Методи управління інвестиційними ризиками на підприємстві

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Теоретико-методологічні засади інвестиційних ризиків та їх класифікація 5 1.1. Поняття та зміст інвестиційних ризиків як об’єкту управління 5 1.2. Класифікація ризиків інвестиційної діяльності 10 2. Управління інвестиційними ризиками на підприємстві 17 2.1. Методи управління інвестиційними ризиками 17 2.2. Характеристика внутрішніх методів обмеження ризику 23 3. Оцінка інвестиційних ризиків на ТОВ «Дельфін - Чорноморський» 35 3.1. Загальна характеристика підприємства 35 3.2. Оцінка ризику інвестування в рамках управління проектною діяльністю на ТОВ «Дельфін-Чорноморський» 38 ВИСНОВКИ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Вступление: ВСТУП В умовах ринкової економіки можливостей для вкладення коштів досить багато. Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому виникає проблема оптимізації інвестиційного портфеля. Слід враховувати, що ця діяльність завжди пов'язана з невизначеністю, ступінь якої може істотно варіюватися. За таких обставин особливу увагу необхідно приділити правильному оцінюванню ефективності інвестиційних проектів. Інвестиційна діяльність виробничо-господарських систем є стратегічним чинником досягнення ними соціально-економічної стійкості, передумовою економічного розвитку галузі, регіону та держави. Разом з тим обумовлена природою ринкових відносин присутність ризиків, вплив яких знижує ефективність інвестиційних рішень, є важливішим характерним проявом складності функціонування виробничо-господарських систем. Здійснення інвестиційних вкладень шляхом інвестиційних програм, висока концентрація виробничих потужностей, а також постійність процесів оновлення та модернізації визначають широту охоплення інвестиційними ризиками ланок виробничо-господарських систем, відносну постійність їх впливу та високу ймовірність їх перетворення на ризик операційної діяльності. Ускладнення процесів реального інвестування потребує формування адекватної системи управління. Все вищенаведене обумовлює актуальність теми. Розуміння природи інвестиційного ризику і уміння оцінювати його величину важливе не тільки для інвестора, але і для фінансового менеджера підприємства. Для фінансового менеджера ставка виплачуваного доходу означає ціну залучення капіталу. Тому, плануючи джерела фінансування інвестицій, він зобов'язаний враховувати ринкову оцінку ризику своєї компанії. Ризик відіграє важливу роль при інвестуванні, він є одним з основних критеріїв, за яким можна обрати об'єкт інвестицій. Управління інвестиційними ризиками вимагає чіткого усвідомлення їх сутності, змісту та положення в загальній ієрархії економічних ризиків. Проблеми управління інвестиційними ризиками знайшли висвітлення у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, можна зазначити роботи І.Борщука, О.Бугрова, В.Варені, В.Головатюка, А.Дагаева, І.Дворака, О.Зальотова, О.Іваницької, М.Клапківа, В.Мартиненка, А.Пересади, О.Чечелюка, Б. Щукіна, Г. Марковица, В. Шарпа, Ф. Найта та ін. Метою курсової роботи є дослідження методів управління інвестиційними ризиками на підприємстві. Предметом курсової роботи є інвестиційні ризики. Об’єктом курсової роботи є ТОВ «Дельфін - Чорноморський» Для досягнення даної мети, були поставлені наступні завдання: - дослідити поняття та зміст інвестиційних ризиків, як об’єкту управління; - дослідити класифікацію ризиків інвестиційної діяльності; - проаналізувати загальну характеристику підприємства; - проаналізувати оцінку ризику інвестування в рамках управління проектною діяльністю на ТОВ «Дельфін-Чорноморський»; - запропонувати шляхи удосконалення управління інвестиційними ризиками; Теоретичною та методологічною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі управління інвестиційними ризиками, загальні положення теорії економічного ризику, а також методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень.

