Українська національна революція 1648-1676 рр..

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Причини національно-визвольної боротьби 4 2. Початок національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького 6 3. Другий період Української національної революції (вересень 1657 – червень 1663 р.) 9 4. Кінець національно-визвольної революції та її поразка 11 ВИСНОВКИ 15 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16 ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ 17 1. Визвольні змагання українського народу 1917-1920 рр. 17 2. Україна незалежна з 1991 р. 18  

Вступление:ВСТУП У першій половині XVII ст. більшість території України перебувала під владою Речі Посполитої. Ще в XV ст. польські феодали захопили Галичину і Західне Поділля, а після Люблінської унії (1569) — Волинь, Київщину і Брацлавщину. У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що не тільки кардинально змінив хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний розвиток усієї Європи. Ця подія була глибоко закономірним явищем. Спрацював комплекс чинників, які зробили широкомасштабний народний виступ необхідним і можливим. Перша група чинників спонукала, підштовхувала до вияву активності, друга робила цю активність можливою — створювала ґрунт для її розгортання. Отже, відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, наростаюче закріпачення селянства не тільки помітно гальмували в середині XVII ст. суспільний розвиток українського народу, а й робили цілком реальною загрозу втрати його національної самобутності, асиміляції та зникнення. Зазначені чинники були спонукальними, вони зумовлювали необхідність масового народного виступу саме в цей час. Крім факторів, що підштовхують до дії, обов'язково мають існувати ті, які роблять цю дію можливою. Таким чином, українська національна революція (1648-1676 рр.) - одна із найяскравіших і найтрагічніших сторінок історії українського народу.  

Выводы:ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: До кінця XVII ст. Україна втратила свою територіальну неподільність. Основними причинами поразки національно-визвольної революції українського народу були: боротьба між окремими старшинськими групами за владу, пріоритет особистих або групових інтересів над державними; зародковий стан національної державної ідеї; слабкість центральної влади, відсутність досвіду державного будівництва; слабкість соціально-економічної політики українських урядів, що врешті-решт зумовило громадянську війну; зрада національним інтересам з боку панівного стану українського суспільства, переважна більшість якого після смерті Б. Хмельницького відразу перейшла на бік Речі Посполитої і взяла найактивнішу участь у боротьбі проти власного народу; постійні агресії з боку сусідніх держав, скеровані на ліквідацію будь-яких виявів самостійності Української держави. Але разом з тим національно-визвольна революція другої половини XVII ст. мала й чимале значення в історії України: вона зумовила створення національної Української держави – Гетьманщини, частина якої на теренах Лівобережжя проіснувала у складі російської імперії до останньої чверті XVII ст.; під час її розвитку формується національна державна ідея, розвівається в українському народові почуття національної самосвідомості, які згодом відіграли важливу роль у боротьбі за незалежність; зміцнила традиції боротьби проти національно-релігійного та соціального гніту, пробудила волю народу до самоутвердження й самовираження у формі національної держави; зумовила закріплення за витвореною державою назви „Україна“ й започаткувала зміну назви „руський народ“ на „український народ“.  

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Горобець В. М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р. // УІЖ. – 2000. – № 1, 2. 2. Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно-визвольної війни 1648–1651 рр. – К., 1972. 3. Грушевський М.С. Про батька козацького Богдана Хмельницького.- Дніпропетровськ: Січ, 1993.- 55 с. 4. Гурбик А. О. Виникнення Запорозької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. – № 6. – С. 3–16. 5. Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького. – К., 1995. 6. Історичні постаті України: Іст нариси: Зб./Упоряд. Та авт. вст. Ст. О.В. Болдирєв. – Одеса: Маяк, 1993. – 384 с. 7. Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: Іст. Нарис: Для серед. Та ст. шк. Віку / Упоряд. І передм. В.О. Замлинського; Худож. Л.А. Кацнельсон. - К.: Веселка, 1992. – 93 с. 8. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). - Київ: Альтернативи, 1999. - 352 с. 9. Хоткевич Г. Богдан Хмельницький, гетьман України. (Передрук з “Альбома історичних портретів. – Львів, 1909-1910).-Друкарня Уділова. Львів.