Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Журналістика»

Роль блогів в навчальних цілях

Карточка работы:185Ф
Цена:
Тема: Роль блогів в навчальних цілях
Предмет:Журналістика
Дата выполнения:2011
Специальность (факультет):Журналистика
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет ім. Шевченко (КНУ ім. Шевченка)
Содержание:ЗМІСТ Вступ 4 Розділ І. БЛОГ ЯК ВИД ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ 9 1.1. Сучасний стан і перспективи ринку електронних інформаційних продуктів 9 1.2. Відмінності традиційного та електронного документів 17 1.3. Висновки до розділу І 26 Розділ ІІ. Види та функції блогів 27 2.1. Поняття блогу та його роль у системі інформації 27 2.2. Основні види блогів та їх структура 37 2.3. Мотивація участі та функції блогів 47 2.4. Висновки до розділу ІІ 51 Розділ III. СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЛОГІВ У НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЯХ 53 3.1. Створення та підтримка навчальних блогів 53 3.2. Популярність блогів як засобу навчання 64 3.3. Висновки до розділу IІІ 73 Висновки 74 Список використаної літератури 78  
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Вступ Відколи існує людство, стільки живе в ньому палке прагнення активно спілкуватися і взагалі обмінюватися інформацією. Минали роки, століття, а люди дедалі активніше набували досвіду, оволодівали засобами та способами інформаційного зв’язку. І як результат – сьогодні на зміну існуючому суспільству (поряд з постіндустріальним, інфраструктурним, глобальним) прийшло інформаційне суспільство. При цьому основним типом діяльності стала обробка інформації та генерування нового Знання. Нині широко вживані терміни "інформація" та "комунікація" не лише посіли почесне місце в академічних трактатах і політичному лексиконі міжнародного товариства, а й стали найхарактернішими рисами нашого часу. Зрозуміло, що подальший розвиток людства багато в чому залежатиме від того, що нерозривно пов’язане з інформацією та комунікацією. "Всесвітня філософія інформаційних мереж, яка задовольняє вимогам розвиненого інформаційного суспільства, - на думку відомого японського дослідника Я. Кітахарі, - має допомогти побудувати суспільство взаємної допомоги людей, створити життя, що надасть більше можливостей для дозвілля, та перебудувати суспільство на засадах любові" 7. Друга половина дослідників дотримується іншої точки зору і, заперечуючи надто оптимістичний прогноз, наголошує на одному конкретному, але дуже важливому аспекті в різноманітті сучасної інформації. "Влада завжди визнавала, - зазначає з цього приводу один з найавторитетніших американських фахівців у галузі масової інформації Бен Багдікян, - що для контролю над суспільством вона має взяти до своїх рук інформаційну справу. Той, у кого є можливість першим повідомити про новини або ідеї, здобуває політичну владу… Лідери демократії не менше, ніж лікарі, шамани, королі й диктатори, ревно охороняють свою владу над ідеями й контролюють інформацію настільки ж, наскільки вони контролюють збройні сили" 7. В інформаційному суспільстві зазнають суттєвих змін соціальна структура суспільства та ринок робочих місць, економічні відносини та виробництво, форми ухвалення політичних рішень, транснаціональних відносин і критерії розвитку. Таким чином, інформаційне суспільство 21-го століття – це глобальне суспільство, в якому інформація інтенсивно інтегрується у всіх аспектах економічного, соціального, культурного та політичного життя. Це суспільство визначається новітніми інформаційними технологіями, технологіями зв’язку та конвергенцією між ними. Чітке визначення інформатизації дав український дослідник Я. Підпригорщук: інформатизація – це "сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних та виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення потреб в інформації громадян і суспільства в цілому на основі розвитку й використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій" 7. Виділяють такі властивості ресурсів інформаційної сфери, як невичерпність і постійне поповнення; можливість швидкого копіювання інформаційних ресурсів і