Выводы:Висновки
Основними причинами визвольної війни 1648-1657 рр. є наступні: складна соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу Речі Посполитої, погіршення соціального становища народних мас, міщанства, реєстрового козацтва, відсутність власної держави, ополячення української еліти, церковний розкол, закріпачення селянства, посилення відцентрових тенденцій в Речі Посполитій, накопичення воєнного досвіду в ході селянсько-козацьких повстань першої половини XVII ст., розширення сфери впливу Запорозької Сечі,
В історичній науці не має одностайності в оцінці характеру та завдань боротьби, що розпочалася 1648 р., так найчастіше вживають три терміни: «повстання» (козацьке, народне, українське, селянське), «війна» (козацька, селянська, визвольна, національно-визвольна) та «революція» (козацька, національна, національно-визвольна, українська).
Основною рушійною силою революції було козацтво та селянство. Разом з козаками та селянами була також основна маса міського населення.
В ході Національно-визвольної революції виділяють декілька етапів: I етап (лютий 1648 — серпень 1657 р.) — піднесення національно-визвольних змагань, II етап (вересень 1657 — червень 1663 р.) — громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства, III етап (червень 1663 — вересень 1676 р. ) — боротьба за возз'єднання Української держави.
Неоднозначно також оцінюються істориками Переяславська Рада та Березневі статті Б. Хмельницького. Деякі вчені вважають ці угоди персональною унією або поглинанням України Росією, формою васальної залежності, возз'єднанням двох братських народів.
Переяславська угода, була військовим союзом двох держав з елементами васалітету. Цей союз був взаємно вигідний обом державам, однак він в подальші роки став основою для закріпачення України в складі Російської імперії.