Вступление:Українське суспільство здійснює винятково важку, багато в чому суперечливу, але історично неминучу і необхідну перебудову. У соціально-політичному житті це перехід від тоталітаризму до демократії, в економіці - від адміністративно-командної системи до ринку, у житті окремої людини - перетворення її з “гвинтика” у самостійний суб’єкт господарської діяльності. Такі зміни в суспільстві, економіці, всього нашого життєвого устрою складні тому, що вони потребують зміни нас самих. Одне з вузьких місць здійснення структурної перебудови економіки в Україні - проблема управлінських кадрів. За деякими оцінками, “критична маса” керівників, фахівців з економіки й управління, спроможних перетворити образ наших підприємств і організацій відносно до нових вимог, повинна складати не менше ніж 20% від їх загальної кількості в народному господарстві України. А це не менше ніж мільйон чоловік. Сформувати такий корпус управлінців нового типу - завдання винятково складне. Саме життя, практика ринкової економіки, підприємництва буде сприяти його вирішенню, розташувавши тих, хто сьогодні біля керма підприємств, і тих, хто входить у цю нову для себе роль, у ситуацію соціального добору, який відбувається природно. Але багато чого, звичайно, залежить і від цілеспрямованої діяльності по підготовці та перепідготовці кадрів, по вивченню і поширенню передового досвіду управління, по запровадженню досягнень управлінської науки на практиці. Один з очевидних шляхів пристосування до ринку полягає в освоєнні досвіду країн, які живуть в його умовах уже не одну сотню років. Дуже цінним аспектом цього досвіду в ХХ сторіччі є сфера діяльності та царина знань, яке охоплює ємне поняття “менеджмент”, що вже стало інтернаціональним. У спрощеному розумінні, менеджмент - це здатність домагатися поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.