Выводы: Висновки
Існуючі крайнощі, такі як чистий хаос і тотальне зовнішнє управління не прийнятні в соціальному управлінні. Чистий хаос означає розвиток стихійних, ринкових механізмів відбору, виживання сильніших. Тотальне зовнішнє управління – це повний контроль і політика протекціонізму по відношенню до вибраних структур, державна монополія і т.п.
Хаос же виконує ряд функцій в процесах самоорганізації і самоуправління: малі флуктуації є механізм виходу на одну з можливих тенденцій самоструктуралізації відкритого нелінійного середовища; це спосіб синхронізації темпів еволюції підсистем усередині складної системи для збереження її цілісності; балансування на краю хаосу є способом підтримки складної організації; хаос є чинником пристосування до мінливих умов навколишнього середовища; хаотичність, різноманітність елементів є основа досягнення їх єдності, організації; хаос є стимулом виходу з еволюційної безвиході; на стадії спаду активності і зростання хаотичних процесів можуть встановлюватися нові зв'язки, виникати нові структури, хаос становиться чинником оновлення складної організації.
Хаос в синергетиці має двоїсту сутність. З одного боку хаос є руйнівним і приводить до дезорганізованості системи, а з іншого він є конструктивним і сприяє процесам організації. Для державного управління важливо, щоб руйнуюча дія хаосу була спрямована на ті структури та явища, які непотрібні в соціально-економічній системі, втратили свою актуальність, а конструктивна – на ті які сприяють її розвитку. В якості конструктивного хаосу може бути використаний хаос, який притаманний ринку, а також такі явища як свобода слова та демократичні механізми в соціальному управлінні.
Однак тут повинні існувати такі підходи до управління складними динамічними системами, які підтримують певний ступень організації, який дозволяє забезпечувати керованість соціально-економічних процесів. Роль інформаційних систем в управлінні хаосом визначається її аналітичною підсистемою, яка використовуючи математичні моделі дозволяє визначати ті граничні стани системи, що характеризують взаємовідношення процесів руйнування і розвитку.
Прийняття рішень в таких умовах є найбільш складною задачею для керівників державних органів. Ситуації, які мають ознаки хаосу і відповідну міру невизначеності, є найбільш складними для розробки альтернатив, їх аналізу і вибору з них найбільш сприятливої. В цьому випадку інформаційна система не може забезпечити керівника надійною інформацією про наслідки реалізації тієї, або іншої альтернативи. Ця інформація характеризує можливі наслідки тільки з відповідною ймовірністю результату, тобто керівник приймає рішення в умовах ризику. Тому для забезпечення вироблення подібних рішень необхідно застосовувати інформаційну систему підтримки прийняття рішень.
Однак професійна підготовка керівника і його досвід роботи в таких умовах може стати вирішальним фактором при вирішенні складних соціально-економічних проблем. Такі складні рішення приймаються, як правило, на вищих рівнях управління державою, тому важливо забезпечити керівників вищого рангу інформацією, яка надходить з місцевого рівня, з галузевих підсистем, статистичними даними.
Для цього інформаційна система повинна працювати на державному рівні і бути інтегрованою з регіональними, галузевими та іншими інформаційними системами, які забезпечують управлінській процес в системі державного управління та місцевого самоврядування.