Управління процесами оптимізації інфраструктури товарного ринку

Содержание: Вступ 3 Розділ 1.Теоретико-методологічні засади формування інфраструктури товарного ринку 6 1.1.Сутність інфраструктури товарного ринку 6 1.2.Специфіка управління інфраструктурою товарного ринку 22 2.Аналіз показників оптимізації інфраструктури (на прикладі ЗАТ Фуршет) 30 2.1.Аналіз організаційно-технічних показників в оптимізації інфраструктури ЗАТ Фуршет 30 2.2.Оцінка ефективності фінансово-економічної діяльності ЗАТ Фуршет 44 Розділ 3.Удосконалення механізму управління процесами оптимізації інфраструктури в сфері торгівлі 52 3.1.Напрямки зменшення та уникнення комерційних ризиків ТОВ Фуршет 52 3.2.Місце і роль управління процесами оптимізації інфраструктури в формуванні конкретної стратегії торгового підприємства 74 Висновки 78 Список використаної літератури 84 Додатки 88

Вступление: Ефективне функціонування ринкової економіки в Україні все більше визначається станом ринкової кон’юнктури. Відповідно повноцінна, достовірна інформація про стан товарних ринків є важливим фактором, який визначає ефективність управлінських рішень. При чому мова йде не тільки про фірми, для яких така інформація є основою прийняття стратегічних рішень, але й про органи державного управління. В умовах розвиненої економіки основним напрямком державної політики на товарних ринках є забезпечення високого рівня конкурентноздатності національних виробників, підтримка конкуренції, а також розвиток торгівельної сфери країни та регіону зокрема. При цьому відповідні органи державного управління потребують зведеної інформації про розвиток малого та середнього підприємництва в різних галузях економіки. Дослідження кон’юнктури товарних ринків постійно здійснюються у багатьох країнах світу та низкою міжнародних організацій. В переліку міжнародних джерел найчисельнішими є публікації ООН та її спеціалізованих установ, а також ЄС, СОТ, МВФ, МБРР. Важливу інформацію про стан і перспективи розвитку товарних ринків публікують різноманітні міждержавні галузеві організації. Термін «інфраструктура» з’явився в економічній літературі в першій половині ХХ століття. Його було запозичено із військової термінології, де він означає комплекс споруд, що забезпечують діяльність збройних сил (склади військових матеріалів, полігони, майданчики для запуску ракет тощо). Як свідчать численні літературні джерела, й досі не існує єдиного загальновизнаного тлумачення поняття «інфраструктура» як зарубіжними дослідниками, так і вітчизняними економістами. Беззаперечно визнається, що потреба в інфраструктурі ринкового типу зумовлена вимогами розвитку товарного виробництва і є наслідком суспільного поділу праці. Термін «ринкова інфраструктура» народжений розвитком ринкових від-носин, диференціацією та ускладненням їх, появою різноманітних видів ринків. Дослідження сутності інфраструктури та її ролі в ринковій економіці розпочали зарубіжні фахівці. Подвійний характер діяльності інфраструктурних галузей, їхня роль та місце найчіткіше виявляються у високорозвиненому ринковому господарстві. З одного боку, без розвитку цих галузей різко зменшується ефективність функціонування промислових і сільськогосподарських підприємств, що виробляють товари й створюють додаткову вартість. За умов науково-технічної революції увиразнилася пряма залежність темпів зростання виробницт¬ва та його ефективності від рівня розвитку інфраструктури. З іншого боку, підприємства інфраструктурних галузей, як правило, не приносять прибутку безпосередньо тому, хто здійснює капіталовкладення в них, але збільшують прибутки вітчизняних товаровиробників. Чим вищій рівень розвитку продуктивних сил, тим більших капіталовкладень вимагає інфраструктурний комп¬лекс, найдинамічніший чинник, що визначає успіх певної країни у конкурентній боротьбі на світовому ринку. Це стало однією з причин того, що у розвинених країнах світу об’єкти економічної інфраструктури переважно перебувають у власності держави, яка здійснює основні капіталовкладення в їхній розвиток. Завдяки цьому у США інфраструктура за рівнем технічної оснащеності випереджає чимало інших галузей. Питання дослідження характеристики ринкових інфраструктур знайшли своє відображення у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: О.