Проблема державної ідеології та національної ідеї

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Поняття державної ідеології та національної ідеї 4 2. Проблема державної ідеології 8 3. Проблема національної ідеї України 14 Висновки 18 Список використаної література 20  

Вступление:Вступ Національно-державне відродження України відбувається в досить складних і суперечливих умовах. Це зумовлено насамперед неусталеністю багатьох соціально-політичних процесів, започаткованих у 90-х рр. ХХ ст., та їх кардинальною за своєю суттю відмінністю від усього, що мало місце раніше. Певною мірою не проясненими залишаються світоглядні, ідеологічні засади розвитку українського суспільства та держави. Все очевиднішим стає дефіцит духовного підгрунття здійснюваних перетворень, об’єднавчої національно-державної ідеології. Проблеми ідеології багато в чому залишаються не вирішеними як на рівні теоретичного осмислення, так і на рівні практичного втілення й засвоєння найбільш сприйнятливих та адекватних сьогоденню її положень. У зв’язку із заідеологізованістю і моноідеологічністю комуністичного ладу, в перші роки незалежності ідеологія піддалася певного роду науковому остракізму, ідеологічна проблематика часто "випадала" з поля наукових інтересів, а сам термін набував негативного відтінку. Незважаючи на численні публікації, присвячені національній ідеї 3, 6, ця проблема залишається актуальною і недостатньо з'ясованою, оскільки національна ідея розглядається в них, як правило, з погляду тієї чи іншої сфери знань: філософії, історії, етнології, політології, правознавства, культурології, філології та ін., тобто не як цілісність, а як певний предмет галузевого пізнання. Зважаючи на вищевикладене, метою роботи є розгляд і аналіз проблем державної ідеології та національної ідеї. У зв’язку із цим ставимо наступні завдання дослідження: - визначити суть державної ідеології та національної ідеї; - виокремити проблеми державної ідеології; - дослідити проблеми національної ідеї.  

Выводы:Висновки Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Як один із найважливіших культурних комплексів, ідеологія підтримує вплив того чи іншого соціального інституту, виправдовує й пояснює його діяльність. Навколо української національної ідеї, її суті та змісту точаться досить гострі дискусії, а реалізація самої ідеї проходить мляво, суперечливо, наштовхується на шалений спротив українофобів, відвертих і замаскованих ворогів української державності, тієї частини еліти і чиновництва, яка не усвідомлює себе органічною часткою української нації, байдужа до її інтересів. Формування, творення нової української нації передбачає вироблення адекватної викликам сучасності інтегральної ідеології. Після проголошення незалежності перед Україною об’єктивно постала проблема національної самоідентифікації, яка потребує насамперед визначення основного принципу життєдіяльності нації, стратегічної мети історичного поступу, шляхів і засобів досягнення поставлених цілей, основних соціальних і політичних сил, спроможних виступити носієм національного прогресу. Сьогодні в українському суспільстві стався кардинальний злам диктату комуністичної ідеології на користь ідеологічного плюралізму. Такий стан ідеологічних відносин загалом відбиває якісно нові умови соціально-економічного і політичного розвитку країни, яка ступила на шлях розбудови ринкової економіки, демократії, відродження національних традицій і духовності. На межі ХХ і ХХІ століть стало цілком очевидним, що серед найзначніших проблем загальноцивілізаційного розвитку є національна ідея, нація, націоналізм. Формування національної самосвідомості є досить важливою політичною домінантою. Трагізм нашого посткомуністичного буття полягає в тому, що до цього часу зберігається тенденція пересварити українців на всіх рівнях: етнічному, мовному, соціальному, побутовому, релігійному. Тому українці повинні усвідомити себе не натовпом, що змушений жити на певній географічній території, а народом, спільнотою громадян. Для цього потрібно самим змінитись, визначити основні свої недоліки. Необхідно позбутися комплексу меншовартості та неповноцінності, який є надзвичайно виразний та поширений в сучасному українському суспільстві; відчути себе справжніми господарями на своїй рідній землі.  

Литература:Список використаної література 1. Конституція України. – К., 1997. – С.7. 2. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер С.Брайан. Идеология // Социологический словарь. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1997. – С.406. 3. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. /Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н.Давыдова; Предисл. П.П.Гайденко. – М., 1990. – 808 с. 4. Гавриленко І. Чи потрібна державі ідеологія // Віче. – 1996. – № 4. – С.46-53. 5. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. – К., 1994. 6. Никитин Е.П. От идеологии к методологии //Вопросы философии. – 1998. - № 10. – С.77-87. 7. Сімченко Г.В. Ідеологічне конструювання як засіб легітимації суспільного порядку // атеріали Міжнародної наукової конференції "Людина – світ – культура" (20-21 квітня 2004 року, Київ). – К., 2004. – С.447. 8. Ситник П. Ідеологічні засади розвитку українського суспільства. – С.14.