Конкурентоспроможність ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 6 1.1 Роль зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві 6 1.2 Управління конкурентоспроможністю підприємства 12 1.3 Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 24 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ТОВ «NOVUS УКРАЇНА» ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗЕД 33 2.1 Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства 33 2.2 Аналіз фінансового стану підприємства 40 2.3 Оцінка конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД 49 РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЮ ТОВ «NOVUS УКРАЇНА» 59 3.1 Розробка комплексу заходів ефективного управління конкурентоспроможністю при здійсненні ЗЕД 59 3.2 Розрахунок ефективності впровадження заходів підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД 78 3.3 Ситуаційна задача щодо заходів підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД 81 ВИСНОВКИ 87 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 92 ДОДАТКИ 96  

Вступление: ВСТУП Діяльність підприємств за умов ринкової економіки пов’язана з необхідністю завоювання і укріплення власних позицій в конкурентному середовищі. Конкурентне середовище на ринку в перехідний період створювалось як під впливом лібералізації цін, так і завдяки реалізації регулюючої ролі держави шляхом впровадження заходів комерціалізації приватизації, розробки відповідної законодавчої бази. Результатом процесів роздержавлення і приватизації було формування ринку, в якому збільшилась кількість економічно самостійних суб’єктів і з’явилися умови для конкуренції. Україна з кожним роком все більше залучається до світогосподарських процесів: стає повноправним членом світового співтовариства. Українські підприємства, навіть отримуючи доступ до закордонних ринків, видаються неконкурентоспроможними через відсутність відповідного досвіду, численні перепони, неврегульованість законодавства, несталість зв’язків, невідпрацьованість механізмів дво- та багатосторонньої співпраці і т. ін. Ситуація ускладнюється й тим, що вони втрачають позиції ще і на вітчизняних ринках, через прихід туди іноземних компаній, які мають відповідний досвід, фінанси, інші ресурси, а часто і певні пільги. Відповідно до сучасного ієрархічного поділу конкурентоспроможність держави базується на конкурентоздатності національних підприємств і напряму залежить від неї. Тому і не дивно, що у міжнародних рейтингах оцінка конкурентоспроможності нашої економіки є дуже низькою. Актуальність теми визначається тим, що в умовах глобалізації та необхідності інтегрування у світовий (європейський) економічний простір універсальним критерієм стратегії розвитку будь-якої країни, а тим більше України, що пішла шляхом утвердження самостійності та національної ідентичності, має стати міжнародна конкурентоспроможність як імовірність реалізації конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках. На інтенсивність конкурентної боротьби впливають зовнішні і внутрішні фактори. До зовнішніх слід віднести зміну державної політики та методів державного регулювання, політику у сфері стимулювання чи стримування попиту, зміни в структурі попиту та диференціації споживачів за рівнем грошових доходів. До внутрішніх факторів належать ефективність використання основних фондів у виробництві, зміни в асортименті товарів, рівні витрат і прибутковості, а також впровадження нових елементів маркетингу. Можливість для підприємства вистояти в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. В науковій літературі поняття конкурентоспроможності трактується досить неоднозначно. В цілому конкурентоспроможність можна охарактеризувати як сукупність характеристик об’єкту, що відрізняють його від об’єктів – аналогів і забезпечують його перевагу над ними. Конкурентоспроможність підприємства представляє собою наявність у нього властивостей, що визначають його порівняльні переваги по відношенню до інших підприємств. Таким чином, рівень конкурентоспроможності підприємства встановлюється на основі порівняння підприємств за ефективністю використання ресурсів. Конкурентоспроможність доцільно розглядати на двох рівнях: макроекономічному (конкурентоспроможність національної економіки) та мікроекономічному (конкурентоспроможність галузі, підприємства, продукції). Усі рівні конкурентоспроможності, незважаючи на відмінності між собою, є тісно взаємопов'язаними і взаємозалежними. Інакше кажучи, конкурентоспроможність національної економіки забезпечують її конкурентоспроможні кластери, зокрема, галузі; носіями конкурентоспроможності галузі є підприємства, а конкурентоспроможність підприємств, на думку однієї групи економістів, визначається характеристиками їх кінцевої продукції, а на думку іншої, - ефективністю виробничого процесу. