Механізм фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 13 1.1. Економічний зміст міжнародної інноваційної діяльності підприємства 13 1.2. Напрями та джерела фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності 27 1.3. Складові механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності 38 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 47 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 48 2.1. Стан фінансування підприємств, що здійснюють міжнародну інноваційну діяльність 48 2.2. Дослідження забезпеченості фінансовими ресурсами інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» та її здійснення у міжнародному аспекті 63 2.3. Оцінювання можливих джерел залучення фінансових інвестицій на підприємство 79 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 84 РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 86 3.1. Формування механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства 86 3.2. Розроблення програми інвестиційного супроводу спільного з іноземними партнерами інноваційного проекту 101 3.3. Економічне обґрунтування доцільності запропонованих заходів та їх вплив на розвиток підприємства 117 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 123 ВИСНОВКИ 125 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 130 ДОДАТКИ 136

Реферат:РЕФЕРАТ Дипломна робота містить 146 сторінок, 30 таблиць, 25 рисунків, 3 додатки. Список використаних джерел нараховує 69 найменувань. Метою роботи є розвиток теоретичних положень та практичних інструментів щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Об’єктом роботи є процеси фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Предметом досліджень є принципи, методи і інструменти формування та реалізації механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Робота присвячена аналізу фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності. У теоретичній частині розглянуто основи фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. В аналітичній частині роботи досліджено можливості фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності на прикладі ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». При цьому набуло подальшого розвитку оцінювання можливих джерел залучення фінансових інвестицій на підприємство. У рекомендаційній частині роботи автором запропоновано напрямки усунення виявлених недоліків, розроблено механізм фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Результати роботи, що мають наукову цінність, є доцільними для подальшого використання з метою покращення міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Розроблені практичні рекомендації є придатними й можливими до втілення на підприємстві ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, міжнародна інноваційна діяльність, нововведення, трансфер технологій.  

Вступление: ВСТУП Актуальність теми. Трансформація економічної системи України в контексті забезпечення євроінтеграційних прагнень та членства в Світовій організації торгівлі вимагає якісно нових підходів до вирішення проблеми соціально-економічного зростання. На сучасному етапі розвитку нашої країни тільки інноваційно-орієнтована економіка здатна забезпечити випереджаючі темпи зростання. З огляду на сказане, актуальними питаннями економічної політики держави є структурна перебудова і модернізація промисловості та розвиток інноваційної моделі економічного зростання. Аналіз господарської практики свідчить, що сучасні темпи здійснення інноваційної діяльності в Україні є вкрай незадовільними. Незважаючи на те, що впровадження інновацій на промислових підприємствах є одним із способів удосконалення структури виробництва, підтримки високих темпів розвитку і рівня прибутковості, інновації досі не стали належним засобом підвищення конкурентоспроможності. Існуюча ситуація обумовлена рядом внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких найбільш вагомим є недосконалість фінансового забезпечення. Незважаючи на те, що наукові напрацювання за даною тематикою є досить значними, існують питання, котрі залишаються недостатньо розробленими як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Це питання, пов’язані із раціональним використанням власних інвестиційних ресурсів, побудовою методичних підходів до оцінки ефективності інноваційних проектів у випадку фінансування власними та запозиченими коштами, мінімізацією впливу ризиків на результати інноваційних проектів, посиленням регуляторного впливу держави на інноваційну діяльність підприємств. Питанням розкриття суті фінансового забезпечення займались Валдайцев С.В., Горобців В.П., Громека В.І., Хобта В.М., Кравченко С.І., Шинків В.С., Лапін Н.І., Мінделі Л.Є., Друкер П., Санто Б., Твісс Б.