Транснаціональні корпорації

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК В УКРАЇНІ 7 1.1. Сутність ТНК 7 1.2. Основні стратегії ТНК 18 1.3. Позитивні та негативні наслідки господарської діяльності ТНК 28 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ 41 2.1. Загальна характеристика діяльності компанії 41 2.2. Аналіз ділової активності компанії 45 2.3. Аналіз фінансового стану компанії 48 2.4. Правове регулювання створення та діяльності ТНК 64 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТНК 70 3.1. Розробка заходів покращення фінансово-господарського стану компанії 70 3.2. Рекомендації щодо підвищення ролі компанії в Україні 85 3.3. Економічне обґрунтування запропонованих заходів 111 ВИСНОВКИ 129 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 134 ДОДАТКИ 139

Вступление: ВСТУП Актуальність теми дипломної роботи. Проблеми економічного розвитку сучасного світу виступають як виключно актуальні для розвитку людства. Це обумовлено тією роллю, яку відіграє економічна сфера, та взаємопов’язаністю економічної сфери з іншими складовими цивілізаційного розвитку. Сучасний етап розвитку міжнародної економіки характеризується поглибленням процесу інтернаціоналізації та активним збільшенням кількості транснаціональний корпорацій, які сьогодні стають головним суб’єктом міжнародного бізнесу. Тому виникає необхідність детального дослідження функціонування транснаціональних корпорацій, оцінки їх ефективності діяльності, а також можливих перспектив їх розвитку на певному ринку. В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Під ТНК розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох або більше країнах і управління цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК виступає як мережа взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові частини і філії в інших країнах. Швидке зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних меж супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту. В умовах сучасного розвитку світової економіки, головним суб’єктом інвестиційної діяльності виступають ТНК. За даними останнього з доступних річних звітів ЮНКТАД (World Investment Report 2009), у світі діють 64 тис. ТНК, які мають 870 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7 трлн. дол. Цим обумовлюється актуальність теми дослідження, його практична значимість, структура й завдання. Крім того, важливість запропонованого дослідження обумовлюється необхідністю визначення шляхів оптимізації діяльності ТНК в Україні та активізації процесу залучення в Україну іноземного капіталу. В останні роки в Україні з’явилась значна кількість літератури з питань стратегій ТНК, менеджменту в ТНК, інвестиційної поведінки ТНК у глобальному середовищі. Вагомий внесок у розробку цих проблем зробили наступні вітчизняні вчені: О.Г. Білорус, Б.Д. Гаврилишин, А.С. Гальчинський, Б.В. Губський, Д.Г. Лук’яненко, Ю.Ф. Макогон, О.М. Мозговий, Є.Г. Панченко, Ю.М. Пахомов, А.М. Поручник, О.І. Рогач, В.М. Суторміна, А.С. Філіпенко та інші. Серед робіт російських економістів на увагу заслуговують роботи М.М. Богуславського, Д.І. Баркана, В.П. Караваєва, В.В. Круглова, А.І. Майзеля, С.Е. Пивоварова, Л.С. Тарасевича. Найавторитетнішими західними дослідниками в сфері фінансових стратегій ТНК та процесів міжнародного інвестування є Р. Вернон, Дж. Даннінг, Д. Ейтман, М. Кессон, Г. Марковіц, Ф. Модігліані, М. Міллер, М. Портер, А. Рагман, Дж. Сорос, А. Стоунхіл, А. Фрідман, У. Шарп. Проблематика ТНК в умовах глобалізаційних процесів в сучасному світі займала провідне місце в економічних дослідженнях, в результаті чого сформувалась методологія аналізу як безпосередньо загальних засад ТНК, так і можливостей оптимізації їх діяльності в окремих країнах, включаючи Україну. Все це знайшло відображення в працях вітчизняних економістів – Л.Бакаєва, О.Білоруса, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Л.Кістерського, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, С.Мочерного, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, М.Рубцової, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Якубовського та інших. Ця ж проблематика розглядається в дослідженнях багатьох авторів близького та далекого зарубіжжя, зокрема в працях Р.Вернона, Дж.Даннінга, Р.Камерона, Ф.Модігліані, Г.Перлмуттера, М.Портера, В.Ростоу, Дж.Стіглиця, А.Тобіна, П.