Выводы:ВИСНОВКИ Підсумовуючи вище викладенні думки та прийняті гіпотези ми можемо зазначити, що: - в основі будь-якого ризику лежить «невизначеність»; - межа між ризиком і невизначеністю по лягає в тому, що ризик - це невизначеність, яка за допомогою будь-якого методу може бути зведена до об'єктивної, кількісно вимірюваної ймовірності, що може бути повністю усунена за допомогою групування випадків; - наслідком ризикової події може бути три економічних результати, один з яких - це прибуток; - в управлінні інвестиційним ризиком головним є мінімізація рівня ризику та досягнення максимального можливого прибутку; - інвестиційні ризики на фондовому ринку є складними, та є синтезованою економічною категорією, яка включає в себе як системні так і несистемні ризики. Ризик грає важливу роль при інвестуванні, він є одним з основних критеріїв, за яким можна обрати об'єкт інвестицій. Для того, щоб прийняти зважене рішення відносно ризику, необхідно вміти його оцінювати. Це потребує аналізу факторів, які визначають його наслідки. При цьому слід враховувати специфіку ризику та форм його прояву. Санаторій " Дельфін - Чорноморський " розташований в пгт. Відрадне, Велика Ялта. Санаторій " Дельфін - Чорноморський " - один з найпрестижніших і комфортабельніших для відпочинку і лікування санаторіїв Криму. Аналiз лiквiдностi дозволяє визначити спроможнiсть ТОВ «Дельфін - Чорноморський» сплачувати свої поточнi зобов'язання. Так, коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi показує, яка частина боргiв може бути сплачена негайно. Значення показника за результатами 2009 р. свiдчить про те, що борги Товариства можуть бути погашенi негайно лише на 3%. Коефiцiєнт загальної лiквiдностi показує достатнiсть ресурсiв ТОВ «Дельфін - Чорноморський», якi можуть бути використанi для погашення його поточних зобов'язань. Незважаючи на зменшення показника загальної лiквiдностi за результатами 2009 р. в порiвняннi з попереднiм перiодом - 2008 р., ТОВ «Дельфін - Чорноморський» має достатню кiлькiсть ресурсiв для погашення поточних зобов'язань протягом року. Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi показує питому вагу власного капiталу в загальнiй сумi засобiв, авансованих у його дiяльнiсть. Значення показника станом на 31.12.2009 року за даними Балансу ТОВ «Дельфін - Чорноморський» знаходиться вище норми i становить 0,78. Це свiдчить про те, що ТОВ «Дельфін - Чорноморський» здiйснює свою дiяльнiсть переважно за рахунок власного капiталу. Коефiцiєнт структури капiталу характеризує залежнiсть підприємства вiд залучених коштiв. Значення цього показника за даними Балансу станом на 31.12.2009 р. становить 0,28, що знаходиться у межах нормативного значення. Значення показника свiдчить про те, що ТОВ «Дельфін - Чорноморський» покриває зобов'язання за рахунок власного капiталу та його дiяльнiсть є незалежною вiд зовнiшнiх джерел фiнансування. Коефiцiєнт рентабельностi активiв характеризує ефективнiсть використання активiв пiдприємства. За результатами 2009 р. значення показника становить 0,12, що свiдчить про зростання ефективностi використання активiв ТОВ «Дельфін - Чорноморський». Основними напрямками зниження ризику інвестування по довгостроковій інвестиційній програмі санаторію "Дельфін—Чорноморський" повинні бути методи не перегляду проекту і його високотехнологічного перерахування (як, наприклад, у випадку імітаційного моделювання), а методи прості у використанні, що дозволяють знизити ризик об'єктивно й ефективно, у реальному масштабі часу. До таких методів можна віднести більшість методів корегування рівня прибутковості інвестицій і швидкості їхньої окупності (наприклад, на основі обліку коефіцієнтів інфляції). Саме ці методи покладено в основу реального удосконалення системи скорочення інвестиційного ризику базового підприємства. Методики обліку ризику інвестування на аналізованому підприємстві не застосовуються. Таке положення справ саме по собі є джерелом виникнення ризику. Весь проект піддається значній небезпеці з погляду ефективності його здійснення. Менеджери базового підприємства — санаторію "Дельфін—Чорноморський" недооцінюють ролі дисконтування грошових потоків і корегування на відсоток інфляції. На підприємстві серед керівництва склалася думка про недостатню важливість всебічної оцінки проекту з урахуванням терміну окупності, рівня рентабельності інвестицій і інших факторів. Така думка досить