переміщення їх суттєвих обсягів з високою швидкістю та на великі відстані; компактність джерел і носіїв інформації; миттєва реакція (відповідь) інформаційної сфери на впливи, які важко ідентифікуються. Завдяки інформаційним технологіям відстані між людьми, які перебувають у різних куточках земної кулі, скоротилися. На сьогодні більше половини дорослого населення розвинених країн зайнято саме у сфері надання інформаційних послуг. Прогрес у цьому був забезпечений завдяки появі інструмента, що дозволив помітно збільшити ефективність не фізичної, а інтелектуальної діяльності - персонального комп’ютера. Масова комп’ютеризація призвела до виникнення феномена - глобальної інформаційної мережі Інтернет, що з кожним роком відіграє все значимішу роль у розвитку людства в цілому. Інтернет об’єднав світове товариство в єдиному електронному просторі й став найбільш масовим і оперативним джерелом інформації. Якщо спочатку мережа Інтернет була переважно джерелом наукової інформації для інтелектуальної еліти суспільства, то згодом на неї звернули увагу бізнесмени. Інтернет-сайти стали обов’язковим атрибутом будь-якого великого підприємства, з’явилося й поширилося таке явище, як Інтернет-комерція. З гуманітарної точки зору, застосування Інтернету в розвинених країнах (США, Західна Європа) орієнтовано насамперед на комерцію (просування товарів). Разом з тим у Росії та Україні він виконує насамперед інформаційну функцію (політика й новини). Сьогоднішня молодь розглядає Інтернет як основне джерело інформації і головний засіб комунікації. Переважно молоді люди виходять в мережу для пошуку новин, спілкування з друзями, "скачування" музики та здійснення покупок в Інтернет-магазинах. Вільний доступ до інформаційних джерел на практиці означає реалізацію права на отримання, використання та розповсюдження інформації, що, безумовно, розширює межі демократії, надаючи громадянам можливість брати активну участь у житті держави. З огляду на це суттєвого значення набуває проблема об’єктивності інформації, адекватності її змісту тенденціям сучасності, можливості її використання в процесі навчання. У даному контексті досить важливим є питання існування різних видів інформаційних сайтів, серед яких на сьогодні неабиякої ваги набирають блоги - динамічні сайти, де можна не лише отримувати певну інформацію, а ще й навчатись і спілкуватись. Про важливість цього завдання, зокрема, в Україні, свідчить не лише неухильно зростаючий інтерес користувачів Інтернету до блогів, а й політика держави в цілому, зокрема, реалізація програми "Електронна Україна" та Національної програми інформатизації, а також законодавче оформлення низки положень щодо системи національних електронних інформаційних ресурсів і розвитку українського сегмента в мережі Інтернет. Отже, актуальність обраної теми наукового дослідження зумовлена необхідністю мати цілісне уявлення про блоги (їх види, структуру, етапи роботи над ними) для виваженого підходу до роботи з ними, насамперед з метою використання їх у навчальному процесі. Окремі питання за обраною темою розглядалися в працях В. Ф. Іванова, В. П. Леонтьєва, В. Б. Наумова, Ю. А. Тарнавського, С. В. Глушкова та інших дослідників. В їхніх роботах висвітлено аспекти створення та редагування різних видів інформаційних сайтів. Важливе значення для розуміння специфіки електронного документа, яким є будь-який блог, мають дослідження Г.А. Євстигнеєвої та Т. В. Майстровит. У даній роботі розглянуто основні засади створення та підтримки блогів як основних джерел інформації для багатьох громадян; здійснено порівняльну характеристику друкованого видання та його електронного аналогуКрім того, йдеться про стан та умови розвитку української блогосфери, аналізуються з погляду практичної цінності, змісту та підготовки різні види блогів. . Також проаналізовано низку навчальних блогів, зокрема, створених вчите-методистом київської гімназії "Троєщина" Наталією Бизовою з метою викладння англійської мови за власною методикою мультисенсорного навчання з використанням Інтернет технологій. Метою дипломної роботи є вивчення сучасного стану створення та існування блогів в глобальній мережі Інтернет та можливостей використання їх у навчальних цілях. Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання: ? з’ясувати сутність блогу як особливого виду електронного видання; ? визначити відмінності між електронним і традиційним документами; ? вивчити теоретичні засади та особливості створення й підтримання блогів; ? дослідити різні види блогів та їхню структуру; ? вивчити можливості використання блогів у навчанні; ? проаналізувати низку начальних блогів, що існують в Україні та за її межами. Об’єктом дослідження є Інтернет-продукти, покликані інформувати користувачів глобальної мережі про певні події та явища. Предмет дослідження – визначення особливостей створення, підтримки та використання блогів; концепція блогів, їх змістове наповнення та освітні властивості. Теоретико-методологічну основу дипломної роботи становлять фундаментальні положення сучасної теорії у сфері Інтернет-ресурсів, зокрема праці О. В. Несторенка, В. В. Петрова, М. О. Корольової, а також законодавча база України та сусідніх з нею держав у сфері інформатизації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній: ? вперше зібрано воєдино різні положення щодо блогів; ? доведено необхідність комплексного підходу до використання блогів не лише як суто електронних інформаційних джерел, а як до інструмента, що може ефективно використовуватися в навчанні. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання в процесі роботи над створенням та використанням блогів. Структура дипломної роботи відповідно до поставленої мети наукового дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, що нараховує 66 позицій. Загальний обсяг роботи – 82 сторінок, з яких 75 сторінок основного тексту.  
Объём работы:
74
Выводы: Висновки Підсумовуючи результати роботи, можна з впевненістю стверджувати, що будь-який документ, який потрапляє в Інтернет є електронною публікацією. В цьому розумінні кожен блог є „електронним виданням”, а її автор – видавцем. У мережі Інтернет існує значна кількість інформаційних порталів, які можна вважати електронними виданнями. Зокрема, в електронному вигляді представлена значна кількість друкованих видань, і електронні версії навіть мають більшу аудиторію читачів, ніж друковані, оскільки вони більш доступні та існує можливість пошуку необхідної інформації в архівах, в яких зберігаються матеріали за декілька років. У даному дослідженні з’ясовано, що ефективність будь-якого блогу можна визначити за такими показниками: • швидкість доступу до веб-ресурсу; • цінність інформації; • якість графіки; • рівень гіпертекстової структури; • зручність у користуванні; • рівень навігації (пошук, перехід на інші сторінки тощо); • наповнення "домашньої сторінки"; • унікальні характеристики, що відрізняють даний блог від інших; Саме ці параметри визначають популярність блогу серед користувачів, навіть незважаючи на рівень його розрекламованості. Аналіз сучасних популярних редакторів блогів дозволяє стверджувати, що нині створенням та редагуванням сайтів можуть займатися не лише особи з освітою спеціаліста у сфері програмування, а й будь-хто інший. Головне – вміння користуватися зазначеними редакторами та бажання розробити справжній блог, який би зацікавив значну кількість користувачів Інтернету. В Україні на сьогодні створено багато блогів, популярних не лише серед вітчизняної Інтернет-аудиторії, а й у відвідувачів з усього світу. Такий успіх пов’язаний з увагою, що приділяється розвитку Інтернету з боку держави. Неабияку роль у цьому відіграють викладачі, які активно застосовують блоги у навчанні. Вони не лише розширюють блогосферу з метою дистанційного навчання в межах певного закладу, а й залучають до неї представників з інших держав, тим самим популяризуючи свої методики, та розширюючи коло спілкування учнів і студентів. Це, у свою чергу, надає можливість поглиблення знань у певних сферах засобами комунікації. Використання блогів допомагає учням стати експертами в певній сфері, оскільки в процесі ведення блогу виділяється три етапи: пошук, фільтрація та публікація. Для пошуку інформації, яку можна використовувати в