Бюджетне регулювання в Україні

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН 7 1.1.Сутність, значення і складові бюджету 7 1.2.Сутність і значення бюджетного регулювання. 14 1.3. Принципи і методи формування, розподілу і використання бюджетних коштів 23 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ 34 2.1. Аналіз доходів Державного Бюджету 34 2.2. Аналіз видатків Державного Бюджету 47 2.3. Особливості формування міжбюджетних відносин. 54 РОЗІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ 64 3.1 Оптимізація бюджетних надходжень. 64 3.2 Поліпшення міжбюджетних відносин. 76 3.3 Ефективність використання бюджетних ресурсів. 84 ВИСНОВКИ 93 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 98  

Вступление: ВСТУП Чільне місце в соціальному та економічному розвитку кожної країни належить проблемам бюджету, адже бюджет належить до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо торкається інтересів усіх членів суспільства. У бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні та політичні проблеми держави та кожної людини зокрема. Водночас успішне вирішення проблем бюджету можливе лише за умови правильного розуміння його сутності, ролі та місця в системі економічних відносин. Розвиток в Україні ринкових відносин потребує переосмислення ролі бюджету та процесу його формування. Бюджетна система нашої держави перебуває в процесі становлення та пошуку свого варіанта ефективного управління державними ресурсами. Україна намагається адаптувати кращі та ефективніші методи формування бюджету інших країн, що використовуються на практиці. Бюджет є вагомим інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів. Змістом бюджетного регулювання держави є розробка основних напрямів формування та використання бюджетних коштів, виходячи з необхідності вирішення завдань, які стоять перед суспільством на даному етапі розвитку. Бюджет держави як відособлена ланка фінансової системи відображає ту частину розподільних відносин, яка пов'язана із формуванням і використанням основного централізованого фонду грошових коштів. Характерними ознаками цих відносин є те, що вони, по-перше, відбивають двосторонні відносини держави з юридичними та фізичними особами; по-друге, регламентуються державою в законодавчій формі; по-третє, пов'язані зі створенням фінансової бази для забезпечення виконання. У вивченні бюджету велике значення має характеристика його як економічної категорії. Бюджет є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому. Державні фінанси виражають сукупність економічних відносин у грошовій формі з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту з метою фінансового забезпечення реалізації функцій держави. Бюджет за матеріальним змістом є головним фінансовим планом створення і використання фонду грошових коштів держави. Як економічна категорія, бюджет відображає відносини щодо формування та виконання на загальнодержавних та регіональних рівнях центральних фондів призначення для реалізації функцій покладених на державу. З часу становленням України як самостійної держави послідовно проводилося реформування та вдосконалення фінансової системи держави, спрямоване, в основному, на фінансову стабілізацію за рахунок удосконалення податкової системи, підвищення керованості процесом регулювання міжбюджетних відносин та зовнішніх і внутрішніх боргових зобов'язань держави, встановлення дієвого контролю за ефективним витрачанням бюджетних коштів. За останнє десятиріччя в Україні відбувалися зрушення у соціально-економічній ситуації, і важливою складовою цього процесу є розвиток державних фінансів. Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є бюджет, тому становлення ефективної бюджетної системи і реалізація дієвої фінансово-бюджетної політики є необхідною умовою для досягнення сталого економічного розвитку будь-якої країни. На даному етапі в Україні бюджет і проблеми надійного управління ним належить до найактуальніших як в економічному й соціальному, так і в політичному контексті. В умовах ринкової економіки бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Фінансовий потенціал реального і фінансового секторів економіки, а також доходи простих громадян та держави досить обмежені. На жаль, нинішня бюджетна політика в Україні багато в чому продовжує ґрунтуватись на старих засадах адміністративно-командної системи. Це проявляється у відсутності сучасних бюджетних технологій, методів бюджетного управління, реального планування на середньо- і довготерміновий періоди. Виходячи із зазначеного вище, а також із того, що на сучасному етапі розвитку державних фінансів актуальним є посилення регулюючої функції бюджетної системи, достатньо важливим є дослідження процесу становлення бюджетної системи і механізму бюджетного регулювання в Україні. Зазначимо, що над проблемами реформування державного бюджету, їхньої дохідної та видаткової частин працює доволі широке коло українських вчених, зокрема О.В. Барановський, О.Д. Василик, Л.І Василенко, С.Ю. Колодій, Б.І. Кравченко, М.В. Кульчицький, І.О. Луніна, В.М. Опарін, К.В. Павлюк, Ю.М. Пасічник, І.В. Розпутенко, І.В. Сало, С.В. Слухай, Л.Л. Тарангулов, В.М. Федоров, І.Я. Чугунов, С.І. Юрій та інші. Метою магістерської роботи є дослідження системи бюджетного регулювання в Україні та пошуку шляхів поліпшення його ефективності. Для досягнення поставленої мети ставились і вирішені слідуючі завдання : • дослідити сутність, значення і складові бюджету; • розглянути сутність і значення бюджетного регулювання; • дослідити принципи і методи формування, розподілу і використання бюджетних коштів; • проаналізувати доходи Державного бюджету України; • проаналізувати витрати Державного бюджету України; • визначити особливості формування міжбюджетних відносин; • дослідити оптимізацію бюджетних надходжень; • запропонувати шляхи поліпшення міжбюджетних відносин. Об’єктом дослідження виступають відносини між учасниками бюджетного процесу в Україні. Предметом дослідження є бюджетне регулювання в Україні. В процесі написання магістерської роботи було використано загальнонаукові і спеціальні методи наукового дослідження: діалектичний метод пізнання, системний та комплексний підхід, структурно-функціональний підхід, аналізу і синтезу, методи дедукції та індукції, а також спеціальні методи – порівняльного аналізу , індексний метод. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків .

Выводы: ВИСНОВКИ На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Не існує однозначного підходу до визначення поняття «бюджет». На наш погляд, сутність категорії "бюджет" можна розглядати з трьох позицій, а саме: ? за економічним змістом – система фінансових відносин між державою та юридичними і фізичними особами з приводу формування й використання централізованого. фінансового фонду, призначеного для забезпечення виконання функцій і завдань загальнодержавного масштабу; ? за матеріальним змістом – централізований фінансовий фонд держави, який за кількісними параметрами відповідає сумі фактично мобілізованих та проведених державним казначейством джерел доходів бюджету та джерел фінансування бюджету; ? за формою прояву – основний фінансовий план держави, в якому відображаються надходження й видатки державного апарату, регіональних та місцевих органів влади. 2. Бюджет як фонд фінансових ресурсів перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Головне призначення бюджету – регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики 3. Дієвість бюджетного регулювання залежить від надходжень податків, зборів та інших платежів, тобто від матеріального змісту бюджету, якого можна досягти тільки тоді, коли органи держави, правильно визначають економічні важелі, які забезпечують за даних умов найкращі наслідки, і своєчасно вносять зміни в діюче законодавство, відповідно до економічного розвитку держави та виконання бюджету по доходах. Таким чином, бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи з прийняття закону про Державний бюджет, до виконання його державними органами. 