Методи планування місцевих бюджетів за доходами

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ТА СУТНІСТЬ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ДОХОДАМИ 6 1.1. Правові засади та методи планування місцевих бюджетів за доходами 6 1.2. Зарубіжний досвід управління фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування 14 1.3. Правові засади планування місцевих бюджетів за доходами 19 Висновки до розділу 1 30 РОЗДІЛ 2 ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ 33 2.1. Аналіз методів формування доходів місцевих бюджетів 33 2.2. Планування податкових надходжень при формуванні доходної частини місцевого бюджету 47 2.3. Аналіз виконання дохідної частини місцевого бюджету (на прикладі Києво-Святошинського району) 50 Висновки до розділу 2 62 РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ДОХОДАМИ 64 3.1. Бюджетне регулювання міжбюджетних відносин як передумова наповнення доходної частини місцевого бюджету 64 3.2. Вдосконалення методів планування місцевих бюджетів за доходами 76 3.3. Перспективи середньострокового бюджетного планування у формуванні доходів 83 Висновки до розділу 3 88 ВИСНОВКИ 90 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 95 ДОДАТКИ 102 АНОТАЦІЯ 121  

Вступление: ВСТУП Актуальність теми роботи. Бюджетне планування є найважливішою складовою фінансового планування, підпорядкованою вимогам фінансової політики держави. У ході бюджетного планування фінанси активно впливають на основні економічні й якісні показники державних програм розвитку країни та виявлення резервів ефективного використання природних, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Важлива роль в системі місцевих фінансових інститутів належить самостійним місцевим бюджетам. Саме місцеві бюджети є фондами, в яких мобілізується основна частина фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення надання громадських послуг. Тому забезпечення самостійності місцевих органів влади у формуванні цих фондів — надзвичайно важливе завдання, що має бути розв'язане в процесі формування системи місцевих фінансових інститутів та визначення її структури. Управлінські процеси, що впливають на економіку, у тому числі і в галузі фінансової діяльності держави, повинні бути спрощеними та мати більшу прозорість. Фахівці не раз наголошували на проведенні активної політики боротьби з корупцією на всіх рівнях, яка підриває довіру до фінансового ринку з боку всіх його учасників. Нарешті, слід проводити активну політику, спрямовану на зменшення розміру тіньо¬вого сектора економіки, оскільки фінансовий ринок не може функціо¬нувати належним чином, якщо суб'єкти господарювання намагають¬ся уникати у своїй діяльності використання послуг інститутів фінан¬сового ринку, щоб не розкривати інформацію про свої операції. Тривалий час в Україні проводяться дослідження відносин у сфері загального бюджетного планування, на що вказують публікації у періодичних виданнях та монографіях з фінансового права таких вчених як В. М. Опарін, О.П. Орлюк, В.І. Кравченко. Питаннями планування місцевих бюджетів довгий час займаються В.В. Кравченко, М.В. Пітцик. Але наразі, процеси планування та виконання місцевих бюджетів досліджувались як складові процесів планування та виконання Державного бюджету. Окремі аспекти багатогранної проблеми, що розглядається, були і є предметом наукових досліджень багатьох українських вчених-економістів, зокрема С.Буковинського, О.Василика, О.Данілова, В.Кравченка, І.Луніної, І.Сала, В.Федосова, Д.Чирки, С.Юрія та ін. Чільне місце в розробленні цієї проблеми посідають праці російських вчених: Л.Дробозіної, Г.Поляка, В.Родіонової та ін., а також зарубіжних науковців: Дж.Бюкенена, М.Белла, Дж.Кінгдома, П.Масгрейва, Л.Перери, П.Самуельсона, А.