Я. Лівшица, Й. Шумпетера, О.В. Михайлова, О.В.Коваленка, В.Ф. Оберемчука, О.Л. Вальдрат, В.Л. Балабанової, В.В. Холода, Т.В. Загорної. Питання формування та функціонування товарних ринків активно вивчаються такими вітчизняними дослідниками як Макогоном Ю.В., Румянцевим М.В., Мазаракі А.А. Суботін А.К., Соколенко С.І. та ін. Мета даної роботи – дослідити процеси оптимізації інфраструктури товарного ринку. Для досягнення мети роботи були поставлені наступні завдання: • розглянути сутність інфраструктури товарного ринку, • з’ясувати специфіку управління інфраструктурою товарного ринку, • провести аналіз організаційно-технічних показників в оптимізації інфраструктури на підприємстві, • обґрунтувати напрямки зменшення та уникнення комерційних ризиків, • дослідити місце і роль управління процесами оптимізації інфраструктури в формуванні конкретної стратегії торгового підприємства. Об'єктом дослідження виступає ЗАТ „Фуршет”. Предметом дослідження даної роботи виступає інфраструктура товарного ринку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення загальної теорії ринкового середовища. Для розв’язання поставленої мети було використано: метод аналізу та логічного узагальнення, метод єдності кількісного та якісного аналізу. Структурно робота складається із вступу, трьох розділів та висновків та додатків.

Выводы:  На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. Було вивчено теоретико-методологічні засади формування інфраструктури товарного ринку. Ефективне функціонування ринкової економіки зумовлює чітка взаємодія всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання. Узгодження та поєднання інтересів суб’єктів ринкових відносин відбувається не лише за умов різкого зростання обсягів виробництва та споживання, ускладнення їхньої структури, а й у разі одночасного скорочення природних ресурсів та значного посилення конкуренції у глобальному масштабі. За цих обставин підвищується значення добре розвиненої ринкової інфраструктури. Інфраструктура ринку — це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Ринкова інфраструктура — це сукупність спеціальних суб’єктів господарювання, діяльність яких спрямована на здійснення обігу товарів та послуг, забезпечення безперешкодного функціонування ринкового механізму та інтенсифікацію їх. Вона має забезпечити загальні умови та правила діяльності ринкових суб’єктів. Її елементи не нав’язано суб’єктам зовні, вони породжені самими ринковими відносинами. Мета сучасної ринкової інфраструктури полягає підтримці розвитку ринкових структур, зокрема, підприємництва, та насамперед, малого бізнесу. Слід відзначити, що інститути інфраструктури надають перевагу підприємствам регіонального рівня як такого, що безпосередньо взаємодіє з конкретними суб’єктами господарювання. Однак, треба враховувати розміщення підприємств, їх географічне розташування, наявність вільних економічних зон, міжнародних кордонів тощо. Сучасна інфраструктура ринкового типу є складною динамічною системою. В свою чергу, система – це комплекс регулярно взаємодіючих та взаємозалежних окремих складових частин – інфраструктурних ланок, що становлять одне ціле. Функціонування системи – це досить складний для опису процес, який заснований на принципах структурної і функціональної цілісності, відносній автономності елементів і функцій, та принципі активності систем. Тобто, система в процесі функціонування виступає як цілісне утворення, в якому між структурою і функціями існує взаємозв’язок і взаємообумовленість. Важлива роль в регулюванні товарного ринку належить стандартам та сертифікатам. Досвід ринкових перетворень в Україні свідчить, що державне регулювання товарного ринку має чітку межу і при певних обставинах може стати суттєвою перешкодою на шляху його розвитку. Це обумовлює необхідність оптимального поєднання регулюючого впливу держави з дією механізму ринкового саморегулювання. Серцевиною цього механізму є ринкове ціноутворення в умовах конкуренції. Було проведено аналіз показників оптимізації інфраструктури на прикладі ЗАТ «Фуршет». ЗАТ «Фуршет» створене у 2002 році і здійснює роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами через мережу супермаркетів. 