Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Макроекономіка»

Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці

Карточка работы:1964Б
Цена:
Тема: Кредит, його суть, форми і значення в ринковій економіці
Предмет:Макроекономіка
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):Менеджмент гостинично-ресторанного бизнеса
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Торговельно-Економічний Університет (КНТЕУ)
Содержание:Зміст Вступ 3 1.Сутність і джерела кредиту 6 2. Форми кредиту 12 3. Функції та роль кредиту в ринковій економіці 18 4. Кредитна система та її структура 24 5. Роль кредиту та кредитної політики ринкової економіки України 31 Висновки та пропозиції 40 Список використаної літератури 43  
Курс:3
Реферат:
Язык:Укр.
Вступление:Вступ Кредит в економіці України відіграє надзвичайно важливу роль, особливо у період становлення в ній ринкової інфраструктури. Він сприяє швидкому перерозподілу грошових коштів. Підйом національної економіки не можливий без вкладання певних коштів у різноманітні галузі народного господарства нашої країни. Безперечно, що для розвитку будь – якої галузі необхідні вільні грошові кошти, які повинні бути спрямовані в найбільш привабливі сфери бізнесу. Але за сучасних умов не легко відшукати такі ресурси підприємствам. Таким чином можна стверджувати, що застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства. Кредит сприяє зміцненню господарської діяльності підприємств, так як він є необхідною умовою кругообігу обігових фондів, дає можливість безперервно здійснювати процес обігу, отже сприяє реалізації товарів та послуг. Завдяки кредитним відносинам відпадає необхідність обов’язкового накопичення власних коштів і відбувається більш швидке залучення ресурсів господарський оборот за рахунок економії часу при закупівлі товарів. Кредит, в силу своїх стимуляційних характеристик виступає в якості фактора прискорення відтворювального процесу. Необхідність повернення взятих в тимчасове користування коштів примушує підприємство приймати заходи до підвищення товарообігу, що в кінцевому випадку збільшує швидкість обороту фондів. Банківському кредиту також належить особлива роль у впливі на економічні процеси. Відомо, що особливість банківської діяльності полягає в тому, що при наданні банківських послуг прибуток не створюється – він формується за рахунок прибутку клієнтів, які користуються послугами банку. Це стимулює банки направляти кредитні ресурси на фінансування найбільш прибуткових галузей . в протилежному випадку існує великий ризик не тільки не до отримати очікуваний прибуток, але й втратити частину власних коштів. В результаті банківський кредит реально сприяє структурній перебудові економіки. Не менш важливим моментом є забезпечення виконання умов кредитної угоди. Для цього підприємству необхідно ефективно використовувати отримані в кредит кошти, вдаватись до зусиль по прискоренню їх обертання. В той же час не слід переоцінювати стимулюючу роль кредиту. Хоча кредитні відносини об’єктивно створюють передумови для підвищення ефективності господарської діяльності підприємств. Реалізація цих передумов в конкретній кредитній угоді залежить від багатьох факторів і не тільки економічного характеру, які залежать як від підприємств так і від загально економічних чинників. Функціонування торгівельних підприємств в ринкових умовах на принципах самофінансування означає, що розширення в принципі повинно здійснюватись в основному за рахунок внутрішніх джерел підприємства – прибутку. Проте самофінансування має об’єктивні межі, які, з одного боку, обумовлені обмеженістю внутрішніх джерел фінансування. Потреба в грошових коштах у торгівельних підприємств зростає і вони не в змозі задовольнити її тільки за рахунок власних коштів. З іншого боку, принцип самофінансування не завжди узгоджується з вимогами ефективності ведення бізнесу. При ринковому господарстві, в умовах конкуренції кредитних закладів, які пропонують широкий спектр послуг в сфері кредитування, кредит є відносно легкодоступним і надійним джерелом грошових ресурсів. В деяких випадках отримання грошових коштів в кредит для торгівельних підприємств та організації нерідко вигідніше за накопичення чи витрачання власних ресурсів. Таким чином, кредит виступає важливим джерелом формування основних та оборотних коштів торгівельних підприємств та організацій. Метою курсової роботи є дослідження сутності кредиту, його форм і значення в ринковій економіці. Мета дослідження визначає основні завдання дослідження: - вивчити сутність кредиту, - охарактеризувати основні форми кредиту, - проаналізувати роль кредиту в економіці України, - дослідити функції та роль кредиту в ринковій економіці. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є кредит та кредитна система. Предметом дослідження є фінансово-економічні та організаційні відносини імовірнісної природи, які виникають у процесі кредитування. Способи та прийоми дослідження: діалектичний аналіз, синтез, групування та порівняння, графічний метод, та інше. Інформаційною базою для написання курсової роботи послужили наступні джерела: роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, фахові періодичні видання, законодавчі акти та нормативи.  