Сміта та багато ін. Цінність їх праць полягає у визначенні економічної сутності місцевих фінансів, обґрунтуванні необхідності існування інституту місцевого самоврядування з власною фінансовою базою, відокремленні місцевих бюджетів від загальнодержавного та узагальнення теоретичних основ щодо взаємовідносин державного та місцевих бюджетів. Метою дипломної роботи є всебічне дослідження теоретичних та практичних аспектів планування місцевих бюджетів за доходами та окреслення напрямів вдосконалення методів планування. Для досягнення поставленої мети були виділені та розглянуті наступні основні завдання: - розглянути правові засади та методи планування місцевих бюджетів за доходами; - систематизувати зарубіжний досвід управління фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування; - дослідити правові засади планування місцевих бюджетів за доходами; - проаналізувати методи формування доходів місцевих бюджетів; - розглянути порядок планування податкових надходжень при формуванні доходної частини місцевого бюджету; - провести аналіз виконання дохідної частини місцевого бюджету; - визначити порядок бюджетного регулювання міжбюджетних відносин як передумови наповнення доходної частини місцевого бюджету; - визначити напрями вдосконалення методів планування місцевих бюджетів за доходами; - розглянути перспективи середньострокового бюджетного планування у формуванні доходів. Об'єктом дослідження є доходи місцевих бюджетів на сучасному етапі розвитку економіки України. Предметом дослідження є фінансові відносини між платниками податків і фіскальними органами місцевого рівня з приводу формування доходної частини місцевих бюджетів та реформування міжбюджетних відносин в Україні. Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено економічні теорії, фундаментальні дослідження українських та іноземних вчених щодо формування доходів місцевих бюджетів. Дослідження проводилось з використанням методів аналізу, синтезу, узагальнення досвіду інших країн, статистичних порівнянь, економіко-математичних методів та прийомів. При цьому за основу обрано метод діалектичного пізнання, який передбачає дослідження фінансових явищ і процесів у їхньому розвитку і взаємозв'язку, відмиранні негативних та здобутті нових якостей, актуальних у сучасних умовах. Для досягнення поставленої мети використано теоретично-аналітичний метод дослідження доходів місцевих бюджетів. Крім того, застосовувалися прийоми спостереження, групування, класифікації та графічне зображення результатів. Елементи наукової новизни одержаних результатів полягають у вдосконаленні методів планування місцевих бюджетів та обґрунтуванні необхідності необхідності стратегічного державного планування в частині планування місцевих бюджетів за доходами для усунення недоліків методів, що застосовуються у бюджетному плануванні в Україні.

Выводы: ВИСНОВКИ Таким чином, за результатами проведеного дослідження можемо зробити такі висновки. Дослідивши в першому розділі роботи особливості та сутність методів планування місцевих бюджетів за доходами, можемо зробити такі висновки. Метод екстраполяції полягає у визначенні бюджетних показників на основі виявленої стійкої динаміки їх розвитку. Розрахунок бюджет¬них показників відбувається на основі досягнутого у попередньому періоді розвитку і його коригуванні на відносно стійкі темпи зростан¬ня за встановленими коефіцієнтами. Цей метод застосовується і у су¬часному бюджетному плануванні. Його головний недолік полягає у перенесені минулих тенденцій на майбутнє і, крім того, він не стиму¬лює виявлення резервів та не сприяє економії бюджетних коштів. Досконалішим вважається нормативний метод бюджетного пла-нування. Його суть полягає в тому, що планові бюджетні показники розраховуються на основі встановлених прогресивних норм і фінан¬сово-бюджетних нормативів. Нормативний метод бюджетного плану¬вання може стати достатньо ефективним, якщо норми відповідати¬муть таким вимогам: - мають бути науково обґрунтованими; - мають бути прогресивними, тобто орієнтуватися на передовий досвід; - мають бути відносно стабільними визначений тривалий час. Нормативний метод бюджетного планування потрібно застосову¬вати в усіх ланках бюджетної системи. При цьому його застосування має відбуватися на єдиному методологічному підході щодо формуван¬ня норм і нормативів незалежно від рівня управління. У процесі бюджетного планування широко застосовується балан-совий метод. Із застосуванням цього методу досягається рівність між доходами і видатками бюджету кожної ланки бюджетної системи та узгоджуються фінансові ресурси з їх потребою. З його допомогою встановлюються необхідні пропорції в розподілі бюджетних коштів міждержавним бюджетом та місцевими бюджетами. Роль балансового методу в сучасних умовах значно зросла. Ринко¬ва економіка характеризується досить високою динамічністю складо¬вих національного господарства і соціального розвитку. Останнє по¬требує комплексного підходу до планування фінансових ресурсів і напрямків їх використання. Для забезпечення такої