100% акцій ЗАТ «Фуршет» належать компанії з обмеженою відповідальністю Anthousa Limited. Ліцензій та дозволів у товариства немає. Управління Групою здійснює компанія Anthousa Limited, основними акціонерами якої є Boule Capital Ltd. (73%) та група Auchan (20%), 6,72% припадає на депозитні розписки (GDR), що перебувають у лістингу Франкфуртської фондової біржі. Поручителем за випуском облігацій виступає ТОВ «Господарник», яке управляє нерухомим майном, що перебуває у власності Групи. Ринок українського ритейла досить фрагментований, частка самого великого оператора не перевищує 3,5%. В Україні на сьогоднішній день здійснює свою діяльність 8 національних операторів (мережа представлена в 4-5 економіко-географічних регіонах країни), 7 регіональних операторів (в 2-3 регіонах), близько 40 локальних операторів (в 1 регіоні) і 5 міжнародних операторів. До національних операторів варто віднести такі компанії як Fozzy Group («Сільпо», «Фора», «Fozzy»), ГК «Фуршет» («Фуршет»), ТОВ «Квіза Трейд» («Велика кишеня»), ТОВ «Еко» («Еко Маркет»), ТОВ «АТБ-Маркет» («АТБ-Маркет»), ЗАТ «Євротек» («Фреш», «Арсен», «Союз») і ряд інших. Регіональні мережі представлені такими компаніями ТОВ «ПАККО Холдинг» («Вопак», «Пакко»), ТОВ «Таврія В» («Таврія В»). Так, в 2009 році попит на продукцію продовольчої й непродовольчої групи поступово зміщається убік товарів низького цінового сегменту. Це вплинуло на зниження прибутковості 1 квадратного метра торговельної площі, що в 2009 році в цілому по галузі знизилася на 30-40%, у порівнянні з 2008 роком. Також, через те, що покупець став купляти менш маржинальні товарні позиції приблизно на 15-20%, зменшився розмір середнього чека. Під час кризи на українському ринку ритейла відбувся ряд злиттів і банкрутств. Так, у листопаді 2008 року компанія Dragon Capital Investments Limited (Кіпр) придбала частину акцій компанії «Нова Лінія», а ТОВ «ТК «Інтермаркет» (Львів) оголосила про продаж контрольного пакета акцій мережі «Барвінок» польської компанія Abris Capital Partners. Наприкінці 2008 року компанія Midland, що належить Midland Group, досягла угоди з харківським дистриб'ютором продуктів харчування NS Limited про продаж останньому частки в компанії MD Retail. У березні-квітні ЗАТ «Євротек» придбало львівського оператора «Інтермаркет» і чернігівську мережу «Союз». В другій половині 2009 року ТПГ «Rainford» придбала дніпропетровську мережу «Велика ложка». Розвиток ринку роздрібної торгівлі багато в чому залежить від економічної ситуації в країні в цілому, тому в 2010-2011 роках не варто очікувати значного поліпшення ситуації в цьому сегменті. Торговельні оператори будуть скорочувати витрати і у першу чергу переглянуть плани по розвитку мереж. Основну увагу компанії звернуть на Київ, інтерес до регіональних міст, особливо з населенням менш 500 тис. істотно знизиться. В цей період факторами, які вплинуть на розвиток українського ритейла буде: скорочення попиту у зв'язку з падінням реальних доходів населення; оптимізація витрат (за рахунок введення «private label», скорочення витрат на логістику, персонал, розвиток і т.