І., Фостер Р., Фрімен Д.О., Шумпетер І.І та ін. Світові тенденції вирішення поставлених завдань. Питанням розкриття суті фінансового забезпечення, дослідження різних підходів до підвищення ефективності фінансування міжнародної інноваційної діяльності, виявлення та використання резервів для реалізації міжнародної інноваційної діяльності, економічним обґрунтуванням інноваційних проектів, з’ясуванням причин виникнення негативних тенденцій в здійсненні міжнародної інноваційної діяльності присвячена чимала кількість робіт зарубіжних вчених-економістів: П.Завліна, С.Ільєнкової, Д.Кокуріна, Н.Лапіна, Я.Лудченко, О.Мотовилова, Л.Мінделі, А.Пригожина, Р.Фатхудінова, Й.Шумпетера, Ю.Яковця, А.Яковлєва, П.Друкера, Б.Санто, Б.Твісса, Р.Фостера, С.Валдайцева, І.Громеки та ін. Мета дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних положень та практичних інструментів щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Поставлена мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань: - розглянути економічний зміст міжнародної інноваційної діяльності підприємства; - поглибити теоретичні основи фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства; - визначити напрями та джерела фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності; - висвітлити складові механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності; - охарактеризувати стан фінансування підприємств, що здійснюють міжнародну інноваційну діяльність; - здійснити аналіз забезпеченості фінансовими ресурсами для здійснення міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2»; - оцінити можливі джерела залучення фінансових інвестицій на підприємство; - дослідити формування механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2»; - здійснити розроблення програми інвестиційного супроводу спільного з іноземними партнерами інноваційного проекту; - здійснити економічне обґрунтування доцільності запропонованих заходів та їх вплив на розвиток підприємства. Об’єктом роботи є процеси фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Предметом досліджень є принципи, методи і інструменти формування та реалізації механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства. Методи дослідження. В дипломній роботі було використано наступні методи дослідження: порівняння, індексний, балансовий, методи економічного обґрунтування, а також систематизації та узагальнення (для розроблення рекомендацій та пропозицій щодо покращення фінансового розвитку підприємства), економіко-статистичний (проведення розрахунків фінансових показників), аналітичний і структурно-логічний (розроблення методів та показників фінансового стану підприємства), графічний (для представлення розрахунків фінансових показників і результатів аналізу у вигляді таблиць, графіків). Взаємозв’язок з іншими науковими роботами. Інноваційна політика підприємства була розглянута в дисертаціях Онишко С.В. «Механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України» та Возняка Г. В. «Фінансове забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств України». В дисертації Онишко С.В. викладено методологію дослідження, розкрито взаємозумовленість модернізаційних та інноваційних процесів, сутність і роль інновацій у системі забезпечення економічного розвитку. А також, розроблено концептуальні засади набуття інноваційним розвитком системності, що становить передумову цілісної розробки проблеми його фінансового забезпечення. Возняк Г.В. свою дисертацію «Фінансове забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств України» присвятила розробці теоретичних основ, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення інноваційної діяльності на промислових підприємствах України. Структура роботи. Дипломна робота складається з 3-х розділів, узагальнюючих висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки. Результати роботи, що мають наукову цінність, є доцільними для подальшого використання з метою покращення міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Розроблені практичні рекомендації є придатними й можливими до втілення на підприємстві ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Наукова новизна роботи полягає у достатньо чіткому визначенні сутності поняття "міжнародна інноваційна діяльність", розробці його змістовної класифікації, спробі надання йому прикладного значення шляхом розроблення програми інвестиційного супроводу спільного з іноземними партнерами інноваційного проекту. Практична значимість роботи полягає у дослідженні особливостей міжнародної інноваційної діяльності підприємства, дослідження можливостей фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності на прикладі підприємства та розробці заходів щодо її удосконалення.

