Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент організацій»

Управління механізмом оцінки кредитоспроможності організації

Карточка работы:151Ф
Цена:
Тема: Управління механізмом оцінки кредитоспроможності організації
Предмет:Менеджмент організацій
Дата выполнения:2011
Специальность (факультет):Менеджмент организаций
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Лінгвістичний Університет (КНЛУ)
Содержание: Зміст Вступ 3 І.Теоретико-методологічні підходи до аналізу оцінки кредитоспроможності організації 6 1.1.Сутність кредитоспроможності організації та фактори, що на неї впливають 6 1.2.Аналіз елементів процесу оцінки кредитоспроможності як системи 14 1.3.Моделі вдосконалення оцінки кредитоспроможності організації 25 II.Методика оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника ПАТ „Промінвестбанк" 38 2.1.Загальна характеристика кредитної політики ПАТ „Промінвестбанк" 38 2.2 Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника 50 2.3 Прийняття рішення щодо кредитної підтримки позичальника 66 III. Вдосконалення механізму оцінки кредитоспроможності позичальника 85 3.1.Ефективність методики оцінки кредит-клієнтів ПАТ „Промінвестбанк" 85 3.2.Основні напрямки вдосконалення кредитної політики ПАТ „Промінвестбанк 93 Висновки 103 Список використаної літератури 105 Додаток А 108
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Вступ Актуальність дослідження. Необхідність кредиту зумовлена, передусім, закономірностями кругообігу капіталу в процесі відтворення. Відомо, що джерелом кредиту виступають тимчасово вільні грошові ресурси, які обов’язково мають бути повернуті для виконання притаманних йому функцій в економічній системі. Отже, у системі кредитних відносин дуже важливою є правильна та об’єктивна оцінка кредитоспроможності позичальника. В умовах банківської кризи та економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась тісно пов'язаною з проблемою неповернення кредитів, що призвело до різкого зниження кредитоспроможності, тобто неможливість своєчасного та в повному обсязі повернення одержаних позичок. Ця проблема, в свою чергу, пов'язана з різким спадом виробництва в реальному секторі економіки, але суттєвий вплив на неї мала і недостатньо виважена політика багатьох комерційних банків "нової хвилі", що виникли в умовах високої інфляції і головне джерело своїх прибутків вбачають у високих відсотках за кредити. Хоча частково ситуація й змінюється на краще, але все ще залишається вкрай напруженою, оскільки такого натиску не витримують не тільки клієнти банків, але й банки. Нажаль, в банківській практиці спостерігається високий рівень проблемних кредитів, в структурі кредитних вкладень вони складали на початок 2008 р. до 40%, а обсяг резервів, сформованих під проблемну заборгованість, до загального обсягу резерву на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями - понад 55%, що веде до погіршення показників фінансового стану банків і позичальників. Від точності та достовірності цієї оцінки залежить ефективність здійснення конкретних кредитних угод, а також кредитної політики банківської установи в цілому. Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника, включаючи запобігання можливим ризикам неповернення кредитів, дозволяє банку більш цілеспрямовано використовувати кредитні ресурси і отримувати стабільні прибутки. Питання якісної оцінки кредитоспроможності позичальника є актуальними для банківської системи і тому йому приділяється значна увага з боку вчених. Зокрема, значний внесок у дослідження даного питання зробили такі сучасні закордонні економісти як І.Бочарова, Е.Брігхем, Н.Х.Бунге, Л.Гапенські, Д.Єндовицький, В.Єдронова, В.Косинський, О.Лаврушин, А.Ольшанський, П.С.Роуз, Дж.Сінкі, А.Сміт, В.Усоскіна, С.Хасянова, Є.Ширінська та інші. Також даному питанню присвячено багато праць і вітчизняних вчених: В.Вітлинського, В.Галасюк, І.Гуцала, А.Мороза, М.Савлука, В.Сусіденка, О.Пернарівського, Н.Тарасенка, О.Терещенка, Я.Чайковського та інших. Однак, дослідження показали, що серед науковців немає єдиної думки щодо визначення сутності поняття «кредитоспроможність». Метою дослідження є удосконалення процесу управління механізмом оцінки кредитоспроможності організації. Завданнями дослідження є: ? вивчення сутності кредитоспроможності організації та факторів, що на неї впливають; ? аналіз елементів процесу оцінки кредитоспроможності як системи; ? дослідження моделей вдосконалення оцінки кредитоспроможності організації; ? проведення загальної характеристики кредитної політики ПАТ „Промінвестбанк"; ? оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника; ? вивчення механізму прийняття рішення щодо кредитної підтримки позичальника; ? оцінка ефективності методики оцінки кредит-клієнтів „Промінвестбанк"; ? визначення основних напрямків вдосконалення кредитної політики „Промінвестбанк. Об’єктом дослідження є процес кредитування. Предметом дослідження є управління механізмом оцінки кредитоспроможності організації. В ході дослідження були використані загальнонаукові (індукції, дедукції, узагальнення, систематизації) та спеціальні наукові (статистичний, економіко-математичний, балансовий) методи дослідження. Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти, спеціальна література в області оцінки кредитоспроможності позичальника, статистичні дані, фінансова звітність об’єкта дослідження. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні методики оцінки кредитоспроможності позичальника банку на прикладі об’єкта дослідження. Практичне значення роботи визначається можливістю реалізації удосконаленої методики оцінки кредитоспроможності позичальника банку на базі ПАТ „Промінвестбанк". Дипломна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку ви корисних джерел, додатків.
