Аналіз і шляхи поліпшення умов праці на виробництві

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ 7 1.1. Аналіз поняття «умови праці» у вітчизняних та закордонних науковців 7 1.2. Класифікація умов праці 14 1.3. Класифікація робіт із шкідливими та важкими умовами 18 1.4. Витрати на покращення умов і охорону праці 23 РОЗДІЛ 2. ОХОРОНА ТА УМОВИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 29 2.1. Аналіз умов праці на підприємстві 29 2.2. Техніка безпеки 32 2.3. Пожежна профілактика 36 2.4. Розрахунок часу і шляхів евакуації з помешкання 39 2.5. Охорона навколишнього середовища 41 2.6. Загальний висновок про стан охорони праці навколишнього середовища та заходи щодо їхнього удосконалення 42 ВИСНОВКИ 44 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46 ДОДАТКИ 49

Вступление:Актуальність дослідження. Умови праці можна розглядати у вузькому та більш широкому значенні слова. По-перше, умови праці на робочому місці чи в цеху – це сукупність факторів, які впливають на працездатність та здоров’я в процесі праці. Зазначені фактори можна розподілити за такими групами: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, соціально-психологічні. Вони діють самостійно або в будь-якій сукупності, створюючи відповідні загальні умови праці людини. Санітарно-гігієнічні умови праці створюють зовнішнє середовище на робочому місці. До них відносять температурний режим, вологість, рух повітря та його тиск, освітлення, загазованість, запиленість, величину шуму, вібрацію. Психофізіологічні фактори характеризують дію на організм людини фізичних зусиль, ступінь їх тяжкості, темпу та ритму роботи, а також вибір раціональної трудової пози, монотонність праці, нервово-психічне навантаження тощо. їх оптимізація дозволяє захистити людину від перевтомлення, втрати здоров’я, підвищує працездатність і сталість в праці. Естетичні умови дозволяють шляхом впливу на психіку людини надати праці відповідне емоційне забарвлення, моральне задоволення і підняти продуктивність праці. Вони охоплюють естетизацію робочого середовища, архітектурне та колірне оформлення цеху. Соціально-психологічні фактори характеризують взаємовідносини між членами трудового колективу, психологічний клімат в колективі. Умови праці в більш широкому значенні слова охоплюють також питання належного стану обладнання, якості матеріалів та інструментів та їх наявність на робочому місці, вчасне постачання для якісного виконання відповідних енергоносіїв, своєчасне забезпечення робочого місця необхідною технічною документацією. Указані фактори створюють відповідний організаційно-технічний рівень виробництва і праці, який обумовлює виконання також умов праці у більш вузькому значенні слова. Наприклад, незадовільний стан техніки та технології виробництва може викликати порушення температурного режиму, техніки безпеки праці, раціоналізації виробничого та трудового процесу тощо. Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійної му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками: - технічний (створення пової техніки, що забезпечує збереження здоров’я і мінімізацію витрат праці); - технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо робочих зон); - організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, підвищенні інтересу до роботи та її результатів; - естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці). Про актуальність цих проблем для сучасної української економіки свідчать такі дані: на кінець 2006 р. в промисловості України в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювали 1248,4 тис. осіб, або 30,5% усіх працівників промисловості, у тому числі під впливом підвищеного рівня шуму, інфразвуку, ультразвуку працювали 13,1% працівників; підвищеного рівня вібрації – 2,7%; запиленості повітря робочої зони, що перевищує граничнодопустимі концентрації, – 14,8%; загазованості повітря робочої зони, що перевищує граничнодопустимі концентрації, – 7,6%; перевищення встановлених нормативів важкості праці, перевищення встановлених нормативів напруженості праці – 3,7%. В результаті 45% загальної кількості працівників промисловості (1843,3 тис. осіб) мали пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, в тому числі: додаткові відпустки – 40,5%; скорочений робочий день – 7,4%; безкоштовне одержання молока або інших продуктів 24,4%; підвищені тарифні ставки – 10,5%; доплати за умови та інтенсивність праці – 13,1%, що обумовлює актуальність розробок рекомендацій та покращення умов праці. Питанням правового регулювання трудової діяльності пов’язаної з роботами із шкідливими та важкими умовами досліджували таки вчені як: В.С. Венедіктов, О.І. Процевський, В.І. Прокопенко, Г.Г. Мелікьян, С.В. Мельник, Р.П. Колосова, В.Г. Костаков та інші. Таким чином, питання забезпечення відповідних умов праці для трудящих є дійсно дуже важливим та багатоаспектним. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз і обґрунтування шляхів поліпшення умов праці. Для досягнення поставленої мети були сформульовані основні завдання: - здійснити аналіз поняття «умови праці» у вітчизняних та закордонних науковців; - виокремити класифікацію умов праці; - охарактеризувати класифікацію робіт із шкідливими та важкими умовами; - визначити витрати на покращення умов і охорону праці; - здійснити комплексний аналіз умов праці на підприємстві; - обґрунтувати висновок про стан охорони праці навколишнього середовища підприємства та заходи щодо їхнього удосконалення. Об’єкт дослідження: санітарно-гігієнічні умови праці на прикладі кредитного департаменту Київського відділення „Райффайзен Банк Аваль”. Предмет дослідження: оцінка умов праці підприємстві. Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі страхової медицини. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, двох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы:Провівши дослідження, підведемо підсумки по курсовій роботі: Умови, в яких здійснюється трудова діяльність людини, є вагомим чинником, що впливає на працездатність людини, її працездатність, ефективність праці, кінцевий результат, а головне, на життя та здоров’я працівника. Умови праці характеризуються декількома чинниками, які у дослідженнях різних вчених дещо відрізняються. Так, С.В. Мельник вважає, що умови праці можуть бути поділені на чотири групи: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціально-психологічні. Тоді як, наприклад, Г.Г. Мелікьян, Р.П. Колосова, В.Г. Костаков надають більш вдале розмежування видів умов праці. Так, на їхню думку, «умови праці на кожному робочому місці – це синтез щонайменше п’яти їхніх видів: виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціальних». Отже, умови праці представляють собою сукупність елементів виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини, задоволеність працею, а тому й на її результативність. Кредитний департамент Київського відділення „Райффайзен Банк Аваль” знаходиться в двохповерховому будинку, на першому поверсі. Інтер’єр кредитного департаменту оформлений у світлих тонах. Завдяки тому, що стіни кредитного департаменту пофарбовані в білий колір, тому всі приміщення справляють світле, легке враження. Мікроклімат кредитного департаменту сприятливий для роботи. Санітарно-гігієнічні умови банку відповідають встановленим нормам. У кредитному департаменті проведений внутрішній протипожежний водопровід. Також кредитний департамент обладнана двома переносними вогнегасниками, які розташовані прямо на стіні за допомогою кронштейнів. Вентиляція повітря у приміщенні звичайна - у зимовий час, за рахунок різниці питомої ваги теплого повітря, що знаходиться у середині приміщення, і більш холодного зовні, а також за рахунок вітру природна вентиляція створює необхідний повітряний обмін. У літню пору використовуються кондиціонери, (тобто примусова вентиляція) які забезпечують постійність температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря. Приміщення відділу досить добре ізольовані від шумів. Панелі, штукатурка, шафа із книгами не дають проникати шуму автомобілів. Травмонебезпека у кредитному департаменті низька через відсутність яких-небудь серйозних фізичний дій. Мікроклімат сприятливий завдяки кондиціонерам. Е Електробезпечність висока, шум працівників не турбує, щоправда, здебільшого за природними причинами, ніж стараннями керівництва. Пожежний захист добрий, електропроводка пожежної небезпеки не представляє, і лише активне використання електроприладів може створити пожежнонебезпечну ситуацію. Ергономічна організація місць раціональна, але сугубо практична - працювати зручно, відновитися або передохнути практично неможливо. У цілому, робота кредитного департаменту з організації умов праці та охороні праці організована добре, а до розуміння необхідності гарної організації відпочинку керівництво ще не наважується. Отже, у цілому охорона праці здійснюється відповідно до Закону України „Про охорону праці”, Рекомендаціями Державного комітету України по здійсненню охорони праці, Міністерства охорони здоров’я. Потрібно відзначити, що хиб і недоглядів у питанні охорони праці і навколишнього середовища немає.