Інтернет-щоденнику (коментувати, посилатися), автори блогів відвідують безліч сайтів за певною тематикою. При цьому блогери знайомляться з неймовірною кількістю інформації, навіть якщо не всі вона згадуватиметься в блозі. Після цього блогер обирає ту інформацію, що розміщуватиметься в щоденнику. Необхідність регулярної роботи – нові повідомлення мають публікуватися щонайменше раз у тиждень - робить безперервним процес поповнення знань учнів за певними темами. Використання блогів також посилює інтерес до процесу навчання, адже саме новзна технологій є одним з мотивуючих факторів у навчанні, що обумовлено не лише технічними можливостями, а й тим, що учні про важливе саме для них. Вони самі керують процесом свого навчання, займаючись активним пошуком інформації та отримуючи коментарі від інших. Блоги надають учням право брати участь у соціальних процеса. Виконуючи одне із завдань навчання – акультурацію, тобто включення учнів у життя суспільства. Під час ведення блогів учні розуміють, що їх повідомлення можуть читати не лише викладачі та однокласники чи однокурсники. Блоги виводять завдання, що виконуються, за рамки навчального процесу та відносин "викладач-учень", дозволяючи всім бажаючим оцінити та прокоментувати роботи учнів. Крім того, використання блогів відкриває нові можливості для роботі в аудиторії та за її межами, адже при традиційній організації навчання через нестачу часу на заняттях та обмеженість обсягу навчальних курсів не у всіх унів є можливість висловитися. Завдяки блогу учнівська аудиторія переходить свої фізичні межі та розширюється до безмежної інтернаціональної аудиторії. Разом з тим залишається низка проблем, пов’язаних з популяризацією та поширенням блогів у навчальному процесі, обумовлених особливостями розвитку національної інфраструктури інформатизації. Для їх розв’язання пропонується вжити заходів, спрямованих на: • створення розвиненого українського сегмента Інтернету та Національної системи конфіденційного зв’язку; • розширення інформаційних ресурсів з виваженою системою їхнього обліку (за індикаторами обсягу накопичених даних, кількістю обслуговуваних запитів, класифікацією користувачів тощо) та відповідних інтелектуальних інформаційних технологій; • входження України до глобальних інформаційних систем; • участь української держави в розробці міжнародних норм і механізмів, які регулюють відносини щодо використання єдиного інформаційного простору; • визначення системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства; • забезпечення доступу до міжнародних інформаційних ресурсів, різноманітних електронних бібліотек, документних баз і баз даних, геоінформаційних систем, міждержавної співпраці у сферах освіти, торгівлі, охорони здоров’я, гідрометеорології, боротьби з міжнародною злочинністю тощо. Останні зміни в українському інформаційному та освітньому законодавстві дають підстави сподіватися, що в найближчому майбутньому українська держава стане в один ряд з прогресивними країнами Європи та світу в цілому. Однак для цього наше керівництво повинне докласти максимум зусиль та використати всі наявні в його розпорядженні інструменти у сфері інформаційних технологій.
Вариант:нет
Литература: Список використаної літератури 1. http://blogs.pravda.com.ua/authors/femen/ 2. http://golos-ameriki.livejournal.com 3. http://vispyanskiy.name 4. http://www.openclass.ru 5. Аналітична довідка про підсумки роботи галузі зв’язку та сфери інформатизації за І квартал 2006 року // www.kmu.gov.ua веб-ресурс Кабінету Міністрів України – 2007. – 29 квітня 6. Бабак М. Тексти для веб-сторінок // www.jurnlib.univ.kiev.ua - електр. б-ка Ін-ту журналістики - 2007. – 3 квітня 7. Бурило Ю. П. Щодо визначення адміністративно-правового статусу Інтернет-видань та організаційно-правових засад державного управління у сфері їх діяльності // КНЕУ ім.. Вадима Гетьмана // www.rusnauka.com – 2006. - 2007. – 3 квітня 8. Великий тлумачний словник української мови / Уклад і голов. Ред.. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1140 с. 9. Глушков С. В. Работа в сети Internet / С. В. Глушков, Д. В. Ломотько, А. С. Сурядный – Х. : Фолио, 2003. – 399 с. 10. Городенко Л. М. