Політико-правова реформа в Україні

Содержание: Вступ 3 Розділ І. Політична реформа в Україні 5 1.1. Особливості політичної реформи в Україні 5 1.2. Конституційна реформа 14 1.3. Адміністративно-територіальна реформа 20 Розділ ІІ. Причини, передумови та деякі особливості проведення правової реформи в Україні 26 2.1. Етапи, проблеми та сучасний стан реформи судової системи та судочинства 26 2.2. Проблеми реформування пенсійного законодавства 31 2.3. Гармонізація українського законодавства с правом Європейського Союзу 36 Висновки 41 Список використаної літератури 43

Вступление: Реформам права в Україні сприяли події політичного характеру. Зокрема, прийняття Декларації про державний суверенітет України в 1990 році і Акт проголошення незалежності України в 1991 році. Документи стали тією основою, яка визнала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Визначальною віхою стало прийняття Конституції України. Однак в процесі реформування системи радянського права Україна позбавляється не лише від застарілих правових норм, але і, на жаль, властивих їй системності, чіткості формулювань і зваженості положень. Процес реформування Української політичної та правової системи є складним явищем, яке пронизує і охоплює всі сфери життєдіяльності соціуму. Проблема формування нової політико-правової доктрини пов’язана зі змінами соціально-економічного устрою України, суспільно-політичних інститутів, переосмисленням духовних цінностей. Проблема реформування політичної та правової системи впродовж останніх 20-ти років стала пріоритетним напрямком діяльності органів влади, громадсько-політичних об`єднань, юристів, політологів. У зв'язку з цим, питання політичної і правової реформи є актуальними для України, як в теорії, так і в практичному застосуванні. На підтвердження актуальності вказаної теми можна привести приклади захищення таких дисертацій в Україні протягом останніх 10 років: Категоренко О.І. «Трансформаційні та модернізаційні аспекти політичної системи сучасної України: політологічний аналіз» (2004), Брустінов В.В. «Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку» (2005), Сердюк В.О. «Проблеми реалізації судово-правової реформи в Україні (1991-2004 рр.)» (2007), Ленгер Я.І. «Реформування правової системи як засіб підвищення її ефективності» (2007) Актуальність теми роботи обумовлена також наявністю проблем інтеграції України до Європейського Співтовариства. Важливим завданням є адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що зокрема знайшло своє відображення на сторінках дисертацій: Дмитренко Г.В. «Адаптація податкової системи України до вимог Європейського Союзу» (2004), Лаба О.В. «Право Європейського Союзу та право України: теоретико-правові проблеми співвідношення та гармонізації (1991-2004 рр.)» (2005), Кравчук І.В. «Механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: порівняльний аналіз» (2006), Сюр Н.В. «Правова інтеграція України до Європейського Союзу: теоретико-правове дослідження» (2006) Об'єкт роботи - відносини в сфері політичної та правової реформи в Україні в період від проголошення незалежності України по наш час. Предмет роботи - теоретичні та практичні особливості реалізації політичної та правової реформи в Україні, сутність реформування політико-правової системи. Метою роботи є аналіз ходу та теоретичних та практичних проблем реалізації політико-правової реформи в Україні в період 1991-2011 років. Завдання роботи : - визначити проблеми та перспективи політичної реформи в Україні, - розкрити основні етапи конституційної реформи в Україні, - проаналізувати проблеми та перспективи адміністративно-територіальної реформи, - дослідити етапи, проблеми та сучасний стан судової реформи, - охарактеризувати проблеми реформування пенсійної системи, - дослідити шляхи гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу. Робота виконана на основі використання комплексу філософських, загальнонаукових і спеціальних наукових методів дослідження, зокрема філософських методів пізнання, історико-правового методу. Нормативно-правову базу роботи склали Конституція України, закони, підзаконні нормативно-правові акти України.