Объём работы:
102
Выводы: Висновки Таким чином, механізм управління ризиком кредитування достатньо складний, то розмежування на сектори ризику необхідно проводити на основі стану ліквідності кредитного портфеля. Таким чином, з нашої точки зору, можна виокремити наступні сектори ризику кредитування та технологію їх визначення, а саме: – безризиковий сектор характеризується певним мінімальним за імовірністю виникнення розміром втрат; – сектор мінімального ризику характеризується затримкою поступлень (процентів) за кредитами, виникнення перебоїв із платежами за позикою. Із позицій банку це буде означати виникнення фактора, котрий визначає його ліквідність в цілому. Перебої із поступленням фінансових ресурсів ведуть до порушення технологічного режиму роботи банку, недоотримання прибутків; – сектор підвищеного ризику характеризується тривалими затримками у поступленні платежів за позикою при зниженні загальної ліквідності кредитного портфеля; – сектор критичного ризику характеризується непогашенням до 50% загального обсягу виданих кредитних ресурсів за тим чи іншим видом кредитування. При зниженні загальної ліквідності кредитного портфеля до 7% при умові, що даний вид кредитів у портфелі в цілому займає до 30%; – сектор неприйнятного ризику характеризується непогашенням до 75% загального обсягу виданих кредитних ресурсів. При зниженні загальної ліквідності кредитного портфеля (у частині того чи іншого виду кредитування) до 10% при умові, що дана частина портфеля в цілому займає до 30%. 2. Загальна ліквідність кредитного портфеля банку в цілому визначається як відношення величини непогашених кредитів (за всіма видами кредитних операцій) до загального обсягу наданих кредитів. Однак сам цей термін з точки зору теорії банківської справи слід трактувати наступним чином: загальна ліквідність кредитного портфеля – спроможність банку без порушення технологічного режиму роботи вилучати кошти на здійснення кредитних операцій. При цьому одним із основних індикаторів ризику є частка простроченої заборгованості у загальній величині портфеля. 3. На основі отриманих результатів процесу діагностування досить важливо для банку визначитись із політикою управління ризиком кредитування. При цьому політика управління ризиком кредитування в цілому повинна включати: 1) управління ліквідністю банку; 2) управління ліквідністю кредитного портфеля; 3) управління кредитним ризиком. 4. Для підвищення ефективності операцій кредитування в процесі дослідження і управління ризиком доцільно у процесі діагностики використовувати додаткову систему показників у відповідності до конкретного виду кредиту. Зокрема, можна використовувати наступну систему показників: 1) частка того чи іншого виду кредитів у загальному обсязі виданих кредитів; 2) відношення наданих кредитів конкретного виду (за строками, галузям економіки) до загального обсягу залучених фінансових ресурсів; 3) відстеження в динаміці показника розміру непогашених кредитів; 4) відношення величини резерву до наданого кредиту у розрізі строків, галузей економіки; 5) показники структури кредитного портфеля; 6) група показників ліквідності банку; 7) група показників ліквідності кредитного портфеля. Отже, провадження банком комплексної діагностики кредитоспроможності суб’єктів господарювання, з нашої точки зору, повинне сприяти підвищенню ефективності функціонування банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності у цілому, а запропоновані заходи можуть оптимальним чином доповнити існуючі нині методики оцінки кредитоспроможності клієнта та мінімізації кредитного ризику.