комплексності необхідно не лише підвищити наукову обґрунтованість планових за¬вдань, а й забезпечити збалансування, узгодженість та ув’язку різно¬манітних показників в єдине ціле. Конкретне призначення балансо¬вого методу полягає в тому, щоб уникнути можливих диспропорцій між доходами і витратами на всіх рівнях бюджетного планування та вибрати оптимальний варіант задоволення суспільних потреб. Тому балансовий метод, який дає можливість узгодити фінансові ресурси Держави з їх потребою, зайняв центральне місце в усій роботі з бюд¬жетного планування. Подальше удосконалення бюджетного планування безпосередньо пов’язане з програмно-цільовим методом. Особливість програмно-цільового методу полягає у формуванні бюджету за програмами, зосередженні на результатах, стратегічному підході у плануванні, поси-ленні відповідальності при виконанні програм, обґрунтованості та аналізі прийнятих бюджетних рішень, прозорості у витрачанні бюд¬жетних коштів. В основу бюджетно-цільового методу складання бюд¬жетів покладено бюджетні програми, визначення яких дається у Бю¬джетному кодексі України: «Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій». Бюджет за про¬грамами спрямовується на досягнення конкретної мети і дає чітке ро¬зуміння державним органам та громадськості цільової спрямованості бюджетних коштів та забезпечує прозорість бюджету. Програмно-цільовий метод бюджетного планування застосо¬вується при формуванні Державного і місцевих бюджетів України по¬чинаючи з 2002 р. Для повноцінного застосування програмно-цільового бюджетування в Україні потрібні системні зміни. По-перше, модернізація всієї системи стратегічного планування і програмування державної політики. Цей крок має також враховувати структурні реформи в Україні, спрямовані на підвищення ефективності функціонування галузей і підвищення якості надання державних послуг. По-друге, вдосконалення методики бюджетування з огляду на світовий досвід. По-третє, поступове і професійне навчання сучасних методик бюджетування фахівців, що працюють у сфері державних фінансів, починаючи з рівня політиків, державних службовців, які приймають управлінські рішення, й закінчуючи фахівцями на місцях і майбутніми спеціалістами. Аналіз планування та виконання дохідної частини місцевого бюджету Києво-Святошинського району, проведений в другому розділі, показав, що місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету. Під час ухвалення бюджету надзвичайно гостро стає проблема планування величини податкових надходжень на наступний рік. Процес прийняття нового бюджету вимагає обґрунтованої оцінки можливих джерел його фінансування, зокрема, визначення податкового навантаження окремих видів економічної діяльності. Аналіз бюджету Києво-Святошинського району свідчить про те, що при плануванні податкових надходжень до бюджету фінансове управління використовує програмно-цільовий метод та метод екстраполяції. При цьому, прогнозування і планування податкових надходжень є складним ітеративним процесом, в результаті якого вирішуються різні соціально-економічні та науково-технічні проблеми, що потребує застосування найрізноманітніших методів. Доходи бюджету складаються з п'яти основних груп. Це — податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та державні цільові фонди. Найбільш велику роль в загальному обсязі отриманих бюджетом Києво-Святошинського району протягом 2008-2010 років коштів займають податкові надходження можна визначити такі загальні напрямки удосконалення формування видатків місцевих бюджетів. Чітке розмежування обов'язків між органами влади, яке передбачає закріплення за кожним рівнем як власного доходу, так і відповідної частки загальнодержавних податків для фінансування покладених на них обов'язків, повинно стати основоположним принципом побудови системи державних фінансів. Такий підхід дає можливість не тільки здійснювати ефективну фінансову та бюджетну політику, а й точно оцінювати внесок кожного рівня влади в економічний розвиток регіону. Тим самим досягається прозорість системи фінансових відносин, яка виключатиме суб'єктивізм та застосування суто диктаторських важелів впливу органів вищого рівня на нижчий. Водночас така система забезпечуватиме можливість реального контролю за витрачанням коштів як з боку відповідних державних органів, так і громадськості. Крім того, розподіл має бути стабільним, оскільки однією з головних причин