Объём работы:
40
Выводы:Висновки та пропозиції Слово «кредит» походить від латинського «creditum», що озна¬чає «позика», «борг». Цей термін також перекладається як «вірю», «дові¬ряю». А тому категорія кредиту розглядається економічною наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі для тимчасово¬го користування за відповідну плату. Таким є найбільш загальне визна¬чення кредиту. Розглядаючи цю економічну категорію, необхідно звер¬нути увагу на такі засадні її ознаки: кредит — це специфічний тип економічних відносин, що ґрунтується на взаємній довірі сторін цих відносин; економічною основою кредиту є мобілізація й нагромадження тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу; кредитування — це акт передачі кредитором певної суми капі¬талу в тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та оплати. Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Як відомо, з появою суспільного розподілу праці виник і розширився обмін товарів, що призвело до появи грошей. Внаслідок розвитку товарно-грошових відносин з’являється можливість і об’єктивні умови виникнення кредиту. На цьому етапі розвитку суспільства кредит має форму лихварського кредиту, який надавався дрібним виробникам спочатку в товарній, а потім у грошовій формах. Характерними рисами лихварського кредиту були невиробничий характер його використання та високий позичковий відсоток. Крім лихварського, товаровиробники надавали один одному кредити при купівлі-продажу товарів. Такі кредити були необхідні, оскільки для виробництва і продажу різних товарів потрібен різний час. Отже, якщо продаж товарів за готівку не міг відбутися, то він здійснювався у кредит з відстрочкою платежу. Отже, можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язані з кругообігом і оборотом капіталу. У процесі руху основного й оборотного капіталу відбувається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються в процесі виробництва тривалий час, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступові відновлення вартості основного капіталу в грошовій формі приводить до того, що грошові засоби, що вивільняються, осідають на рахунках підприємств. Разом з тим на іншому полюсі виникає потреба в заміні зношених засобів праці і досить великих одноразових витратах. Аналогічні за своїм характером процеси відбуваються й у русі оборотного капіталу. Більш того, тут коливання в кругообігу й обороті виявляють себе більш різноманітно. Так, у силу сезонності виробництва, нерівномірних постачань і іншого відбувається розбіжність часу створення і звертання продукції. В одних суб'єктів з'являється тимчасовий надлишок засобів, в інших - їхній недолік. Це створює можливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит дозволяє зрівняти відносне протиріччя між тимчасовим осіданням засобів і необхідністю, їхнього використання в господарстві. За своєю економічною сутністю кредит виступає формою руху позичкового капіталу, який являє собою капітал, який приносить дохід у вигля¬ді процента. Позичковий капітал постійно існує у грошовій формі, однак його поняття є значно вужчим від поняття «грошовий капітал». У широкому розумінні грошовий капітал роз¬глядається економічною теорією як вартісна форма всього дійсного капіталу, який функціонує у матеріально-уречевленій та у грошовій (вартісній) формі. Грошовий капітал може втілюватись у різні функ¬ціональні форми, однією з яких і є позичковий капітал. Ринок позичкових капіталів створюють, головним чином, бан¬ківські установи, а тому його ще називають ринком банківських кредитів. Крім того, на ньому діють також інші кредитно-фінансові установи (парабанки), що входять до складу кредитної системи. З функціонального погляду він є системою економічних відносин, яка забезпечує нагромадження і перерозподіл грошових капіталів з ме¬тою забезпечення ресурсами ринкового господарства. Населення бере позики для купівлі або будівництва житла, придбання автомобілів та інших невідкладних потреб. Ринок позичкових капіталів створюють, головним чином, бан¬ківські установи, а тому його ще називають ринком банківських кредитів. Крім того, на ньому діють також інші кредитно-фінансові установи, що входять до складу кредитної системи. З функціонального погляду він є системою економічних відносин, яка забезпечує нагромадження і перерозподіл грошових капіталів з ме¬тою забезпечення ресурсами ринкового господарства. Населення бере позики для купівлі або будівництва житла, придбання автомобілів та інших невідкладних потреб. Наразі банківський сектор економіки України загалом за результатами діяльності є збитковим, залишається недосконалим та не відповідає вимогам реальної конкурентоздатності економіки. Він містить чисельні проблеми, значна частина яких викликана кризовими явищами економіки, а це призвело до втрати довіри до банків з боку населення, низького рівня кредитування, зниження рівня розрахунків між клієнтами тощо. Зрозуміло, що однією з причин, через яку виникла фінансова криза в Україні, є залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредитування в Україні. Важливим є те, що за останні роки переважно здійснювалося споживче кредитування населення: гроші направлялися не на реальний розвиток економіки, а на споживання побутової техніки, автомобілів і квартир. Таким чином, головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий строк – 5-7 років для авто й 20-30 років для нерухомості, а закордонні кредити вітчизняні фінустанови залучали на незначний строк – 3-5 років. При цьому наші банки розраховували перекредитовуватися за кордоном на таких же вигідних умовах і надалі. Але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром взагалі перестали надавати кредити українським банкам.  