Вариант:нет
Литература:  Список використаної літератури 1. Господарський Кодекс України, закон України від 16 січня 2003 року N 436-IV Електронний ресурс / Верховна Рада України. – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1576-12 2. Положення Національного банку України «Про кредитування», затверджене Постановою Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 року / Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0246500-95 3. Постанова Правління НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» // Банківська справа в Україні: законодавчі і нормативні акти. – 2000. – Т. 8. 4. Агапова Т. Н. Кластеризация заемщиков с многомерными характеристиками / Т.Н.Агапова // Финансы и кредит. – 2004. – № 4 (142). – С. 12-15. 5. Андрушків Т., Андрушків Н. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальника банків України в період розвитку економічної кризи Наука молода, 2008. № 10. – 473 с. 6. Банківський менеджмент: Навч. посібн. / За ред. О. А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с. 7. Банковское дело: Учебн. / Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 576 с. 8. Банковское дело: Учебн. / Под ред. проф. В. И. Колесникова. – 4-е изд., перероб. и доп. – М.: Фынансы и статистика,1999. – 464 с. 9. Бордюг В. В. Теоертичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника банку / В. В. Бордюг // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. – №3. – грудень. – С. 112-115. 10. Брітченко І., Перепелиця Р. Оцінка кредитоспроможності емітента корпоративних облігацій // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 11. – С. 52–56. 11. Бунге Н. Х. Теория кредита / Н. Х. Бунге. – М., 2006. – 436 с. 12. Вишняков И. В. Методы и модели оценки кредитоспособности заемщиков. – СПб: Изд-во СПбГИЭА, 2008. – С. 18–44. 13. Власенко М. С. О роботе банка с клиентами //Деньги и кредит. -2007.— №12.- С. 47-51. 14. Галасюк В., Галасюк В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? / В. Галасюк, В. Галасюк // Вісник Національного банку України. – 2007. – № 5. – С. 54-56. 15. Галасюк В., Галасюк В. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Вісник Національного банку України. - 2004. -№11.-С42- 47. 16. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посібн. / За ред. В. В. Вітлінського. – К.: Знання, 2000. – 251 с. 17. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібн. / В. Д. Лагутін. – К.: Знання, КОО, 2000. – 215с. 18. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібн. / В. Д. Лагутін. – К.: Знання, КОО, 2000. – 215 с. 19. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання: Моногра¬фія / А. О. Єпіфанов, Н. А. Дехтяр, Т. М. Мельник, І. О. Школьник та ін.; За ред. д-ра екон. наук А. О. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 286 с. 20. Петрук О. М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф. Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с. 21. Поездник А. И. Анализ и внутрибанковский контроль кредитоспособности заемщика: автореф. дисканд. эконом. наук / А. И. Поездник. – М., 1999. – 23 с. 22. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібн. / Л. О. Примостка. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с. 23. Сахарова М. О. К вопросу о кредитоспособности предприятий / М. О. Сахарова // Деньги и кредит. – 1989. – № 3. – С. 19-26. 24. Словник-посібник економічних термінів: Рос.-укр.-англ. / О. М. Дрозд, В. В. Дубічинський, А. С. Д’яков та ін.; За ред. Т.Р.Кияка. – К.: Вид. Дім «КМ Academia», 1997. – 264 с. . 25. Словарь-справочник финансового менеджмента. – К.: «Ника-Центр», 1998. – 480 с. 26. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под об. ред. проф., д.э.н. А. П. Градова и проф., д.э.н. Б. И. Кузина. – Санкт-Петербург: Специальная литература, 1996. – 510 с. 27. Техника финансового анализа / Под ред. Л. П. Белых. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 663с. 28. Чайковський Я. Удосконалення методики комплексної оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісн. нац. банку України. – 2003. – № 11. – С. 30–34. 29. Хрестинин В. В. Финансовое состояние как фактор кредиспособности предприятия / В. В. Хрестинин // Вестник Московского униаверситета. – Серия 6: «Экономика». – 2006. – № 6. – С. 3-24. 30. Экономический анализ: Учебн. для вузов / Под ред. Л.Т.Гиляровской. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 350 с.
Дополнительная информация: Написана доповідь та рецензія, зроблений роздатковий матеріал. подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (257)