Выводы: ВИСНОВКИ Узагальнюючи усе вищевикладене, можемо констатувати, що: Інноваційна діяльність підприємств стримується такими факторами, як відсутність фінансування, недостатність інформації про ринки збуту, високі кредитні ставки, недосконалість законодавчої бази у сфері інновацій, податкової системи та пільгового режиму для здійснення інноваційної діяльності, міграція фахівців високого рівня, науковців. В економічній науці та практиці фінансової діяльності до цього часу не вироблено єдиних методичних підходів до визначення суті поняття фінансове забезпечення інноваційної діяльності. Основними складовими фінансового забезпечення інноваційної діяльності є методи та форми фінансування, важелі впливу на інноваційну діяльність, джерела надходження коштів, моніторинг і контроль за фінансуванням інноваційної діяльності. Вищенаведені складові відображають головні аспекти організації процесу фінансування інноваційної діяльності на підприємствах, які необхідно враховувати при здійсненні даного виду діяльності, а сформульоване визначення глибше розкриває сутність даного поняття і дозволяє поглибити методологію дослідження. Вивчення світового досвіду здійснення інноваційної діяльності дозволило стверджувати, що забезпечення економічного росту у довгостроковій перспективі на інноваційній основі вимагає створення відповідних інституційних структур, які дієво впливають на ступінь активності інноваційної діяльності і забезпечують впровадження її результатів в практичну діяльність. Тому значна увага присвячена розгляду питань розвитку сучасних організаційних форм інтеграції науки і виробництва, максимально пристосованих до ринкових умов. Фінансовий механізм забезпечення інноваційного процесу – це механізм, за допомогою якого здійснюється покриття інноваційних витрат за рахунок фінансових ресурсів, що акумулюються су­б’єктами господарювання і державою. Формами фінансового забезпечення є самофінансування, кредитування й державне фінансування, а інструментами механізму фінансового забезпечення – склад і структура його джерел. Вони визначають не тільки політику фінансування господарської діяльності підприємства, а й впливають на фінансові результати його діяльності. Для виявлення впливу окремих інструментів фінансового забезпечення пропонується детальне обґрунтування складу основних джерел фінансових ресурсів, що направляються на інноваційний розвиток підприємств. Механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємства необхідний для стійкого економічного зростання держави і тому він повинен базуватися на системі, яка безперервно продукує чинники, що сприяють формуванню економіки інноваційного типу розвитку. Удосконалення фінансового механізму в Україні у напрямі сприяння формуванню системи стимулів для інноваційного розвитку економіки – важлива передумова виходу нашої держави з кризи і забезпечення економічного зростання в майбутньому. Головним джерелом фінансування інновацій в Україні протягом останніх років залишаються власні кошти підприємств, на частку яких приходиться 70,3% загального обсягу витрат на інновації. Слід відмітити, що в таких галузях, як металургія та обробка металу, хімічне виробництво, виробництво машин та устаткування інноваційна діяльність здійснювалася практично у повному обсязі за рахунок власних коштів (91-96%). Державна участь у фінансуванні інноваційної діяльності, включаючи місцеві бюджети, склала у 2010 р. 3,1%, що майже в 1,5 рази більше, ніж у 2002р. (2,0%). Із загального обсягу фінансування інновацій 18,0% (551,1 млн. грн.) здійснювалось завдяки кредитам, ними скористалось 77 підприємств промисловості. Четверте місце серед джерел фінансування інноваційної діяльності займають кошти іноземних інвесторів. Питома вага їх складає 4,2% загального обсягу витрат, або 130 млн. грн., понад 70% яких припадає на здійснення інновацій у харчовій промисловості. Майже 112 млн. грн. складають кошти на фінансування інноваційних робіт вітчизняними інвесторами. Отже, такий стан фінансування відображається на результативності інноваційної діяльності в українській промисловості, що, як видно з аналізу, залишається на дуже низькому рівні. Для вирішення зазначених проблем інноваційного процесу на всіх рівнях (держава – галузь – регіон – підприємство) необхідно сформувати діючий ефективний механізм щодо здійснення та активізації інноваційної діяльності для створення відповідних умов щодо успішного впровадження інновацій, стимулюючих факторів цього процесу та їх інвестиційного забезпечення. Насамперед це стосується удосконалення законодавчо-нормативної бази; формування відповідної інноваційної інфраструктури щодо керівництва, координації, стимулювання та контролю впровадження інновацій; розробки ефективного механізму інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності; активної участі суб’єктів господарювання, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, проектно-пошукових та інших організацій. Провівши аналіз забезпеченості фінансовими ресурсами для здійснення міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», було з’ясовано, що