неспроможності місцевих бюджетів забезпечити фінансування необхідних мінімальних видатків полягає у відсутності сталих джерел надходження коштів. Чинна методика коректування планованого надходження доходів виходячи з фактичного виконання бюджету за останні роки не враховує втрати місцевих бюджетів у зв'язку з різкою зміною економічної кон'юнктури або форс-мажорних обставин. Гостріше ця проблема відчувається у регіонах, де бюджет залежить від великих містоутворюючих підприємств. Сьогодні найбільш проблемним є питання взаємовідносин між бюджетами різних рівнів з приводу розподілу між ними доходів і видатків. Як показали результати досліджень, нині діючий бюджетний механізм, при якому місцеві ради вищого рівня встановлюють нормативи відрахувань від регулюючих податків і зборів та суми дотацій, призводить до погіршення функціонування місцевих бюджетів нижчого рівня. Це, в свою чергу, не дає змоги профінансувати всі необхідні видатки, що тягне за собою погіршення стану соціально-економічного розвитку. Реформування міжбюджетних відносин може бути ефективним лише за умови визначення оптимального розподілу бюджетних надходжень між окремими ланками бюджетної системи країни та проведення повноцінної адміністративної реформи, спрямованої на встановлення оптимального адміністративно-територіального поділу з чітким визначенням та розподілом повноважень між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Одним з головних завдань у галузі обігу державних фінансів є запровадження процедури прозорого використання бюджетних коштів, забезпечення фінансової стабільності місцевих бюджетів через затвердження джерел їх наповнення на довготривалій основі. Важливо зазначити, що реформування системи формування місцевих бюджетів повинно грунтуватись лише на тих заходах, які б заохотили місцеві органи влади до пропорційного виконання як державного, так і місцевих бюджетів. Процес використання програмно-цільового методу планування місцевих бюджетів в Україні перебуває лише на початковій стадії. Переваги, яких можна досягти, використовуючи ПЦМ, залежать від стану політичної, адміністративно-територіальної, бюджетної, податкової та інших суспільних систем, що відповідатимуть рівню розвитку провідних країн світу. У дослідженні систематизовано основні проблеми запровадження програмно-цільового методу формування бюджетів в Україні. Моніторинг, контроль та оцінка програм ПЦМ мають базуватися на системі показників, яка адекватно відображає теоретико-методологічний підхід до застосування ПЦМ в Україні за умов наявного стану політичної, адміністративно-територіальної, бюджетної, податкової систем.

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96 ~-ВР. // Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. 2. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року N 2456-VI // Відомості Верховної Ради України вiд 24.12.2010 - 2010 р., № 50, / № 50-51 /, стор. 1778, стаття 572 3. Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації (Постанова КМУ від 16.02.1998 №164) // Офіційний вісник України. - К. - 1998. -№ 7. - С. 85. 4. Про затвердження механізму обмеження витрачання бюджетних коштів (Наказ Мінфіну України від 27.02.1998 №45) // Офі¬ційний вісник України. - К., 1998. - № 9- ~ С. 308. 5. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування поза-бюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Наказ Головдержказначейства України від 25.03.1999р. №27. // Офіційний вісник Украї¬ни. ~ К., - 1999. - № 14. - С. 156. 6. Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 р. № 538. 7. Концепція реформування місцевих бюджетів, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 308-р. 8. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджені Наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 р. № 367 9. Правила складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 р. N 1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2008 N 19) 10. Азаров М. Завдання фінансової науки в умовах удосконалення управління державними фінансами // Фінанси України. - 2004. - № 8. - С.3 - 18. 11. Азаров М.Я. Роль органів місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку // Фінанси України. – 2007. - № 3. – с. 3-10 12. Андронов О. Фінансове вирівнювання як основа розвитку міста // Економіст. – 2001. – № 6. – С. 61–63. 13. Бабич Л.М. та ін. Формування дохідної частини бюджету: методи та моделі —К., 1998 14. Безгубенко О.