Клітинна теорія. Етапи її становлення та основні положення

Содержание:Вступ 3 Клітина як елементарна генетична і структурно-функціональна біологічна одиниця 4 Перші спостереження і дослідження клітини. Створення клітинної теорії 5 Клітинна теорія Шванна 6 Розвиток клітинної теорії Вірховом 6 Сучасний стан клітинної теорії 8 Сучасні методи цитологічних досліджень 10 Висновки 13 Література 15

Вступление:Цитологія (cytos – клітина, logos – наука) – наука, що вивчає будову, хімічний склад і функції клітин, їх розмноження, розвиток і взаємодію в багатоклітинному організмі. Таким чином, предмет цитології складають як одноклітинні організми (бактерії, найпростіші, багато водоростей і гриби), так і клітини багатоклітинних (рослини, тварини, гриби). Історія цитології тісно пов’язана з розвитком мікроскопічної техніки, так як більшість клітин мають дрібні розміри, що не дозволяє вивчати їх неозброєним оком. Займаючи в світі живих істот положення елементарної одиниці, клітина відрізняється складною будовою. При цьому певні риси знаходяться у всіх без винятку клітинах, що характеризує найважливіші сторони клітинної організації як такої. Клітинна теорія, будучи одним з найважливіших досягнень природознавства, доказала єдність будови і спільність походження рослин і тварин і зіграла величезну роль у розвитку всіх розділів біології.

Выводы:Основну масу жи¬вих істот складають організми, які мають клітинну структуру. У процесі еволюції органічного світу клітина ви¬явилась єдиною елементарною систе¬мою, в якій можливий прояв усіх за¬кономірностей, що характеризують життя. Вперше в 1665 р. англійський природодослідник Р. Гук, спостерігаючи під мікроскопом зріз пробки дерева, знайшов порожні осередки, які він назвав «клітинами». Р. Гук побачив фактично тільки оболонки рослинних клітин. Голландець А. Ван Льовенгук (1632-1723) багато разів спостерігав під мікроскопом в краплі води одноклітинні організми. Тривалий час основним структурним компонентом клітини вважалася оболонка. Лише в 1825 р. чеський вчений Я. Пуркине (1787-1869) звернув увагу на напіврідкий драглистий вміст клітин і назвав його протоплазмою. Англійський ботанік Р. Броун (1773-1858) в 1831 р. знайшов ядро. Німецький ботанік М. Шлейден (1804-1881) в 1837 р. прийшов до висновку, що всі рослинні клітки містять ядро. Використовуючи дані, що нагромадилися до цього часу, німецький зоолог Т. Шванн (1810-1882) в 1839 р. сформулював клітинну теорію, яка свідчить: ? клітина є головною структурною одиницею всіх живих організмів (рослин і тварин); ? процес утворення клітин обумовлює зростання і розвиток тканин і організмів. В 1858 р. німецький вчений Р. Вірхов (1821-1902) доповнив клітинну теорію важливим положенням про те, що клітина може походити тільки від клітини в результаті її розподілу. До кінця минулого століття завдяки успіхам мікроскопічної техніки були описані складна будова клітки, основні її органоїди і способи розподілу (мітоз і амітоз). Застосування електронної мікроскопії дозволило вивчити тонку будову всіх структур клітини, що доповнило клітинну теорію новими даними. Сучасна клітинна теорія включає наступні положення: ? клітина — основна структурно-функціональна і генетична одиниця живих організмів, найменша одиниця живого; ? клітки всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів схожі по будові, хімічному складу і найважливішим проявам процесів життєдіяльності; ? кожна нова клітина утворюється в результаті розподілу початкової (материнської) клітини; ? клітини багатоклітинних організмів спеціалізовані: вони виконують різні функції і утворюють тканини. Клітинна теорія, будучи найважливішим досягненням природознавства, довела єдність будови і спільність походження рослин і тварин і зіграла величезну роль в розвитку всіх розділів біології.

Литература:1. Біологія: Навч. посіб / А.О. Слюсарів, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін; За заг. ред. та пер. з рос. В.О. Мотузяного. – 3-тє вид, випр. і доп. – К.: Вища шк.., 2002. – 622 с., іл. 2. Биология: Справочные материалы/ Под ред. Д.И. Трайтака. – М., 1988. – 217 с. 3. Биология. В 2 кн. – К.1: Учебник / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева и др. – 3-е изд., стереотип. – М.: Высшая шк., 2000. – 448 с. 4. Готовимся к экзамену по биологии/ Под ред. А.С. Баиуева. – М.: Рольф, Айрис-пресс, 1998. – 347 с. 5. Грін Н., Стаут У., Тейлор Д.. Биология. – М.: Мир, 1996. – 578 с. 6. Жизнь животных. В 7 кн. / Гл. ред. В.Е. Соколов. – Т.3. / Под ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдика. – 2-е изд., перер. – М.: Просвещение, 1984. – 463 с. 7. Заяц Р.Г. и др. Биология для поступающих в вузы/ Р.Г. Заяц, И.В. Рачковская, В.М, Стамбровская: 3-е изд., стереотип. – Мн.: Выш. Шк., 2000. – 526 с. 8. Каменский А.А., Соколова Н.А., Титов С.А. Биология. Ответы на вопросы. Теория и примеры решения задач. – М., 1998. – 327 с. 9. Кемп П., Апмс К. Введение в биологию. – М., 1988. – 378 с. 10. Краткий справочник школьника. 5-11 кл. / Авт.-сост. П.И. Алтынов, П.А. Андреев, А.Б. Балжи и др. – 2-е изд. – М.: Дрофа, 1998. – 624 с.: ил. 11. Павлов И.Ю., Вахненко Д.В., Москвичев Д.В. Биология: Пособие-репетитор для поступающих в вузы. – Р-на-Дону, 1997. – 579 с. 12. Слюсарів А.О., Щукова С.В. Біологія: підручник / Переклад з рос. В.О. Мотузний. – К.: Вища шк.., 1992. – 422 с.