФРА-М. – 2002. – С. 8. 14. Рябініна Л. Роль національного банку та законодавчих актів України в її економічному розвитку// Економіка та держава. – 2004, № 8. – С. 34-47. 15. Тігіпко С. Стратегічні напрямки інтеграційного розвитку банківської системи України// Вісник Української академії банківської справи. – 2004, № 1 (16). – С. 3-9. 16. Старинський М. Порівняльне банківське право. – Суми: Університетська книга, 2006. – 299 с. 17. www.rada.gov.ua