Тероризм (кримінологічні проблеми)

Содержание:Зміст Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. 3 Вступ 4 1. Кримінологічна характеристика тероризму. 7 1.1 Поняття та цілі тероризму 7 1.2 Тероризм як соціально-політичне явище 10 1.3 Дослідження особи злочинця-терориста 15 2 Політичні і кримінологічні проблеми сучасного тероризму. 19 2.1 Політика і тероризм. 19 2.2 Рівні та причини тероризму. Проблеми боротьби з тероризмом. 21 3. Дослідження боротьби з тероризмом 25 3.1 Організаційні основи боротьби з тероризмом 25 3.2 Проведення антитерористичної операції 30 3.3 Відповідальність за участь у терористичній діяльності. 32 Висновок 35 Перелік посилань 37 Список використаної літератури: 38  

Вступление:Вступ Актуальність теми. Тероризм здавна супроводжує розвиток цивілізації, однак за останні кілька десятиліть у світі кількість злочинів терористичного характеру стрімко збільшилась. Тероризм — одне з найскладніших і найнебезпечніших явищ політичного життя як минулого, так і сьогодення. Нині він набирає надто загрозливого характеру і глобального масштабу. Результат жахливий — масова загибель людей, величезні матеріальні втрати, нівелювання духовних цінностей і, що найгірше, створення атмосфери жаху, взаємної недовіри, злоби і ненависті в суспільстві й державі. Причини виникнення тероризму криються не лише в економічних негараздах країн, а й у соціальних, політичних, ідеологічних, релігійних та міжнаціональних відносинах. Проблема тероризму в нашій державі перебуває в іншій площині, а саме в існуванні певних суперечностей у політичній, економічній та соціальній сферах, що може стати підґрунтям для поширення цього небезпечного явища. Про складність ситуації в Україні свідчить наявність у великій кількості зброї, незаконного придбання та виготовлення вибухових речовин, пристроїв, а також розвинена криміналізація суспільства. Поки що в Україні не спостерігається “терористичного бума”, проте окремі злочини мають явно виражену терористичну спрямованість. На думку фахівців, це суспільно небезпечне явище має тенденцію до поширення на території України. Власне територія України не розглядається міжнародними терористичними організаціями як об’єкт терористичних посягань. Проте за певних обставин тероризм в Україні може поширитись, а її територія стати місцем підготовки терористичних актів щодо третіх країн. Отже, з метою запобігання розвитку подій саме в такому руслі необхідно достеменно знати що таке тероризм, його витоки і причини. Для успішного протистояння тероризму в Україні, як і в будь-якій державі, необхідно знати його сучасний стан, структуру, динаміку розвитку і прогнози на майбутнє. Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є тероризм, та боротьба з ним. Предмет дослідження. Предметом дослідження є норми чинного законодавства в яких знаходять своє відображення тероризм, та боротьба з ним. Мета та завдання даної роботи. Мета роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні тероризму. Згідно з метою роботи визначені наступні основні завдання дослідження: - кримінологічна характеристика тероризму; - дослідження політичних і кримінологічних проблем сучасного тероризму; - аналіз боротьби з тероризмом. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів, принципів та підходів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі будь-яких гуманітарних, зокрема юридичних наук. Діалектичний метод пізнання виступає основою цього дослідження. Невід ємним доповненням цього методу є системний аналіз. У роботі використовуються також спеціальні методи: системно-структурний, системно-функціональний,порівняльно-правовий. Наукове значення результатів роботи. Незважаючи на те, що з даної теми існують наукові дослідження, вона достатньою мірою не досліджена, а тому й надалі продовжують залишатися багато дискусійних питань. Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що зроблені висновки і пропозиції щодо розроблення питань боротьби з тероризмом, визначаються можливі шляхи вдосконалення законодавства та практики його застосування.  