д.); звуження асортиментів (перехід у більше дешевий сегмент); посилення спеціалізації й конкуренції між мережами. Оцінка ефективності фінансово-економічної діяльності ЗАТ Фуршет показала, що у 2009 році група «Фуршет» отримала чистий дохід у розмірі 632,6 млн. дол. США. У супермаркетах формату «гурман» також функціонують ресторани. У структурі продажів у розрізі товарних груп найсуттєвіша питома вага належить швидкопсувним продуктам харчування та алкогольним і тютюновим товарам. Протягом 2009 року валюта балансу групи «Фуршет» скоротилася практично на 12% за рахунок, насамперед, торгової та іншої дебіторської заборгованості і станом на 31.12.2009 р. становила 465,8 млн. дол. США. Активи групи «Фуршет» переважно сформовані необоротними активами у сумі 346,0 млн. дол. США (74% валюти балансу). У свою чергу необоротні активи практично повністю складаються з балансової вартості основних фондів групи у сумі 326,0 млн. дол. США (94% необоротних активів). Основним джерелом фінансування поточної діяльності групи «Фуршет» у 2009 році були поточні зобов’язання – 217,3 млн. дол. США. У свою чергу поточні зобов’язання сформовані за рахунок заборгованості за кредитами та позиками – 86,2 млн. дол. США (40% поточних зобов’язань); торгової заборгованості – 125,3 млн. дол. США (58% поточних зобов’язань). Обсяг довгострокових джерел фінансування групи протягом аналізованого періоду скоротився на 21% до 130,6 млн. дол. США (28% валюти балансу), скорочення відбулось за рахунок часткового погашення раніше отриманих позик, а також погашенням відсоткових облігацій. За результатами 2009 року група «Фуршет» отримала збитки у розмірі (-) 35,0 млн. дол. США. Було впроваджено заходи щодо удосконалення механізму управління процесами оптимізації інфраструктури в сфері торгівлі. Будь-якому проекту на підприємстві ЗАТ «Фуршет» властиві різноманітні ризики: фінансові, підприємницькі, економічні і т.д. Управлінські рішення на підприємстві ЗАТ «Фуршет» приймаються за умов, коли існує кілька альтернативних проектів, які розрізняються за видами і обсягом необхідних коштів, часом окупності та джерелами залучення коштів. Виходячи з цього, прийняття рішення передбачає вибір одного з проектів на основі певних критеріїв, яких може бути кілька, а їх вибір може бути довільним. Тому виникає ризик, пов’язаний з прийняттям того чи іншого управлінського рішення. З метою запобігання будь-якому ризику використовують відомі у світовій і вітчизняній практиці формалізовані методи оцінки проектів. Було складено програму мінімізації ризиків на підприємстві ЗАТ «Фуршет». З метою впровадження процесу управління ризиками на підприємстві ЗАТ «Фуршет» слід насамперед розробити механізм розробки стратегії управління ризиками. На даному етапі на підприємстві даним питанням зайняті головний інженер та комерційний директор. На нашу думку, активну участь в даному процесі також повинні приймати фінансовий директор та керівник маркетингового відділу. Важливе місце в процесі управління формуванням стратегії управління ризиками ЗАТ «Фуршет» повинне зайняти планування стратегії розвитку. На жаль, на сучасному етапі, процес планування знаходиться на підприємстві на досить низькому рівні. Доцільно призначити відповідальну особу за планування. На нашу думку, більш якісно виконуватиме дану функцію управління комерційний директор. Доцільним буде проведення щокварталу нарад з питань управління формуванням стратегії розвитку ЗАТ «Фуршет». Комерційний директор при цьому повинний складати плани проведення наради. Підприємство ЗАТ «Фуршет» вирішило впровадити проект по вдосконаленню інфраструктури шляхом відкриття ковбасного цеху. Ринок м’ясопродуктів консолідується. Великі виробники створюють вертикально інтегровані структури, охоплюючи весь цикл виробництва і реалізації м’ясопродуктів - від вирощування худоби до роздрібного продажу. Ціна на продукцію підвищуються, тому компанії вигідніше удосконалити свою інфраструктуру шляхом відкриття власного ковбасного цеху. Розрахунки показали, що можна вважати, що інвестиція примножить прибуток підприємства і інвестицію варто здійснювати. Отже, щоб окупити початкові інвестиції необхідно 1,6 року. Отже, прогнозований період окупності проекту менше заплановано, тому проект прийнятний.

