Навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАРАЛІНГВІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ 7 1.1. Урахування вікових та психологічних особливостей учнів основної школи (7–9 клас) у навчанні діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів 7 1.2. Комунікативні, психологічні та лінгвістичні особливості діалогічного мовлення 16 1.3. Характеристика паралінгвістичних засобів як невід’ємного компоненту діалогічного мовлення 24 Висновки до розділу 1 34 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАРАЛІНГВІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ 36 2.1. Відбір паралінгвістичних засобів для навчання діалогічного мовлення учнів основної загальноосвітньої школи 36 2.2. Принципи навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів 45 2.3. Організація навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів 57 Висновки до розділу 2 73 РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАРАЛІНГВІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ 74 3.1. Організація експериментального навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів 77 3.2. Хід та аналіз експериментального навчання 88 3.3. Методичні рекомендації щодо навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів 97 ВИСНОВКИ 104 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 106 ДОДАТКИ 115  

Вступление: ВСТУП Інтеграція України у світове співтовариство висуває на перший план уміння спілкуватися та взаємодіяти з носіями інших мов і культур, демонструючи толерантне ставлення до співрозмовника. Зростає потреба суспільства у людях, що володіють іноземною мовою (ІМ) як засобом спілкування та взаємодії. Відтак, соціальне замовлення сьогодення полягає в опануванні англійською мовою як засобом міжнародного спілкування, реалізації діалогу культур. Усе це суттєво впливає на підхід до ІМ як до навчального предмета. Необхідність навчити школярів використовувати ІМ як інструмент у діалозі культур різних країн світу спонукає науковців – методистів і вчителів-практиків переосмислювати цілі іншомовного навчання та акцентувати увагу на пошуках дієвих засобів їх досягнення. Академік Л. Щерба, розглядаючи загальноосвітнє значення іноземних мов, вважає, що з цієї точки зору, тобто в першу чергу для розвитку розумових здібностей учнів, навчання мов стоїть на першому місці. Школа, позбавлена філологічного елемента, є школою однобокою, яка не може виховувати людей високої культури 89, с. 24. Загальна стратегія навчання ІМ визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних та суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну межу навчання і вивчення ІМ, а саме: оволодіння іншомовним міжкультурним спілкуванням, шляхом формування і розвитку навичок і вмінь діалогічного спілкування. Комунікативний підхід до викладання ІМ своєю стратегічною метою визначає навчання спілкування. У процесі спілкування ми дуже часто застосовуємо невербальні засоби комунікації. Вони з’являються на різних етапах мовного оформлення висловлення. Наприклад, при переході від внутрішнього до зовнішнього мовлення, шукаючи потрібні слова, звертаються до пошукових чи пошуково-зображуючих жестів, мімічних явищ, які несуть певну інформацію співрозмовнику. Різноманітні паралінгвістичні явища можуть виникати на етапі контролю за якістю висловлювання. Припустившись помилки, мовець обриває своє мовлення, робить заперечний жест чи інші специфічні жести, шукає більш адекватні мовні засоби для реалізації повідомлення, що викликає появу пробних пошукових ходів, пауз, певних видів жестів. Чимало зарубіжних і вітчизняних учених, зокрема О. Б. Тарнопольський, А.О. Акішина 3, В. Апельт 93, М. Арджайл 94, П. Булл 95, К. Бур¬герр-Майер 96, Ю.І. Пассов 63, Н.І. Смирнова 77, і Н.К. Скляренко 75 та ін., досліджували процес спілкування і розглядали взаємозв’язок його вербального та невербального компонентів, проте ця проблема залишається поки що недостатньо вивченою. Методика викладання ІМ досліджує паралінгвістичні засоби, як невід'ємний компонент спілкування, з метою включення їх до навчального процесу. Л.Ф. Величко 16, М.Д. Городнікова 25, Х.Г. Відоусон 101, Н.Г. Ба¬же¬но¬ва 6 та інші вивчали різні аспекти цієї проблеми. Так, Л.Ф. Величко дослідила методичний аспект паралінгвістичних характеристик усного іншомовного спілкування; визначила, що відсутність синхронізації лінгвістичних та паралінгвістичних засобів в усному спілкуванні мовця є характерною ознакою завченості висловлювання та об'єктивним критерієм для прийняття рішення про недостатню сформованість умінь іншомовного мовлення 16, c. 73. Х.Г. Відоусон наголосив на безпідставності виключення паралінгвістичних засобів і невербального компоненту взагалі із процесу навчання усного іншомовного спілкування 101, с. 94. Отже, використання паралінгвістичних засобів є невід'ємним у процесі діалогічного мовлення. Цей факт відображено у змісті програми, що передбачає оволодіння паралінгвістичними засобами спілкування. Проте, спостереження за використанням учнями паралінгвістичних засобів в діалогічному мовленні свідчать, що вони здебільшого використовують паралінгвістичні засоби, специфічні для української культури, що може створити комунікативні невдачі у спілкуванні з носіями англійської мови. Наприклад, партнери не підтримують зоровий контакт; обирають неприйнятну для носіїв мови відстань для комунікації; використовують дотики, неприпустимі у цій культурі; користуються жестами, що є специфічними для рідної культури, і саме ці факти зумовлюють “штучність” діалогічного мовлення на уроках англійської мови. Для подолання “штучності” спілкування, налагодження взаємодії, уникнення комунікативних невдач, підвищення мотивації навчання виникає необхідність вирішення проблеми навчання використання невербальних засобів в діалогічному мовленні англійською мовою. Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлюють наступні чинники: існує протиріччя між вимогами навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів щодо навчання діалогічного мовлення і процесом навчання англійської мови у школі, а також відсутність достатньої кількості матеріалів для навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Об’єкт дослідження – процес навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Предмет дослідження – зміст і комплекс вправ для навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Мета дослідження полягає в розробці методики навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів для учнів основної школи (7-9 клас). Завдання дослідження: • Уточнити психологічні особливості учнів середнього шкільного віку для навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів; • Визначити особливості навчання діалогічного мовлення та його функції; • Вивчити різні шляхи для навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів; • Розробити комплекс вправ для оволодіння навичками і вміннями діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Методи дослідження: • Опрацювання наукових джерел з методики навчання ІМ; • Запропонування комплексу вправ з використанням різних шляхів для навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів; • Проведення експерименту для перевірки ефективності методики навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії і налічує сторінок друкованого тексту.

Выводы: ВИСНОВКИ У результаті наукового дослідження теоретично обґрунтовано, практично розроблено й експериментально перевірено методику навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. В ході опрацювання наукових джерел з вікової психології розкрито вікові та психологічні особливості учнів основної школи. Обґрунтовано чому важливо навчати паралінгвістичним засобам саме учнів основної загальноосвітньої школи. При розгляді комунікативних, психологічних та лінгвістичних особливостей діалогічного мовлення розкрито поняття діалогічне мовлення та комунікативні, психологічні та лінгвістичні особливості діалогічного мовлення, простежено зв'язок діалогічного мовлення з паралінгвістичними засобами, визначено чим повинні володіти учні на кінець 9 класу. Внаслідок аналізу паралінгвістичних засобів як невід’ємного компоненту діалогічного мовлення розкрито поняття паралінгвістичні засоби та описано ці засоби, визначено такі типи паралінгвістичних засобів, яких доцільно навчати використовувати. Спираючись на С. В. Соколову, яка проводила аналіз наукових досліджень з методики викладання іноземних мов і суміжних наук, ми вважаємо доцільно навчати використовувати у діалогічному мовленні англійською мовою таких паралінгвістичних засобів спілкування, як: контакт очей, вираз обличчя, відстань, дотик, позиція (постава), жести. Крім того, визначено види паралінгвістичних засобів, яких необхідно брати до уваги в навчальному процесі. Класифікації видів паралінгвістичних засобів розробляли різні дослідники, зокрема, Г. Е. Крейдлін. За дослідженнями С. В. Соколової ці класифікації було взято за основу і виділено три види паралінгвістичних засобів, яких доцільно навчати використовувати: емблеми (символічні), ілюстратори (з підвидом – ритможести) й регулятори. Визначено критерії відбору паралінгвістичних засобів для навчання діалогічного мовлення учнів основної загальноосвітньої школи. Виокремлено основні принципи навчання діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів, а саме принцип наочності, посильності, міцності свідомості, науковості, активності, виховуючого навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності, колективності, проблемності, розвиваючого навчання, комунікативності, домінуючої ролі вправ, взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови. Нами була розроблена методика навчання учнів старших класів діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів, яка включала два комплекси вправ на навчання діалогічного мовлення учнів 9 класу з максимальним та мінімальним використанням паралінгвістичних засобів. Експериментально перевірено ефективність розробленої методики. Виявлено, що успішне навчання учнів основної загальноосвітньої школи використовувати паралінгвістичні засоби в діалогічному мовленні можливе за використання комплексу вправ, розробленого в межах системи вправ для навчання використання паралінгвістичних засобів в діалогічному мовленні. Результати експериментального дослідження інтерпретовано у вигляді методичних рекомендацій. Основним підсумком дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо укладання системи вправ для навчання учнів основної загальноосвітньої школи діалогічного мовлення з використанням паралінгвістичних засобів. Розроблена методика може бути використана вчителями інших іноземних мов та авторами посібників і підручників.

