Методика роботи редактора над підготовкою навчальної літератури

Содержание:ВСТУП 3 1. НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯМ ЯК ПРЕДМЕТ РЕДАГУВАННЯ 6 1.1. Загальна типологічна характеристика навчальних видань 6 1.2. Специфіка роботи редактора з різними видами навчальних видань 11 2. ЕТАПИ РОБОТИ РЕДАКТОРА НАД НАВЧАЛЬНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ 14 2.1. Відповідність змісту навчального видання навчальній програмі 18 2.2. Редагування тексту (читацька адреса, стилістичний і лексичний аналіз) 24 2.3. Робота редактора над апаратом навчального видання 41 2.4. Робота редактора над ілюстраціями і таблицями 52 ВИСНОВКИ 61 Використана література 67

Вступление:Редакторська підготовка видань – складний багатоаспектний процес. Редактор вивчає ринок, виявляє запити й потреби читачів, визначає проблемно-тематичний і видо-типологічний склад репертуару видань, здійснює пошук авторів для підготовки нових творів, виявляє видання, які можуть стати основою перевидань. Крім того, редактор складає концепцію, розробляє модель майбутнього видання. Організує формування апарата видання, забезпечує підготовку окремих його елементів, разом із художнім редактором визначає загальні підходи до оформлення й ілюстрування книги. Редактор здійснює редакторську обробку представленої автором рукопису, забезпечує проходження рукопису у видавництві. Редактор розробляє програму рекламної кампанії видання, відслідковує ситуацію, що складається в процесі його поширення. Комплекс завдань і функції редактора вимагають виконання різноманітних видів робіт – від організаційно-управлінської до літературно-творчої. Тому професійна підготовка редактора припускає вивчення багатьох предметів, ядром яких є предмети власно редакторської орієнтації. У цих предметах розглядаються відповідні аспекти редакторської діяльності. Найголовнішими серед них можна вважати питання формування редагування в самостійну галузь професійної діяльності, форми й методи роботи редактора на різних етапах підготовки видання, питання випуску у світ творів літератури. Книга, видання – комплексне явище. У її підготовці бере участь цілий творчий колектив – автор, художник, видавець, поліграфіст та ін. Редактор об'єднує зусилля всіх учасників підготовки видання, спрямовуючи їхню роботу на реалізацію концепції видання. У редакторській підготовці видань здійснюється інтерпретація твору автора засобами видавничої справи. Створення апарата, ілюстративного ряду, оформлення видання пов'язані з поданням читачеві того або іншого твору літератури у виданні. Адекватна інтерпретація інформації можлива за умови розуміння редактором природи й сутності видання, специфіки літературної творчості, особливостей читацького сприйняття. Відомо, що ступінь втручання редактора в підготовку твору визначається особливостями авторської праці. Так наукова й художня діяльність спрямовані на вивчення навколишньої дійсності. Наукова література органічно завершує процес виявлення й аналізу законів і закономірностей природи й суспільства. Художня література реалізує результат художнього, естетичного пізнання людини. Тому редактор спрямовує свої зусилля переважно не на роботу з твором, а на підготовку видань, які можна розглядати як власно «авторські». Інші види видань, наприклад довідкові, рекламні, науково-інформаційні, можна назвати «редакторськими», тому що організацію твору, пошук автора, концепцію викладу змісту найчастіше створює редактор. Особливість дитячої літератури визначається насамперед її виховним, педагогічним значенням, її особливим впливом на читачів – дітей. Тут і автор, і редактор спрямовують свої зусилля на забезпечення педагогічної бази книги. Тема даної роботи спрямована на з’ясування методики редакторської роботи редактора з навчальною літературою. Актуальність теми полягає в тому, що реальна робота редактора у звичайному видавництві дуже відрізняється від того, яким зображують його у літературі. Хоча при цьому майже в кожному видавництві зберігаються основні етапи роботи редактора. Предметом дослідження даного проекту є робота редактора з навчальною літературою у видавництві. Мета роботи – розглянути методику роботи редактора з навчальною літературою. Для досягнення мети вирішуються такі завдання: 1) розглянути етапи роботи редактора за літературою і порівняти «ідеальний» варіант з реальним; 2) розглянути специфіку навчальної літератури за цільовим призначенням і характером інформації; 3) дослідити специфіку роботи редактора з навчальною літературою; 4) зробити редакторський аналіз твору навчальної літератури на прикладі навчального посібника з історії для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Дана робота може стати у нагоді при викладанні курсу методики роботи редактора, як практичні зауваження щодо вдосконалення роботи видавництв.