доля власного капіталу серед джерел фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємства ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» упродовж 2008-2010 рр. була майже без змін – складала близько 50%. Також доволі велику величину становлять довгострокові кредити банків – близько 23% упродовж 2008-2010 рр. Найменша доля серед джерел фінансового забезпечення інноваційного розвитку належить чистому прибутку – близько 8% у 2008-2009 рр., і ця доля зменшилася до 6% у 2010 р. Стосовно визначення здатності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» до міжнародної інвестиційної діяльності у інноваційній та високотехнологічній сфері слід зробити декілька зауважень. По-перше, інвестиційна діяльність ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» визначається не тільки фінансовими можливостями, яких у вітчизняних підприємств обмаль, а, перш за все, можливостями науково-технічного внеску у міжнародні проекти. По-друге, ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» може розробляти певні напрями міжнародних проектів за замовленнями і таким чином “відробляти” частку своєї участі у них. По-третє, здатність до міжнародної інвестиційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» у високотехнологічній сфері передбачає високий потенціал до плідного науково-технічного співробітництва. Що стосується перспектив формування механізму фінансового забезпечення міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», то вони направлені на зменшення залежності від залучених кредитних ресурсів, в обґрунтуванні нових джерел формування механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», наприклад, на основі венчурного фінансування, або, наприклад спільного з іноземними інвесторами фінансування. Фінансове забезпечення міжнародної інноваційної діяльності підприємства ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» – це покриття інноваційних витрат за рахунок фінансових ресурсів, що акумулюються суб’єктами господарювання і державою. Що стосується проблем інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», то у попередньому розділі було виявлено ряд факторів, що не сприяють розвитку інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», а саме: відсутність попиту на продукцію, нестача кваліфікованого персоналу, нестача інформації про нові технології, несприятливість підприємства до нововведень, нестача можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями. Інноваційний розвиток ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» має відбуватися у напрямках впровадження організаційної структури управління інноваціями. Міжнародна інноваційна активність ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» має 3 бали, тобто варто покращувати інноваційну діяльність на підприємстві. Таким чином, для активізації міжнародної інноваційної діяльності ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» першочерговим є обґрунтування вибору оптимальних джерел такого розвитку. Запропонований варіант удосконалювання фінансування міжнародної інноваційної діяльності на початкових етапах може бути застосований до ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Після чого даний варіант інноваційного розвитку може бути впроваджений і на інших підприємствах. Одним з перспективних джерел фінансування інноваційної діяльності в ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2», наприклад, можуть бути також кошти іноземних інвесторів. Їх використання має ряд переваг порівняно з позичковим капіталом та іншими видами фінансово-кредитного забезпечення. ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» має бажання у залученні іноземних інвесторів для реалізації власних інноваційних проектів, і на даний час інвестори зайшли у підприємство. Був проаналізований інноваційний проект, який фінансується іноземними інвесторами, які в 2010 р. розглянули можливість фінансувати інноваційний проект, і в 2011 р. почали його фінансувати. У ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» за рахунок інвестиційних коштів іноземних партнерів створено нові робочі місця, поліпшено умови праці робітників. Впроваджено нову лінію з виробництва дієтичного хліба. Встановлено сучасне імпортне обладнання, нові технологічні лінії з виробництва новітніх дієтичного хліба, що дало можливість значно розширити асортимент пропонованої продукції ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2». Вкладені інвестиції іноземних інвесторів у проект випуску дієтичного хлібу, як довели розрахунки, дозволять підприємству отримати додатковий прибуток, розширити межі своєї діяльності, розширити ринок споживачів та закріпити свої позиції на ринку. Освоєння інвестиційних вкладень у ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» дозволило завершити монтаж обладнання та ввести в дію виробничі потужності. Отже, можна узагальнити, що ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2» є інвестиційно привабливим для іноземних інвесторів, і вони можуть і надалі вкладати інвестиції у різні інноваційні проекти ДП «Київхліб» «Хлібокомбінат №2».