Фішера, Р.Хамермеша та інших. Визнаючи важливість та практичну значущість робіт цих вчених, між тим, необхідно визнати, що проблема дослідження діяльності ТНК за умов глобалізації, а також в умовах українського середовища залишається недостатньо вивченою. Об’єктом дослідження виступають інтеграційні аспекти світової економіки, які охоплюють широкий спектр питань, в тому числі пов’язаних з міжнародними інвестиційними процесами, які здійснюються ТНК в Україні. Предметом дослідження виступає стратегія ТНК, спрямована на досягнення розвитку в довготерміновому періоді. Метою дипломної роботи є розгляд та аналіз діяльності ТНК в Україні. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути передумови діяльності ТНК в Україні; - здійснити аналіз діяльності компанії; - обґрунтувати перспективи залучення іноземних інвестицій ТНК. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані історико-логічний, системний підходи до аналізу економічних процесів та зв’язків. Дослідження базується на використанні статистичного, порівняльного та структурного методів аналізу. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних монографічних досліджень, статистичні і фактичні матеріали, журнали тощо. Використовувались офіційні законодавчі та нормативні матеріали органів влади та управління України, експертні оцінки рейтингових агентств, відомих вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі діяльності ТНК. Структура дипломної роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань дипломної роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Транснаціональні корпорації (ТНК) складають основу економік найрозвиненіших країн світу, вони є наймогутнішими суб’єктами світового господарства, на них припадає основна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Стратегії входу великих компаній на національний ринок різноманітні: від greenfield-інвестицій до поглинання існуючої національної компанії. Традиційним напрям стратегії ТНК - проста інтеграція, яка допускає винесення за кордон окремих технологічних стадій виробництва продукції. В межах внутрішньофірмового поділу праці на зарубіжних філіях, наприклад, організується виготовлення проміжної продукції, там же іноді відбувається складання готових виробів, які реалізуються в країні базування або в третіх країнах. В останнє десятиліття особливе значення придбали так звані "проміжні" форми входження великих компаній на національний ринок (brownfield investment), що сполучають елементи традиційних способів. Специфіка вибору варіантів виходу великих компаній на національний ринок визначається галуззю, особливостями управлінських технологій у частині контролю над новоствореною структурою. При цьому контроль може здійснюватися в неакціонерній формі на основі субпідрядних відносин, управлінських контрактів, франчайзингу, ліцензування. Основною тенденцією процесу інтернаціоналізації великих компаній можна вважати трансграничне розміщення загалькорпоративних функцій як у формі внутрішніх підрозділів, так і у вигляді зовнішнього аутсорсингу. Стратегія "єдиного аутсорсингу", що припускає скорочення кількості постачальників і їхню заміну одним або декількома центрами поставок, формує глобальні виробничі мережі, дозволяючи компаніям зосередитися на маркетингу й брендінгу. За умов глобалізації ТНК використовують нові типи стратегій, що визначаються як глобальні. Глобальні стратегії формуються під впливом соціально-економічних умов у різних країнах та культурних особливостей, що існують на певних ринках. Якщо ТНК здійснює свою діяльність у багатьох країнах, умови ведення бізнесу та характер конкуренції в яких значною мірою відмінні, то вона може обрати багатонаціональну стратегію 15. Багатонаціональна стратегія базується на основних стратегіях конкуренції (найнижчих витрат, диференціації, фокусування), але має специфічну особливість: при її використанні ТНК вносить зміни до свого стратегічного підходу в різних країнах залежно від конкурентних умов і потреб споживачів у кожній з них. При цьому стратегічні дії компанії можуть бути неоднаковими в різних країнах, передусім з огляду на базу споживачів компанії. На відміну від глобальної стратегії, спрямованої на розвиток ключових компетенцій ТНК, багатонаціональна стратегія спирається на якповніше врахування умов ведення бізнесу в приймаючій країні та потреб