Натуралісти і філософи 18 – початку 19 ст. про місце людини в природі

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Становлення антропології як науки 4 2. Натуралісти і філософи 18 – початку 19 ст. про місце людини в природі 8 ВИСНОВКИ 13 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 14  

Вступление:ВСТУП Антропологія – це наука про людину, її розвиток та життєдіяльність. Завдяки цій науці ми можемо простежити розвиток людських цивілізацій, які давно зникли з лиця землі. Вона тісно пов’язана з багатьма науками, взаємодія з якими дає великий результат. Антропологія - молода наука. По суті, вона з’явилася в ХХ ст. у результаті того, що з’явилося уявлення про людину як особистість, цікаву більше людства й суспільства, що може бути предметом самостійного вивчення за допомогою всіх тих методів, які нагромадила наука, вивчаючи людей у цілому. Відповідно, можна виділити антропологію філософську, богословську й т.п. Психологія цілком входить і до складу антропології.  

Выводы:ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Коротко термін «антропологія» можна визначити як комплекс дисциплін, що займаються вивченням людини. Серед прогресивних натуралістів XVIII століття особливе місце займає Жорж Бюффон (1707-1788) - різнобічний і талановитий французький вчений, який присвятив життя обґрунтуванню і пропаганді трансформістських ідей. У своїх працях він розглядав історію Всесвіту і Землі, малював величну картину походження і розвитку життя, аналізував питання про місце людини в природі і дав власне тлумачення цих проблем. Бюффон звернув увагу на залежність живих істот від мінливих умов зовнішнього середовища і обґрунтував положення про індивідуальну мінливість і виникненні нових рас і видів під впливом клімату, їжі, вправи органів, схрещення і інших природних факторів. Дарвін високо оцінив роботи Бюффона про мінливість видів. Розвиток трансформістських ідей в Англії в кінці XVIII століття пов'язане з ім'ям натураліста, лікаря, поета і філософа Еразма Дарвіна (1721-1802) - діда Ч. Дарвіна. У поетичній формі він розвивав уявлення про єдність природи, про виникнення в морі простих форм життя з неживого, їх розвитку, ускладненні і виході організмів на сушу, описував мінливість живих істот під впливом природних факторів і розглядав мінливість як основну причину різноманіття видів. З російських вчених XVIII століття ідею розвитку природи розвивав засновник вітчизняного матеріалістичного природознавства М. В. Ломоносов (1711-1765), який проголошував, що нічого постійного, раз і назавжди даного не існує, що на Землі відбувалися і відбуваються постійні зміни, які і є причиною мінливості рослин і тварин.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алексеев В. П. Становление человечества. – М.: Издво полит. лит., 1984. 2. Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологии. – М.: Издво Москов. унта, 1955. 3. Сегеда С. Антропологія. – К.: Либідь, 2001. 4. Сегеда С. Основи антропології. – К.: Либідь, 1995. 5. Тегако Л. И., Саливон И. И. Основы современной антропологии. – Минск: Университетское, 1989. 6. Хрисанфова Е. Н., Перевожчиков И. В. Антропология. – М.: Издво Москов. унта, 1991.