Литература: ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 4.07.02. 2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Украї¬ні» 6433-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. - №345. - 17 січня 2003 року. 3. А який у вас індекс інновацій? // Дзеркало тижня. – 2004. – № 44. – 30 жовт. – С. 18. 4. Алексей Устинов «Калькуляция эмоций: Музыка и искусственный интеллект» // Компьютер. – Март. – 1999. – С.2. 5. Андрощук Г. Государственная инновационная политика // Бизнесин-форм. – 1997. – № 1. – С. 40-45. 6. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. – М.: Эко¬номика, 1989. – 280 с. 7. Антонюк Л. А., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, меха¬нізм розробки та комерціалізації. – К.: КНЕУ, 2003. – 266 с. 8. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібн. – К.: Заповіт, 1996. – 248 с. 9. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – 354 с. 10. Баумол У. Предпринимательство, инновации и рост: симбиоз Давида и Голиафа // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 2. – С. 15-18. 11. Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. – М., 1995. – 297 с. 12. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. – М.: Банки и биржи, 1997. – 310 с. 13. Бочарова Н.М. К вопросу об оце¬нке эффективности инновационной деяте¬льности предприятия // Научный вестник СпУИК-2001.- №3. – С. 10. 14. Возняк Г. В., Кузнєцова А. Я. Розрахунок мінімального значення рентабельності інноваційної продукції // Вісник Української академії банківської справи. - Вип. № І (14). - Суми, 2003. -С. 87-90. 15. Войнаренко М. П., Радецька Л. П., Філінюк В. Р. Проблеми форму¬вання економіки України. – К.: Логос, 1999. – 266 с. 16. Воркут Т. А. Проектний аналіз: Навч. посіб. – К.: Укр. центр духовної культури, 2000. – 287 с. 17. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 297 с. 18. Гладій С. Фінансовий механізм інвестування інноваційного розвитку: теоретико-методологічний підхід до управління // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/qHL8ef.pdf. 19. Гончарова Т. В. Маркетинговая концепция инновационного интрапренерства в современном предпринимательстве // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 2. – С. 10. 20. Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент: Учебн. пособ. – К.: МАУП, 2000. – 266 с. 21. Дагаев А. Венчурный бизнес: управление в условиях кризиса // Проблемы окружающей среды и природных ресурсов. – 2003. – № 3. – С. 40. 22. Дані сайту http://smida.gov.ua/reestr/?kod=00309246&fid=. 23. Дафт Р. Л. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – 287 с. 24. Дементьев В. Менеджмент предприятия в системе экономической власти // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – № 7. – Ч. 1. – С. 4-8. 25. Денисюк В. А. Напрями розвитку венчурного фінансування в країнах ЄС та актуальність їх використання в Україні / В. А. Денисюк, 0. В. Краків¬ська // Проблеми науки. – 2002. – № 11. – С. 40. 26. Джефф Дантеманн «Программирование в среде Delphi», К., 1995. – 608 с. 27. Долин П.А. Справочник по технике безопасности.- М.: Энергоатомиздат, 1984. - 824 с. 28. Дорофиенко В. В., Колосюк В. П. Инновационный менеджмент и на¬учно-техническая деятельность: Учебн. пособ. – Донецк, 2001. – 297 с. 29. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємниц¬тво: Пер. з англ. В. С. Гуля. – К.: Україна, 1994. – 370 с. 30. Дряхлов Н., Куприянов Е. Системы мотивации персонала в Западной Европе и США //http://www.cfin.ru/management/people/motivation_ sys. Shtml. 31. Дука А. П. Фінансування спільних інноваційних проектів: форфейтинг// Фінанси України. – 1999. – № 11. – С. 5. 32. Економіка підприємства: В 2-х т.: Підручник/ За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: Вид-во «Хвиля-Прес»; Донецьк: МП «Поиск»; Т-во книголюбів, 1995. – Т. 1. – 277 с. 33. Жаров В. О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 264 с. 34. Завлин Л.Н., Ипатов А.А., Кулагин А.С. Инновационная деятельность и инновационные процессы // Науковедение и информатика. – № 35. – К.: Наукова думка, 1991. – 321 с. 35. Завлин П. Н., Васильєв А. В. Оценка эффективности инноваций. - СПб.: Бизнес-Пресса, 1998. – 244 с. 36. Зубчанинов В.