її національного ринку. Інтеграційні процеси сильно впливають на зміну стратегій ТНК – так, зміна стратегії транснаціональних корпорацій пов’язана з посиленням ролі закордонних виробничих підрозділів транснаціональних корпорацій і інтеграції закордонних виробничих і збутових операцій. При цьому виробничі закордонні відділення спеціалізувалися в основному на виробництві продукції, що на попередніх стадіях виробничого циклу вироблялася материнськими фірмами. У міру диференціації попиту й посилення інтеграційних процесів у різних регіонах світу виробничі філії транснаціональних корпорацій усе більше переорієнтуються на виробництво продукції, відмінної від виробленою материнською фірмою, а збутові підрозділи - на обслуговування складних регіональних ринків. Результати дослідження, проведеного в дипломній роботі, обумовлюють висновок про те, що корпорації мають безумовні переваги як форми організації підприємництва. В свою чергу, переваги ТНК можна охарактеризувати як в сфері безпосередньо форми організації виробництва, так і в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, це підтверджується тим, що основні рейтинги провідних компаній світу складаються за принципом ринкової капіталізації, що є невід’ємною складовою частиною саме корпорацій як форм організації підприємництва. Корпоративна форма організації підприємництва дозволяє акумулювати величезний обсяг капіталу. Крім цього, жодні одноосібні підприємства та партнерства не мають таких обсягів міжнародної діяльності, як корпорації, які діють у вигляді ТНК. Особливості ролі та місця ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки та в загальній системі міжнародних економічних відносин дозволяють визначити не лише їх безпосередні переваги, а й використовувати можливості таких переваг. Процеси глобалізації світового господарства та визначення особливостей його фінансової складової, передбачають активний рух капіталу. Саме рух капіталу виступає як основний індикатор аналізу минулої діяльності ТНК, визначення її поточних результатів та характеристика перспектив розвитку ТНК. Така триєдність характеристик руху капіталу як основного індикатора діяльності ТНК дозволяє використовувати показники руху у трьох вимірах: минулого, поточного та майбутнього. ТНК відіграють відчутну роль в системі відносин України з міжнародними фінансовими організаціями. Це пов’язане як з роллю самих ТНК в міжнародних економічних відносинах, так і з відповідною роллю міжнародних фінансових організацій. З точки зору розвитку національної економіки України, а також можливостей формування стратегії співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, є доцільним використання чинника ТНК. Враховуючи означене вище, оптимальним є використання як прямих, так і зворотних напрямів врахування взаємозалежностей між ТНК та міжнародними фінансовими організаціями. Мова йде про досягнення інтересів країни у сфері відносин з ТНК з допомогою відносин з міжнародними фінансовими організаціями та навпаки. Загальні підходи до визначення теоретичних і практичних засад діяльності ТНК дозволяють зробити висновок щодо оптимізації діяльності ТНК в Україні. Безпосередньо напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні можуть бути поділені на поточні і перспективні. В цьому поділі поточні напрямки передбачають розвиток безпосередньої діяльності ТНК, а перспективні – визначають бачення діяльності ТНК в Україні на довготерміновий період. Поточні напрямки включають у себе: 1) законодавчо-правове забезпечення діяльності ТНК в Україні; 2) використання в України досвіду ТНК в розробці та розвитку ефективних внутрішніх корпоративних та зовнішніх зв’язків; 3) адекватність організації обліку і звітності ТНК та українських підприємств та використання методології економічного аналізу ТНК господарськими суб’єктами України. В свою чергу, перспективні напрямки визначають: 1) системна інтеграція України до міжнародних економічних і політичних відносин; 2) результативність економічних реформ на мікрорівні та загальне оздоровлення економічного клімату в державі; 3) створення потужних національних структур, які б мали можливість конкурувати з ТНК. Практичне вивчення діяльності ТНК було здійснено на основі ТНК „Nestle”, що є найбільшим у світі виробником харчових продуктів. Транснаціональна компанія “Нестле” відкрила представництво в Україні