Выводы:Редакторська підготовка видань – складний багатоаспектний процес. Ступінь втручання редактора в підготовку твору визначається особливостями авторської праці. Тема даної роботи спрямована на з’ясування методики редакторської роботи редактора з навчальною літературою. Підготовка навчальних видань – особлива сфера редакційно-видавничої діяльності. Процес створення навчальної літератури відрізняється від створення творів будь-якого іншого виду літератури тим, що автор і редактор повинні певним чином конструювати навчальний матеріал. При конструюванні необхідно виходити із двох положень: 3) навчальне видання – один з основних засобів навчання і є елементом навчального процесу; 4) навчальне видання відбиває певну галузь знання або сферу діяльності. Ці два положення диктують ряд вимог до видань. Виділяють чотири групи видань, методика редакторської підготовки яких ураховує цільове їхнє призначення й характер інформації. Навчальні видання – підручник, навчальний посібник, курс лекцій, конспект лекцій. Підручник – основне навчальне видання з дисципліни, яке містить насамперед базові знання предмета. Підручники містять апробовані дані й відомості, розкривають методичні аспекти одержання знань у тій або іншій галузі, дають характеристику найважливіших процесів і явищ, що становлять «школу» даної дисципліни. Навчальний посібник випускається на додаток до підручника. Він також відповідає програмі навчального курсу в цілому або її розділу й містить в основному новий матеріал за курсом, розширюючи фундаментальні знання, включені до підручника. Зміст навчального посібника більшою мірою, ніж зміст підручника, відбиває актуальні проблеми й тенденції розвитку галузі. робота редактора з навчальною літературою для шкіл включає такі етапи: 7) простеження відповідності змісту підручника навчальній програмі; 8) перевірка наявності всіх композиційно-структурних елементів підручника (анотація, зміст, вступ, поділи тексту на розділи і параграфи, запитання для перевірки тощо); 9) редагування тексту: при цьому звертається увага на читацьку адресу й лексичний склад через спрямованість на певну аудиторію, редагується стилістика тексту; певна увагу приділяється ономастиці, перевірці датованого комплексу; дослідження логіки викладу; і позбавлення оціночно-емоційного висловлювань у навчальному виданні; 10) досліджується методичний апарат підручника і оцінюється його відповідність певній системі; 11) редагування таблиць та доведення до логічної відповідності наявних ілюстрацій та інших зображень, що мають місце у тексті навчального видання; доведення їх до єдиної стилістичної системи; 12) одним із важливих етапів роботи редактора є узгодження правок, внесених по ходу роботи, з автором видання. Цей процес може відбуватися в декілька етапів і таким чином мати більшу ефективність. Залучення автора до співпраці під час роботи редактора необхідно з деяких причин: по-перше, не завжди редактор має змогу коректно виправити матеріал, якщо виникають питання, що саме хотів сказати автор; по-друге, автор більш компетентний у даній галузі, і тому зможе виправити недоліки тексту з фахового погляду, а редактор має допомогти йому зробити цю інформацію доступною і зрозумілою. Однак редактор має бути добре підготовлений до роботи з автором: мати компетентний матеріал, яким можна оперувати, виносячи на обговорення ті чи інші питання. До того ж до цього етапу редактор має бути готовий психологічно: не завжди автори погоджуються внести необхідні зміни у свій твір; завдання редакційного працівника переконати його у своїй правоті. Конструювання навчального видання – складний процес. В основі підходу створення навчального видання лежать три позиції. По-перше, навчальне видання – система знання й, отже, при його конструюванні необхідно враховувати специфіку предметної галузі дисципліни. По-друге, навчальне видання – дидактична система. Виклад змісту будується таким чином, щоб навчальна дисципліна засвоювалася ефективно. По-третє, навчальне видання – педагогічна система. Видання конструюється таким чином, щоб учень не тільки засвоював теоретичні й практичні знання й навички, але й формувався як особистість. Ці три позиції має враховувати редактор, спиратися на них, працюючи з навчальним виданням. Для ілюстрування роботи редактора в реальному, а не ідеальному видавництві, ми взяли за приклад підручники із сучасної всесвітньої історії для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Важливим є й той факт, що (на момент роботи – навчальний посібник, а на сьогодні вже підручник) «Сучасна всесвітня історія. 