4. Аналіз доходів державного бюджету у динаміці за 2007-2010 рр. свідчить про суттєве зростання доходної частини бюджету України (на 32%). Найбільше значення серед джерел доходів державного бюджету на протязі останніх пяти років займає ПДВ (51% за результатами 2009 року) та податок на прибуток (19% за результатами 2009 року). Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік зі змінами, дорівнював 82,1%, а без змін – 85,5%. При цьому, протягом 2009 року річний план доходів державного бюджету було збільшено в цілому на 6,4 млрд. грн. з 238,9 млрд. грн. до 245 млрд. грн. Загальна сума усіх доходів Державного бюджету України за 2009 рік була на 9,5% меншою ніж у 2008 році, сказалася фінансова криза. Протягом 2010 року Державний бюджет України отримав 257051,1 млн. грн. (без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, утвореної у 2008-2009 роках, у сумі 16,4 млрд. гривень), що на 22,6% більше ніж у 2009 році. До загального фонду державного бюджету у 2010 році надійшло 207472,7 млн. грн., що на 32,5% більше ніж у 2009 році. Рівень виконання дохідної частини становив 98,7%. спеціального фонду державного бюджету у 2010 році надійшло 49578,4 млн. грн., що на 3,5 млрд. грн., менше порівняно з 2009 роком 5. Виконання видаткової частини бюджету у динаміці за 2007-2010 рр. свідчить про суттєве зростання видаткової частини бюджету України (на 53%). Найбільше значення серед видатків державного бюджету на протязі останніх років займає субсидії і поточні трансферти (54,8% за результатами 2009 року) та видатки на товари і послуги (36,8% за результатами 2009 року). У 2009 році виконання видаткової частини бюджету характеризувалось системним «ручним управлінням» коштами, хронічним недофінансуванням всіх програм, нецільовим та неефективним використанням коштів. Видатки Зведеного бюджету України у 2009 році становили 307, 4 млрд. грн., що на 1,8 млрд. грн., або на 0,6% менше за аналогічний показник 2008 року. Питома вага видатків зведеного бюджету у ВВП у 2009 році становила 33,6 відсотка проти 32,6 відсотка у 2008 році. Рівень виконання річного плану зі змінами в 2009 році становив 85,2% проти 91,7% у 2008 році (88,4% плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік, проти 95,4% у 2008 році). Загальна сума касових видатків зведеного бюджету України за січень-листопад 2010 року становила 327793,1 млрд. грн., що на 57069,2 млрд. грн., або на 21,1% більше за відповідний показник 2009 року. Є проблема досить низького фінансового забезпечення місцевих бюджетів і несвоєчасного фінансування витрат в регіонах. 6.Основою системи регулювання соціально-економічних процесів є відносини з перерозподілу доходів, які здійснюються шляхом виконання бюджетів різних рівнів. При цьому доходи бюджету відображають економічні відносини, які виникають у держави з організаціями і фізичними особами у процесі формування бюджетного фонду. Доходи бюджету є засобом перерозподілу грошових ресурсів у масштабах суспільства на користь тих або інших груп населення, галузей і територій, це один із важливих елементів системи фінансового регулювання. 7. Податкове навантаження є важливим фіскальним показником, що характеризує сукупний вплив податків на економіку країни загалом чи на окремих суб'єктів господарювання, тобто фактично є показником ефективності бюджетно-податкової політики. Податкове навантаження визначається як частка створеного продукту, що вилучається на користь держави, шляхом оподаткування. Компроміс між фіскальною достатністю та соціальною справедливістю передбачає пошук його оптимального рівня. Розрахувавши у роботі податкове навантаження на економіку України відзначу, що воно є досить високим – у 2007-2009 рр. податкове навантаження на економіку складало 34,5%, 33,4% та 34,3% відповідно. З 01.01.2011 р. Україна живе за новим Податковий Кодекс України. Податковий