і на сучасному вона працює досить активно на ринку продуктів харчування. Реалізація фінансової стратегії в її конкретному механізмі функціонування фінансів ТНК повинна базуватися на принципах, адекватних ринковій економіці. ТНК «Nestle» для здійснення фінансової стратегії по захопленню українського ринку побудувала цех по виробництву кондитерської продукції за суми інвестицій у розмірі 2,5 млн. грн. зі щорічним доходом у 360 тис. грн. протягом 8 (восьми) років за ставки дисконту у 2%. Порахувавши відповідні показники, ми довели, що окупність проекту настане через 3,6 років, тобто на 8-му місяці 4-го року реалізації проекту. Запропонований інвестиційний проект автоматизації одного з кроків випуску кондитерських виробів на підприємстві «Nestle» є економічно вигідним, а рентабельність інвестицій в даний проект значно перевищує рентабельність інвестицій у фінансові інструменти. Проаналізувавши у третьому розділі дипломної роботи ефективність діяльності компанії “Нестле” на світових ринках продовольчих товарів та оцінивши проблеми виходу на ринок України, необхідно сказати, що стратегія компанії була раціонально сформована з урахуванням факторів навколишнього середовища бізнесу та власними можливостями фірми. Досягненням успіху на українському ринку є фінансова стратегія інвестиційної співпраці із АТ “Світоч”. Результати співпраці дозволили збільшити об’єми продажів кондитерської фабрики на 15% у 2001 році. В результаті вони досягли 332 млн. грн. За результатами проведеного у третьому розділі дослідження можна зробити висновок про те, що ТНК «NESTLE» розробила динамічну стратегію виходу на ринок України та діяла у правильному напрямку її реалізації, що дозволило їй досягти гарних результатів.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 березня 1991 р. // Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 2. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.01.91 р. Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 3. Закон України “Про підприємництво” від 07.02.91 р. Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 4. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.05.96 р. Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 5. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності” від 15 липня 1999 р. Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 6. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. Електронний ресурс. – Режим доступу zakon.rada.gov.ua 7. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с. 8. Азарян Е.М. Международный маркетинг. – К.: ИСМО МО Украины, «Студцентр», 1999. – 240 с. 9. Алексунин В.А. Международный маркетинг. – М.: Издательский дом «Дашков и К», 2000. – 244 с. 10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПБ.: Питер 1999. – 217 с. 11. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Дело, 2001. – 455 с. 12. Бабанова К. Стратегии ТНК в условиях глобальной экономики // "Экономические стратегии". – №4. – 2006. – С. 128-133. 13. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «Итем» Ltd, «Юнайтел Трейд Лимитед», 1995. – 260 с. 14. Большаков А. Современный менеджмент: теория и практика. – М.: Дело, 2000. – 211 с. 15. Гатина Г.Ф., Мерзликин В.А., Щукина Н.Н. Мировая экономика – М.: Академия, 2001. – 217 с. 16. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. – К.: Либідь, 2002. – 230 с. 17. Голдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент: конспект лекций. Таганрог: ТРТУ, 2000. – 211 с. 18. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наук. думка, 1998. – 238 с. 19. Дениелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международый бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер.с англ. – М.: Дело Лтд., 1994. – 280 с. 20. Дитрих Фон Дер Эльсниц Время вступления на рынок и успех предприятия // Управление компанией. – 2001. – №.2. – С.22-26. 21. Діяльність спільних підприємств з іноземними інвестиціями в Україні // Регіональні перспективи. – 2000. – № 5. – С. 12-14. 22. Дуфала В. Инструментарий для формирования стратегии предприятия // Управление компанией. – 2002. – №1. – С. 23-26. 23. Европейские корпорации в условиях глобализации. – МИМО. – 2001. – № 11. – С. 66-74. 24. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: теория и практика. – М.: Аспект Прес, 2002. – 211 с. 25. Інвестиційний клімат в Україні / Адміністрація президента. – К., 2002. – 200 с. 26. Карпенко Г.