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Аданакова В.И. Лингвостилистическое функционирование слов, означающих паралингвистические явления (жест, мимику) в художественном тексте // Художественный текст: структура и семантика. – Красноярск, 1987. - С. 92-98. 2. Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). - М.: Издательство ИКАР, 2009. – 448 с. 3. Акишина А.А., Кано X. Жесты и мимика в русской речи. - М.: Рус. Яз., 1991- 144 с. 4. Аленикова С. Язык жестов // Наука и жизнь. – 1985. - №7. - С. 43–52. 5. Андрианов М. С. Анализ процессов невербальной коммуникации как паралингвистики // Психологический журнал. – 2005. - №5. - С. 115 - 121. 6. Баженова Н.Г Методика обучения невербальным средствам общения в курсе французского языка: Дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. -М., 2000. -143 с. 7. Баранов А.Н., Крейдлин Г.Е. Структура диалогического текста: лексические показатели минимальных диалогов // Вопросы языкознания. - 1992. - №3. - С.84-93. 8. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К., 2004. – 344 с. 9. Бех І.Д. Виховання особистості. – К.: Либідь, 2003. - 280 с. 10. Бех П.О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. – 1996. - С. 3-8. 11. Бігич О.Б. Чинні програми методичної підготовки та навчальні посібники для майбутніх учителів іноземних мов // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та психологія. – 2002. – Випуск 5. – С. 7-19. 12. Білецький А. О. Про мову і мовознавство: Навч. посібник для студентів філол. спец. вищ. навч. закладів. – К.: “АртЕк”, 1997. – 224 с. 13. Бориско Н.Ф. Теоретические основы создания учебно-методических комплексов для языковой межкультурной подготовки учителей иностранного языка (на материале интенсивного обучения немецкого языка): Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. - К., 2000. - 508 с. 14. Бродецкий А.Я. Внеречевое общение в жизни и в искусстве: азбука молчания. – М., 2000. – 192 с. 15. Васильева Е.Л. Невербальные компоненты коммуникации и речевые акты материале современного английского языка): Автореф. дис... канд. филол. наук 10.02.19 / Минск. Гос. лингв. Ун-т. - Минск, 2002. - 19 с. 16. Величко Л.Ф. Методический аспект паралингвических характеристик устной иноязычной речи: Автореферат дис.канд.пед. наук.- М., 1982.- 32 с. 17. Вишневський О.І Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К.: Радян. Школа, 1989. - 144с. 18. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. — К.: Просвіта, 2006. – 344 с. 19. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація / Н. П. Волкова. – К.: ВЦ Академія», 2006.– 256 с. 20. Галъскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным языкам: Пособие для учителя. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: АРКТИ, 2003. - 192 с. 21. Гленн Вилсон Язык жестов. – СПб., 2000. – 224 с. 22. Гордій О.М. Проблемні комунікативні ситуації та діалогічне мовлення як основа розвитку творчого мислення у навчанні іноземних мов // Матеріали наукової Інтернет-конференції "Наука та практика 2007". - м. Полтава, Громадська асоціація «Аграрна наука та практика». http://www.pdaa.com.ua/ 23. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М.: Наука, 1980. – 104 с. 24. Горелов И.Н. Паралингвистика; прикладной и концептуальный аспекты // Национально-культурная специфика речевого поведения. – М., 1977. - С. 99-100. 25. Городникова М.Д. Взаимодействие вербальных и невербальных средств в немецкой речи. – М.:МГПИИЯ, 1983. – 83 с. 26. Грабова С.В. Аналіз програм підготовки вчителя в аспекті навчання використання паралінгвістичних засобів в усному спілкуванні англійською мовою // Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Умань, 14-15 тр. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Уманський державний пед. ун-т імені П. Тичини. – Умань: Уманський державний пед. ун-т імені П. Тичини, 2004. – С.13. 27. Грабова С.В. Теоретичні передумови навчання паралінгвістичних засобів іншомовного спілкування // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Педагогіка та психологія». – К.: КНЛУ, 2003. – Вип.6. – С. 74. 28. Грабова, С. В. Прийоми навчання майбутніх учителів використовувати паралінгвістичні засоби в усному спілкуванні англійською мовою / С. В. Грабова // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2005. – № 4. – С. 82–85. 29. Должникова С.