Розвиток єдиного європейського ринку

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЙОГО РОЗВИТКУ 6 1.1. Сутність Єдиного Європейського ринку 6 1.2. Правове регулювання переміщення товарів на Єдиному Європейському ринку 10 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЄДИНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ 19 2.1. Зовнішньоторговельна політика Європейського Союзу 19 2.2. Дослідження аспектів торгівлі на Єдиному Європейському ринку 23 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЄДИНОГО ЄВРПОЕЙСЬКОГО РИНКУ 28 3.1. Наслідки глобальної фінансової кризи в діяльності Європейського ринку 28 3.2. Співпраця Україні з Єдиним Європейським ринком 30 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40 Додаток А 44

Реферат: АНОТАЦІЯ Дана робота є курсовою роботою з дисципліни «Міжнародна економіка» на тему: «Розвиток Єдиного Європейського ринку». Робота складається з трьох основних частин (розділів), вступу, висновків та списку використаної літератури. В роботі проведено теоретико-методологічне дослідження Єдиного Європейського ринку, обґрунтовано шляхи розв’язання існуючих проблем, а також виявлено яким чином і за яких умов на цьому ринку повноцінно може працювати Україна. Обсяг роботи — 44 машинописних сторінок. Для написання роботи використано 35 літературних джерел.

Вступление: ВСТУП Існує багато програм фінансування, як національних, так і союзних, які підтримують діяльність підприємств у різних галузях діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності як на внутрішньому ринку, так і в Єдиному Європейському Ринку. Європейський Союз (ЄС) є результатом процесу співпраці та інтеграції, який розпочався у 1951 році між 6-ма країнами. 56 років поспіль об’єднує 27 держав-членів і планує розширюватися й надалі. Завдання ЄС включають просування економічного та соціального прогресу, визначення ідентичності ЄС на міжнародній арені, впровадження європейського громадянства, розвиток зони свободи, безпеки та законності, а також підтримку та розвиток законодавства ЄС. Економічна Європейська Спільнота, створена у 1957 році через Римський Договір, покликана заснувати Єдиний Ринок з градованим виключенням торгівельних перешкод між країнами-членами. Концепція Спільного Ринку включає: митне об’єднання; внутрішній ринок: розпуск, між країнами члени, перешкод по відношенню до тих чотирьох основних вільностей (вільне пересування осіб, товарів, послуг та капіталу); вільна конкуренція: забезпечити конкуренцію на внутрішньому ринку; спільна торгівельна політика: найбільш важлива різниця між концепцією спільного ринку та зона вільної торгівлі. Отже, Європейський Союз поставив у центрі своїх дій єдиний ринок, який вважає основним об’єднуючим прогресивним елементом. Актуальність теми, висвітленої в даній роботі, тим більша сьогодні, чим більш об’ємним стає Єдиний Європейський ринок (ЄЄР) та чим глибшою стає економічна криза в Європі. Керівництво Європейського Союзу зацікавлено в тому, аби ЄЄР розвивався стало, що зумовило б поступовий вихід із кризи. Однак цьому заважає цілий ряд причин: постійні коливання курсів євро та американського долара; вихід на ринок продукції країн, що не є членами Євросоюзу, однак за менші ціни можуть запропонувати продукцію, не гіршу за якістю. Не менш актуальним є вихід України на ЄЄР. Україна обрала свій шлях до ЄС, проголосивши своє прагнення до приєднання до Європейського Союзу. В даний момент це проявляється у тісній співпраці Євросоюзу та нашої держави. Як відомо, Україна традиційно підтримує та розвиває економічні, торгівельні, культурні та інші зв’язки з країнами, що входять до цього інтеграційного об’єднання, вживає заходів щодо активізації відносин у рамках зазначеної Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. Дана робота присвячена дослідженню особливостей функціонування Єдиного Європейського ринку та можливості повноцінної участі в ньому України. Особливу увагу приділено як раз останній позиції. Робота має на меті комплексне дослідження стану Європейського Єдиного ринку та аналіз існуючих проблем. Запропоновано шляхи вирішення даних проблем як Європейським Союзом, так і Україною. Мета роботи зумовила наступні її завдання: — дослідити сутність ЄЄР; — розглянути правове регулювання переміщення товарів на Єдиному Європейському ринку; — дослідити зовнішньоторговельної політики Євросоюзу; — дослідити показники торгівлі на ЄЄР; — проаналізувати наслідки економічної кризи для ЄЄР; — дослідити можливості співпраці України з ЄЄР. Предметом дослідження є проблеми та перспективи розвитку Єдиному Європейському ринку. Об‘єктом дослідження є розвиток Єдиному Європейському ринку. Для написання роботи використано різні види джерел, основну увагу з яких приділено зарубіжним виданням в українському на російському перекладах.

