Лізинг у діяльності банку

Содержание: Зміст Вступ 3 Розділ 1.Теоретичні аспекти лізингу 6 1.1.Сутність лізингу 6 1.2.Характеристика лізингової діяльності комерційними банками України 16 1.3.Законодавче регулювання та особливості оподаткування фінансового лізингу в Україні 23 Розділ 2.Аналіз здійснення лізингових операцій комерційними банками на прикладі АБ «Укргазбанк» 28 2.1.Схеми проведення лізингових операцій 28 2.2.Етапи здійснення лізингового процесу та методи розрахунку лізингових платежів 38 2.3. Економічні наслідки лізингової діяльності банку 57 Розділ 3.Основні напрямки вдосконалення лізингової діяльності банків 70 3.1.Досвід здійснення лізингових операцій зарубіжними банками 70 3.2.Шляхи вдосконалення лізингової діяльності 85 Висновки 92 Список літератури 98 Додатки 103

Вступление: Вступ Актуальність теми. Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва та обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарства нашої країни методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондів суб’єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів і являється лізинг. Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізингового ринку, обумовлена передусім несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність його використання, немає забезпеченості запасними частинами тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг, який об’єднує всі елементи зовнішньо-торгівельних, кредитних та інвестиційних операцій. Перехід до ринкової економіки поставив перед промисловими підприємствами ряд проблем, головною з яких являється наступна: як затвердитися в умовах зростаючої конкуренції, скорочення ринку збуту через невисокі ціни продукції та неплатоспроможність, складність пошуку постачальників сировини, матеріалів та обмеженості фінансових ресурсів. Можна назвати основні економічні причини, що стримують розвиток лізингових операцій на українському ринку: • високий банківський відсоток по банківських кредитах роблять проблематичним залучення українських банків до фінансування лізингових проектів; • обмеженість числа фінансово-стійких лізингоотримувачів, що можуть ефективно використовувати технікові і стабільно виплачувати лізингові платежі; • відсутність податкових пільг для суб'єктів лізингу. В наш час більшість українських (та й не тільки українських) підприємств відчувають нестачу оборотних коштів. Вони не можуть оновлювати свої основні фонди, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу і вимушені брати кредити. Існують різноманітні види кредитування: іпотечне, під заставу цінних паперів, під заставу партій товару, нерухомості. Однак підприємству при необхідності оновлення своїх основних фондів вигідніше брати устаткування в лізинг. При цьому економія коштів підприємства у порівнянні зі звичайним кредитом на придбання основних засобів доходить до 10% від вартості устаткування за увесь строк лізингу, який складає, як правило, від одного до п’яти років. Теперішня економічна ситуація в Україні, на думку багатьох експертів, сприяє лізингу. Форма лізингу примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію, і банком, який неохоче надасть цьому підприємству кредит, так як не має достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. Лізингова операція вигідна усім учасникам: одна сторона отримує кредит, який виплачується поетапно, та потрібне устаткування, інша сторона — гарантію повернення кредиту, так як об’єкт лізингу є власністю лізингодавця чи банка, що фінансує лізингову операцію, до надходження останнього платежу. В умовах економічної нестабільності ще раз підтверджується істина ринкової економіки: "щоб розвиватися, потрібно оновлюватися". Не можна подолати економічну кризу, досягти економічного зростання, знизити рівень безробіття і підвищити рівень життя людей без інноваційної активності і науково-технічних досягнень. За відсутності власних коштів для оновлення виробництва, найефективнішою формою фінансування підприємств стає лізинг. Проте, розвиток самого лізингового бізнесу зіштовхується з подібною проблемою мобілізації коштів для закупівлі предметів лізингу. Банки, як каталізатори розвитку економіки, є тими інституціями, що мають потрібні обсяги грошових ресурсів та можливість вільного доступу до них. Отже, їхня роль у стимулюванні розвитку лізингу є досить вагомою. Тому сьогодні для успішної координації та реалізації взаємозв'язків між банківською системою та лізинговим ринком надзвичайно важливим стає виділення напрямків співпраці між даними секторами ринку фінансових послуг, їх систематизація та обґрунтування. Отже, метою дипломної роботи є комплексне теоретико-методологічне дослідження сутності лізингу у діяльності банку. Для досягнення цієї мети перед роботою були поставлені наступні завдання: • з’ясувати сутність лізингу; • охарактеризувати лізингову діяльність комерційних банків України; • проаналізувати законодавче регулювання та особливості оподаткування фінансового лізингу в Україні; • провести аналіз здійснення лізингових операцій комерційними банками на прикладі АБ «Укргазбанк»; • розробити основні напрямки вдосконалення лізингової діяльності банків. Об’єктом дослідження є АБ «Укргазбанк». Предметом дослідження дипломної роботи виступають лізингові операції в діяльності банку. Інформаційною базою для написання дипломної роботи стали статті, наукові праці, підручники вітчизняних та зарубіжних авторів.