2001–2005 рр.» є елементом серії підручників з цієї навчальної дисципліни, розрахованої для вивчення з шостого по дванадцятий клас. Для підручника, що аналізується, цей етап роботи не є актуальним, через те, що програма з всесвітньої історії визначеного у назві періоду не була розроблена на момент роботи над книгою. Підручник видавався для апробації в навчальних закладах України. Автор, спираючись на попередні програми рекомендації Міністерства освіти України з всесвітньої історії сучасного періоду виділив основні моменти, на вважав на необхідне звернути увагу учнів. Розглядаючи зміст підручника, редактор повинен орієнтуватися на навчальну програму дисципліни, що визначає склад інформації й послідовність викладу матеріалу. Розподіл на частині має бути підпорядкований законам оволодіння інформацією – обсяг кожної з них повинен співвідноситися з можливостями засвоєння й запам'ятовування матеріалу у відносно короткий проміжок часу. Оцінюючи зміст, редактор спирається на такі критерії: науковість, системність викладу, доступність, цілісність, повнота. Особливо важливий у редакторському аналізі критерій доступності. Мова йде про відповідність форми викладу, мови, стилю можливостям сприйняття й засвоєння інформації тими, яких навчають, конкретної категорії. Читацька адреса – важлива характеристика навчальної літератури, що визначає особливості інформації й обсяг знань. Сучасна всесвітня історія. 2001–2005 рр.» – навчальний посібник, розрахований на учнів 11-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вікова категорії – 16-17 років. Основна характеристика учнів цього віку – наявність певного кола знань з історії та інших навчальних дисциплін, досить багатий словниковий запас, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обізнаність у сфері політики й економіки, принаймні, на рівні телевізійних новин, здатність здобувати інформацію самостійно. Для сприяння посиленню уваги й упорядкуванню інформації того або іншого фрагмента тексту. Для цього використовують різні види текстів: основний, пояснювальний (терміни) і додатковий, які відрізняються один від одного шрифтовими рішеннями. У функціональному плані ці види текстів виконують різні завдання. Основний текст повинен бути засвоєний повністю. Основний текст є базовим, саме ним подається обов’язкова інформація для оволодіння курсом. Якщо звернутися до підручника, який ми обрали для аналізу, то пояснювальний текст – це, насамперед, розкриття вжитих термінів. Додатковий текст у даному підручнику, це, насамперед, – біографічні дані видатних діячів. Додаткова інформація, вкраплена безпосередньо в основний текст – новим абзацом, після першого згадування про особу. Мова навчального видання – основний засіб передачі інформації, реалізації основних функцій. Є ряд вимог, які враховує редактор при аналізі мови й стилю навчального видання. Особливе значення має робота редактора над термінами й поняттями. Редактор повинен постійно звертатися до державних і галузевих термінологічних стандартів, звіряючи термінологічну базу розглянутого твору літератури з існуючою системою устояних термінів і понять. Ясно, що редактор повинен ретельно стежити за тим, щоб у даному творі кожний термін мав на увазі тільки одне поняття. Вживання термінів без пояснень порушує цілісність лексичної системи. Зважаючи на читацьку адресу редактор має визначити те коло лексичної системи, яке буде без додаткових зусиль сприйнято учнем, щоб при вивченні матеріалу він мав змогу сконцентруватися саме на цілісному змісті, а не на розумінні окремих речень і абзаців. Що стосується стилістичного аналізу, то при роботі з текстом редактор перш за все має звернути увагу на те, щоб стиль викладу зберігався з початку до кінця твору. Змішання наукового і розмовного стилів утрудняють розуміння тексту. У підручнику, що аналізується, редактором не виявлено порушень щодо стилю мови викладу, окрім перевантаження речень. Зустрічаються порушення сполучуваності слів (покласти зброю, приймати участь, одержання членства), зросійщені варіанти слів і словосполучень, узгоджуваності слів (в кінці місяця, ведучий (у значенні провідний), відповідно (чому), згідно (чому)) Важливе місце в роботі редактора займає перевірка ономастичних даних у навчальному виданні – географічних назв (враховуючи політичні й територіально-адміністративні зміни), імен та прізвищ діячів. Певну увагу необхідно приділити вживанню абревіатур і скорочень, які мають бути розшифровані. Не має залишитися без уваги редактора методичний апарат – зміст вступу, наявність і відповідність тексту і поставленій меті запитань і завдань до параграфу/розділу, наявність словників, покажчиків тощо, витриманість системи виділення й оформлення. Важливе місце у роботі з навчальним виданням займає робота з ілюстраціями і таблицями. Науково-пізнавальні ілюстрації поділяються на дві основні групи: 1) ілюстрації конкретні, що передають об’єкти описово: фотографія, креслення, карта; 2) ілюстрації умовні, що використовують кодову мову, понятійні: діаграма, схема, таблиця, карта-схема. У виданні, що аналізуються, бачимо значну кількість таблиць, але їх використання не завжди виправдане. Схеми у навчальному посібнику не зустрічаються. Ілюстрації представлені лише у вигляді фотографій, які прив’язані до біографічних довідок про політичних діячів. Редакторська робота потребує великої зосередженості, певної обсягу знань з різних сфер науки, уважності в роботі. Робоче місце редактора навчального видання має бути оснащено необхідною довідково-енциклопедічною компетентною літературою.