кодекс України . Проаналізувавши зміст прийнятого Податкового кодексу, ми можемо виділити таке позитивне зрушення податкової системи як скорочення кількості податків і зборів та зниження податкового тиску на економіку. Так, замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, що були закріплені Законом України «Про систему оподаткування», Податковим кодексом пропонується запровадити відповідно 19 та 5 платежів. При цьому, до 2015 року скасовано буде ще один державний та два місцевих збори, таким чином кількість державних місцевих платежів складе 18 та 3 відповідно. Водночас необхідно підкреслити, що окремі скасовані чи ті, що плануються до скасування, платежі не створювали додаткового тиску на економіку, а лише перерозподіляли кошти в напрямі підтримки окремих важливих сфер збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Наразі, ще важко однозначно відповісти на питання про наслідки прийняття нового податкового кодексу. І хоча офіційні органи рапортують про зростання показників державного бюджету, за іншими джерелами не все так райдужно. Так, за даними Міністерства фінансів загальна сума доходів зведеного бюджету України за І квартал 2011 року становила 84435,5 млн. грн., що на 17292,4 млн. грн., або на 25,8 відсотка більше за аналогічний період 2010 року. Податкові надходження до Державного бюджету України за І квартал становили 57268,7 млн. грн., що на 19167,5 млн. грн., або на 50,3% більше від надходжень за січень-березень 2010 року. Неподаткові надходження до державного бюджету становили 8392,3 млн. грн., що на 2954,4 млн. грн., або на 26,0% менше за відповідний показник січня-березня 2010 року. Проте за інформацією державної податкової служби спостерігається масове закриття малих підприємств та припинення діяльності підприємців- фізичних осіб при значному скороченні реєстрації нових. Так, якщо у І кварталі 2010 року було зареєстровано біля 10 тис. нових підприємців, то у І кварталі 2011 року лише 4 тисячі. 8. Неефективність політики бюджетного вирівнювання ставить питання про необхідність реформування міжбюджетних відносин в Україні. Від того, яким буде співвідношення функцій щодо регіонального розвитку між центральними і місцевими органами влади в Україні, а звідси і розподіл бюджетних коштів між ланками бюджетної системи, залежать якість та швидкість економічного розвитку як у регіонах, так і в країні у цілому. Головне завдання державної політики у сфері регулювання міжбюджетних відносин – сприяти динамічному соціально-економічному розвитку всієї країни та окремих регіонів за допомогою раціонального управління загальнодержавними та місцевими ресурсами. Держава має чітко визначитись у кінцевій стратегічній меті реформування системи міжбюджетних відносин. Слід говорити не про активне державне втручання в управління економічними аспектами регіонального розвитку, а про державну політику сприяння залученню внутрішнього потенціалу регіонів до процесу загального економічного зростання, стимулювання повнішого й ефективнішого використання місцевих матеріальних, трудових, інтелектуальних ресурсів для забезпечення добробуту всіх громадян України незалежно від місця їх проживання.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Конституція України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996 рік, №30. 2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. - № 37-38. - С. 189.. 3. Про державний бюджет України на 2009 рік: Закон України від 26 грудня 2008 року №835-VІ // ВВР. — 2009. — №20, 21-22. — ст. 269. 4. Алєксєєв І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А.М. Бюджетна система: Навчальний посібник. – К.: „Прес”, 2007. – 376 С. 5. Богачов С. Місцеві бюджети: погляд на перспективу // Урядовий кур’єр. - 2006. - 26 груд. - С.6. 6. Білоконь Л. Сучасний стан міжбюджетних відносин // Вісник КНТЕУ (спецвипуск). - 2001.-№6. - С. 18-23. 7. Бобро А. Бюджетний процес в Україні в 1998-2000 роках. - К.: Просвіта, 2001. - С. 206. 