Выводы: Висновки На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. Було проаналізовано теоретичні аспекти лізингу. Лізинг – це господарча діяльність, направлена на інвестування власних або залучених фінансових засобів, коли одна сторона (лізингодавець) передає по договору лізингу у використання другій стороні (лізингоотримувачу) на визначений строк майно, яке належить першому або отримується ним у власність (господарче ведення) за довіреністю або узгодженням лізингоотримувача у відповідного постачальника (продавця) за умовами що лізингоотримувач виплачує періодичні лізингові платежі. Лізингова угода являє собою сукупність договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем (постачальником) предмета лізингу. У сучасних умовах банк є невід'ємним суб'єктом лізингових відносин, виступаючи в ролі лізингодавця, лізингоодержувача, засновника, кредитора або ж фінансового агента лізингових компаній. Законом України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що банки можуть самостійно здійснювати лізингові операції на підставі ліцензії НБУ. Для банківських установ надання лізингових послуг – доволі безпечна операція, адже вона базується на принципах цільового використання кредиту та його забезпечення ліквідною заставою. Займаючись лізинговою діяльністю, банківські установи отримують такі переваги: - диверсифікація портфеля банківських послуг; - зниження кредитних ризиків, оскільки предмет лізингу перебуває у власності банку; - розширення власної клієнтської бази; - посилення конкурентних позицій на фінансовому ринку. Лізингові відносини регулюються трьома основними законами: - Цивільний кодекс (параграф 6 глава 58); - Господарський кодекс (стаття 292); - Закон України «Про фінансовий лізинг». Було здійснено аналіз здійснення лізингових операцій комерційними банками на прикладі АБ «Укргазбанк». Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» прагне бути провідною загальнодержавною фінансовою установою з надання класичних та інноваційних банківських послуг, максимально адаптованих до потреб цільових груп клієнтів. Зміст діяльності Банку полягає у гармонійному поєднанні економічних прагнень клієнтів та партнерів Банку, персоналу, суспільства та держави. АБ «Укргазбанк» пропонує наступні види лізингових операцій. - легкий старт - швидкий лізинг - лізинг СТАНДАРТ - індивидуальный лізинг - Economy Leasing Фінансовий лізинг – найбільш розповсюджений вид лізингу. Він передбачає здачу в лізинг майна на тривалий термін і повне відшкодування вартості за період його користування. По суті це довгостроковий кредит у виді функціонуючого капіталу. Реалізація фінансового лізингу здійснюється за схемою, що передбачає: добір потенційним лізингоодержувачем (підприємством) необхідного майна; узгодження з його продавцем (постачальником) ціни і терміни постачання; оплату майна лізингодавцем (лізинговою компанією) і одержання позички банку. Були проаналізовані економічні наслідки лізингової діяльності банку. Наслідки фінансової кризи значно вплинули на стабільність банківської системи України. У цих складних умовах АБ «Укргазбанк» утримав свої позиції завдяки вчасній рекапіталізації та підтримці держави. Команда Укргазбанку докладала максимум зусиль для виконання зобов’язань Банку у період кризи ліквідності, на сьогодні Банк виконує свої зобов’язання перед клієнтами у повному обсязі. Чистий операційний прибуток Банку у 2009 році (без урахування витрат на формування резервів та адміністративних витрат) мав стійку тенденцію до зростання, в основному за рахунок збільшення процентних доходів протягом року. Проте динаміка поточного фінансового результату Банку (з урахуванням витрат на формування резервів та адміністративних витрат) мала дещо іншу тенденцію та відображала залежність обсягу поточного фінансового результату від нарахованих резервів. Зокрема, різке зниження фінансового результату (на 1 065,3 млн. грн.), яке відбулось у липні 2009 року викликане необхідністю формування значних обсягів резервів. Так, резерв під заборгованість інших банків збільшено на 95,1 млн. грн., резерв під надані клієнтам кредити збільшено на 825,6 млн. грн., резерв під інвестиційний портфель на продаж – на 119,7 млн. грн. На кінець 2009 року загальний обсяг сформованих Банком резервів становив 4 613,1 млн. грн. Станом на 31.12.2009 року та 31.12.2008 року прийняті в оперативний лізинг (оренду) необоротні активи складають 78 806 тис.грн. та 198 414 тис. грн. відповідно за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду). Протягом 2009 року Банком було проведено ряд заходів щодо скорочення витрат за орендними платежами. Так в зв’язку з закриттям точок продажу було розірвано 176 договорів оренди. Потенційні зобов’язання за невідмовною операційною орендою зазначені у примітці 39. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Інформація про витрати на операційній лізинг розкривається у примітці 31. Банк надає в оперативний лізинг за плату, що є доходом, основні засоби: - інвестиційну нерухомість, вартість якої відображена у примітці 12; - машини та обладнання, первісна вартість яких на 31.12.2009 року та 31.12.2008 року складає 2 726 тис.грн. та 2 489тис. грн. відповідно ; - інші основні засоби, первісна вартість яких на 31.12.2009 року та 31.12.2008 року складає 117 тис.грн. та 94 тис. грн. відповідно. Дохід від наданої оренди за умовами про операційну оренду Банк визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Інформація про доходи від операційної оренди розкривається у примітці 30. Витрати, включаючи амортизацію, понесені на утримання необоротних активів, наданих в оренду, визнаються як витрати. Станом на 31 грудня 2009 та 2008 років Банк не має активів, які отримані у фінансову оренду. Активи, що передані у фінансовий лізинг, обліковуються Банком як виданий кредит за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотку. Банк визнає зменшення корисності за такими активами шляхом формування резервів на повний розмір чистого кредитного ризику, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування. Станом на 31 грудня 2009 та 2008 років Банк не має активів, які передані у фінансовий лізинг. Було проаналізовано основні напрямки вдосконалення лізингової діяльності банків. Аналіз досвіду здійснення лізингових операцій зарубіжними банками дозволив зробити наступні висновки. Лізинг у сучасному розумінні з’явився та почав розвиватися у Сполучених Штатах Америки всередині 50-х років ХХ ст. Великою заслугою уряду США було визнання лізингу як прогресивного інвестиційного джерела оновлення техніки та стимулювання його використання через запровадження спеціальної програми розвитку. В Україні ринок лізингу перебуває на другій стадії, для якої характерний фінансовий лізинг – найперша лізингова послуга, відмінна від оренди, яка передбачає придбання предмета лізингу в кінці терміну. Іноземним практичним досвідом для розвитку лізингу в Україні є досвід східноєвропейських країн, які мають з Україною спільні риси розвитку. Наприклад, Польща, де так само, як і в нашій країні, лізингові операції здійснюються спеціалізованими компаніями, які контролюються банками. Але їх форма організації лізингу має декілька суттєвих переваг. 1. Лізингова форма, що контролюється банком, отримує можливість залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності, за якими звичайно фінансується власна діяльність банку. 2. Банки мають у своєму розпорядженні великі можливості зі встановлення справжньої платоспроможності лізингоодержувача. Це дозволяє цьому типу лізингових компаній приймати рішення на підставі більш достовірної інформації. За даними «Простобанк Консалтинг», наданням нерухомості в лізинг в Україні займаються: «VAB_лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «Українська Лізингова Компанія (BNP Paribas)», «Універсальна лізингова компанія», «Капітал лізинг», «Панта Рей Систем», «Ласка Лізинг» та ін. На лізингу авто спеціалізуються: «VAB_лізинг», «Оптима лізинг»/Sixt, «УкрАвтоЛізинг», «Євро Лізинг», «АІС Лізинг», «АРМА_Лізинг», «Перша Фінансова Лізингова Компанія», «Райффайзен Лізинг Аваль» та ін. Більшість банків віддають перевагу опосередкованим формам участі в лізингових угодах. Ці форми такі: - створення власної дочірньої лізингової компанії; - створення разом з іншими банками, кредитними установами, іншими суб'єктами господарювання спільних лізингових компаній; - кредитне обслуговування лізингових компаній (включаючи факторингове). Як напрямок вдосконалення лізингової діяльності АБ «Укргазбанк» запропоновано створення власної лізингової компанії. Основні переваги створення дочірної лізингової компанії для банків зводяться до такого: - законодавством не обмежено обсяги здійснюваних нею лізингових операцій та напрямів і форм такої діяльності; - проведення операцій за посередництва лізингової компанії дає змогу банку розширити свої можливості у сфері лізингу (адже він стає не лише засновником лізингової компанії, а й її кредитором, гарантом, посередником і лізингоодержувачем); - з'являється можливість за допомогою лізингу вирішити низку господарських проблем за рахунок залучених (а не власних) коштів (наприклад, банківська установа може надати власній лізинговій компанії кредит для придбання комп'ютерів та іншої оргтехніки, а потім узяти цю техніку в лізинг); - робота з різним складом основних фондів; - можливість застосування лізинговою компанією процедури фінансування придбання обладнання. Розрахунки показали, що створення власної лізингової компанії є рентабельним для банку.