Выводы:  Таким чином, за результатами роботи, ми можемо зробити наступні висновки. Проблема політичної і правової реформи в Україні набуває особливої гостроти не лише серед науковців, але і практиків. Розвиток політичної системи можливий в двох взаємопов’язаних планах – процесу і змін. Тому в центрі уваги вчених знову опинилися проблеми революції і реформ. Політична революція – це суспільний рух і переворот, що ставлять за мету повалення старого режиму шляхом насильницького завоювання політичної влади і здійснення докорінних змін політичного життя суспільства. Політична реформа визначається як перетворення, зміна, переустрій політичного життя суспільства без зміни існуючого ладу. Політичні зміни в Україні підготовлені факторами і зовнішнього, і внутрішнього середовища. Отже, політичні зміни є необхідною умовою існування політичної системи, її розвитку. Метою політичних реформ в Україні є побудова правової держави і громадянського суспільства. Важливим складовими політичної реформи в Україні є конституційна та адміністративна реформа. Конституційна реформа в незалежній Україні пройшла декілька етапів, основні з яких прийняття Конституції 1996 р., реформа 2004 р., зміни останнього часу. Ключовим моментом конституційної реформи на даному етапі є визначення типу влади в республіці - президентської або парламентської. Необхідність адміністративної реформи постала ще в період з 1991 – 1996 років (до прийняття Конституції України). Але довгий час вона реалізувалася лише у вигляді змін в системі кількості органів виконавчої влади, та структури міністерств, державних комітетів, відомчого підпорядкування тих чи інших структур. Адміністративна реформа - це цілісний комплекс погоджених заходів, спрямованих на радикальну перебудову органів виконавчої влади і впровадження ефективніших форм і методів їх діяльності. Метою реформи є поетапне створення на наукових принципах ефективнішої і демократичнішої системи державного управління, яка має бути досить прозорою для громадськості, а витрати на її зміст мають бути адекватними фінансово-економічному стану держави. Суть реформи – широка децентралізація виконавчої влади; перенесення частини повноважень та відповідальності з національного рівня на регіональний, з регіонального – на районний, з районного – на рівень громад; найважливішим елементом реформи є утворення громад як адміністративно-територіальних об’єднань базового рівня. Правова реформа осягнула всі сфери суспільства, але ми зупинилися на судовій системі та пенсійної законодавстві. Реформування судової системи також пройшло декілька етапів Початок судової реформи в Україні був закладений ще 28 квітня 1992 року Концепцією судово-правової реформи в Україні. Останнім (на даний час) кроком є прийняття 7 липня 2010 р. Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Актуальним питанням правової реформи в Україні є гармонізація національного законодавства з світовими стандартами, зокрема з нормами Європейського Союзу. Останнім часом спостерігається значне посилення діяльності органів державної влади, спрямованих на досягнення стратегічної мети України, - вступ в Європейський Союз. Значна частина цієї роботи стосується правової сфери, оскільки без відповідності правової системи України правовій системі ЄС мета не може бути досягнута.

Литература:  1. Конституція України від 28 червня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ 30. - ст. 141. 2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон від 28.12.1960 № 1001-05.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 2. - Ст. 15. 3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №40-41, 42. - Ст. 492. 4. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.// Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №35-36, 37. - Ст. 446. 5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI.// Офіційний вісник України. – 2010. - № 55. - Ст. 7. 6. Постанова Верховної ради України «Про концепцію судово-правової реформи в Україні» від 28 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30. – С. 426. 7. Бесчастний В., Делія Ю. Суперечності адміністративно-територіальної реформи //Віче. – № 15. – 2007. - С. 45-47. 8. Ганжуров Ю. Імплементація законодавства України до європейських стандартів як комунікативний процес.// Політичний менеджмент. – 2007. - №1. –С. 136- 150. 9. Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 5 вид., перероб. і доп. – К .: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 645 с. 10. Дегтярев А. А. Основы политической теории. – М.: Высшая школа, 1998. 11. Захарченко П.П. Історія держави та права України: Навч. посіб. для дист. навч. — К.: Університет „Україна", 2005. — 208 с. 12. Ильин М. В. Ритмы и масштабы перемен. О понятиях „процесс”, „изменение” и „развитие” в политологии // Полис. – 1993. - № 2. – C. 58- 60. 13. Іванов В.М. Історія держави і права України: навч. посіб.. — К. : Атіка, 2007. — 728 c. 14. Карпечкін П. Судова реформа в Україні: проблеми систематизації судового законодавства та формування судового права // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2003. - № 8. – С. 5-13. 15. Кіндратець О. Політичні зміни і політична стабільність // Політичний менеджмент. – 2005. – №2. – С.63-65. 16. Козлов С. Конституційний процес України: історія та реальність // Юридична газета. - 2006. - №2. / www.yur-gazeta.com. 17. Коліков О. Шляхи удосконалення українського судочинства: погляд у минуле і сьогодення.// Юридичний журнал. - 2007. - №7. – С. 40-45. 18. Копиленко О. «Визначенню пріоритетів у законодавчій роботі має передувати повна правова інвентаризація...».// Юридичний журнал. - 2003. - №10. – С. 5-12. 19. Кулєша М. Реформа повинна бути радикальною // http: //w.w.w.cpp.org.ua/ aspekts 20. Лазарев В.В. Общая теория права и государства. –М.:Юрист, 2000.-500 с. 21. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Реформування адміністративно-територіального устрою в контексті євроінтеграції //Актуальні проблеми державного управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції: науково-інформаційний збірник / За заг. ред. В.П. Горбуліна, акад. НАН України. – Вип. 15. – 2005. – К.: ДП “НВЦ Євроатлантикінформ”. – С. 116-127. 22. Магновський І.Й. Пріоритетні напрямки реформування адміністративно-територіального устрою України.// Міжнародні нуково-практичні Інтернет-конференції за різними юридичними напрямками./ http://www.lex-line.com.ua/?language=us&go=full_article&id=751 23. Малиновський В. Проблеми адміністративно-територіального устрою України та шляхи його реформування // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – № 4. – 2007. – С. 125-132. 24. Медвідь Ф. Українська національна ідея як детермінанта державотворчих процесів // Політичний менеджмент. – 2005. - №1(10). – С. 35 - 43. 25. Медвідь Ф., Гордієнко М. Феномен „помаранчевої революції” в контексті розбудови громадянського суспільства // Політичний менеджмент. - 2006. - № 1 (16). - C.44-55. 26. Мельник М.Л., Хавронюк М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 576 с. 27. Нечепорук Д. Інститут президента України: критичні зауваження.// Юридичний журнал. - 2009. - №9. – С. 13-25. 28. Політичний енциклопедичний словник. – К.: Видавництво „Генеза”, 1997. – 400 с. 29. Почтовий М.М. Стратегія розвитку правової політики в Україні.// Міжнародні науково-практичні конференції за різними юридичними напрямками./ http://www.lex-line.com.ua/?language=us&go=full_article&id=766 30. Правознавство: підручник / Берлач А.І., Карпенко Д.О., Ковальський В.С., Колодій А.М., Олійник А.Ю. та ін., за ред В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – Київ : Юрінком Інтер, 2005. – 752 с. 31. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч". посібник. Вид. 6-е - X.: Консум, 2002. — 160 с. 32. Раскалєй М. Податковий кодекс України – суттєвий крок на шляху гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС,// Юридичний журнал. - 2011. - №2. – С.23-31. 33. Раянов Ф.М. Проблемы теории государства и права (Юриспруденции): Учебный курс. М.: Право и государство, 2003. - 304 с. 34. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с. 35. Слабошпицький М. Пейзаж для помаранчевої революції. Хроніка-колаж. – К., 2005. – 260 с. 36. Теория государства и права. Курс лекцій/ Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. Изд 2-е. – М: Юристъ, 2001. — 776 с. 37. Теорія держави і права: Навч. Посіб. / За заг.ред.С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К, 2004. – 367 с. 38. Тертишник О. Концептуальні проблеми судово-правової реформи.// Юридичний журнал. - 2006. - №9. – С. 45-61. 39. Томенко М. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні // Віче. – 2007. - № 13. 40. Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. – 488 с. 41. Ющик О. Питання державотворення: чи відбудеться в Україні правова реформа? // Віче. – 2007. - № 9/10. – С. 55-60.