поширена серед менеджерів підприємств санаторно-курортного комплексу. Причина в неточному розумінні самих принципів самооплатності і самофінансування, що є наслідком досить "живучих" уявлень про менеджмент та економіку з погляду командно-адміністративного методу господарювання. На сучасному етапі задачі пошуку фінансових ресурсів і ефективного їхнього вкладення повинні бути рівнозначними, чого у реальності ми не спостерігаємо. Ще досить недавно основною задачею вважалося одержання інвестицій, хоча потенційних інвесторів насамперед цікавить строк окупності їхнього капіталу і його рентабельність. Найбільш точний розрахунок інвестиційної програми з мінімальним ризиком, значно полегшує одержання коштів із зовнішніх джерел. На аналізованому підприємстві ТОВ "Дельфін—Чорноморський" інвестиції заплановано здійснювати за рахунок власних джерел, але це не означає, що цими коштами можна користуватись довго, тому що це може обумовити складності утворення фондів підприємства, особливо амортизаційні. Цілком можлива ситуація, коли через 15-20 років на аналізованому підприємстві не буде досить коштів не тільки на фінансування нових інвестиції (будівництво корпусів і їхнє переустаткування), але навіть на підтримку старих основних засобів (фондів), що вимагають, з огляду на престижний рівень підприємства, багатомільйонних щорічних асигнувань.  

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 192 с. 2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП “ИТЕМ” ЛТД “Юнайтед Лондон Трейд Лимитед”, 2005. – 400 с. 3. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками.-К.: Ника-Центр.- 2005.-600с. 4. Боди З., Кейн А., Маркус Дж. Принципи инвестиций.-М.:Издательский дом «Вильямс».- 2004.-984с. 5. Вишивана Б.М. Теоретичні аспекти класифікації ризиків інвестиційної діяльності // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2009. - № 1. – С. 62-68 6. Внукова Н.М., Смоляк В.А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2006. – 184 с. 7. Воронцовский А.В. Управление рисками. – С.-Пб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та: ОЦЭиМ, 2004. – 457 с. 8. Гайдис Н.М. Інвестування. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2002. – 271 с. 9. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. – К.: Зв’язок, 2000. – 152 с. 10. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. та ін. Інвестиційний менеджмент. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – 664 с. 11. Дудченко В.С. Консультирование – неформальная деятельность // ЭКО. – 1988. – №11. – С.105–113. 12. Игонина Л.Л. Инвестиции: Учеб. пособие / Под ред. д-ра зкон. наук, проф. В.А. Слепова. - М.: Юристь, 2002. - 480с. 13. Инвестиции: Учебник / Под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина. - М.: ООО "ТК Велби", 2003. - 440с. 14. Івченко І.Ю. Економічні ризики. – К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 304 с. 15. Качалов Р.М. Управление хозяйственными рисками. – М.: Наука, 2002. – 192 с. 16. Кочетков В.Н., Шипова Н.А. Экономический риск и методы его измерения. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2003. – 67 с. 17. Кузьмін О.Є., Глібчук В.М. Удосконалення методики управління інвестиційними ризиками // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. Збірник наукових праць. – 2008. - № 4. 18. Легка Я.І. Поняття та зміст інвестиційних ризиків як об’єкту управління // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. – 2009.- № 20. – С. 289-292 19. Лесечко М.Д., Чемерис А.О., Чемерис О.М. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. А.О. Чемериса. - Львів: ЛФ УАДУ, 2001. - 160с. 20. Лук’янова В.В., Головач Т.В. Економічний ризик. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с. 21. Лутц Крушвиц. Инвестиционные расчеты. – СПб.: Питер, 2005. - 323с. 22. Машина Н.И. Экономический риск и методы его измерения. – Донецк: Юго-Восток, 2004. – 192 с. 23. Мойсеєнко І.П. Інвестування. – К.: Знання, 2006. – 490 с. 24. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с. 25. Тарасюк Г.М. Управління проектами. – К.: Каравела, 2004. – 344 с. 26. Устенко О.Л. Теория экономического риска. – К.: МАУП, 1997. – 164 с. 27. Хохлов Н.В. Управление риском. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 239 с. 28. Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні / Під заг. ред. В.Г.Федоренка. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2003. – 724 с.