Прикінцеві положення

Содержание:Вступ 3 Основна частина 1. Прикінцеві положення 5 Висновок 9 Список літератури 11

Вступление:У перекладі з англійської мови слово «конституція» означає «устрій», з латинської — «затверджую, установлюю». Незважаючи на те, що цей термін відомий ще з часів Римської імперії, акти, які дещо були схожі на конституцію, були і в часи феодалізму (наприклад, Павійська Конституція 1037 р. Священної Римської імперії німецької нації та інші), однак у власному розумінні цього слова вони такими не були і не могли бути. З середніх віків залишились історичні пам'ятки — хартії, декларації та інші акти, які стали підґрунтям для майбутніх конституцій. Вони увійшли в історію саме тому, що відповідали початковим потребам суспільного життя в конституційних формах правління, і насамперед обмежували владу монархів, закріплювали засади рівності прав особи. У вітчизняному правознавстві під конституцією прийнято розуміти основний закон держави, який відображає волю народу і в його інтересах закріплює найбільш важливі засади суспільного ладу і державної організації країни. Як головний закон конституція являє собою єдиний законодавчий акт, що встановлює принципи організації і функціонування представницьких органів держави, основні права і свободи людини і громадянина, територіальний устрій, форму правління, місцеве самоврядування тощо. У цьому розумінні конституція як особливий законодавчий акт у правовій системі держави з'явилася в зв'язку з приходом до влади буржуазії. Поява конституцій --це результат тривалої і тяжкої боротьби між феодалізмом і абсолютизмом, з одного боку, і буржуазією, селянами та робітниками — з другого. У цілому ж конституції завершили створення такого механізму державної влади, який давав змогу управляти суспільними відносинами від імені народу, але в інтересах насамперед буржуазії. Водночас у перших конституціях були закріплені права і свободи громадян, які тепер є досить демократичними. Першою в світі Конституцією була Конституція США 1787 р., а на європейському континенті — Конституції Франції і Польщі, прийняті їх парламентами 1791 р. Необхідність прийняття конституцій була зумовлена і тим, що в державі значно розширився комплекс суспільних відносин, які підлягали правовому регулюванню. Кількість нормативних актів постійно зростала. У цій ситуації перші конституції були як «орієнтир» у праві, «маяк» правової системи; без них неможливо було забезпечити виконання законів великою кількістю людей, які не знали і не могли знати всіх законів держави. І вихід тут був знайдений у тому, що в досить зрозумілий, доступний і всім відомий закон були зібрані основні правила і принципи суспільного життя і доведені до загального відома. Крім того, прийняття конституцій було зумовлено й тим, що держави досить часто хотіли заручитися союзниками (наприклад, у торгівлі) і продемонструвати перед ними найвигідніші сторони своєї внутрішньої і зовнішньої політики. Тому конституції були своєрідною «візитною карткою» держави, її «паспортом». Таким чином, конституції з'явились у зв'язку з необхідністю проголошення і гарантування прав і свобод особи, для забезпечення правових засад буржуазного правопорядку, закріплення позицій держав у міжнародних відносинах.

Выводы:З проголошенням незалежності, а згодом і з прийняттям конституції України у 1996 р. почався науковий процес розв»язання теоретичних проблем конституційного права України. З» явилася потреба дослідити головні інститути цієї галузі права, з»ясувати тенденції їх становлення та розвитку в період розбудови української державності, виявити загальні та особливі риси конституційно – правового регулювання, обумовлені притаманними Україні властивостями: соціальними, економічними, політичними, науковими та національними традиціями. Початок конституційного процесу в Україні пов»язаний із прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р. В цьому документі затверджувалися конституційні основи створення незалежної суверенної демократичної Української держави, побудованої на принципах поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, гарантування демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом. З 27 на 28 червня 1996 р. Основний закон України було затверджено. День 28 червня проголошено державним святом. Це справді було святом для України, яке засвідчило, що закінчився тривалий тяжкий період бездержавності, гарантовано її незалежність і соборність, вона остаточно утвердилася у світі як суверенна, повноцінна, велика дер¬жава, визначено основні заходи її економічної і політич¬ної основи, сукупність суспільних цінностей, створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави не залежали від орієнтації окремих партій, орга¬нізацій чи діячів. З прийняттям Конституції державне будівництво стало здійснюватися у визначених межах і діяльність дер¬жавних інститутів та відносин між ними введено у конституційне русло: у свідомості людей остаточно утвердилася ідея держави; народ перетворюється з об'єкта політики у вищий її суб'єкт, розширюється свобода його дій в еконо¬міці та політиці; ми вийшли на новий вектор соціальногопоступу - від тоталітаризму до демократії, розвиваємося за умов багатоманітних форм господарювання та власності; окреслено контури соціально-економічної структури дер¬жави; набули прогнозованого характеру суспільно-політич¬ні процеси; зруйновано ідеологічний фетишизм і закріпле¬но політичний плюралізм; сформовано сприятливе середо¬вище для зміцнення безпеки держави і розв'язання внутріш¬ніх проблем. Отже, з прийняттям Конституції завершено період ста¬новлення держави, вибудувано її структуру, закладено ос¬нови для реалізації принципової конституційної формули-людина, сім'я, народ, держава.

Литература:1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України. – 1996.- № 30. 2. Мучник А. Г. Коментар до Конституції України. Кн.. 1.- К., Парламентське видавництво, 2000. – С. 91. 3. Акт проголошення незалежності України \\ Відомості Верховної Ради України. - № 38. 4. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року \\ Відомості Верховної Ради України. – 1990 .- № 31; 5. Про всеукраїнський та місцевий референдуми: Закон України від 3 липня 1991 року \\ Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 33. 6. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року \\ Відомості Верховної Ради України. – 1995.-№ 19.-№ 40 – 414. 7. Відновлення конституційного процесу. Прийняття нової Конституції України та її історичне значення \\ Політична історія 20 століття. – К; 2000. 8. Шемчуженко Ю. Конституція України і права людини \\ Право України. – 2001. - № 8. 9. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні \\ Голос України. – 2006.- 28 червня. 10. Осадчук Р. « Конституційна ніч» тривала 5 років: десять років за основним законом \\ .Віче .- 2006.- № 11-12 ( червень) 11. Шевченко В. Що у дзеркалі? Історія і соціальні витоки конституційного процесу// День. 2005 рік № 49. 12. Михайлик О. Про правове забезпечення Конституційних гарантій прав і свобод людини в Україні \\ Підприємництво , господарство і право. – 2006. - № 9. 13. Селиванов .В. Монографія з сучасного конституціоналізму в Україні В. Семванов \\ Право України – 2006. - № 6 14. Володимир Шаповал: Вічних конституцій насправді не буває» \\ День .- 2005.- № 209 15. Медведчук В. Про теорію і практику конституційного процесу в Україні \\ Право України .- 1995.-№8 16. Рохманин С. Конституційна реформа \\ Дзеркало неділі. - 2005.- № 18