Выводы: ВИСНОВКИ
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
В ході вивчення проблеми вагітності неповнолітніх з’ясувалося, що з середини 90-х років XX століття спостерігається значне зростання кількості вагітностей і пологів серед підлітків. Вагітність в юному віці це наслідок раннього початку статевого життя, неправильне або зовсім незастосування контрацептивів, непоінформованість підлітків у цьому питанні.
Зараз поняття «раннє материнство» і «підліткове материнство» тотожні. Деякі дослідники пов’язують появу поняття «підліток» з формуванням індустріального суспільства.
Впродовж останніх десятиліть однією з соціальних проблем сучасності є юне материнство. Особливість цієї проблеми полягає у тому, що одночасно мова йде про здоров’я, життя, долю як дітей і тих жінок, для яких материнство стає чинником багатьох ризиків. Саме молоді матері – одна з найуразливіших в економічному, соціальному, психологічному, педагогічному аспектах соціально-психологічна підгрупа. З народженням дитини дівчата юного віку та їхні діти опиняються у складній життєвій ситуації, що, як правило супроводжується бідністю, обмеженістю можливостей для отримання освіти, професії, доступу до медичних та соціальних послуг, небезпекою захворювань, насильства, сексуальної експлуатації. Негативними наслідками ранньої вагітності та материнства стають економічна неспроможність дівчат самостійно забезпечувати безпеку та якість життя собі й своїй дитині, соціальна ізольованість, чисельні психологічні проблеми, дискримінація, небезпека для здоров’я та життя дитини, ризик відмови від неї.
Підліткова вагітність у різних країнах світу, включаючи Україну, набуває тривожної поширеності. За даними експертів, кількість підліткових абортів у світі становить 2-4 млн операцій на рік. 15 млн немовлят народжуються мамами-підлітками; близько 60 тис. дівчат щорічно вмирають під час пологів та абортів.
Ранній початок сексуального життя має багато негативних наслідків, в першу чергу – це захворювання, що передаються статевим шляхом, і рання вагітність.
Для молодих дівчат, що опинилися наодинці зі своєю проблемою, дуже характерний тривалий негативний емоційний стан, душевні страждання або небажання мати дитину. Все це представляє серйозну небезпеку для майбутнього малюка. Тому слід особливо підкреслити значення душевного стану молодої мами під час вагітності. Але часто вагітність неповнолітньою викликає у тих, що оточують тільки засудження, що спричиняє за собою небажані наслідки: переривання вагітності, залишення дитини в Будинку малятки, у гіршому разі – суїциїдальні наслідки.
Більшість неповнолітніх матерів виховувалися в малозабезпечених, неблагополучних, асоціальних родинах. Таким дівчатам у першу чергу необхідна психологічна, педагогічна й матеріальна підтримка.
Юні матері стикнуться із величезними труднощами і необхідністю приймати серйозні рішення. Проте вихід завжди є і навіть юна дівчинка може стати хорошою матір’ю.
Якщо говорити про ризики, до яких схильні юні матері, ми виділили декілька основних: медичний, соціальний, психологічний, правовий, ризик відмови від дитини, ризик утворення неповної сім'ї. Стан здоров'я дитини багато в чому визначається станом матері, що народила його. Наївно чекати, що хвора мати народить здорову дитину. Відомо, що неповнолітні дівчата, соромлячись своєї вагітності, відкладають візит до фахівця. Це означає невчасне виявлення патологій плоду, відсутність систематичного спостереження вагітності, самостійні спроби здійснити аборт, психологічна нестабільність юної вагітної. Багато учених відзначають, що пологи до двадцяти років взагалі не можуть бути вдалими, оскільки організм дівчини ще не повністю готовий до колосальних перевантажень, які він випробовує при вагітності і пологах.
Нами було здійснено дослідження, яке складалося з двох етапів:
На І етапі було проведено опитування самих юних матерів.
Об’єктом дослідження є потреби і проблеми юних вагітних.
Предмет дослідження – потреби і проблеми юних вагітних як предмет соціальної роботи.
