Предмет і значення логіки

Содержание:ЗМІСТ Вступ 3 1. Мислення як предмет формальної логіки 4 2. Логіка як наука про форми та закони правильного мислення 8 3. Теоретичне та практичне значення логіки 11 Висновки 16 Список використаної літератури 19  

Вступление:Вступ Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних досліджень, удосконалюються логічні методи, виникають нові тенденції, які відповідають потребам науково-технічного прогресу. Як відомо, після падіння античної цивілізації перше, що було відновлено з античної науки – це логіка Арістотеля. Відома негативна позиція християнства до всієї античної науки, але принципове її визнання почалося саме з перших семи глав арістотелівських «Аналітик». В епоху Відродження знову ж першими були відновлені і активно використовувалися відкриті за часів античності логічні методи. З цього починається філософія Р.Декарта та інших мислителів, з цього часу починається вся наука Нового часу. Арістотелю належить заслуга створення логіки як засобу захисту істини і викриття софістики. Саме в цих якостях вона є незамінною ось уже понад два тисячоліття. У період середньовіччя схоласти продовжили розробку проблем логіки. Вони ввели в логіку латинську термінологію. Ф.Бекон дослідив основи індиктивних умовиводів. Дослідження видатного німецького філософа і математика Г.В.Лейбніца поклали початок другому етапові логіки – символічній логіці (середина ХІХ ст.) 4, c.11. Отже, традиційна логіка, яка виникла ще в античні часи, аналізує мислення, зокрема такі його форми, як поняття, судження, умовивід, і у цій роботі буде розглянуто її предмет і значення.  

Выводы:Висновки Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Предметом вивчення логіки є мислення. Мислення є відбиття дійсності в думках людей у формі понять, суджень та умовиводів. Мислення - це вища форма відображення, пізнання. Воно суттєво відрізняється від таких форм віддзеркалення, як відчуття, сприйняття й уявлення. Відчуття є відображенням окремих властивостей предметів та явищ дійсності (колір, звук, запах тощо), які діють на наші органи чуття. На основі відчуттів виникає сприйняття. Сприйняття є віддзеркаленням предметів і явищ у їх наочній цілісності. Воно виникає з різних відчуттів, але не є механічною сумою відчуттів. У сприйнятті різноманітні відчуття не ізольовані одне від одного, а органічно пов'язані, злиті в цілісний образ. Воно має місце лише тоді, коли предмет безпосередньо діє на наші органи чуття. Але можна отримати інформацію про предмет і не споглядаючи його. Відомості про предмети та явища, які сприймалися раніше, можуть відновлюватися у нашій уяві у вигляді різних образів. Саме ці образи і є уявленнями. Отже, уявленням називають таку форму чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у вигляді наочних образів. Уявлення завжди індивідуальне, воно залежить від відчуття, сприйняття, пам'яті, емоцій, життєвого й професійного досвіду людини тощо. Уявлення посідає нібито проміжне положення між сприйняттям і мисленням, але в цілому воно, як і відчуття і сприйняття, є відображенням наочним і безпосереднім. Мислення опосередковане чуттєвим пізнанням, воно виникає на основі відчуттів, є переробкою чуттєвого матеріалу. Тільки завдяки чуттєвому пізнанню мислення пов'язується із зовнішнім світом, відтворює його. Мислення відображає не тільки властивості, безпосередньо дані у відчуттях і сприйняттях, а й такі ознаки, сторони, зв'язки предметів, котрі виявляються безпосередньо розумом. Мислення бере у предметів і явищ загальне, суттєве і відокремлюється від другорядного, несуттєвого. Мислення людини відбувається в певних логічних формах і підлягає певним законам логіки. Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об'єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження і умовиводи. Поняття – така форма мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках. Судження – форма мислення, яка відтворює не предмет у цілому, а окремі його ознаки, властивості, зв'язки і відношення у вигляді ствердження або заперечення належності предмету певної ознаки чи властивості. Умовивід є зв'язок суджень. Це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження. Будь-яка думка має конкретний зміст і певну будову (структуру). Зміст думки складає віддзеркалені в ній властивості і відношення конкретних предметів і явищ об'єктивної дійсності. Структура думки - це її будова, спосіб поєднання складових думки. Кожна форма мислення має певну структуру. Для вираження структури думки у формальній логіці користуються символами. Формальна логіка, досліджуючи форми мислення, відхиляється від конкретного змісту думки. Порівнюючи різні думки, вона виявляє лише загальне в них, їхню структуру. В цьому полягає одна зі специфічних особливостей формальної логіки як науки. Процес виявлення структури думок, виведення формул, установлення всіх складових того чи іншого судження є формалізація думок. Мислення людини не безладне, воно підлягає певним законам, завдяки яким стає логічним. Основними законами логіки є: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави. Порушення вимог будь-якого з цих законів призводить до того, що мислення стає нелогічним. Логіка підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є чітка визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Освоєння логічної науки дає можливість свідомо будувати правильні міркування, відрізняти їх від неправильних, уникати логічних помилок, вміло й ефективно обґрунтовувати істинність думок, захищати свої погляди і переконливо спростовувати хибні думки та неправильні міркування своїх опонентів, сприяє удосконаленню стихійно сформованої логіки мислення. Завдяки логіці людина прилучається до новітніх результатів логічних досліджень. Необхідність знання логіки пояснюється вже тією обставиною, що вона досліджує загальнолюдські закони мислення, які діють у всіх галузях науки. Висока логічна культура громадян країни сприяє її прогресу в усіх сферах життя.  

Литература:Список використаної літератури 1. Бандурка О.М. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 159 с. 2. Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега-Л, 2007. – 424 с. 3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С.6-43. 4. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 535 с. 5. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004. – 176 с. 6. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.:Академія, 2002. – С. 7-23. 7. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 223 с.