В. Научная деятельность и технический прогресс в крупнейших капиталистических странах. – М.: Наука, 1976. – 337с. 37. Идрисов В.В. Финансовая мате¬матика в оценке эффективности инноваци¬онных проектов // Вестник НГФЕУ. – 2001. -№7(18). – С. 10. 38. Ілляшенко С. Інноваційний розвиток ринкових можливостей вітчизняних підприємств в умовах перехідного періоду // Економіка, фінанси, право. – 1999. – №9. – С. 4-6. 39. Кіктенко О.В. Міжнародні процеси в системі інноваційної діяльності // Електронний ресурс. Режим доступу http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2009_1/files/DerzUpr_01_2009_Kiktenko.pdf. 40. Клюс Ю.І. Вплив інноваційної діяльності на економічну стійкість підприємства // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2008-1E/08kuiesp.htm 41. Короткий С. Нейронные сети: алгоритм обратного распространения. – К.: НИИ статистики, 2008. – 244 с. 42. Кравченко С. І. Обґрунтування умов фінансування інноваційних рішень// Фінанси України.- 2002.- №2. - С. 124-129. 43. Кузнецов И. Е. и др. Охрана труда в текстильной промышленности. -К.; Техника, 1985. - 167 с. 44. Кузнєцова А. Я., Возняк Г. В. Деякі аспекти фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок власних коштів підприємств // Актуальні проблеми економіки .- 2004.– №7(37). - С. 42-52. 45. Методичні вказівки шодо визна¬чення соціальної та економічної ефектив¬ності науково-дослідних робіт. – К.: УКРІНТЕІ. - 24 с 46. Наукова та інноваційна діяльність: Статистичний збірник. – К., 2004. – 266 с. 47. Николаев А.Б. Общественное воспроизводство и развитие научных исследований при капитализме. – М.: Наука, 1976. – 201с. 48. Ноткин Л.И. Искусственный интеллект и проблемы обучения. 49. Обритько Б. Експертна оцінка інноваційно-інвестиційних проектів (методичні рекомендації)// Фондовий рынок.- 2002.- №33.- С.2-25 50. Онишко С. В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку: Монографія. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 278 с. 51. Платонов С.В., Третьяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности. - К.: Либра, 1996. – 416 с. 52. Покропивний С. Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Збірник навчально-методичних матеріалів. – К.: КНЕУ, 1997. – 184 с. 53. Порев С.М. Інноваційний підхід: теорія і практика // Наука та наукознавство. – 1998. – №2. – С.61-69. 54. Савчук В.П. Финансовое обосно¬вание инвестиционных проектов // Финан¬совая консультация. – 2002. – №47. – С. 10. 55. Сахал Д. Технический прогресс: концепции, модели, оценки: Пер. с англ./ Под ред. И вступ. ст. А.А. Рывкина. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 342с. 56. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М: Госфимиздат, 1962. – 253с. 57. Смірнов О.О. Інноваційна активність персоналу як джерело зростання конкурентних переваг підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №11. – С. 9ю 58. Соколов Е. Н., Вайткявичус Г.Г. Нейроинтеллект: от нейрона к нейрокомпьютеру – М.: Наука, 1989. – 260 с. 59. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с. (Альма-матер). 60. Тіху М.О. Розвиток інноваційної діяльності підприємств в Україні / Електронний ресурс. Режим доступу http://intkonf.org/tihu-mo-rozvitok-innovatsiynoyi-diyalnosti-pidpriemstv-v-ukrayini/. 61. Ткачук К.II. и др. Безопасность труда в промышленности. -К.: Техника, 1982.- 231 с. 62. Том Сван «Основы программирования в Delphi для Windows 95», К., 1996. - 480с. 63. Усенко Ю.В. Аналіз напрямів та методів бюджетного фінансування інноваційного розвитку економіки // Економіка та держава. – 2008. - №1. – С. 27-31. 64. Цыганков В. Д. Нейрокомпьютер и его применение – М.: СолСистем, 1993. – 298 с. 65. Чернишов А. Программирование бизнеса http://www.itc.ua/article.phtml. 66. Шнипко О. Інноваційне становище України: проблеми та перспективи // Вісник Національного банку України. – 2008. - №2. – С. 20-25. 67. Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). – М.: Прогресс, 1982. – 456 с. 68. Юфин Е.Я. и др. Охрана труда в машиностроении. -М.; Машиност¬роение, 1983. - 432 с. 69. www.ukrstat.gov.ua/ - Офіційний сайт Держкомстату України.