Вступление: Збут, як завершальна стадія господарсько-комерційної діяльності, є важливим важелем забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Проведення комплексного аналізу кон’юнктури фармацевтичного ринку та зіставлення його результатів з можливостями підприємства дозволяє мінімізувати економічні, товарні, виробничі і маркетингові ризики та адаптувати розробку плану продажів, постачання і виробництва до мінливих умов зовнішнього середовища. Недооцінювання впливу факторів зовнішнього середовища приводить до ланцюга проблем, основними з яких є затовареність, ріст неплатежів, зменшення до критичного мінімуму обігових коштів, падіння обсягів виробництва (в деяких випадках – повна зупинка технологічних ліній, цехів). Враховуючи те, що лікарські засоби є товаром соціальної значущості, економічні інтереси виробника можуть бути реалізовані тільки у тісному зв’язку зі споживачами, постачальниками, при повному контролі власних ринкових позицій, позицій конкурентів, співпраці з державними органами з урахуванням стану економічного, політичного, демографічного та науково-технічного середовища.
Різними аспектами проблеми формування ефективної збутової політики підприємств, як заводів-виробників, так і фірм оптової, роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі займалися такі вчені, як Б.П. Громовик, З.М. Мнушко, І.В. Пестун, В.С. Пономаренко та інші.
Проведений аналіз літературних джерел, наукових досліджень з питань формування збутової політики фармацевтичних підприємств, адаптованої до ринкових умов господарювання показав, що основна її сутність досі не була деталізована певними цілями і завданнями, реалізація яких забезпечить сталість та ефективність збутової діяльності в цілому. Більш того, формування цілей і завдань збутової політики вимагає дослідження факторів, що зумовлюють їх якісний та кількісний склад, визначення можливостей їх коректування з урахуванням варіантів розвитку ринкової кон’юнктури. Складність формування основної та додаткових цілей зумовлена ще й тим, що підприємство-виробник фармацевтичної продукції повинно постійно враховувати соціальну значущість лікарських засобів як товару і, разом з метою отримання прибутку, виділяти, формувати мету зі стовідсоткового задоволення потреб споживачів її платоспроможного попиту.
Метою контрольної роботи є дослідження засобів просування фармацевтичної послуги.