Мета дослідження: експериметально дослідити сутність і специфіку потреб і проблем юних вагітних, а також ризики юного материнства та соціальну роботу з цією групою населення.
Виходячи з об’єкта, предмета і мети дослідження, висуваємо наступну гіпотезу: проблеми і потреби юних вагітних залежать від їх віку.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз потреб і проблем юних вагітних в сучасній психологічній літературі.
2. Вивчити ризики юного материнства в соціальній роботі з неповнолітніми матерями (14-20 років).
3. Емпірично дослідити проблеми і потреби юних вагітних.
Вибірка дослідження: у дослідженні взяли участь 10 юних вагітних, які знаходяться на збереженні в Оболонському пологовому будинку. Їм задавалися питання анкети.
Другий метод, використаний у дослідженні на другому етапі, - глибинне інтерв’ю з неповнолітніми вагітними й матерями, що народили до 18 років. Усього було проінтерв’юровано 10 дівчат. Спочатку кожній з них запропонували написати коротку автобіографію, у якій би згадувалися найбільш значимі й приємні для неї події життя. Потім проводилося інтерв’ю.
На ІІ етапі, з метою вивчення практик раннього материнства, суспільної й експертної думок було проведено соціологічне дослідження у формі експрес-опитування, у якому брали участь 50 чоловіків і 50 жінок по трьох вікових категоріях: до 21 року, 21 - 35, від 35 і старше, а також 10 експертів. Їм задавалися питання анкети.
Другий метод дослідження, використаний нами, - експертне опитування фахівців центрів "Родина" і Комітету з питань родини, материнства й дитинства м.Києва за наступними питаннями:
1. неповнолітнє материнство - плюси й мінуси;
2. основні причини ранньої народжуваності;
3. відношення суспільства до неповнолітніх матерів;
4. способи профілактики ранньої народжуваності;
5. потреба даної категорії в додатковому соціально-правовому захисті.
Аналіз глибинних інтерв’ю дівчат в порівнянні з опитуваннями жителів привів до несподіваних для нас результатів. Реальне положення справ багато в чому розходиться із загальноприйнятою думкою про неповнолітніх матерів. Так, більшість опитаних жителів вважають, що відносини в родині, де виросла молода мама, були погані, неблагополучні. Однак, на думку самих юних мам, в 7 з них у родинах було повне взаєморозуміння; скоріше гарні, ніж погані взаємини - в 9. В основному дівчата з гарних родин і найчастіше вели спосіб життя, навіть більш "правильний", ніж навколишні.
За підсумками дослідження виділено ще кілька позицій, по яких думки юних мам і опитаних жителів різко розходяться. Одним з них стало питання про те, наскільки часто неповнолітні залишають своїх дітей на піклування держави. Більшість жителів, які були опитані в ході дослідження, вважають, що юні мами досить часто залишають своїх дітей у родбудинках і Будинках дитини.
У 9 з 10 неповнолітніх мам не було бажання відмовитися від дитини. Єдиний випадок відмови пояснюється важким матеріальним становищем родини.
До причин, по яких дівчата народжують до 18 років, більшість опитаних жителів віднесли "неправильне виховання". В основному ранні сексуальні зв’язки траплялися не з вини розбещеності, а через недолік емоційної близькості - в 7 випадках і невисокій ознайомленості про правильну контрацепцію; а в 2 випадках - по великій любові й обопільному із хлопцем бажанню створити родину й мати дитину.
Більшість опитаних жителів упевнені в негативному відношенні до юних мам з боку суспільства.
Однак всі 10 дівчат стверджували, що не почувають ніякого осуду з боку навколишніх. На їхню думку, неповнолітнє материнство стає нормою. Батьки ж, як правило, після одержання першої звістки про вагітність приходять у шок, але потім підтримують дочку.
Майже всі респондентки розповідали, що єдиними людьми, які до них погано ставилися під час вагітності, були лікарі жіночої консультації. У 8 випадках дівчат агресивно агітували на аборт, у двох випадках придумували неіснуючі хвороби матері або дитині.
