Виховання поваги до хліба і праці хліборобів засобами народної педагогіки.

Содержание:Вступ 3 Розділ І Особливості застосування народної педагогіки в процесі виховання молоді. Визначення специфіки виховного впливу на підростаюче покоління 5 1.1 Народна педагогіка у спадок від пращурів 8 Розділ ІІ Виховання дітей дошкільного віку засобами народної педагогіки 13 2.1 Розвиток особистості дошкільника 13 2.2 Виховання дитини на традиціях народної педагогіки 17 2.3 Виховання поваги до хліба 24 Висновки 26 Список використаної літератури 28 Додаток 1 30

Вступление:Українська освіта в умовах національного відродження розширює обрії виховання молоді в українському дусі. Майбутнє України, її економічна могутність, духовність, патріотизм, працьовитість, відчуття господаря на власній землі прийдешніх поколінь залежить від рівня виховної роботи. Народність українського виховання визначають його мова, побут, етнос, традиції, етикет, гумор тощо. Саме ці складові зумовлюють специфічні особливості системи виховання кожного народу. Народна педагогіка дає змогу глибше усвідомити зв’язки з історією своєї місцевості, нерозривну єдність з попередніми поколіннями, їх духовним світом, глибше пізнати свій народ, його традиції, вірування в самого себе, як часточку великого народу. Необхідність раннього виховання завжди підкреслювала народна педагогіка. З колискового віку дитині прищеплювали любов до пісні, до уснопоетичної творчості, адже в них відбито постійні прагнення народу до всього кращого. До того ж народна творчість, досить гарно поєднуючись з дитячою психологією, з дитячим світом, вчить мріяти, оптимістично сприймати дійсність, бачити добро і зло, естетично виховує, дає повні знання. Отже, народна педагогіка - високоморальна. Вона високо підносить достоїнство людини, спонукає її розвивати свої найкращі риси. Уся виховна система спрямовувалась на вихованні людяності, високих моральних почуттів і рис, любові до вітчизни, шанобливого ставлення до людей праці, до всього свого, рідного. Особливість застосування народної педагогіки полягає в тому, що дитина розвивається у гармонійному виховуючому середовищі. У дитини виховують не тільки шанобливе відношення до праці інших, а й бо хліба як основи всього живого. Актуальність курсової роботи зумовлена необхідністю дослідження особливостей виховання дітей дошкільного віку на засадах народної педагогіки. Об'єктом дослідження обрано процес виховання поваги до хліба і праці хліборобів засобами народної педагогіки. Предметом дослідження є народна педагогіка як засіб формування поваги до хліба у дітей дошкільного віку. Мета дослідження – вивчення особливостей застосування народної педагогіки, використання її засобів для виховання поваги до хліба та праці хліборобів у дошкільнят. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: 1. Визначити особливості народної педагогіки та специфіку її застосування; 2. Дослідити важливість впливу народної педагогіки на розвиток особистості дітей дошкільного віку; 3. З'ясувати особливості виховання поваги до хліба засобами народної педагогіки. Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися такі методи, як спостереження, опис, аналіз і синтез, метод теоретичного і емпіричного дослідження.

