Гіперпродуценти - мікроорганізми із заданими можливостями

Содержание:  Вступ 3 Розділ 1. Загальні методи отримання штамів продуцентів із заданими властивостями 4 1.1. Конструювання штамів – суперпродуцентів первинних метаболітів 5 1.2. Конструювання штамів-суперпродуцентів інтерферонів людини 11 Розділ 2. Особливості отримання окремих продуктів за допомогою суперпродукцентів. 15 Висновки та результати роботи 20 Список використаної літератури 22

Вступление: Останнім часом у багатьох галузях господарства, медицині, ветеринарії, харчовій промисловості зростає використання амінокислот, ферментів, гормонів, стимуляторів росту, імунітету, які отримані у результаті діяльності гіперпродуцентів. За допомогою генетичної інженерії можуть бути отримані клітини – суперпродуценти (гіперпродуценти), які синтезують властиві їм речовини в підвищених кількостях. У результаті можна одержати такі важливі речовини, як амінокислоти, ферменти, вітаміни. Саме слово "біотехнологія" з'явилося недавно, хоча біотехнологію людство використає з давніх часів. Різні ферментаційні процеси, наприклад виробництво хліба, молочнокислих продуктів, пива, вина... До оволодіння цими процесами людина прийшла чисто емпіричним шляхом. У нашому ж сторіччі, вірніше, у його середині біотехнологія отримала наукову основу. Один із прикладів такої біотехнології – виробництво кормового білка для тваринництва на основі парафінів нафти з використанням дріжджів. Іншим прикладом є отримання протеолітичних ферментів, які використовуються у медицині. Нейтральна протеза широко використається в лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, у хірургії для обробки гнійних ран, опіків та обморожень, а також для лікування деяких пухлин. У медицині дотепер, в основному, використаються протеолітичні ферменти тваринного походження. Однак, природна сировина може містити в собі інфекційні агенти, проонкогени, нуклеїнові кислоти, пріони. Протеолітичні ферменти мікробного походження позбавлені цих недоліків. Короткий цикл розвитку бактерій, тривале зберігання ферменту без втрати його активності, все це робить мікроорганізми перспективними продуцентами ферментів. Завданням роботи буде розглянути загальні методи отримання гіперпродукцентів та детальніше зупинитися на отриманні кількох речовин, які синтезуються даними гіперпродуцентами.

Выводы:  Антибіотики, вітаміни, закваски, дріжджі, ферменти для виробництва спирту... Біотехнології міцно ввійшли в наше життя. Загальний обсяг виробництва біотехнологічної продукції – сюди входять ліки, вакцини, харчові продукти, генно-інженерні препарати й багато чого іншого – в 1980 році у світі становив 30 млрд. доларів, а в 2000 році – 234 млрд. За даними Міжнародного консалтингового агентства Аbercade, загальний обсяг світового ринку біотехнологічної продукції на сьогодні становить майже 163 млрд. дол. США, продукції основних секторів, зокрема харчової промисловості і сільського господарства - 45 млрд. дол. США, фармацевтичної галузі - 27 млрд. дол. США, ферментів і препаратів для виробництва миючих засобів - 21 млрд. дол. США. Після 2005 року сектор біотехнології став одним із найбільш прибуткових, і за даними ОЕСР щорічне зростання обсягів виробництва біотехнологічних продуктів становить 10 – 15 відсотків. Біотехнологія – надзвичайно приваблива з економічної точки зору область. Використання генетично модифікованих та спеціально виведених штамів мікроорганізмів дозволяє отримати велику кількість речовин різноманітного призначення від медицини до будівництва та виробництва синтетичних миючих засобів. Виробництво цих речовин більш вигідне економічно перед звичайними методами синтезу, а іноді і взагалі неможливе звичайними методами. В Україні функціонують підприємства, які на сьогодні є успішними та перспективними у виробництві біофармацевтичних препаратів, зокрема, ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (м. Київ), ЗАТ "Біофарма" (м. Київ), ОАО "Фармак" (м. Київ), ЗАТ "Біолік" (м. Харків), ЗАТ "Лекхім" (м. Харків), ВАТ "Дніпрофарм" (м. Дніпропетровськ), ТОВ "Біостимулятор" (м. Одеса). На основі цих підприємств ведуться розробки біотехнологічних препаратів, зокрема: • розробка технології виробництва термостабільної -амілази на основі високоактивного мутантного штаму-продуцента Bacіllus lіchenіformіs і глюкоамілази на основі високоактивного мутантного штаму-продуцента Aspergіllus awamorі, з метою одержання ферментних препаратів для промислових процесів високотемпературного розрідження й декстринізації крохмалю ( -амілаза), оцукрювання крохмалю й мальтодекстринів (глюкоамілаза) при виробництві спирту; • розробка технологій виробництва -глюканаз і ксиланаз на основі високоактивного мутантного штаму-продуцента Penіcіllіum funіculosum або Trіchoderma longіbrachіatum з метою одержання промислового ферментного препарату для використання як кормової домішки в раціонах сільськогосподарських тварин; • розробка технології виробництва лужний протеази на основі високоактивного мутантного штаму-продуцента Bacіllus lіchenіformіs, з метою одержання ферментного препарату для текстильної, харчової й хімічної промисловості, (обробка вовняних виробів, виробництво спирту, одержання білкових гідролізатів, виробництва миючих засобів); • розробка технології виробництва грибних (кислих) протеаз на основі високоактивного мутантного штаму-продуцента Aspergіllus oryzae, з метою одержання ферментного препарату грибних протеаз для використання у виробництва спирту. Розглянуті вище напрямки потребують постійної селекції нових штамів суперпродуцентів та мають велику значення для промисловості держави.  

Литература:  1. Б. Албертс, Д. Брей, Дж. Льюис, М. Рэфф, К. Робертc, Дж. Уотсон Молекулярная биология клетки. Пер. с англ. М.: Мир, 1994. – 548 с. 2. Беккер М. Е. Введение в биотехнологию. – Рига, Наука, 1974. – 346 с. 3. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 704 с. 4. Биотехнология: Учебное пособие для вузов./Под ред. Н. С. Егорова, В. Д, Самуилова. Кн. 6. Микробиологическое производство биологически активных веществ и препаратов. – М.: В. ш., 1987. – 143 с. 5. Биотехнология: Учебное пособие для вузов./Под ред. Н. С. Егорова, В. Д, Самуилова. Кн. 2. Современные методы создания промышленных штаммов микроорганизмов. – М.: В. ш., 1988. – 208 с. 6. Губський О. І. Біологічна хімія: підручник. – К.: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. 7. Елинов Н. П. Основы биотехнологии. – СПБ, Наука, 1995. – 600 с. 8. Овчинников Ю. А. Биоорганическая химия. – М.: Просвещение, 1987. – 815 с. 9. Новиков В. І., Сидоров Ю. О., Швед О. В. Тенденції розвитку комерційної біотехнології, ISSN 0372 Вісник НАН України, 2008. - №2.- с.25 – 39. 10. Квач С.В., Ерошевская Л.А., Зинченко А.И. Генно-инженерное конструирование штамма-продуцента бактериальной аденозиндезаминазы. Минск, Весник биохимии, 2007. - №3. – с. 45 – 48.