8. Буряченко А. Є., Палій М. П. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів // Фінанси України. -2003. -№8. - С. 13 -18. 9. Бурковський I. Реформа місцевих фінансів та міжбюджетних відносин в Україні: вісім проблемних питань // Економічні реформи сьогодні - №38. – 2001// http://www.ucipr.kiev.ua. 10. Бюджетна система: навч. посіб. /Н.Д. Чала, Л.В.Лазоренко.- К.: Знання, 2010.-223с. 11. Бюджетна система: навч. посіб. /Алексєєв І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А.М.-К.: «Хай-Тек-Прес» 2008.- 376с. 12. Бюджетний менеджмент : підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. / за заг. ред. В. Федосова. – К. : Вид-во КНЕУ, 2004. – С. 17, 42-47. 13. Бюджетна система. Конспект лекцій для студентів спеціальності "Фінанси" факультету підготовки фахівців заочної форми навчання / Л.В. Дзенік. – Луцьк : Вид-во ЛДТУ, 2007 – С. 12. 14. Василик О.Д. Бюджетна система України : підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – С. 12-17. 15. Василик О.Д. Державні фінанси України. – К. : Вид-во "Вища шк.", 1997. – С. 28 16. Василик О.Д. Государственный бюджет СССР : учебн. пособ. / О.Д. Василик. – К. : Вид-во "Вища шк.", 1982. – 279 с. 17. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с. 18. В.М.Ігнатко Проблеми регіонального розвитку держави // www.municipal.gov.ua/data/loads/ignatko_2008.doc. 19. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інноваційної моделі економічного зростання України//Економіка України. — 2004. —№6. —С. 10,11. 20. Государственные финансы : учебн. пособ. для студ. экономических вузов и факультетов / В.М. Федосов, Л.Д. Буряк и др. – К. : Изд-во "Лыбидь", 1991. – 276 с. 21. Дем’янюк А. В. Фіскальний федералізм та проблеми збалансованості бюджетів / А. В. Дем’янюк // Фінанси України. – 2001. – № 10. – С. 23–28. 22. Загуменов М.М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету // Фінанси України. –2002. –№3. – С. 65-69. 23. Зайчикова В. В. Фінансова регіональна політика держави // Фінанси України. - 2005.-№6.-С.29;34. 24. Зуєва Л. С. Проблеми розвитку та фінансування закладів культури//Економіка, фінанси, право.—2005,—№8. —С. 6 — 9. 25. Ісмаїлов А. Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення / А. Б. Ісмаїлов // Фінанси України. – 2004. – № 6. – C. 27–33. 26. Економічна енциклопедія: т.3 під ред. Гаврилишина Б. Д. – К.: Академія, 2002. – 951с. 27. Ермакова Е. А. Государственные финансы в финансовой системе России // Финансы и кредит. – 2007. – № 3. – C. 32–41. 28. Європейська Хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985 р.// Віче. — 1993.-№6. 29. Каун О.Б. Концептуальні засади формування механізму міжбюджетних відносин в Україні // Фінанси України. - 2005. - № 6. - С. 31-38. 30. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / О.П. Кириленко. – К. : НІОС, 2000. – 384 с. 31. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. — Львів: Новий Світ 2000, 2006. — 432 с. 32. Колодій С.Ю. Децентралізація бюджетної системи та економічне зростання // Фінанси України. - 2006. - № 3. - С. 63-68. 33. Кушнірчук Ю.М. Оптимізація рівня фіскального навантаження з метою економічного убезпечення держави. / Збірник науково-технічних праць – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.11 - с. 161-169 34. Луніна І. О. Бюджетні відносини між рівнями державного управління та місцевими органами влади // Україна: Формування основи для стабільного зростання: Меморандум про економічний розвиток / Світовий банк. - К., 2004. — с. 5. 35. Опарін В. М. Бюджетна система : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / В. М. Опарін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк. – К. : КНЕУ, 2000. – С. 17. 36. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн : навч. посібн. – 2-ге вид., перероб. і доп.. – К. : Вид-во "Знання-Прес", 2003. – С. 278, 448-451. 37. Романюк В. Форми і методи децентралізації // http://romanyuk.com /2007/03/post_2.html. 38. Сунцова О. О. Місцеві фінанси : навч. посіб. / О. О. Сунцова. – К. : ЦНЛ, 2005. – С. 383. 39. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик ; КНУ ім. Т. Г. Шевченка. – 4-те вид., доп. – К. : Ніос, 2003. – 416 с. 40. Чугунов І. Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. — К.: ШОС, 2003.-488 с 41. Чечуліна О. Управління державними фінансами//Казна.-2002.-№3.-с.2. 42. Фоменко К. Проблеми реформування фінансового забезпечення місцевих бюджетів // Парламент. - 2005. - №7. - С. 20 - 22. 43. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. – М. : Изд-во "Наука", 1993. – 660 с. 44. Фінанси країн Європейського Союзу: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Карлін М.І. — К., 2011. — 639 с 45. Фінансова система України : Навч. посібник / М. І. Карлін. – К. : Знання, 2007. – 324 с. – (Вища освіта ХХI століття). 46. Юрій С.І. Бюджетна система України : навч. посібн. / С.І. Юрій, Й.М. Бескид. – К. : НІОС. – 2000. – 400 с. 47. Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М.Й. Підручник - Тернопіль, 2002. - 394с 48. Юрій СЛ., Дем'янишин В.Г., Буздуган ЯМ. Антологія бюджетного механізму: Монографія. — Т.: Екон. думка, 2001. — 250 с. 49. Юрій С. І. Казначейська система : підруч. / С. І. Юрій, В. І. Стоян, О. С. Даневич. – 2-ге вид. змін. й доп. – Т. : Карт-бланш, 2006. – С. 85. 50. Шевчук В. О. Державні фінанси зарубіжних країн // Фінанси України. – 2002. – № 2. – C. 3– 13. 51. Шитко О. П. Фінансова система: підходи до визначення та кількісної оцінки // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №4. – C. 66–75. 52. Чугунов І.Я. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету/ Чугунов І.Я., Запаріна І.В.// Фінанси України. –2008. – № 5. – С. 3–14. 53. Decentralization and democratic local govermence programm handbook // Center for Democracy and Governance Bureau for Global Programs, Field Support, and Research U.S. Agency for International Development // http://74.6.239.67. 54. Allingham М.G. Income Tax Evasion: a Theoretical Analysis / М.G. Allingham, A. Sandmo // J. Public Economic. – 1972. – V. 1, № 3/4. – Р. 323–338. 55. Sandmo A. The theory of tax evasion: A retrospective view / A. Sandmo // Norwegian School of Economics and Business Administration. – 2004. – № 31/04. – 31 p. 56. Slemrod J. Tax Avoidance, Evasion and Administration / J. Slemrod, S. Yitzhaki // NBER. – WP № 7473. – 2000. – 79 p. 57. Srinivasan Т.N. Tax Evasion: a Model / Т.N. Srinivasan // J. Public Economic. – 1973. – V. 2. – P. 4. – P. 339–346. 58. McCaleb T.S. Tax Evasion and the Differential Taxation of Labor and Capital Income / T.S. McCaleb // Public Finance. – 1976. – V. XXXI, № 2. – P. 287-294. 59. Singh В. Making Honesty as the Best Policy / В. Singh // J. Public Economic. – 1973. – V. 2, № 3. – P. 257–263. 60. Christiansen V. Two Comments on Tax Evasion / V. Christiansen // J. Public Economic. – 1980. – V. 13, № 3. – P. 389–393. 61. Baldry J.C. The Enforcement in Income Tax Laws: Efficiency Implications / J.C. Baldry // Economic Rec. – 1984. – Juno. – P. 156–159. 62. Panadйs i Martн J. Tax evasion and relative contribution / J. Panadйs i Martн // Universitat Autтnoma de Barcelona. – № 18/02. – 2002. – 28 p. 63. Engel E. Understanding Tax Evasion Dynamics / E. Engel, J.R. Hines Jr. // Universidad de Chile. – Serie Economia. – № 47. – 1998. – 70 p. 64. Tax Evasion: Cheating Rationally or Deciding Emotionally? / Coricelli G., Joffily M., Montmarquette С. // Institute for the Study of Labor. – № 3103. – 2007. – 40 р. 65. De Melo J. Tax Evasion and Tax Reform in a Low-Income Economy General Equilibrium Estimates for Madagascar / J. De Melo, D. Roland-Hoist, M. Haddad // The World Bank. – WPS 918. – 1992. – 39 p. 66. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України 67. www.bank.gov.ua – Національний банк України 68. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України 69. www.rada.gov.ua – Законодавство України (Портал ВРУ)