В. Інституційні трансформації транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2004. – 20 с. 27. Лазарєв Р.Є. Аналіз ефективності фінансових стратегій європейських ТНК // Електронний ресурс. Режим доступу www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2009_2/740.pdf 28. Лук’яненко Д.Г. Губський В.Г, Мозговой О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність. – К.: КНЕУ, 2003. – 240 c. 29. Лук’яненко Д.Г. Губський В.Г, Пестрєцова Спільні підприємства в Україні: Організація і умови ефективного розвитку: підручник / За ред. Д.Г. Лук’яненка. – К.: Хвиля – Прес, 1995. – 280 с. 30. М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури Основы менеджмента. – М.: Дело, 1997. – 704 с. 31. Макогон Ю., Гохберг Ю., Третьяков С. Деякі державні та регіональні аспекти розвитку зовнішньоекономічних зв’язків // Регіональна економіка. – 2001 - №3. – С.74-91. 32. Ніколаєв Є. Об’єднуючий регіоналізм // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=29&c=453 33. Олейніков О.О. Прогноз впливу транснаціоналізації українських компаній на економічну безпеку держави // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.alextar.com.ua/security/article/invest/prostrans.htm 34. Плотніков О.В. Фінансовий менеджменту транснаціональних корпораціях. - К.: Кондор, 2004. - 252 с. 35. Портер М. Международная конкуренция / Санкт - Питербург, 2002. –654 с. 36. Рейтинг найбільших компаній нефінансового сектору // Експерт. – 2008. – № 45. – С. 14. 37. Розвиток фінансових стратегій транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації 2003 года // Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / А.М. Кутовенко; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2003. – 20 с.: табл. – укp. 38. Руденко Л. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі транснаціональних корпорацій: Монографія. - К.: Кондор, 2004. - 480 с. 39. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К.: Кондор, 1999. – 260 с. 40. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: КНЕУ, 2004. - 566 с. 41. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: монографія. - К.: КНЕУ, 2008. - 272 с. 42. Томпсон А.А. Мл., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: исскуство разработки и реализации стратегии. – М.: Инфра, 2000. – 260 с. 43. Транснациональные корпорации в глобальной экономике: тенденции развития // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.kisi.kz/img/docs/1289.pdf 44. Тютюнові компанії стали найбільшими платниками податків, потіснивши металургів // Електронний ресурс. Режим доступу http://www.newsru.ua/finance/23feb2010/nalog.html 45. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент Текст : учебник для вузов / Р. А. Фатхутдинов. 5-е изд., испр. и доп. – М. : Дело, 2002. - 445 с. 46. Філіпенко А.С. Світова економіка . – К.: Либідь, 2000. – 299 с. 47. Шевчук В. Міжнародна економіка: теорія і практика. – Львів: Світ, 2003. – 240 с. 48. Michael E. Porter Competitive strategy: techniques for analysing industries and competitors, 2001. – 255 р. 49. James C. Collins, Jerry I. Porras Built to Last: Successful Habits of Visionary Companies, 2001. – 250 р. 50. Кenneth D. Weiss Building an import/export business, 1999. – 200 р. 51. Carl A. Nelson Import/Export: How to Get Started in International Trade. – 302 р. 52. Lawrence W. Tuller Exporting, Importing, and Beyond: How to Go Global” with your small business, 1997. –214 р. 53. Robert O. Keohane, Helen V. Miller Internationalization and domestic politics, 1998. – 208 р. 54. R. Krugman, M. Obstfeld International Economics: theory and policy, 1997. – 204 р. 55. Bob De Wit, Ron Meyer/Es Strategy: process, content, context: an international perspective, 2005. – 205 р. 56. Gabriel Burstein Macro Trading & Investment Strategies: Macroeconomic Arbitrage in Global Markets, 1999. – 288р. 57. John D. Daniels International Business: Environments and Operations, 1995. – 274 р. 58. Philip Kotler, Joanne Scheff Standing room only: Strategies for marketing the performing arts, 1997. – 208 р. 59. TOP 500 companies Central&Eastern Europe // FINANCIAL TIMES Spesial Report. – 11.09.2008. – 104 р. 60. Wheelen T., Hunger J. Strategic management and business policy. N.Y. 1998. – 205 р. 61. www.nestle.com – Офіційний сайт компанії „Нестлє”.