Тенденції зміни законодавчої бази діяльності підприємств в Україні

Содержание: Вступ 3 1. Підприємство як суб’єкт господарювання 4 2. Тенденції зміни законодавчої бази діяльності підприємств в Україні 9 3. Зміни в законодавстві щодо господарських товариств 13 4. Удосконалення правового забезпечення регулювання підприємств в Україні 23 Висновки 25 Список використаної літератури 27

Вступление: В умовах евроінтеграційного розвитку економіки нашої країни проблема адаптації діяльності підприємств різних галузей до ринкових умов виявляє актуальність її дослідження та пошуку ефективних заходів, що мають бути проведені на підприємствах, з метою пристосування їх діяльності до сучасних умов господарювання. Забезпечення намічених змін неодмінно пов’язано з правовими питаннями організації, регламентування та функціонування новостворених та існуючих структур, що мають забезпечити належний розвиток і зростання конкурентоспроможності економіки держави на міжнародній арені. Підприємницька діяльність не можлива без знання підприємницького права. Незважаючи на недосконалість, і значну складність засвоєння правової бази підприємництва, без її знання не можна обійтись у сфері підприємництва. Легальне визначення поняття “підприємництво” сформульовано у ст 1 Закону України “Про підприємництво”: підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється юридичними та фізичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб”єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпораитивними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством Проблеми правового регулювання діяльності господарських товариств були предметом аналізу таких авторів, як В. Васильченко, О. Вінник, В. Гон-чарова, Н. Грудницька, С. Долинская, Т. Кашаніна, О. Кібенко, В. Крав¬чук, Н. Кузнецова, В. Ливинець, А. Пилипенко, В. Самойленко, І. Спасібо-Фатєєва, В. Щербина. Однак з прийняттям Господарського (далі - ГК) і Цивільного (далі - ЦК) кодексів України, а також низки спеціальних за¬конів у правовому регулюванні діяльності господарських товариств відбулись суттєві зміни, які вимагають всебічного вивчення і адекватної оцінки.

Выводы: Суб’єктами формування сучасної нормативно-правової бази функціонування підприємств України виступають: 1. Верховна Рада України (Закони України). 2. Президент України (укази, розпорядження). 3. Кабінет Міністрів України (постанови, декрети). 4. Міністерства України (накази і розпорядження). 5. Центральні і територіальні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (розпорядження). Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог ст.62-71 Господарського Кодексу України, якщо інше щодо підприємств окремих видів не передбачено цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до нього. Якщо законом не встановлено інше, підприємство в своїх діях керується статутом. Згідно із ст.65 ГКУ управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Якщо на підпри-ємстві використовується наймана праця, між власником (або уповноваженим ним органом) і трудовим колективом (або уповноваженим ним органом) повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укла-дення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. Підприємництво — це господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України). Суб'єкти підприємництва повинні функціонувати з дотриманням безлічі правил і обмежень, встановлених державою, тому що саме функціонування підприємницьких структур є предметом державного впливу, нагляду і контролю. Основним способом, за допомогою якого держава здійснює регулювання в сфері підприємництва, є видання нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємців. Закони та інші нормативно-правові акти створюють необхідний юридичний режим забезпечення публічних інтересів у сфері економіки. Об'єктами охорони можуть бути інтереси національної економіки; державні потреби; економічні інтереси територіальних утворень; вимоги до видів діяльності, якості товарів і послуг; інтереси об'єднань груп власників або власників взагалі; інтереси споживачів. При здійсненні регулюючої дії на підприємницьку діяльність за допомогою норм господарського права задається певний напрям розвитку і встановлюються її межі. Зокрема, визначається поняття державного регулювання в певній сфері, встановлюється мета, форми державного регулювання.  

Литература: 1) Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 18–22. – Ст. 144. (1) 2) Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 40-44. – Ст. 356. (2) 3) Закон України від 17 вересня 2008 р. „Про акціонерні товариства” / http://rada.кiеv.ua (9) 4) Закон України від 19 вересня 1991 р. „Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 49. – Ст. 682. (4) 5) Закон України від 27 квітня 2007 р. „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України // http: // rada.кiеv.ua (3) 6) Указ Президента України від 3 лютого 1998 р. „Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” // http: // rada. кiеv.ua (11) 7) Указ Президента України від 3 вересня 2007 р. „Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності” / http: // rada. кiеv.ua (12) 8) Івченко А.О. Тлумачний словник української мови / Худож. Оформлювач С.А. П’яткова. – Харків: Фоліо, 2002. – 540 с. – (Б-ка державної мови). (7) 9) Кравцова Т. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 8.- С. 3 - 6 10) Ластовецький А. Загальна характеристика законодавства у сфері підприємницької діяльності та основні тенденції його розвитку // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 7.- С. 3 – 5 11) Прилуцький Р.Б. Проблеми кодифікації цивільного і господарського права // Проблеми кодифікації цивільного та господарського права: Збірник наукових статей за матеріалами Республіканської науково--практичної конференції, 18 березня 2005, Київ. / За загальною редакцією к.ю.н. Р.Б. Прилуцького. – К.: КиМУ, 2005. – С. 342–365. (15) 12) Прилуцький Р.Б. Сучасний стан цивільного та господарського законодавства становить загрозу для безпеки України // Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украине и пути их устранения: материалы Второй международной научно-практической нтернет-конференции (г. Донецк, 2-5 июня 2009 г.) Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины. – Донецк: изд-во «Вебер» (Донецкое отделение), 2009. – С. 62–67 / http://www.hozpravo.com.ua (16) 13) Про проект закону „Про основні принципи господарської діяльності”, внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України див.: Мамутов В.К. О необоснованной инициативе по декодификации хозяйственного законодательства; Демченко С.Ф. Публичное от частного не отделимо // http://www.hozpravo.com.ua (14) 14) Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1 – 736 с. (5)