Вступление:Місто – це, по суті, частина біосфери, природного середовища. Міські поселення включають природні компоненти – ґрунти, повітря, воду, флору та фауну певної території, і в їх оточенні та у взаємодії з ними протікає життєдіяльність міської людини. Причому в процесі життєдіяльності в місті людина все інтенсивніше змінює й перетворює природні компоненти навколишнього середовища, забруднює їх викидами в атмосферу та водойми, від екологічного стану і чистоти яких залежать життя та здоров’я міського жителя. Урбанізацію неможливо розглядати без зв’язку з розвитком виробництва, зокрема, важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості та інші. сучасні великі міста – це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густонаселених житлових масивах. Отже, небажані зміни екологічної обстановки у великих містах відбуваються внаслідок посилення тиску на природне середовище з боку зростаючих масштабів виробництва, енергетичного комплексу, а також забруднення цього середовища викидами промислових підприємств, об’єктів енергетики та автотранспорту, побутовими відходами, стічними водами, пилом. В усіх компонентах міського природного середовища нині відбувається постійне та інтенсивне накопичення забруднювачів, у тому числі шкідливих і токсичних. Атмосферне забруднення великих місць спричиняють тверді часточки (попіл та пил) та різноманітні газоподібні речовини. Міста чинять величезний негативний вплив на довкілля, що виявляється насамперед у забрудненні атмосферного повітря. В повітрі міст зосереджено до 86% усіх забруднень, до 13% припадає на решту суходолу і лише 1% - на океанський простір 1, с.305.