Выводы: ВИСНОВКИ
Таким чином, на основі вище викладеного можна зробити наступні висновки.
Для здійснення господарської діяльності, виготовлення продукції, отримання доходів і накопичень підприємства використовують різні види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також кошти. При цьому матеріальні ресурси є основою виробничого процесу. Вони формуються, як правило, за рахунок різних джерел: власних, позичених та залучених.
В свою чергу, фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, — у активі балансу.
При цьому, фінансові ресурси формуються у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності — у формуванні відповідних джерел грошових коштів.
Варто підкреслити, що до складу позикових фінансових ресурсів входять довго- і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов'язання, пов'язані із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та ін.
Система фінансового забезпечення функціонування будь-якого підприємства повинна в деякому сенсі узгоджуватися або реалізовуватися в рамках певних принципів, напрямків, цілей фінансової діяльності, визначених на підприємстві, тобто відповідати фінансовій політиці суб’єкта господарювання.
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зо¬внішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інве¬сторів – власний капітал і позичковий капітал. Власний капітал може бути сформований за рахунок внесків власників підприємс¬тва або шляхом реінвестування прибутку.
Необхідно зазначити, що у підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Звичайно, не можна надати однозначних рекоменда¬цій щодо вибору тієї чи іншої форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших - на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств вигіднішою є можливість ви¬користовувати внутрішні джерела фінансування, для інших - зовнішні.
В свою чергу, дослідження проводилося на прикладі ТОВ “Лаванда Сервіс”, що функціонує на туристичному ринку як туроператор і займається реалізацією власних турпродуктів та турпакетів інших туроператорів.
При цьому, згідно проведеного дослідження можна зробити висновок про погіршення фінансових результатів діяльності туристичного підприємства “Лаванда Сервіс” у 2010 році порівняно з 2009 роком. Зростання доходів та витрат в кінцевому результаті сприяють зменшенню фінансового результату від звичайної діяльності майже на 59,45%.
Країни, в які відправляла фірма вітчизняних туристів у 2010 р. – ОАЕ, Туреччина, Ізраїль, Туніс, Чехія, Іспанія, Кіпр, Таїланд, ПАР, ФРН, Франція, Італія, Швейцарія, Мальта, Австрія, Болгарія.
В процентному відношенні в літній період спостерігається така структура поїздок українських громадян: Туреччина – 70%, Кіпр – 5%, Болгарія – 10%, Туніс – 15%.
В осінньо-зимовий період ця структура дещо змінюється: ОАЕ – 50%, Ізраїль – 20%, Чехія – 10%, Єгипет – 5%, Німеччина – 5%, Франція – 5%, Туреччина - 5%.
В структурі реалізації туристичного продукту ТОВ “Лаванда Сервіс” найбільшу вагу становлять туристи, які відпочивають з метою дозвілля і відпочинку (43,5%), а також лікування (40,4%), за досліджуваний період кількість відпочивають з метою дозвілля і відпочинку підвищилась на 7,1%, а кількість виїжджаючих з метою лікування знизилась на 1,1%. Зменшилась також кількість подорожуючих з метою спортивно-оздоровчого туризму - на 33,3% та ділових туристів на 7,1%. При цьому кількість спеціалізованих туристів та з іншими цілями не змінилася.
Аналізуючи діяльність з надання туристичних послуг підприємства “Лаванда Сервіс”, можна дійти наступних висновків:
1. Загальна кількість наданих туро-днів за досліджуваний період теж скоротилася, однак спостерігається підвищення потоку внутрішніх туристів.
2. Середня тривалість подорожування скоротилася від 10 днів у 2009 р. до 9 днів у 2010 році.
3. Середня ціна туру характеризується стійкою тенденцією до підвищення ( від 2,47 тис. грн. у 2009 р. до 2,8 тис. грн. у 2010 р.)
В свою чергу, дослідження ефективності використання фінансових ресурсів показало, що її зниження відбулося переважно за рахунок зменшення коефіцієнту оборотності активів при зростанні цін на послуги.
За результатами аналізу балансу можна сказати, що найбільшу питому вагу в структурі фінансових ресурсів становлять вкладення в оборотні засоби – відповідно 83,2 %, 93,54% та 85%. При цьому їх обсяг зріс у 2009 р. на 112,1 тис. грн. , а у 2010 р. – на 271,64 тис. грн. порівняно з попереднім роком і склав у 2009 році 1964,9 тис. грн., а у 2010 р. році він вже становив 2236,54 тис. грн., тобто відбулося їх збільшення за 2 роки. При цьому їх частка у структурі зросла на 10,33% у 2009 р. а у 2010 році скоротилася на 8,54% порівняно з попереднім роком, за весь досліджуваний період приріст склав 1,8%.
Як показав аналіз, в турфірмі “Лаванда Сервіс" відсутні посадові інструкції, що негативно впливає на управління економічними процесами. Це також робить неможливим визначення функцій, що виконує працівник на тій чи іншій посаді.
Розробка посадових інструкцій є важливим шляхом удосконалення структури управління, в тому числі і фінансовими ресурсами.
При цьому, необхідним кроком для підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами є розробка на підприємстві “Лаванда Сервіс” політики управління фінансовими ресурсами. Основними етапами її формування є аналіз, визначення принципових підходів до формування фінансових ресурсів, оптимізація, планування та контроль за використанням фінансових ресурсів.
В системі заходів удосконалення управління фінансовими ресурсами можуть бути також використані:
– оптимізація грошових потоків підприємства, дотримання збалансованості їх в часі;
– скорочення операційного циклу за рахунок зменшення розміру дебіторської заборгованості;
– прискорення інкасації дебіторської заборгованості, попередження формування прострочених її видів;
– рефінансування дебіторської заборгованості з метою прискорення її переведення в грошові активи шляхом операцій факторинга, форфейтинга, обліку векселів;
– здійснення активної маркетингової політики з метою прискорення оборотності виробничих запасів;
– нормування розмірів активів та забезпечення постійного контролю за дотриманням норм.
Для синхронізації грошових потоків підприємства “Лаванда Сервіс” автором розроблено графік виплати грошових коштів по основним частинам платіжного календаря.
Для визначення економічної ефективності розробленого платіжного календаря було розраховано коефіцієнт достатності грошових коштів, який характеризує ступінь покриття платіжних потреб за рахунок наявних грошових коштів.
На основі проведених розрахунків було зроблено висновок, що за лютий 2011 року відкладених платежів не спостерігатиметься, а коефіцієнт достатності формування грошових коштів за весь період перевищуватиме 1, що свідчить про фінансову сталість, тобто надлишок грошових коштів.
Отже, спланований платіжний календар є досить ефективним. При такому ході подій буде забезпечуватись достатність формування грошових коштів, але на відміну від попереднього звітного періоду тимчасово-вільні залишки грошових коштів капіталізуються і не втрачають свою вартість, а подальші перспективи розвитку турфірми “Лаванда Сервіс” цілком позитивні. Вибір структури фінансування залежатиме від рівня динаміки економічної прибутковості. При необхідності можна збільшити розмір заборгованості та використати ефект фінансового важеля.