Выводы: Висновок Підводячи підсумок по першому розділу слід зауважити, що як свідчать факти, тероризм глобалізується і його небезпека має тенденцію до зростання в усьому світі. Тероризм є однією з найгостріших проблем та загроз для світової спільноти, яка негативно впливає як на різні сфери суспільного життя всередині держави, так і на різні аспекти міжнародних відносин. Проблема тероризму – одна з найактуальніших у сучасному суспільно-політичному житті планети. Терористичні акції забирають сотні, тисячі життів мирних громадян, дестабілізують політичні системи, спонукають політичні режими різної спрямованості та різного рівня демократизму переважно до силових методів стабілізації суспільного буття. Вихід із становища, в яке потрапило людство на початку XXI століття, шукають всі: уряди, відомі політики, представники так званих "силових структур" різних держав, політологи, соціологи, психологи і філософи. Завдання науковців, стосовно цієї проблеми, полягає в розкритті сутності явища в умовах початку ХХІ ст. і моделюванні процесу протидії тероризму з боку урядів та суспільства в цілому. Аналізуючи другий розділ слід зазначити, що серед проблем, які вимагають негайного вирішення, є потреба змін суспільної свідомості у ставленні до проявів тероризму. Тероризм мало засуджувати, мало вимагати від урядів, відповідних державних органів захисту суспільства від тероризму. Необхідно, щоб кожен член суспільства зрозумів свою причетність до справи боротьби з тероризмом. Сітьова модель тероризму має системну подібність до епідемічних інфекційних захворювань. Зміна ставлення кожного до тероризму – обов’язкова передумова зникнення (чи знищення) цього явища з суспільного буття. Досягти такої мети неможливо шляхом одноразової акції будь-якої соціальної структури чи постійної активної позиції однієї з ланок соціального організму (школи, церкви; якоїсь державної структури). Боротися проти тероризму, крім усього іншого, необхідно на філософсько-теоретичному та політологічному рівнях, на рівні впливу всіх виховних ланок суспільної організації (школи, церкви, мистецтва, ЗМІ тощо). Необхідно довести антитерористичну ідеологію до побутового рівня життя населення. Не можна доводити суспільство до антитерористичної істерії, але прищепити "соціально-гігієнічну вакцину" антитероризму людству необхідно обов’язково. До того часу, доки в будь-якому соціальному об’єднанні "лаври Герострата" будуть героїзуватись, людство не позбудеться проявів тероризму. Досліджуючи третій розділ зауважу, що організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами. Боротьба зі світовим тероризмом буде ефективною лише за умови єдності політичних лозунгів, морально-етичних принципів та реальних дій світової співдружності, в іншому випадку хвороба затягнеться на століття. Як відзначає багато дослідників, тероризм – це не лише конкретні акції бойових загонів, груп, окремих смертників, а й відповідна ідеологічна та психологічна обробка світової громадської думки.

Литература: Список використаної літератури: 1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. – Ст.141. 2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 25 – 26.- Ст. 131. 3. ЗУ «Про боротьбу з тероризмом»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 25, ст.180 4. ЗУ «Про Службу безпеки України» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 27, ст.382 ) 5. Аксьонов Г. О., Возник М. В., Лов'як О. О., Никифорчук Д. Й., Чеботарьов Е. В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти). — К.: КНТ, 2005. — 88 с. 6. Антипенко В. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы. – К.: Юнона-М, 2008. – 723 с. 7. Антонян Ю.М. Проблемы природы и причин современного терроризма // Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. – М.: Наука, 2007. – С.10-21, 8. Бантишев О. Ф., Журавльов В. П., Калюжний Р. А., Коваленко В. В., Колосков В. В. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби. — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 451с. 9. Даньшин І. М. Кримінологія: Загальна та Особлива частини. — Х.: Право, 2003. — 352 с. 10. Джужа О. М., Василевич В. В. Кримінологія. — К.: Прецедент, 2004. — 208 с. 11. Дрьомін В. М. Кримінологія. — О.: Юридична література, 2003. — 169 с. 12. Криминология. Курс лекций. / Я. Гилинский - СПб: Питер, 2002. - 384 с. 13. В.Д. Малков Криминология: Учебник для вузов / под ред. проф. В.Д. Малкова —2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЗАО «Юстицинформ», 2006. — 528 с 14. Медиков В. Борьба с терроризмом: битва добра и зла // Обозреватель. – 2003. – № 5. – С.45-51. 15. Моторный И. Д. Защита гражданских объектов от терроризма. — М.: Издательский дом Шумиловой И.И., 2005. — 163 с. 16. Нетаньяху Беньямин Война с терроризмом. – М.: Альпини Паблишер, 2005. – 206 с. 17. Нежурбіда С. І. Кримінологія. — Чернівці: Рута, 2004. — 80с. 18. Устинов В.В. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика. – М.: Юрлитинформ, 2007. – 417 с. 19. Сунгуровський М.В. Методологічний підхід до формування системи національної безпеки// Стратегічна панорама. – 2001 – №3-4 – С.46-54. 20. Стрміска М. Політичний тероризм: проблеми його визначення // Політологічний часопис. – 2005. – № 1-2. – C.29-39. 21. Тишков В.А. Социально-культурный аспект феномена терроризма // Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. – М.: Наука, 2002. – С.23, 26. 22. Устинов В.В. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 417 с. 23. Хорос В. “Крона”, “корни” и “климат” терроризма // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №3. – С.45-52. 24. Хоффман Б. Терроризм – взгляд изнутри. – М.: Ультра. Культура, 2003. – 264 c. 25. Шевченко О.К. Сучасний тероризм у контексті глобальної цивілізаційної кризи // Стратегічна панорама. – 2002. – № 3. – С.141.