Выводы:
Отже, підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що виховання культури особистої безпеки базується на основних універсальних цінностях людини, тому можна виділити основні її цілі: виховання культури безпеки, виховання особистої безпеки, навчання основам безпечної життєдіяльності, підготовка до безпечної поведінки, підготовка до виживання. Розкриття суті цих понять дає можливість усвідомлено підходити до питання культури особистої безпеки і безпеки оточуючих людей, матеріальних і моральних цінностей. При дослідженні проблем безпеки життя однієї людини чи будь-якої групи людей їх необхідно вивчати без відриву від екологічних, технологічних, економічних, соціальних, організаційних та інших компонентів. Кожний із цих елементів здійснює вплив на інший, і всі вони перебувають у взаємозалежності, впливаючи на рівень життя, здоров’я, доброту людей, соціальні взаємовідносини, від чого залежить стан духовної і матеріальної культури, характер і темпи розвитку. Матеріальна культура є тим елементом життєвого середовища, який безпосередньо впливає як на навколишнє природне середовище, так і на саму людину.
Слід відзначити, що в ХХ ст. людство увійшло в складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно й раціонально ним користуватися. Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Це поставило під загрозу здоров’я та життя сучасного і майбутніх поколінь людей, існування людської цивілізації.