Наукова література як особливий предмет редагування

Содержание:Вступ 2 1. Наукова література як особливий предмет редагування 3 1.1. Робота редактора над змістом 5 1.1.1. Метод викладу 5 1.1.2. Аналіз термінології 6 1.1.3. Засіб подання інформації 7 2. Фрагменти редагування наукової літератури 9 Висновки 18 Використана література 20

Вступление:Редакторська підготовка видання – складний багатоаспектний процес. Комплекс завдань і функцій редактора вимагають виконання різних видів робот – від організаційної до літературно-творчої. Випуск у світ творів літератури – це головне завдання редактора. Ступінь втручання редактора в підготовку твору визначається особливостями авторської праці. Мета даної курсової роботи – на прикладах довести важливість редакторської справи, визначити аспекти, на які редактор повинен звернути увагу в процесі роботи над науковим виданням. У ході роботи були використані приклади з видань. які вже вийшли у світ протягом останніх п’яти років і дійсно були в роботі.

Выводы:Редакторська підготовка видання – складний багатоаспектний процес. Під науковими виданнями розуміють усі видання, присвячені фаховій діяльності. Науковій літературі властивий високий рівень достовірності й об’єктивності в подачі матеріалу. Стиль викладу наукових видань – чіткий, із великою кількістю термінів. У процесі редакторського аналізу авторського твору важливі аналіз і оцінка фактичного матеріалу, що міститься в книзі. Основною будь-якого твору є текст. Головна умова правильності тесту – дотримання логіки у викладі. Аналіз термінології належить до однієї з обов'язкових складових роботи редактора над підготовкою наукового твору до видання. Важливо не допустити помилкового використання термінів і домогтися точного й однозначного їхнього вживання. Звернено увагу на затверджений ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять», який має певне значення для наукової літератури. Затвердження норм і вимог до оформлення термінології сприятиме не лише позбавленню двоякості у написанні термінології на сторінках однієї книги (які приклади ми вже бачили), але й сприятиме розвитку якісної наукової літератури, у якій простежується єдине написання одного й того ж самого слова-терміна, що буде зрозумілим для кожного фахівця. який звернувся до літератури. У практичній частині роботи показано приклади редагування. найбільш часті помилки, які зустрічаються у текстах наукової літератури. Звернено увагу на недотримання вимог до наукового стиля, граматичні помилки, неправильне лексичне слововживання. Значне місце займає проблема вживання в українській літературі слів-«суржиків», тобто змішаного варіанта українського та російського при вживані одного слова, тобто невдала адаптація замість правильного, затвердженого, зафіксованого у словниках варіанта. Написання термінології досі є значною проблемою. На прикладах фрагментів редагування доведено важливість роботи редактора при випуску книги у світ.

Литература:1. Шевченко В. Е. Вимоги до оформлення наукових і науково-популярних видань / Вісник: Зб. наук. ст. Київ. міжнарод. ун-ту. Журналістика. Медіалінгвистика. Кінотелемистецтво. – Вип. 2. – К.: КиМУ, 2003. – С. 81-114. 2. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. Н.М. Сикорского. — М.: Книга, 1987. – 396 с. 3. Шаповал М.О. Елементи класицизму в українській літературі: Дис... на здобуття наук. ст. канд. філол. наук. – К.: Київ. ун-т ім. Т. Шевченка, 1999. – 209 с. 4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с. 5. Вирган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. – Х.: Прапор, 2002. – 864 c. 6. ДУБОВА Т. П.Куліш і Я.Головацький: від приязні до ворожнечі: Доповідь. – К., 1999 // http://narod.yandex.ru/100.xhtml?./literatura14.rar. – 15 с. 7. Жмурин Р.В., Білай І.М., Романенко Н.І. Концепція аутоімунної теорії атеросклерозу. – Запоріжжя: ТГ «Мастер», 2006. – 160 с.