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства – це система забезпечення життєздатності підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка складається із сукупності взаємодіючих між собою та з середовищем підсистем у відповідності з їх функціональними особливостями, принципами координації та режимом функціонування. Ознаки, за якими даний вид управління слід розглядати як відносно самостійний напрям менеджменту, полягають у: 1) активному використанні міжнародного економічного простору як специфічного ресурсу розвитку підприємства; 2) відсутності моносуб'єкта управління та існуванні більш складного суб'єктного контуру управління; 3) специфічному апараті управління, який має відображати процеси руху товарів (послуг) через митні кордони країн; 4) стратегічній спрямованості даного виду управління, яке зачіпає політико-економічні інтереси інших країн, породжуючи їх протистояння і навіть міждержавні конфлікти. Метою розвитку системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є формування моделі функціонування, в якій досягається рівень конкурентоспроможності, необхідний для стійкого оперування підприємства на зовнішньому ринку. Концептуальними напрямами її розвитку є підвищення організаційно-методологічного та інформаційного рівнів забезпечення та посилення стратегічної спрямованості системи управління. Мета дипломної роботи: проаналізувати основні принципи управління конкурентоспроможністю підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Мета роботи визначає основні завдання: • проаналізувати роль зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві; • дослідити процес управління конкурентоспроможністю підприємства; • вивчити методи оцінки конкурентоспроможності підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; • провести аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства; • проаналізувати фінансовий стан підприємства; • оцінити конкурентоспроможність ТОВ «Novus Україна» при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; • розробити комплекс заходів ефективного управління конкурентоспроможністю при здійсненні ЗЕД; • розрахувати ефективність впровадження заходів підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД. Предмет дослідження: системи управління конкурентоспроможністю підприємства на зовнішньому ринку. Об’єкт дослідження: конкурентні переваги ТОВ «Novus Україна» на вітчизняному та зовнішньому ринках. Основні методи дослідження: системне та комплексне дослідження, системний аналіз, моделювання, методи фінансового та економічного аналізу. Теоретична база дослідження: законодавча та нормативна база України, підручники та монографії українських та зарубіжних авторів з теми дослідження, періодичні та спеціальні видання, звітність підприємства.

Выводы:ВИСНОВКИ На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. Було вивчено теоретичні основи управління конкурентоспроможністю підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Імпортна операція – комерційна діяльність, що пов’язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності. Експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Одним з складних завдань, які виникають при формуванні стратегії розвитку підприємств, є оцінка його конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності. Від якості її вирішення значною мірою залежить ефективність обраної стратегії. В той же час невизначеність ряду вихідних даних, що є характерною особливістю сучасної інформації, доступної користувачам та замовникам, ускладнюють процес оцінювання діяльності підприємства і його конкурентів. Відсутність стандартизованої методики розрахунку конкурентоспроможності призводить до різного трактування цього процесу і затрудняє розробку конкурентоорієнтованої стратегії сучасних підприємств. Управління конкурентоспроможністю товару – це процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах. Під поточною конкурентоспроможністю слід розуміти такий конкурентний статус організації, який ще не матеріалізувався в результатах її фінансово-економічної діяльності і немає ознак можливих або планових характеристик розвитку. Стратегічна конкурентоспроможність являє собою перспективну цільову характеристику майбутньої здатності суб'єкта ринку отримувати конкурентні переваги над суперниками і реалізовувати їх у власних інтересах. У конкретизованій формі вона уособлює запланований результат здійснення конкурентної стратегії і тому виступає об'єктом стратегічного управління. Система управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою комплекс основних напрямків діяльності в даному аспекті, також і систему цілей і задач, вирішення яких дозволить забезпечити якість робіт і продукції, поліпшити збут і раціональну й ефективну роботу організації в цілому. Технологію пошуку конкурентних