А. Дидактические условия обучения невербальным средствам общения на уроке иностранного языка в начальной школе: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Липецк, 2000. - 181 с. 30. Забродський М.М. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 104 с. 31. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003.-273 с. 32. Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку - М.: Русский язык, 1989. – 219 с. 33. Изард К. Э. Психология эмоций/Перев. с англ. — СПб.: Издательство «Питер», 1999, — 464 с. 34. Казаков В. Г.. Кондратьева Л.Л. Психология: Учебник для индустр.-пед. техникумов. М,: Высш шк., 1989. - 383 с. 35. Козинцев А.Г. Смех, плач, зевота: психология чувств или этология общения? // Этология человека на пороге 21 века : новые данные и старые проблемы. – М., 1999. - С. 97-121. 36. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М.: Наука, 1974. – 81 с. 37. Кон И. С. Психология ранней юности: Ки. для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с. 38. Конецкая В.П. Сопоставление невербальных средств коммуникации как национально-культурных и социальных компонентов речевого поведения // Тезисы ГУ международного Симпозиума по лингвострано-ведению. – М., 1994. – С.3-15. 39. Конецкая В.П. Социология коммуникации. – М., 1997. – 304 с. 40. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 288 с. 41. Крейдлин Г.Е. Механизмы взаимодействия невербальных и вербальных единиц в диалоге: Жестовые ударения // Диалог : междунар. конф. – М., 2006. – С. 114-116. 42. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика: язык тела и естественный язык. – М., 2004. – 592 с. 43. Крейдлин Г.Е. Невербальный контроль в диалоге: единицы, модели, правила // Диалог: междунар. конф. – М., 2005. – С85-87. 44. Крисаченко В, Екологічна культура: теорія і практика. — К.: Заповіт, 1996. — 352 с. 45. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 128с. 46. Лабунская В.А. Введение в психологию невербального поведения. – Ростов-на-Дону, 1994. – 46 с. 47. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева.В М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685 с. 48. Литвинова Л.Д. Формирование социокультурной компетенции у учащихся педагогических классов (на материале английского языка): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. -М., 2000. - 180 с. 49. Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранных языков. – М.: Высш. школа, 1991. – 159 с. 50. Мисечко О.Є. Методика навчання англійської мови у середній школі // Житомир. Полісся – 2002. – 256 с. 51. Навчальна програма вимог до викладання іноземної мови в школі. - Київ – 2001. – 114 с. 52. Николаева Т.М. Структура речевого высказывания и национальная специфика жеста //Актуальные вопросы преподавания русского языка и литературы.– М., 1969. – С.250-251. 53. Николаева Т.М., Успенский Б.А. Языкознание и паралингвистика // Лингвистические исследования по общей и славянской типологии. - М.: Наука, 1966. - С. 67-80. 54. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Ступенева система освіти в Україні та система навчання іноземних мов // Іноземні мови – Київ. Ленвіт. – № 1. – 1996. – С.186. 55. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Сучасні технології навчання іноземного спілкування. – К., Ленвіт. – 1997. – 255 с. 56. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Методика викладання іноземної мови у середніх навчальних закладах. // Київ. Ленвіт. – 2001. – 158 с. 57. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов // Іноземні мови – 2001. - № 1. – С. 50–58. 58. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов // Іноземні мови – 2002. - № 1. – С. 39–46. 59. Основы методики преподавания иностарнных языков / Под. ред. В.А. Бухбиндера, В.Штраусса. - К.: Вища школа. - 1986. - 335 с. 60. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки. – М.: Знание, 2000. – 191 с. 61. Панова-Яблоиіникова И. С. Связь структуры интелекта с особенностями I распознавания невербальных компонентов коммуникации // II Вестник Санкг- I Петербургского университета. Серия 2: История. Языкознание. I Литературоведение. - 2001.1 Вып. 1. - С. 76-83. 62. Панченко І.Б. Місце і роль паралінгвістичних засобів у процесі спілкування // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. - №4. – С. 80-83. 63. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. - 1989. - 278 с. 64. Перкас С.В. Учебный диалог на уроках английского языка // ИЯШ. – 2000. – С.36-38. 65. Петровський В.І. Вікова психологія. – Київ, 1983. – 412 с. 66. Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород: Ай Кью, 1992. – 262 с. 67. Поваляева М.А. Невербальные средства общения. – Ростов-на-Дону, 2004. – 346 с. 68. Поліщук В. М. Вікова і педагогічна психологія: навч. посіб. - Суми: Університетська книга, 2007. - 336 с. 69. Програма базового курсу методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: КНЛУ Режим доступу до програми:http://methods.at.ua/load/dlja_studentiv/programa_bazovogo_kursu/programa_bazovogo_kursu_metodiki_vikladannja_inozemnikh_mov/27-1-0-50 70. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с. 71. Психология обучения подростка / А.К. Маркова. – Москва : Знание, 1975. – 64 с. 72. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія : Навч. пос. – К.: Академвидав, 2006. – 400 с. 73. Серафимова М.А. Шаевич А.М. Тематические диалоги. Л., Просвещение. – 1988. – С. 52–70 74. Скалкин В. Л. Обучение диалогической речи. - К.: Радянська школа, 1989. - 158 с. 75. Скляренко Н.К. Обучение речевой деятельности на английском языке. Киев, 1998. – 158 с. 76. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування навичок і вмінь // Іноземні мови. – 199. - № 3 – С. 3–8. 77. Смирнова Н.И. Невербальные аспекты коммуникации на материале І русского и английского языков: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / I Акад. наук СССР ин-т языкознания. — М., 1973. - 21 с. 78. Соколова Н.Г. Методика обучения иностранным языкам для педагогических колледжей. – М.: Еврошкола, 1999. – 105 с. 79. Соколова С. В. Методика навчання майбутніх учителів англійської мови використовувати паралінгвістичні засоби в усному спілкуванні : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2006. — 176арк.+ арк. 177-316 дод. : рис., табл. — Дві кн. одиниці. — Бібліогр.: арк. 159-176. 80. Сорокоумова Е. А. Возрастная психология. Краткий курс. - СПб.: Питер, 1-е издание. – 2009. - 208 с. 81. Социальная психология. Учебное пособие. / Отв. Ред. А. Л Журавлев. М.: ПЕР СЭ, 2002. - 351с. 82. Сухова Н.В Взаимодействие просодии и невербальных средств в І монологической речи (на материале английских документальных фильмов): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв, ун-т - М., 2004. -21с. 83. Тарнопольский О.Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: Учеб. пособие./ О.Б.Тарнопольский, С.П.Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. – 192 с. 84. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. — М.: Слово, 2000. - 624 с. 85. Уэйнрайт Г. Язык тела. – М., 1999. – 320 с. 86. Фельдштейн Д. И. Психология развития личности в онтогенезе. - М: Педагогика, 1989. - 208 с. 87. Формирование личности и переходный период: От подросткового І; юношескому воз¬расту /Под ред. И. В. Дубров иной. - М: Педагогика. 1987. - 184 с. 88. Чанышева 3.3. Взаимодействие языковых и неязыковых факторов в І процессе речевого общения. Учебное пособие. Ц Уфа: Издание Башкирского университета, 1984. - 80 с. 89. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. - С. 24-39. 90. Щокін Г.В. Як читати людей за їх зовнішнім виглядом. - К.: Україна, 1992.-239 с. 91. Язык тела: природа и культура (эволюционные и кросс-культурные основы невербальной коммуникации человека) / Бутовская М. Л. – М., 2004. – 437 с. 92. Янова О.А. Номінативно-комунікативний аспект позначення "усмішки" як компонента невербальної поведінки (на матеріалі сучасної англійської мови): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2001. – 190 с. 93. Apelt W Lehren und Lemen fremder Sprachen: Grundorientierungen und Methoden in historischer Sicht. - Berlin: Volk u. Wissen, 1991. – 298 р. 94. Argyale M. Bodily Communication. - N. Y.: International Universities Press, I Inc., 1977.- 403 p. 95. Bull P. Body movement and interpersonal communication. - Chichester etc. Wiley, 1984.-209 p. 96. Burgherr-Meier C. Nonverbale Elemente der Kommunikation in Therapie und Padagogik. - Berlin: Lang, 1987. - 181 S. 97. Langust Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.langust.ru/review/xenoengi.shtml. 98. Livejournal Електронний ресурс. - Режим доступу: http://mary- flame. livejournal. com/21106.html. 99. Reynolds S., Valentine D. Guide to Cross-Cultural Communication. – New Jersey: Prentice Hall, 2004. – 134 p. 100. Wardhaugh Ronald. How Conversation Works. Basil Blackwell Publisher, Ltd., - Oxford, 1985. – 230 р. 101. Widdowson H.G. Teaching Language as Communication. - Oxford University Press, 1990. — 168 p.