Серед потреб, висловлених молодими матерями, на першому місці поставало житлове питання. Далі - неприступність дитячих садків, де б дитину можна було залишити на час роботи. Одна молода мама поскаржилася, що в м. Києві "погані дороги, з дитиною нормально прогулятися неможливо - коляска підскакує, і маля прокидається".
Різниця між думкою жителів міста й реальним положенням справ говорить про те, що, незважаючи на знайомство із цією проблемою за матеріалами преси й телебачення або одержання інформації про цю проблему від знайомих, рідних, мало хто реально оцінює таке явище, в основному ж люди мислять стереотипами.
Щоб запобігти такому негативному явищу, як раннє материнство, необхідно проводити величезну профілактичну, інформаційно-просвітительську роботу серед підлітків.
Ми пропонуємо розробку проекту соціальної роботи з неповнолітніми вагітними «Моя мама - дитина». Цільовою групою проекту, тобто клієнтами, є неповнолітні вагітні дівчата з несформованою мотивацією на свідоме материнство й дівчата, які вже народили, але які ще не досягли повноліття. Клієнтами мають стати й близьке оточення молодої мами: батьки, родичі, батько дитини, друзі. Також клієнтами мають стати підлітки й молодь до 18 років, учні шкіл, професійних училищ, ліцеїв.
Роботу із проекту «Моя мама – дитина» пропонуємо розділити на чотири етапи. Перший етап припускає створення умов для роботи фахівців Територіального центра соціальної допомоги родині й дітям по наданню підтримки неповнолітнім матерям. На цьому етапі підготовляються приміщення для занять із юними мамами й вагітними дівчатами. Це: кабінет фахівця із соціальної роботи, тренажерний зал, кімната психологічного розвантаження. Також на першому етапі роботи із проекту нами заплановане придбання додаткового устаткування (швейні машинки, газова плита, додаткові тренажери для виконання комплексу вправ для вагітних та ін.) і науково-методичної літератури.
Другим етапом реалізованого проекту пропонуємо здійснення соціального патронажу. З кожною молодою жінкою має розроблятися програма індивідуальної роботи, де мають бути відбиті реабілітаційні та інші заходи з нею і її близьким оточенням для виходу з важкої життєвої ситуації.
Третій етап роботи із проекту - підготовка родини до народження дитини й надання кваліфікованої допомоги неповнолітній вагітній дівчині. Результатом роботи фахівців на цьому етапі має стати підвищення соціальної активності, самостійності молодих родин (неповнолітньої матері).
Щоб запобігти такому негативному явищу, як раннє материнство, необхідно, на нашу думку, проводити величезну профілактичну, інформаційно-просвітительську роботу серед підлітків. Однак же програми статевої освіти не дають дітям повного уявлення про інтимні відносини між чоловіком і жінкою, про можливі небажані наслідки й про відповідальність, до якої ведуть ці відносини.
Тому ми вважаємо, що величезну роль у досягненні цілей реалізації проекту буде грати четвертий етап - профілактика ранньої вагітності. Основну функцію по реалізації цього етапу проекту виконує соціальний педагог.
У рамках даного етапу пропонуємо проводити наступні заходи:
- лекції, тренінги на тему «Статеве виховання», «Профілактика ранніх статевих відносин» серед загальноосвітніх шкілпрофесійних училищ, ліцеїв;
- соціальна реклама в замовах масової комунікації Київській області;
- проведення соціальних акцій.
Передбачувані результати проекту «Моя мама - дитина»:
1. Сформованість позитивних установок материнства у вагітних.
2. Розвиток у вагітних материнських почуттів і усвідомлення свого материнського призначення.
3. Сформованість стійкого позитивного емоційного зв'язку між молодою мамою та її дитиною.
4. Зміна сценарію девіантного материнства на сценарій позитивного адекватного материнства.
5. Пробудження й розвиток природного інстинкту материнства в молодих мам, які мають негативний досвід батьківськи-дитячих відносин або не мають взагалі досвіду сімейних відносин.
6. Розвиток здібностей безумовного прийняття своєї дитини й любові до неї.
7. Збільшення кількості бажаючих зберегти родину серед вагітних і молодих мам.