Литература:1. 100 термінів і понять соціально-трудової сфери: Енцикл. слов. / Редкол.: С.В. Мельник та ін. – Л.: Віртуальна реальність, 2005. – 220 с. 2. Богоявленська Ю.В, Ходаківський Є.І. Економіка та менеджмент праці: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Кондор, 2005. – 329 с. 3. Городецька Лідія Олексіївна. Економіка праці / Національний авіаційний ун-т. – К.: НАУ, 2005. – 116 с. 4. Гриньова В.М, Шульга П.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. – 288 c. 5. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – 3.вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 559 с. 6. Европейская социальная хартия // СССР и международное сотрудничество в области прав человека: Документы и материалы. – М.: Международные отношения, 1989. 7. Економіка праці: Навч. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / В.А. Никифорак (уклад.), Л.С. Білик (уклад.). – Ч.: Рута, 2001. – 75 с. 8. Економіка праці: Навчально-метод. комплекс з дисципліни для студ. спец. 7.050201 "Менеджмент організацій" / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / В.О. Никонов (уклад.), Т.С. Шудрик (уклад.). – К.: ДАКККіМ, 2002. – 38 с. 9. Єганов О.Ю., Карась П.М., Красночубенко К.В. Економіка праці: Навч. посіб. / Український держ. морський технічний ун-т ім. С.Й.Макарова. – М.: УДМТУ, 2001. – 48 с. 10. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 299 с. 11. Загальна декларація прав людини / ООН. – 10.12.1948 р. 12. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 2004. – 272 с. 13. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.посіб. для студ. вищ. навч. закладів. – С.: Університетська книга, 2006. – 264 с. 14. Кодекс законів про працю України // ВВР України. – 1971. – № 50. – Ст.375. 15. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28.07.1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст.141. 16. Миценко І.М. Умови праці на виробництві: Навч.посібник. – К.: Основа, 1999. – 324 с. 17. Наказ МОЗ «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» від 31.03.1994 р., № 46. 18. Наказ МОЗ «Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок» від 29.12.1993 р., № 256. 19. Наказ МОЗ України «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 р., № 528. 20. Наказ МОЗ України «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 р., № 528. 21. Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 р., № 36. 22. Постанова МОЗ України «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». ДБН 3.3.6.037-99 / Затв. від 01.12.1999 р., № 37. 23. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про нову Гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці» від 26.09.2001 р., № 450. Тлумачний словник української мови: Близько 7000 слів /За ред. Д.Г. Гринчишина. – К., 1999. 24. Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» від 19.10.1973 р., № 2148-VIII. 25. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учебник / Меликьян Г.Г., Колосова Р.П., Костаков В.Г. и др.; Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2006. – 623 с.