Литература: Список літератури 1. Закон України „Про лізинг” // ВВРУ. – 1992. – №26. – С. 357. 2. Господарський кодекс України: Про внесення змін в Закон України від 16. 01. 2003р. № 436–IV. – www.rada.gov.ua 3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. – № 435-IV. 4. Закон України „Про фінансовий лізинг” від 11.12.2003р. №1381–IV. 5. Закон України "Про банки та банківську діяльність. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua. 6. Про оподаткування прибутку підприємства: Про внесення змін в Закон України від 23.05.1997р. № 283/97-ВР // ВВРУ. – 1997. – № 27.–С. 181. 7. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР. 8. Артиш В.І. Історичні аспекти виникнення та розвитку лізингу в світі // Український інвестиційний журнал WELCOME. – 2004. – № 11–12. – С. 3–11. 9. Банківські операції: Підручник/ Мороз А.М., Савлук М.І., Пудовкін М.Г. та ін.; За д-ра екон. наук, проф. Мороза А.М. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с. 10. Безклубна Н.Л. Роль банків у сфері лізингу та причини його стримування в Україні //Економіка та держава. – 2007. – № 1. – С. 36-37. 11. Белов А. Финансовый лизинг и его возможности // Внешняя торговля. — 2007. — №1 12. Васильев Н.М. Лизинг:организация, нормативно-правовая основа, развитие. — М.: 2004 13. Вахитов Д.Р., Тазиев И.В., Тимирясов В.Г. // Лизинг: зарубежный опыт и российская практика. – К.: Таклимат – 2005. 14. Внукова Н.М. Чи є можливості розвитку фінансового лізингу в Україні. Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.leasing.org.ua. 15. Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні. – Львів: Вид-во ЛКА,2005. – 544 с. 16. Газман В. Ценообразование лизинга. М.: ГУ ВШЭ, 2006. – 544с. 17. Горемыкин В.А. Лизинг: практическое учебно-справочное пособие. — М.: 2003 18. Григоренко Є. Лізинг як перспективний вид діяльності// Ринок цінних паперів України. - 2007. - № 1 - 2. - С.12. 19. Грищенко І.М. Дослідження становлення лізингового посередництва // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 8(62). – С 61–66. 20. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. - 2006. - №11. - С.27 21. Дзюба К.В., Іванська О.В., Фоміна О.О. Оподаткування операцій фінансового лізингу / Економічний простір . – 2009.- №23/2. – с.5-11. 22. Загородній А.Р., Вознюк Р.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-е вид.,випр. та доп. – Львів: Центр Європи, 1997. – 576 с. 23. Іваненко Р. Наша стратегія „на півроку попереду конкурентів” // Лізинг в Україні. – 2006. – № 5. – С. 16-19. 24. Іванишин В.В. Роль лізингу в забезпеченні підприємств основними засобами. – К.: Слово, 2003. – 292с. 25. Іньшакова О.О. Перспективи лізингу для модифікації матеріальної баз промислових підприємств // http://www.rusnauka.com/NIO/Economics/ 9_in_shakova%20o.o..doc.htm 26. Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України.— №2.— 2004, с.43 27. Коваленко Н., Човнюк Ю. Тенденції розвитку лізингу: світовий досвід і реалії в Україні // Банківська справа. — 2006. — № 6. — С. 29 — 32. 28. Кравченко И. Лизинг в капиталистических странах // Мировая экономика и международные отношения. — 2003. — №12 29. Красева Т.А. Основы лизинга. – М.: Феникс, 2006. – 224с. 30. Крупка Н.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Львів : Вид. центр Львівського НУ ім. Івана Франка, 2001. – 608 с. 31. Купалова Г. І., Гринчук Ю. С. Лізинг в Україні: статистико-економічний аналіз, прогноз, шляхи подальшого розвитку. – К.: Бібліогр., – 2007. – 237 с. 32. Ларіонова Л. Лізинг і ринкові умови в Україні // Фінанси України.-2005.