Выводы:Виховання підростаючого покоління є найактуальнішою потребою сьогодення. Майбутні громадяни України повинні бути всебічно розвинені, гармонійно особистісно сформовані. Цього можна досягти завдяки широкому застосуванню виховного впливу на дитину. Виховання — категорія динамічна. Виховання — це процес, це діяльність, це передача знань, досвіду і духовних цінностей від покоління до покоління. Збагнути, глибоко розібратись в суті виховання не так-то просто. Але ми ввжаємо, що процес виховання - система виховних заходів, спрямована на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Щодо виховання в нашій країні, то можна сказати, що кожен народ має свою систему виховання, яка відповідає його характерним рисам. Виховання, створене самим народом, має виховну силу, якої немає в найкращих системах, що ґрунтуються на абстрактних ідеях чи запозичені в іншого народу. Тому народному вихованню дитини надається важливого значення. У народній педагогіці дитина розглядається, як неоціненна частка природи, і її виховання підпорядковується загальним законам. Найбільшу увагу приділяють вихованню дитини від одного до п’яти років, якраз тоді, коли дитина найінтенсивніше росте і розвивається. У вихованні дитини бере участь вся сім’я. Перебуваючи у сімейному колі, дитина є предметом виховання і водночас суб'єктом засвоєння традиційних норм співжиття та родинних взаємин. Народна система виховання дітей у сім’ї багатогранна. У загальній трудовій атмосфері сім’ї, навіть народження дитини розглядається як поява на світ майбутнього працівника. Народна педагогіка прагне дати підростаючому поколінню всебічну підготовку до майбутнього життя. Особливу роль у розвитку особистості дитини в дошкільний період відіграють люди, що її оточують, передусім батьки. Дошкільник стає самостійнішим, більш незалежним, ніж раніше, від дорослих, розширюються та ускладнюються його взаємини з оточенням, а це відкриває йому значні можливості для глибшого самоусвідомлення, оцінювання себе та інших. Отже, розвиваються його самосвідомість і самооцінка. Наприкінці дошкільного віку оцінні судження про навколишнє, про себе поступово стають усе повнішими і розгорнутішими. У самооцінці дошкільняти вже знаходять відображення почуття гордості та сорому, виникає активне ставлення до власних емоцій. Народною педагогікою вироблені прекрасні засоби, зокрема народна творчість (фольклор), які є сильним і потужним рушієм для розвитку пізнавальної потреби дитини, розвитку мислення, мовлення, художніх смаків. У вихованні дитини традиції народної педагогіки висувають ідеї гармонійного розвитку у сукупності тілесних, душевних і розумових сил. Вважалося, що батьки повинні виховувати дитину всебічно. Шанобливе ставлення до хліба у трудовій родині прищеплювалося на кожному кроці. Дітям постійно нагадували, що в хліб укладена мозоляста людська праця, зневажати яку не можна. Шляхом шанобливого відношення до хліба та власним позитивним прикладом батьки виховують у дітей повагу до праці хліборобів, до хліба як до основи життя.

Литература:1. Алєксєєнко Т. Ціннісні орієнтації сімейного виховання: концепція реалізації // Рідна школа. – 1997. – №10. – С.69-72. 2. Бабишин С.Д. Дитячий фольклор в історико-педагогічному аспекті // Народна творчість та етногрфія. – 1990. – №1. – С.58-60. 3. Бисикало С.К., Борщевський Ф.М. Український фольклор. Критичні матеріали. - К.: Вища шк., 1987. 4. Волков Г.Н. Этнопедагогика: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений. - М.: Изд. центр «Академія», 1999. 5. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. 6. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: Оберіг, 1993. 7. Гайдар Т. Жанри фольклору та відображення в них виховного ідеалу українців// УМЛШ. - 2003. - №3. 8. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. 9. Довженко Т. Український дитячий фольклор. - К., 1981. 10. Кудіна Л.М. Від роду до роду. Народознавство. - Харків: Торсінг, 2002. - 160с. 11. Культура і побут населення України: Навч. посібник/ В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. - К.: Либідь, 1991.- 232с. 12. Лихачёв Б.Т. Педагогика: Курс лекций / Учеб. пособие для студ. пед. учеб. заведений. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрайт, 2000. - 523с. 13. Лозко Г.С. Українське народознавство.- К.: Зодіак – ЕКО,1995. - 368с. 14. Макаренко О.П. Стежками минувшини: Дітям про звичаєву обрядовість. - Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2003. - 160с. 15. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навч. посібник. - 3-е вид., доп., 2001. 16. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч. посібник. – К.: Сфера, 1999. 17. Подласый И.П. Педагогика: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений. - М.: Просвещение: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,1996. 18. Скуратівський В.Т. Покуть. - К.: «Довіра», 1992. 19. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. – К.: ІСДО, 1996. Ткач М.М. Дерево роду. – К.: МПП «АНФАС», 1995. 20. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. 21. Филипчук В.С., Шваб Н.О. Народна педагогіка у вихованні дітей. - Чернівці: Рута, 2002. 22. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. 23. Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки: Метод. рекомендації / Укл. С.К.Стефанюк. – К.: ІСДО, 1995. 24. Щербань П.М. Національне виховання в сім'ї . - К.: «Боривітер», 2000. 25. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. 26. Яценко Т. «Темного лугу калина, чесного батька дитина…» Родинне виховання засобами народної обрядовості // Рідна школа, 1997. – №7-8. – С.14-18.