переваг необхідно розглядати як частину постійно діючого процесу дослідження ринку, спрямованого на вивчення прийомів і методів ведення конкурентної боротьби з метою виявлення причин і умов виникнення конкурентних переваг. Згідно з теорією ефективної конкуренції найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де найкраще організована робота всіх підрозділів та служб. Основою методу, що базується на цій теорії, є оцінка чотирьох груп показників або критеріїв конкурен¬тоспроможності: 1) ефективності виробничої діяльності підприємства, яка може бути визначена через оцінку витрат на одиницю продукції, фондовіддачу, рентабельність товару, продуктивність пра¬ці; 2) фінансового стану підприємства через коефіцієнти автономії, платоспроможності, абсолютної ліквідності, оборотності обігових коштів; 3) ефективності організації збуту та просування товару через показник рентабельності продажів, коефіцієнт затоварення готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, кое¬фіцієнт ефективності реклами та засобів стимулювання збуту; 4) кон¬курентоспроможності товару через показники якості та ціни товару. В другому розділі було проведено аналіз конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД. NOVUS – мережа супермаркетів та торгових центрів. На сьогодні мережа Novus представлена 16-ма магазинами та торговими центрами в Києві, Севастополі, Черкасах та Рівному. Мережа NOVUS продовжує активно розвиватись. У 2011 році Компанія планує відкриття ще двох супермаркетів: в Тернополі та Севастополі. Супермаркети NOVUS працюють в форматах від 800 кв.м. – «магазини біля дому», до гіпермаркетів з площею торгового залу до 7000 кв.м. Основним форматом NOVUS є супермаркети площею 3000 кв. Мережа супермаркетів NOVUS піклується про своїх покупців. Для постійних клієнтів NOVUS діє унікальна програма лояльності, що надає суттєві переваги при здійсненні покупок: • гарантований бонус 3% від суми покупки • бонус 5% в день народження • знижки до 40% на окремі групи товарів з карткою NOVUS. Аналіз прибутку та рентабельності підприємства займає важливе місце при оцінці кредитоспроможності підприємства, оскільки визначає загальну ефективність діяльності підприємства. Дохід від реалізації продукції підприємства зріс в 2010 році порівняно з 2009 роком на 20% – до 4176304 тис. грн. Відбулося також збільшення доходів підприємства в 2009 році порівняно із 2008 роком, що свідчить про розширення обсягів діяльності підприємства та є позитивним. Слід відмітити, що структура доходів підприємства лишилася незмінною протягом 2008-2010 рр.: максимальна частка припадає на доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 76-85%; інші операційні доходи складають близько 13-23%. Але варто наголосити, що відбулося зниження частки виручки від реалізації продукції в 2010 році порівняно із 2009 роком. Діяльність підприємства в 2008 і 2010 роках була збитковою (збиток складав 238285 тис. грн. і 451570 тис. грн. відповідно), про що свідчать від’ємні показники рентабельності. У 2009 році діяльність підприємства була прибутковою (159642 тис. грн.), що вплинуло на покращення показників рентабельності. Аналіз фінансової стійкості показав, що підприємство не має допустимого відсотка зменшення фактичного операційного доходу до того рівня, поки операційна діяльність залишиться беззбитковою, оскільки запас фінансової стійкості від’ємний та досяг в 2008 році максимального рівня - 44%. Джерелами вхідної інформації для аналізу конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» при здійсненні ЗЕД на українському ринку є баланс, звіт про фінансові результати, висновки експертів, звіти маркетингових досліджень. Було проведено оцінку рівня конкурентоспроможності ТОВ «Novus Україна» і порівняно з основними конкурентами. Це дало змогу зробити висновки, що для ТОВ «Novus Україна» досить вагому загрозу представляє ТОВ “Сільпо” з боку іміджу, тобто ТОВ «Novus Україна» повинен звернути на це увагу та впровадити низку заходів щодо підвищення власного іміджу. Відносно до ТОВ «Фуршет», слід приділити увагу обсягам продаж, значне перевищення порівняно із ТОВ «Novus Україна» цін для споживача, які орієнтовані на середній клас споживачів. Однак, ТОВ «Novus Україна» має вагому перевагу перед ТОВ “Сільпо” за обсягами продаж, ТОВ «Фуршет» в організації збутової політики, рекламній діяльності, перед оптовиками — в упаковці та сервісі. Проведений аналіз свідчить, що ТОВ «Novus Україна» може підвищити власну конкурентоспроможність. Насамперед для ТОВ «Novus Україна» важливо, щоб магазин сформував в очах покупців певний імідж. Дослідження показали, що до найбільше важливих показників іміджу, відносяться співвідношення "ціна-якість" товарного асортименту; атмосфера магазину; зовнішній вигляд будинку магазина, особливо вітрин, вхідних дверей; стан