-№ 7.-с.92-95. 33. Лещенко М.И. Лизинговый "бум" уже запланирован // ИТО. — 2006. — №2 34. Липина Т. Варианты расчета лізинговых платежей // Бизнес: Документы, комментарии, консультации. — 2004. — №3. — С. 71. 35. Логвинова Н. Банк и лизинговая компания – брак по расчету // Банковское обозрение. – 2007. – № 3. – С. 100-105. 36. Лях О.І., Катан Л.І., Котюжинська Т.Г. Лізинг як один із шляхів фінансування потреб підприємств // Фінанси України.-2005.-№ 7.-с.24-27. 37. Ляхова О.О. Суб’єкти ринку лізингових послуг в Україні // Фінанси України. — 2005. — № 11. — С. 64 — 67. 38. Малышенко К. Проблемы эффективности лизинга в Украине // Хозяйственное право – №5. – 2005. 39. Маринченко Б. Підготовка та експертиза лізингових проектів // Вісник НБУ.- 2005.-№ 2.- с.31. 40. Медведков С.Ю. Лизинг в экономике США // США: политика, экономика, идеология. — 2006. — №5 41. Меренгс Е. Лізинг в Україні// www.leasing.org.ua. 42. Мринська О. Роль банків у сфері лізингового бізнесу // Вісник НБУ.- 2004.-№ 6.- с.62. 43. Онищук Я.В. Розвиток лізингу в Україні // Фінанси України. – 2005. – № 7. – С.106–113. 44. Папуша А. Україна опановує лізинг // Вісник НБУ.- 2005.-№ 2.- с.24. 45. Парнюк В. Лизинг в Украине: проблемы, законодательное обеспечение, перспективы // Экономика Украины. – 2007. - №3. – С. 29-34. 46. Покотило І. Правове забезпечення лізингових операцій // Вісник НБУ.-2005.-№ 2.- с.27. 47. Правда М. Бухгалтерський та податковий облік орендних операцій// Дебет-Кредит. – 2006. - №5. 48. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посбник/ За ред. д-р екон. наук, проф.Ф. Бутинця − К.: Кондор, 2004. − 461 с. 49. Пономаренко Т. Через системне регулювання лізингових операцій до створення високотехнологічних виробництв // Інформаційно-аналітичний журнал: Лізинг в Україні, 2006. – № 3. – С. 7–8. 50. Румянцева С. Розвиток фінансового лізингу в Україні // Цінні папери в Україні. –2009. – № 13 (555). – С. 20-21. 51. Старцев О.В. Розвиток лізингових операцій в Україні // Фінанси України.-2005.-№ 6.-с.70-74. 52. Семен Н. Організаційно-економічні аспекти діяльності банківських установ на ринку лізингових послуг // Регіональна економіка. – 2006. – № 4. – С. 165-172. 53. Славянська Н., Барабан Л. Оподаткування операцій фінансового лізингу // Вісник НБУ, № 4, 2005. – С. 37–40. 54. Трач В.П. Лізинг: теоретичні аспекти та практика (на прикладі автотранспортних засобів) – Львів: Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 2001. – 436 с. 55. Тимченко О. Становлення і розвиток лізингу в Україні // Вісник НБУ.- 2004.- № 2.- с.29. 56. Ткачук О. Лізинг обладнання: перспективи, методи, технології // Меблеві технології. – 2004. - №4. 57. Трушкевич Е.В. Лизинг. – М.: Амалфея. – 2006 — 224с. 58. Усенко Я.Б. Відмінності лізингу від оренди. Класифікація лізингових операцій // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію.— 2005. — №2 59. Чекмарева Е.Н. "Лізинговый бизнес", М, "Экономика", 2003, — с.49 60. Черевко Г.В. та Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України. — 2005. — №2 61. Шеломков В. Лізинг не для всіх// Дебет-кредит. - 2006. - № 18. - С.22. 62. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.aub.com.ua – Офіційний сайт Асоціації українських банків. 63. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.leasing.org.ua – Офіційний сайт Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців". 64. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.dfp.gov.ua – Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. 65. www.avers.dp.ua – Електронний журнал для бухгалтера.