Литература: 1. Господарський кодекс України з доповненнями і редакціями. Відомості Верховної Ради України, 2003, №18. 2. Цивільний кодекс України з доповненнями і редакціями. Відомості Верховної Ради України, 2003, №40-44. 3. Про стратегію національної безпеки України: Указ Президента України № 105/2007 від 12.02.2007р. Електронний ресурс. – Сайт ВРУ. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. 4. Акімова І., Кузяків О. Промислові підприємства середнього розміру в Україні // Пріоритети. – 2009. - № 8 (14), січень. – С. 20-28 5. Вальдрат О.Л. Розвиток інфраструктури і регулювання товарного ринку в умовах конкуренції: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02 / Вальдрат Ольга Леонідівна. – Львів, 2001. – 182 с. 6. Белявский И. Статистика товарного рынка: оценки рыночной конъюнктуры // Вопросы статистики. – 1997. – №4. – С.21. 7. Бєлявцев М.І. Інфраструктура товарного ринку: навч. посіб. / М.І. Бєлявцев, Л.В. Шестопалова – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 410 с. 8. Бланк И.А. Торговый менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 488 с. 9. Борщевский П., Стисишен Н. Рыбный рынок Украины: проблемы и перспективы развития // Экономика Украины. – 1996. – №3. – С.49-58. 10. Бруснева И.М. Мониторинг, анализ и прогнозирование регионального продовольственного рынка: Дис... канд. экон. наук: 08.00.13. – Ставрополь: Ставропольский государственный аграрный університет, 2005. – 172 с. 11. Іванова Л.О. Іноземні джерела інформації про товарні ринки // Маркетинг в Україні. - №3. – 2004. – С.46-50. 12. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / Під ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Сороки – К.: НМЦВО МОіН України, НВФ „Студцентр”, 2002. – 608 с. 13. Інфраструктура товарного ринку / Під ред. О.О. Шубіна. – К.: НМЦВО МОіН України; Студцентр, 2004. – 816 с. 14. Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка / Л.А. Ибрагимов. – М.: ПРИОР, 2001. – 256 с. 15. Качалин В. В. Система антимонопольной защиты общества в США. – М.: Наука, 1997. – 271 с. 16. Карпова Я.Ю. Роль маркетингової інформації у формуванні підприємницького потенціалу регіону //Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріалиміжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 13-14 травня 2005 р. – Львів: ЛНУ іменіІвана Франка, 2005. – 462 с. (тези) 17. Кокарєв І.В. Дослідження товарних ринків в умовах ринкової економіки // Статистика України. - №1. –2002. – С.57-62. 18. Котлер Ф. Маркетинговый менеджмент. Экспресс-курс / Ф. Котлер. – СПБ.: Питер, 2005. – 464 с. 19. Крамченко Л.І. Статистика ринку товарів та послуг: Навчальний посібник. – Львів: Львівська комерційна академія, 2002. – 188с. 20. Кучеренко В.Р., Карпов В.А. Основи економічної кон’юнктури Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с. 21. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок / Ж.-Ж. Ламбен; перевод с англ. под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.:Питер, 2004. – 800 с. 22. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику / А.Я. Лившиц. – М.: Изд-во Станкин, 1992. – 152 с. 23. Маркетинговые исследования потребительского рынка / В. Анурин, И. Муромкина, Е. Євтушенко – СПб.: Питер, 2004. – 270 с. 24. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2003 р. № 49"р та зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 1.04.2002р. за № 317/6605. 25. Савощенко А. С. Інфраструктура товарного ринку. Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 336 с. 26. Слюсарь В. Интенсификация производства в пищевой промышленности Украины // Экономика Украины. – 1996. – №2. – С. 57-64. 27. Сурмин Ю.П. Теорія систем и системный анализ: учеб. пособие для студ. высш. учеб. зав.. – К.: МАУП, 2003. – 368 с. 28. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки/ Пухтаєвич Г.О.: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с. 29. Пономаренко Г. В. Конкуренция и монополия: Лекция. – М.: МЮИ МВД России, 1997. – 98 с. 30. Рыночная экономика: система интересов. / Подгот. В.А. Сизоненко. – К.: Знание, 1990. – 186 с. 31. Тотьев К. Ю. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции): Учебник. – М.: Издательство РДЛ, 2000. – 490 с. 32. Черненко С. Межі товарних ринків // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – № 2. – С. 29–32. 33. Шканова О.М. Інфраструктура товарного ринку: навч. посіб. / О.М. Шканова. – К.: МАУП, 2004. – 180 с. 34. Шмига О.О. Формування ефективної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. – 2005. – №18. – С. 185–188. 35. Шнипко О.С. Конкуренція як специфічна форма конфлікту і співіснування суб’єктів ринку / О.С. Шнипко // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 1. – С. 33–44. 36. Шумейко А. Рынок продуктов садоводства Украины // Экономика Украины. – 1995. – №1. – С. 53-57. 37. Фатхутдінов Р.А. Управління конкурентоздатністю організації: підручник для студ. вищ. навч. закл. / Р.А. Фатхутдінов; під заг. ред. Г.В. Осовська. – К. : «Кондор», 2009. – 470 с 38. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка: Учебное пособие. – К.: Феникс, 2004. – С. 7–10. 39. www.ukrstat.gov.ua 40. www.furshet.ua 41. www.retailstudio.org