прилягаючої території; зовнішній вигляд і поведінка продавців; оформлення торгових прилавків, вітрин, чистота торгового залу і допоміжних приміщень; відношення до потреб покупців. Було розроблено напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю ТОВ «Novus Україна». Для визначення стратегічних чинників торговельних підприємств буде застосовано метод експертного опитування, до якого були залучені фахівці зі сфери роздрібної торгівлі (товарознавці, менеджери із закупівель, менеджери категорійні, економісти, маркетологи). Побудова таблиці надала можливість з'ясувати, що найбільш впливовим чинником зовнішнього середовища для торговельного підприємства є щільність конкуренції, яка діє на всі стратегічні чинники підприємства (особливо на маркетингову активність та продажі), а саме вона впливає на ключові маркетингові елементи (асортимент, ціну, інновації, комунікації) та їх об'єкт - споживачів. Максимальні ключові компетенції має ТОВ «Novus Україна», що формується під впливом впровадження світового досвіду в діяльність підприємства в Україні. Це стосується й інших стратегічних чинників, бо чинник "ключові компетенції" впливає на всі інші. Таким чином, порівнюючи оцінки стратегічних чинників із середньою по групі, можна визначити, що безумовне лідерство має ТОВ «Novus Україна». Також ТОВ «Novus Україна» розглядає можливість розвитку в Україні малоформатної мережі, розрахованої на малий бізнес. Розвивати малоформатну мережу ТОВ «Novus Україна» почала наприкінці минулого року, відкривши першу торговельну точку в Польщі. Торговельна площа малоформатного магазину становить 1,5 тис. кв. м, асортимент - до 3 тис. позицій. Литовський Novus оголосив про початок комплексної програми збільшення ефективності й вартості, що дозволить компанії до 2012 року додатково заробити 1,5 млрд. євро. Ціль полягає в тому, щоб забезпечити прибутковий ріст компанії в довгостроковій перспективі. Отже, програма покликана поліпшити конкурентні позиції групи. З її допомогою відбувається адаптація компанії до існуючого економічного клімату. Основним принципом групи залишиться ріст на основі міжнародного розширення. Компанія не просто скорочує витрати, а хоче скористатися можливостями, що відкриваються завдяки більше широкому і швидкому проникненню на ринки. Нова структура надасть співробітникам більше волі для ведення операційного бізнесу, а також дозволить торговельним підрозділам задовольняти постійно потреби своїх клієнтів, що постійно змінюються, гнучким, швидким і автономним способом. У той же час, важливі питання, що мають значення для стратегічного лідерства, управління і контролю в групі стануть більше централізованими. Основний мотив в компанії ТОВ «Novus Україна» диверсифікуватися – це бажання розподілити ризики і збалансувати портфель товарів. Підприємство ТОВ «Novus Україна» вирішило впровадити проект по вдосконаленню інфраструктури шляхом відкриття ковбасного цеху. Необхідно придбати нову технологічну лінію, то перед усім треба провести оцінку ефективності інвестиційного проекту. Оскільки NPV > 0, то можна вважати, що інвестиція примножить прибуток підприємства і інвестицію варто здійснювати. Отже, щоб окупити початкові інвестиції необхідно 1,6 року. Отже, прогнозований період окупності проекту менше заплановано, тому проект прийнятний.  

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Азоєв Г.Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996. 2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 2000. – 416 с. 3. Бабак А. В., Биконя С. Ф., Болховітінова О. Ю., Волощенко Л. Ю., Голікова Т. В. Конкурентоспроможність національної економіки / Інститут економіки та прогнозування НАН України / Б.Є. Кваснюк (ред.). — К. : Фенікс, 2005. — 495с. 4. Бернар Коллас. Управление финансовой деятельностью предприятия./Пер. с франц. М.: Финансы, 2005. 5. Бондаренко С. М. Моделювання стратегії конкуренції промислового підприємства: Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Ред. О. П. Степанов. – К.: АСК, 2002. – Вип. 7. – С. 404-408. 6. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента /пер. с англ. под. ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 175с. 7. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е издание, переаботанное и дополненное. - М.: Издательство "Финэкспресс", 2000. - 464 с. 8. Гуияр Ф. Ж., Келли Дж. Н. Преобразование организации: Пер. с англ. — М.: Дело, 2000. — 376 с. 9. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – СПб: Издательство “Питер”, 2000. – 560 с. 10. Забелин П.В., Мойсеева Н.К. Основы стратегического управления: Учебн. пособие - М.: Информационно-внедренческий центр “маркетинг”, 1997. - 195с. 11. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навчально-мето¬дичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2000. 12. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика Підр. КНЕУ, 2001. 13. Кобиляцький Л.С. Управління конкурентоспроможністю: Навчальний посібник / Л.С. Кобиляцький. - К.: Зовнішня торгівля, 2003. - 304 с. 14. Козак Ю.Г. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. 2-ге вид. Навч пос рек МОН України. - Центр учбової літератури, 2006.-446 с. 15. Кононенко І. Метод експрес – аналізу рівня конкурентоспроможності продукції // Економіка України. – 2008. - №3 . 16. Костусєв О. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // Економіка України. - 2003. - №7. - с. 5-11 17. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. 18. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга / Пер. с англ. – М., СПб., К.: Изд. дом «Вильямс», 2009. – 1152 с. 19. Кузьмін О.Є., Горбаль Н.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л. : Компакт-ЛВ, 2005. — 302с. 20. Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности: Монография / Г.В. Куликов. - М.: ОАО "НПО "Издательство "Экономика", 2000. - 247 с. 21. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок / Пер. с англ. Текст – СПб.: Питер, 2004. – 800с. 22. Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива. Пер. с французького. - Спб.: Наука, 2003.-589 с. 23. Малаева Т. Оценка конкурентоспособности фирм. (Методический подход) // Бизнес Информ. 2005. №17- 18 24. Маркетинг / Під ред. проф. Уткіна Э.А.- М.: Асоціація авторів і видавців «ТАНДЕМ». Видавництво ЭКМОС, 1998.- 320 с. 25. Маркетинг: Підручник / А.Н. Романов, Ю.Ю.Корялогов, С.А. Красильников і ін.; Під ред. А. Н. Романова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2001.- 560 с. 26. Маркетинг в зовнішньоекономічній діяльності підприємства.: М.: Внешторгиздат, 2002.- 152 с. 27. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций.- М.:ИНФРА-М; Новосибирск, 1999.- 287 с. 28. Матанцев А.Н. Стратегия, тактика и практика маркетинга: Учебно-практическое пособие. – М.: Юристъ, 2002. 29. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2001. — 688 с. 30. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности: Монография / О.В. Михайлов. - М.: Познавательная книга плюс, 2006. - 592 с. 31. Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посібник, К., 2004 32. Моррис Р. Маркетинг: ситуації і приклади: Пер. с англ. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1999.- 192 с. 33. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія.— К.: КНЕУ, 2001. — 227 с. 34. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2007. 35. Основи маркетингу: Учеб. Посібник/ Р.А. Крыжановский, И.П. Продиус.- К.: УМК У, 2000.- 164 с. 36. Основи менеджменту і маркетингу : Навчальний посібник/ В. Б. Зубик, А.И. Ільїн, Г.Я. Кожекин і ін.; Під общ. Ред. Р. С. Седегова.- Мн.: Высш. Шк., 2002.- 382 с. 37. Онищенко В. П. Проблеми довгострокової зовнішньоекономічної політики України // Економіка України.- 2001. - №2. - С.24-36. 38. Піддубний І. О., Піддубна А. І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т.— Х. : ВД "Інжек", 2006. — 270с. 39. Портер М. Международная конкуренция.– М.: Международные отношения, - 2003. – 896с. 40. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів/Пер. з англ. - К.: Основи, 2000 - 390 с. 41. Портер, Майкл, Э. Конкуренция.: Пер с англ.: Уч. пос.– М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 495 с. 42. Радченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник, Львів, 2003 43. Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками.- М.: ИНФРА-М, 2004.- 288с. 44. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2003, 186 с. 45. Смолін, І.В. Стратегічне планування розвитку організації. Київ. нац. торг. – екон. ун-т. – К.: КНТЕУ, 2004. – 344 с. 46. Старостіна А. О. Маркетингові дослідження. — К.; М.; СПб: Вільямс, 1998. 47. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с. 48. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: У 2 т. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Д. Г. Лук'яненко (заг.ред.), А.М. Поручник (заг.ред.) — К. : КНЕУ, 2006. — 592с. 49. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА - М. - 2000.-312 с. 50. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие - М.: ЗАО “Бизнес-школа” Интел- Синтез, 2004. 304с. 51. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с. 52. Харінгтон Дж. Управление качеством в американских копорациях.-М.: Экономика, 1990 – с. 158. 53. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – К: КНЕУ, 2004 54. Экономическая стратегия фирмы/ Под ред. проф. Градова А.П. – СПб, 1999 55. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. 3-е изд. испр. и доп. - М.: Гном и Д, 2001.-С. 61-62. 56. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория й практика. Учебно-практическое пособие. — 2-е изд. испр. й доп. М.: "Гном-пресс", 2008.