Выводы: ВИСНОВКИ Таким чином, політика єдиного внутрішнього ринку, зовнішньоторговельна політика й міжнародна торгова політика Європейського Союзу органічно пов'язані між собою. Вони мають різні механізми реалізації, але єдину мету - забезпечити підтримку та подальший розвиток конкурентних переваг виробників ЄС. Створення основ єдиного внутрішнього ринку ЄС має велике значення для розвитку комунітарної конкурентної політики, оскільки було ліквідовано останні перешкоди на шляху вільного руху товарів між країнами ЄС, практично уніфіковано технічні вимоги для продукції, сформовано загальні спільні засади урядових закупівель. Зовнішньоторговельна політика Європейського Союзу спрямована на лібералізацію експорту й імпорту, поступове зменшення тарифу та усунення нетарифних заходів, що стримують міжнародний обмін. Одночасно зовнішньоторговельна політика ЄС зберігає достатньо високий рівень захисту окремих "чутливих" секторів і сфер внутрішнього ринку ЄС через митні та нетарифні обмеження, які доповнюються спеціальною галузевою комунітарною конкурентною політикою. Основними засадами міжнародної торговельної політики ЄС на сучасному етапі є гарантування подальшої лібералізації торгівлі та доступу на ринки, створюючи тим самим кращі умови для конкурентоспроможності, звертання більшої уваги до проблем, якими переймається громадськість, - охорона здоров'я, захист довкілля, соціальні питання. Серед пріоритетних механізмів реалізації цілей ЄС у сфері міжнародної торговельної політики називаються: постійна робота з партнерами, підтримка з боку Європейського Парламенту і широкої громадськості. З огляду на важливість посилення механізму адаптації законодавства України до acquis communautaire, доцільно: 1. Посилити участь центральних органів виконавчої влади в процесі адаптації законодавства шляхом збільшення кількості та удосконалення відповідних навчальних програм, обов’язкових для фахівців, які безпосередньо працюють у сфері адаптації законодавства та займаються розробкою проектів нормативно-правових актів, що за предметом правового регулювання належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства, що дозволить підвищити якість підготовки проектів. 2. Запровадити дієвий механізм перевірки відомчих нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire, що дозволить запобігти прийняттю актів, що суперечать законодавству ЄС. 3. Передбачити на законодавчому рівні процедуру розробки у Верховній Раді України проектів законів, що за предметом правового регулювання належать до пріоритетних сфер адаптації, з урахуванням acquis communautaire. 4. Запровадити механізм, що дозволить відстежувати рівень врахування головним розробником проекту нормативно-правового акту, що за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства, пропозицій, наданих Департаментом з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції у експертному висновку щодо відповідності проекту acquis communautaire з метою приведення проекту у відповідність до acquis communautaire, а також здійснювати моніторинг та аналіз обґрунтувань головного розробника у випадку, якщо він не врахував відповідні пропозиції. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі мають стосуватися оцінки ефективності подальших змін механізму адаптації законодавства України до законодавства ЄС в контексті другого етапу адаптації законодавства, що розпочнеться після укладення НПУ між Україною та ЄС, а також вироблення конкретних рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС у сферах, що будуть визначені в НПУ.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Басараб М.Б. Стратегічне значення, труднощі та перспективи європейського напрямку інтеграції України // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2003. – Вип. 11. – С. 33–42. 2. Друзенко Геннадій. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: досвід часткового прийняття acquis communautaire без чіткої перспективи членства в Союзі // Юридличний журнал №4, 2005. Електронний ресурс - www.justinian.com.ua 3. Зеркаль Олена, Качка Тарас. Методичні настанови з питань адаптації законодавства України до acquis communautaire / Державний департамент з питань адаптації законодавства / Н. Перестюк (упоряд.). – К. : ТОВ «Ніка–Прінт», 2005. – 128 с. 4. І. Носальська Європейський ринок стане більш складним для українських експортерів // Експерт — №18 (09.05.2010 р.). 5. Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. – К.: Вид. Дім «Слово», 2004. – С. 1–32, 59–92, 103–319. 6. Кравчук Ірина Вікторівна. Механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: порівняльний аналіз: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. Управління при Президентові України. – К., 2006. – 20 с. 7. Криза і перспективи. Ринок і держава в умовах європейської соціал-демократії / Фонд ім. Фрідріха Еберта, Регіональне представництво в Україні та Білорусі. Анке Гассель. – К.: Заповіт, 2009. – 32 с. 8. Куровська Ілона Анатолійовна. Розв'язання проблем гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу як передумова інтеграції України до європейських співтовариств: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2007. – 18 с. 9. Муравйов В.І. Гармонізація внутрішнього права асоційованих країн з правом Європейського Союзу // Вісник Київського університету. Серія: Міжнародні відносини. – 2003. – Вип. 28. – С. 272–277. 10. Муравйов В.І. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції // Український правовий часопис. – 2003. Вип. 2 (7). – С. 3–23. 11. Євген Черкашов Огляд Європейського ринку // Агенція «РБК-Україна», 21 квітня, 14 травня, 16 травня 2010 р. 12. Європейська політика сусідства // Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічному та соціальному комітету та Комітету регіоні – Стратегія (COM/2010/0373 final). 13. Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічному та соціальному комітету та Комітету регіонів – Глобальна Європа: посилене співробітництво для доступу на ринок європейських експортерів 2007 року (COM (2009) 183 final). 14. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 року № 1629 (ВВР, 2004, № 29, С. 367). 15. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно–правових актів міністерств та інших органів державної влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2002 року № 731 (нова редакція від 9 квітня 2008 року). 16. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950. 17. Про утворення Державного департаменту з питань адаптації законодавства: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 року № 1742. 18. Регіональна Операційна Програма 2007- 2013, Бухарест, 2007/ 19. Сюр Н. В. Напрями реформування правової системи України у європейській інтеграції // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – № 1. – С.16–19. 20. Сюр Н. В. Шилінгов В. С. Теоретико–правові проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – № 3/ – С. 75–81. 21. Торгово-Промислова та Сільськогосподарська Палата Сату-Маре: Путівник Інвестора, Повіт Сату-Маре – Закарпатська область, Сату-Маре, 2007 22. Черешнюк Віктор Миколайович Внутрішній ринок Європейського Союзу: основні аспекти правового регулювання переміщення товарів // Зб. наук. праць «Правове регулювання економіки» - 2005. - №5. - С. 217-225. 23. D. Begg, S. Fischer, R. Dornbusch, Ekonomia, t. 2, Panstwowe Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2004 r. 24. D. Lasok, Zarys prawa Unii Europejskiej, czesc druga, TNOiK, Torun 2009 r. 25. Financial Times, Feb. 16, 2010. p. 2. 26. Financial Times, Jan. 26. 2010, Europe reinvented. Separate section, p. 8. 27. Financial Times, June 28, 2009, FT Survey, p. II. 28. Institutional Investor, May 2009, p. 37 29. K. Jakubiszyn, B. Karski, D. Rybinska, EURO - nowa waluta, Twigger S.A., Warszawa 2009 r. 30. K. Zabielski, Finanse Miedzynarodowe, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2008 r. 31. L. Ciamaga, E. Latoszek, K. Michalowska-Gorywoda, L. Oreziak, E. Teichmann, Unia Europejska, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2007. 32. M. Glibowska, B. Pawelczyk, Gdzie i jak wymieniac waluty 12 krajow Unii Europejskiej na euro, Praktyczny informator, Narodowy Bank Polski, 2007. 33. W. Weidenfeld, W. Wessels, Europa od A do Z, Wydawnictwo „Wokol Nas", Gliwice 2006. 34. Веб-сторiнка Європейського статистичного агентства http://epp.eurostat.ec.europa.eu. 35. Офіційний сайт Державного комітету статистики www.ukrstat.gov.ua.