Ю. Прогнозування у податковому менеджменті / О.Ю. Безгубенко // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 33 – 38. 15. Богачов С. Місцеві бюджети: погляд на перспективу // Уряд. кур'єр. - 2006. - 25 груд. (№ 244). - С.6. 16. Буковинський С. А. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану / С. А. Буковинський // Фінанси України. — 2006. — № 3. — С. 21–28. 17. Буковинський С.А. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану // Фінанси України, 2006. - № 3 18. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. – К.: НДФІ, 2004. – Т.3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: Монографія / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Т. І. Єфименко та ін. –308 с. 19. Бюджетний менеджмент : підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; за заг. ред. В. Федосова. — К. : КНЕУ, 2004. — 864 с. 20. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с. 21. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 544 с. 22. Галушка Є.О. Бюджетний менеджмент : Навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — Чернівці: Книги-XXI, 2007. — 279 с. 23. Гушта О.В. Порядок формування та використання коштів місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2005. - № 1. - с. 10-15. 24. Демків О.І. Напрями поглиблення бюджетної реформи в Україні / О.І. Демків // Фінанси України. – 2009. – № 3. – С. 46-55. 25. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету. М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ, 2004, – 712 26. Державний фінансовий контроль виконання бюджетних програм / Т. І. Єфименко, І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубан, М. В. Бариніна-Закірова, А. В. Мамишев. — К. : НДФІ, 2004. — 320 с. 27. Десятнюк О. Прагматика реформування податкової системи в умовах ризиків // О. Десятнюк // Вісник економічної науки України: Науковий журнал. – 2008. – № 1 (13). – С. 22-26. 28. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки: Навч. Посібник / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко – К.: Знання-Прес, 2002. – 326 с. 29. Дмитриченко Л.І., Єгорова Т.М. Податковий ресурс забезпечення економічного розвитку// Л.І. Дмитриченко, Т.М. Єгорова // Наукові праці. – 2010. – Том 133. Випуск 120. – с. 62 – 65. 30. Дуплинская Е.Б. Совершенствование системы прогнозирования бюджетно-налоговых доходов / Е.Б. Дуплинская // Финансы и кредит. – 2007. – № 31. – С. 33 – 40. 31. Європейська хартія місцевого самоврядування // http://zakon.rada.gov.ua 32. Єфремова І.І. Організаційно-правові засади планування місцевих бюджетів // Право України: теорія і практика - №5 – 2009 – С. 55 - 61 33. Жибер Т. В. Реалізація міжбюджетних відносин в Україні на сучасному етапі // Фінанси, облік і аудит. – 2009. - №13. - с. 46-53. 34. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — с. 170. 35. Запатріна І. В. Бюджетний механізм економічного зростання / І. В. Запатріна. — К. : Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. — 528 с. 36. Запатріна І. В. Програмно-цільовий метод бюджетування у контексті стратегічного та середньострокового планування / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України. — 2006. — № 10. — С. 18–31. 37. Затонацька Т.Г., Лаврентьєв М.М. Впровадження середньострокового бюджетного планування як інструмент підвищення ефективності бюджетних видатків // Фінанси України, 2007. - № 11. – с. 12-18. 38. Затуренська В.О. Проблеми формування місцевих бюджетів в Україні // Науковий вісник НУДПСУ (економіка, право), 2007. - № 2 (37). – с. 30-34. 39. Захожай К.В. Методологічні засади інформаційного забезпечення місцевих бюджетів // Економіка та держава. - 2007. - № 4. - С.40-42. 40. Карлін М.І. Бюджетна система України : навч. посіб. / М. І. Карлін. — К.: Знання, 2008. — 428 с. 41. Кізима А.Я. Податкове прогнозування: суть та визначальні риси / А.Я. Кізима // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – 2005. – № 19. – С. 162 – 166. 42. Козак І. Методи аналізу місцевих бюджетів // Ефективність державного управління. – 2008. - № 14/15. – с. 380-387. 43. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. - К: Знання, 2006.- 487с. 44. Ковалюк О.М. Методологічні основи фінансового механізму // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 51–59. 45. Краснова Т.