Адміністративно-правовий статус Предизента України

Содержание: Вступ 3 1. Загальний огляд джерел за темою курсової роботи 6 2. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади 8 3. Президент як голова Ради національної безпеки і оборони 15 4. Інститут представників Президента України 18 Висновки 28 Список використаної літератури 29

Вступление:  В умовах розбудови правової держави, якою проголошено Україну, інститут президентства в системі органів державної влади – це досить нове політичне явище, що потребує детального правового аналізу й удосконалення. Президент України є главою держави і де-факто та де-юре посідає найвище місце в ієрархії державних інститутів, здійснюючи функцію вищого політичного представництва країни як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Для забезпечення стабільності конституційного ладу, узгодженого функціонування державного механізму, авторитетного представництва держави в міжнародних відносинах інститут президентства на сучасному етапі є об’єктивно необхідним. Глава держави наділений широкими повноваженнями у сфері взаємовідносин із законодавчою, виконавчою та судовою владою, він виступає своєрідним арбітром між ними, а відтак, є символом єдності держави і її офіційним представником. Відгуком на зміни політико-правових реалій, що відбуваються протягом останніх десятиліть, виявляється тенденція до конституціоналізації різновидів змішаної республіканської форми державного правління, виокремлення нової форми організації державної влади – парламентсько-президентської республіки, та повернення до президентсько-парламентської республіки, яка існувала до 2004 року. Тому питання повноважень Президента України на сучасному етапі є досить актуальним. У роботі зроблено внесок у розвиток науки адміністративного права, дослідження суспільно-правових відносин, що виникають у процесі управління, здійснюваного Президентом України у забезпечення верховенства права в діяльності державних органів, захист прав і свобод людини та громадянина в адміністративній діяльності органів виконавчої влади. Питання організації та функціонування органів державної влади, їх структури, принципів, методів і форм державного управління, взаємозалежності та самостійності гілок влади, формування національної державності, розвитку адміністративного процесу, конституційного устрою суспільства, правового регулювання, реформування економіки на ринкових засадах, створення цілісної системи влади досліджувались вітчизняними вченими, такими як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, І.С. Братков, Ф.Г. Бурчак, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, С.М. Гусаров, Є.В. Додін, В.О. Заросило, В.В. Копєйчиков, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, К.Б. Левченко, Н.Р. Нижник, Ю.М. Тодика, Н.Г. Плахотнюк, В.Ф. Погорілко, В.І. Мельниченко, О.Ф. Фрицький, В.А. Шатіло, В.Д. Яворський, О.Н. Ярмиш та ін. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічного обґрунтування адміністративно-правових аспектів діяльності Президента України, пошук форм і методів удосконалення його діяльності як суб’єкта адміністративного права. Для досягнення мети ставилися такі завдання: • визначити поняття та місце інституту президентства в структурній організації держави; • охарактеризувати Президента України як об’єкта і суб’єкта адміністративно-правового регулювання; • виявити особливості статусу Президента України як суб’єкта адміністративно-правових відносин; • дослідити компетенцію і повноваження Президента України у відносинах з органами державної влади; • дослідити адміністративно-правове регулювання діяльності представників Президента України; • узагальнити основи правового регулювання діяльності Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органу з питань національної безпеки й оборони при Президентові України; Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення адміністративних повноважень Президента України. Предметом дослідження є адміністративно-правові аспекти діяльності Президента України. Методи дослідження. Обґрунтованість і достовірність наукових результатів забезпечується застосуванням сукупності методів і прийомів наукового пізнання. Зокрема, використовувався порівняльно-правовий метод; історико-порівняльний метод; статистичний метод; формально-логічний метод; спеціально-юридичний метод.

Выводы:  Виконуючи конституційні повноваження, Президент України здійснює активну й різнобічну адміністративну діяльність у сфері гарантування прав і свобод людини і громадянина, національної оборони та безпеки, внутрішньої і зовнішньої політики, кадрових призначень, прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, нагородження, присвоєння звань, здійснення помилування тощо. Президент України, зважаючи на соціальну природу, територіальний масштаб діяльності, спосіб формування, склад та характер повноважень, є первинним, вищим, виборним, одноособовим державним органом. Водночас він виступає об’єктом і суб’єктом адміністративно-правового регулювання, оскільки діє в межах, чітко визначених чинним законодавством, виконує його і забезпечує додержання законів іншими державними органами та їх посадовими особами, а також має право видавати нормативно-правові акти, які носять обов’язковий для виконання характер для всіх, кому вони адресовані. Аналіз адміністративно-правових аспектів діяльності Президента України має важливе теоретичне і практичне значення, зокрема через розбалансованість та неефективність діяльності органів державної влади, недоліки в їх правовому регулюванні. Зміст діяльності Президента України в сфері державного управління визначається через функції, які реалізуються у процесі його здійснення. Під функціями глави держави слід розуміти основні напрями та сфери його діяльності. А під повноваженнями – права і обов’язки, за допомогою яких реалізуються законодавчо закріплені функції й які складаються із конкретних прав і обов’язків Президента України щодо питань, віднесених до його компетенції. У функціях відображається зміст впливу, характер взаємозв’язку між главою держави та іншими учасниками адміністративно-правових відносин, а у повноваженнях – юридично закріплені методи управління та правові форми здійснення управлінської діяльності.

Литература:  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. Ст. 141. 2. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). - 1990. - № 31. - Ст. 429. 3. Про основи національної безпеки України. Закон України від 19.06.2003 № 964-IV // www.rada.gov.ua 4. Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. Закон України від 02.03.2000 № 1524-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 21, ст.158 5. Про Раду національної безпеки і оборони України. Закон України вiд 05.03.1998. № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 35, ст.237 6. Про Положення про Представника Президента України у Верховній Раді України. Указ Президента України від 15.02.2008 № 133/2008 // Офіційний вісник України вiд 29.02.2008 - 2008 р., № 13, стор. 6, стаття 323. 7. Про Положення про Представника Президента України у Кабінеті Міністрів України. Указ Президента України від 15.02.2008 № 132/2008 // http://www.president.gov.ua/documents/7470.html 8. Про Представника Президента України у Конституційному Суді України. Указ Президента України від 27.07.2007. № 667/2007 // www.rada.gov.ua 9. Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер'янов. - К. : Ін Юре, 1997. - 48 с. 10. Агаев М.Б. Президентская власть в системе государственной власти // Государство и право. – 1995. – № 1. – С. 40-42. 11. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін; За ред. Ю.П.Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544с. 12. Ковальський В. Юридична природа президентської влади в Україні // Юридичний вісник України. – 2001. – № 6 (8-14 лютого). – С. 7-10. 13. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с. 14. Мартинюк Р. С. Реалізація принципів поділу влади сучасній Україні: політико-правовий аналіз / Р. С. Мартинюк.- Острог, 2007. - 285 с. 15. Парламентсько-президентська республіка: сутність, особливості, різновиди: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.Є. Протасова; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2008. – 20 с. 16. Полякова Л. Початок сучасного державотворення та основні моменти розвитку органів виконавчої влади в незалежній Україні. // Схід. – 2010. – №1 (101). - С. 79-83. 17. Псалтирник О.С. Повноваження президента незалежної України. // Видання ЧДУ ім. П. Могили. Наукові праці. – 2005. – Т.44. – С. 158-162. 18. Серьогіна С. Г. Компетенція Президента України: теоретично-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юридичних наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право" / С. Г. Серьогіна. - Харків, 1998. - 18 с.