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ. // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – С. 195. 11. ГОСТ 7.83—2001 Электронные издания. Основные виды и выходные сведения - Введ. 1 июля 2002 г. // www.ugatu.ac.ru веб-ресурс УГАТУ - 2007. - 5 квітня 12. Держава не зможе встановити контроль над Інтернет-виданнями, тому що ми не дамо їй це зробити. // www.obozrevatel.com щохвилинна Інтернет-газета - 2007. – 1 травня 13. Евстигнеева Г .А. Электронные издания в библиотеках. // www.gpntb.ru веб-ресурс Держ. публ. наук.-техн. б-ки Росії - 2007. - 3 квітня 14. Іванов В. Ф. Законодавство про засоби масової інформації: український та зарубіжний досвід. – К. : Вид. центр "Київський ун-т", 1999. – С. 150. 15. Іванов В. Ф. Законодавство про засоби масової інформації: український та зарубіжний досвід. – К. : Вид. центр "Київський ун-т", 1999. – С. 150. 16. Конституція України - Прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 30. 17. Концепція Національної програми інформатизації : Проект від 6 березня 2007 р. // www.icyb.kiev.ua веб-ресурс Ін-ту кібернетики ім.В. М. Глушкова НАН України - 2007. – 4 квітня 18. Копиленко О. Л. Влада інформації. – К. : Україна, 1991. – 108 с. 19. Королева М. А. Современные возможности создания и редактирования информационного наполнения веб-сайтов. Тезисы // confifap.cpic.ru Програма ЮНЕСКО "Інформація для всіх" - 2004 - 2007. – 8 квітня 20. Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия Интернета 2005. – М. : ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. – 607 с. 21. Майоров С. І. Інформаційний бізнес: комерційне поширення і маркетинг. - М. : Фінанси і статистика, 2000. – 128 с. 22. Майстрович Т. В. “Доступ пользователей к машиночитаемым источникам информации” // Науч. и техн. б-ки. — 1988. — №4. – С.35-39. 23. Макарова М. В. Електронна комерція: Посібник. – К.: Вид. центр "Академія", 2002. – 272с. 24. Нестеренко О. В. Єдина державна система електронних інформаційних ресурсів // Науково-технічна інформація. - 2003. - №4. 25. Нестеренко О. В. Інформаційна інфраструктура органів державної влади для забезпечення електронного урядування / Зв’язок. - 2004. - №2. 26. Об электронном документе : Закон Республики Беларусь - Принят 10 января 2000 г. // Управление защитой информации. Т. 4. - 2000. - № 1. 27. Об электронном документе : Закон Туркменистана. - Принят 19 декабря 2000 г. // www.base.spinform.ru база даних "Законодавство країн СНД" - 2007. – 5 квітня 28. Петров В. В. Національні інформаційні ресурси. Проблеми формування, розвитку, управління і використання / В. В. Петров, О. В. Нестеренко, М. Г. Монастирецький, В. Ю. Шагалов // Реєстрація, зберігання і обробка даних. - 2001.- №2. –С. 38-49. 29. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів : Закон України - Прийнятий 23 вересня1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. - № 50. – С. 302. 30. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України - Прийнятий 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. - №1. – С. 1. 31. Про інформацію : Закон України - Прийнятий 2 жовтня.1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. - №48 – С. 650. 32. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки // Відомості Верховної Ради України. 2007. - №12 - С.102 33. Про телебачення і радіомовлення : Закон України - Прийнятий 21 грудня1993 р. // www.zakon1.rada.gov.ua веб-ресурс Верховної Ради України - 2007. – 5 квітня 34. Проект Федерального закона "Об информации, информатизации, и защите информации" // Управление защитой информации. Т. 4. - 2000. - № 2. 35. Проект Федерального закона "Об электронной цифровой подписи" // Безопасность информационных технологий. - 2000 - № 2. 36. Скляревский Е. Блоги в образовании // http://infocom.uz - нформационно-аналитический ежемесячнійо журнал 37. Тарнавський Ю. А. Internet-технології : Конспект лекцій. – К. : МАУП, 2004. – 135 с. 38. Черкес М. Е. Правовое регулирование деятельности в Интернете : Монография. Ч. І. – О. : Латстар, 2002. – С. 32.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (124)