Д. Моделювання надходження коштів до зведеного бюджету України від сплати акцизного збору. Матеріали докладів міжнародної науково-практичної конференції «Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми.» - Ірпінь: НАДПСУ–2003., с. 148-151 46. Кульчицький М.І. Формування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом / М.І. Кульчицький, З.В. Перун // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 78-83. 47. Кульчицький М.І. Формування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом / М. І. Кульчицький, З. В. Перун // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С.78-83. 48. Лагутін В. Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці : монографія / В. Д. Лагутін. — К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. — 248 с. 49. Левицька С. Впровадження програмно-цільового методу формування бюджетів // Фінанси України. - 2004. - № 6. - с. 33-37. 50. Луніна І. Стратегія реформування місцевих бюджетів в Україні// Дзеркало тижня. - 2006. - №21 (600). - С.7. 51. Огонь Ц.Г. Програмно-цільовий метод та ефективність бюджетних програм / Ц.Г. Огонь // Фінанаси України. – 2009. – № 7. – С. 20-30. 52. Опарін В. М.Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2002. - 240 с. 53. Павлюк К.В. Досвід реформування державних фінансів у нових країнах - членах Європейського Союзу // Фінанси України. - 2007. - № 2. - с. 44-55. 54. Пасічник Ю. В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні : монографія / Ю. В. Пасічник. — Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, Лтд.", 2005. — 642 с. 55. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України : навч. посіб. — 2-е вид., переробл. і допов. — К.: Знання, 2008. — 670 с. 56. Реалізація галузевих стратегій розвитку: Програмно-цільовий метод / практичний посібник для розпорядників коштів місцевих бюджетів. − червень, 2006. − С.24. 57. Рева Т.М., Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В. Місцеві фінанси. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с. 58. Рожкова Л.В. Програмно-цільове планування показників бюджету / Л. В. Рожкова // Вісник податкової служби. – 2008. – № 41. – С. 48-50. 59. Романенко О.Р., Огородник С.Я., Зязюн М.С., Славкова А.А. Фінанси. Навчально-методичний посібник – К.: КНЕУ, 2003. — 387 с. 60. Рубан Н.І. Концептуальні засади контролю за виконанням бюджетної програми // Фінанси України, 2006. - № 8. 61. Салямон-Міхєєва К.Д. Особливості місцевих бюджетів в умовах децентралізації бюджетної системи України // Економіка та держава. - 2008. - № 6. - С.24-27. 62. Сисоєв О. Проблеми бюджетування в Україні / О. Сисиоєв // Вісник НБУ. – 2007. – № 1. – С. 52-53. 63. Степанова В. О. Організація міжбюджетних відносин в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2009. - № 4(8). - с. 115-120. 64. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком / Д. М. Стеченко – К.: Вища школа, 2000. – 405 с. 65. Федосов В.М. Сутність і проблематика бюджетування: українські реалії / В. М. Федосов, Т. С. Бабич // Фінанси України. – 2008. – №1. – С.3-23. 66. Хорошева О.І. Бюджетне регулювання соціально–економічного розвитку територіальних систем: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Донец. нац. ун–т. – Донецьк, 2001. – 20 с. 67. Чугунов І.Я., Запатріна І.В. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету // Фінанси України, 2008. - № 5. – с. 3-14. 68. Юшко С. В. Організація міжбюджетних відносин в Україні: стан, проблеми і перспективи / С. В. Юшко // Фінанси України. — 2009. — № 1.— С. 86–97. 69. Юрій С.І., Дем’янишин В.Г., Буздуган Я.М. Антологія бюджетного механізму: Монографія. – Т.: Екон. думка, 2001. – 250 с. 70. Ярошевич Н.Б., Обшта Ю.А. Проблеми впровадження програмно-цільового методу планування місцевих бюджетів в Україні // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.8 – С. 270 – 275 71. Краснова Т.Д. Метод використання макроекономічних показників. Materialy ІV Miedzynarodni vedecko – prakticka konference “Nastoleni moderni vedy -2008” 27.09- 05.10.2008, Dil 2 Ekonomicke vedy, Praha Publishing House “Education and Science” s.r.o 2008, с.7-12. 72. Musgrave R.A. and Musgrave P.B. Public Finance in Theory and Practice. – 5th ed., McGraw–Hill, Inc., USA. – 1989. – 627 p. 73. Бабій О.В. Програмно-цільовий метод у процесі стратегічного планування розвитку територій // Електронний ресурс http://www.kds.org.ua/blog/programno-tsilovij-metod-u-protsesi-strategichnogo-planuvannya-rozvitku-teritorij