Литература:1. Антонова С.Г. и др. Редакторская подготовка изданий: Учебник // http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook082/01/index.html?part-006.htm#i749 2. Антонова С.Г., Тюрина Л.Г. Современная учебная книга: Учебное пособие. – М., 2001. 3. Бейлинсон В.Г. Арсенал образования: Характеристика, подготовка, конструирование учебных изданий. – М., 1986. 4. Бердичевський Я.М. Сучасна всесвітня історія. 2001–2005 рр. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – 360 с. 5. Волков В. Сучасний підручник: проблеми видавничої підготовки // http://www.yaroslav.od.ua/art.html#name1 6. Гитис Л.Х. Современное университетское издательство. – М., 1997-2001. 7. Григораш Д.С. Теорія і практика редагування. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1984. – 168 с. 8. ГСТУ 29.2-97. Галузевий стандарт України. Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. – К.: Міністерств інформації України, 2000. – 16 с. 9. Добкин С. Ф. Редактору и автору об оформлении книги. — М.: Книга, 1982. – 208 с. 10. Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник. – Х.: ВД «Школа», 2004. – 496 с. 11. Зуев Д.Д. Школьный учебник. – М., 1983. 12. Издательство в процессе перемен. Проблемы и перспективы развития учебного и научного книгоиздания в высшей школе и его нормативно-правовое регулирование: Сб. статей. – М., 1999. 13. Іванченко Р.Г. Літературне редагування. –К.: Вища школа, 1983. – 368 с. 14. Капелюшний А.О. Стилістика й редагування. – Львів: ПАІС. 2002. – 578 с. 15. Мильчин А. Методика редактирования текста. – М.: Книга, 1989. – 320 с. 16. Мильчин А. Э. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания / А. Э. Мильчин, Л. К. Чельцова. – 2-е изд., ипр. и доп. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 17. Моргунюк В., Чихман О. До питання про якість української науково-технічної термінології // Материалы междунар. конф. «Качество, стандартизация, контроль: теория и практика”.— К.: 2002 С. 144-148 18. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2001. – 416 с. 19. Постанова від 14 червня 2000 р. № 964 Київ Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-2000-%EF 20. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 2004 року №973. – http://www.sumdu.edu.ua/ua/general/structure/branch/publish/¬data/order.doc 21. Редактирование отдельных видов литературы / под ред. Н. М. Сикорского. – М.: Книга, 1987. – 396 с. 22. Різун В.В. Літературне редагування: Підручник. – К.: Либідь, 1996. С. 58. 23. Свинцов В.И. Логические основы редактирования текста. – М.: Книга, 1972. – 272 с. 24. Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1994. – 328 с. 25. Терехова В.С. Литературное редактирование. – Л: Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. – 248 с. 26. Феллер М. Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1978. С. 130. 27. Художественное конструирование и оформление книги / Е. Б. Адамов, В. Я. Быкова, И. Ф. Бельчиков и др. – М.: Книга, 1971. – 248 с.: ил. 28. Шевченко В.Е. Вимоги до оформлення наукових і науково-популярних видань / Вісник: Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Журналістика. Медіалінгвистика. Кінотелемистецтво. – Вип. 2. – К.: КиМУ, 2003. – С. 81-114