Вариант:нет
Литература:Список використаної літератури 1. Конституція України, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 2. Цивільний кодекс України № 435-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 17, ст.144 3. Господарський кодекс України № 436-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, ст.144 4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” вiд 07.12.2000 № 2121-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30 5. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 29, ст.238 6. Постанова НБУ вiд 27.08.2004 № 411 Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків Зареєстровано: Мін'юст України вiд 07.09.2004 № 1105/9704 7. Адаменко С.І. Характеристика та класифікація загроз у банківській системі України // стратегічна панорама, № 4, 2004 8. Аржевитин С. Проблемы банковской системы Украины в ХХІ столетии // Мир денег. – 2005. - №6. – С. 22-23. 9. Банківське право. Навч. посібник за ред. О.А. Костюченка – К., АСК, 2000. 10. Банківське право: українське і європейське / за ред. П. Д. Біленчук – К.: Атіка, 2001. 11. Вступ до банківської справи / Під ред. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 1998. – С. 93. 12. Гамидов Г. Н. Банковское и кредитное дело. – М.: ЮНИТИ, Банки и биржи, 2002. 13. Гальчинський А. Теоpія гpошей: Hавч.-метод. посібник. – 3-е вид., змін. і допов. – К.: Основи, 1998. – 414 с. 14. Гроші і кредит: Підручник/За ред. Івасіва Б.С. – К.: КНЕУ, 1999. – 404 с. 15. Гроші та кредит: Підручник / Івасів Б.С., Савлук М.І., Ющенко В.А. та ін.; За ред. Івасіва Б.С.; Нац. банк України, Терноп. акад. нар. госп-ва. — Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с. 16. Гроші та кредит: Підручник / Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. та ін.; За заг. ред. М.І.Славука; Київ. нац. екон. ун-т, Укр. фін.-банк. шк. при КНЕУ. – К., 2001. – 602 с. 17. Деньги. Кредит. Банки. Банковские системы отдельных стран: Учебник для вузов./ Е.Ф.Жуков, Л.М.Максимова, А.В.Печникова и др.; Под ред. Е.Ф.Жукова. – М.: Банки и биржи, 2001. – 622 c. 18. Загородній А.Г. та ін. Фінансовий словник. – 4-е вид. випр. і доп. – К.: Знання, 2002. – С. 277 19. Карманов Є. В. Банківське право України: Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2000. – 464 с. 20. Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування // Банківська справа. – 2000. – №2. – С. 28-29. 21. Кочетков В. М. Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2003. 22. Кротюк В. Стратегія і тактика розвитку банківської системи // Вісник НБУ. – 2000. - №10. – С. 2-3. 23. Лавренчук В. Банківська система як основа легального бізнесу в Україні // Економічний часопис. – 2001. - №3. – С. 13-16. 24. Макроекономіка: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.:КНЕУ. – 1999. – 120 с. 25. Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади. – К.: Т-во “Знання”, 2004. – С. 282 26. Миськів Г. В. Розвиток банківської системи України в сучасних умовах / Г.В. Миськів, О. В. Пилип`як // Науковий вісник НЛТУ України: збірник науково-технічних праць. – 2009. – № 19.8. – С. 209 - 208. 27. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків /Ф.С. Мишкін: пер. з англ. – К.: Вид-во "Основи", 2005. – 963 с. 28. Н. Грегорі Манків. Макроекономіка. - К.: Основи, 2000. 29. Пасічник В.В. Банківський нагляд правові засади та проблеми здійснення // Банківське право України / Під заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – С. 238 30. Раєвський К.Є., Конеопатська Л.В., Домрачев В.М. – Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення – „Банківський нагляд” – 2003 рік. 31. Реверчук О. Банківський сектор та його структура в Україні / О. Реверчук // Формування ринкової економіки. – 2009. – № 19. – С. 420-424. 32. Селіванов А.О. Банківське право України. Навч. посібник, – Х.: ІнЮре, 2000 33. Стельмах В. Грошово-кредитна політика в Україні / В. Стельмах, В. Єпіфанов та ін. – К. : Вид-во "Либідь", 2000. – С. 306. 34. Основні засади грошово-кредитної політики України на 2008 рік. - НБУ. - bffiy>:http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2008.pdf 35. Основні засади грошово-кредитної політики України на 2009 рік. -НБУ. - http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2009.pdf 36. Основні засади грошово-кредитної політики України на 2010 рік. -НБУ. - http://www.bank.gov.ua/Rada_NBU/OsnovZasad-2010.pdf 37. Євтух О.Т. Інформаційна сутність грошей через призму сучасних фінансів/О.Т. Євтух // Фінанси України. -Киiв:Міністерство фінансів України, 2003 38. www.finiz.ru. 39. www.bank.gov.ua 40. www.мinfin.gov.ua  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (223)