Виробнича інфраструктура підприємства та підвищення ефективності її використання (пп.2.3. та 3 розділ)

Содержание: 2.3 Оцінка ефективності господарювання підрозділів виробничої інфраструктури підприємства РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВАТ “СПЕЦБУДМОНТАЖ-503” 3.1. Концепція розвитку та оптимізації інфраструктури підприємства 3.2. Заходи щодо оптимізації інфраструктури підприємства 3.3. Перспективні розрахунки підвищення ефективності функціонування підприємства ВИСНОВКИ

Выводы: ВАТ «Спецбудмонтаж-503» засноване в 1970 році, та існувало як будівельно-монтажна організація. З 2000 року запущено виробництво комунального, дорожнього і будівельного устаткування. За цей час був накопичений колосальний досвід по виробництву та обслуговуванню комунальної і будівельної техніки. Спектр послуг, що надаються заводом не обмежений виробництвом та обслуговуванням власної техніки. Фахівці проводять ремонт та обслуговування техніки таких підприємств як: ВАТ «Тверской экскаватор», ЗАТ «Челябинские строительно-дорожные машины», ЕЗ «Ковровец», ВАТ «Брянский арсенал», ВАТ «Борэкс», Рибінського заводу «Раскат», Арзамаського заводу комунального машинобудування «Коммаш» і Новгородського заводу цивільного обладнання «ГАРО». Стан інфраструктури суттєво впливає на економіку підприємства. В сучасних умовах у сфері технічного обслуговування виробництва на промислових підприємствах працюють від 40 до 50 % всього промислово-виробничого персоналу. Це зумовлено не тільки відносно, великими обсягами робіт по обслуговуванню основного виробництва. Багато допоміжних та обслуговуючих операцій за своїм характером важко піддаються механізації та автоматизації. Через нестабільність, нерегулярність та різноманітність ці операції досить важко планувати, нормувати та регламентувати. Для допоміжних підрозділів характерні одиничний та дрібносерійний типи виробництва зі значним обсягом ручної праці. Роздробленість допоміжних та обслуговуючих служб і господарств, низький рівень їх спеціалізації та централізації зумовили їх відсталість у технології та організації праці. Аналіз господарської діяльності підприємств свідчить про суттєвий розрив у техніко-організаційному рівні між основним та допоміжним виробництвом. На допоміжних та обслуговуючих операціях нижчий рівень механізації і автоматизації, значно вище доля ручної праці, що перетворює інфраструктуру у вузьке місце більшості вітчизняних підприємств. Одним із головних чинників виробничого процесу, яка є складовою інфраструктури підприємства є забезпечення виробництва технологічним оснащенням та інструментом підприємства. Проведений аналіз виробничої інфраструктури свідчить про те, що в організації функціонування виробничої інфраструктури мають місце такі недоліки: • низький рівень механізації та автоматизації складського, ремонтно-механічного цеху та машинно-транспортного парку; • низька ефективність систем управління виробничою інфраструктурою; • відсутність механізму економічної відповідальності; • низький рівень централізації робіт по обслуговуванню виробництва. Наслідком цих недоліків є низький рівень технічного розвитку, планування, нормування та обліку витрат, спеціалізації й кооперації в виробничій інфраструктурі. Основні фонди ремонтно-механічного цеху ВАТ “Спецбудмонтаж-503” фізично зношені практично на 80%, знос основних фондів машино-тракторного парку та енергетичного господарства ще вище. Близько 20% устаткування морально застаріло. Середній вік машин і устаткування становить 28 років (середній вік обладнання по заводу у 2010 р. – 20,7 р.). Наявне обладнання в більшості випадків не здатне виробляти оснащення необхідного рівня якості. Крім того, при використанні такого обладнання втрачається до 40% потужності, у зв'язку з неможливістю використовувати більш високі режими роботи та більш важко оброблювані марки вихідних матеріалів (наприклад, складнолеговані сталі). Нестикування внутрішніх і зовнішніх матеріальних потоків у часі та просторі з графіком основного і допоміжного виробництв підприємств, що призводить до сповільнювання обертання матеріальних ресурсів, збільшення обсягів понаднормативних і зайвих запасів засобів виробництва. Все це не сприяє скороченню виробничих витрат. Тому одним з головних завдань ВАТ «Спецбудмонтаж-503» є правильний вибір оптимальної для кожного індивідуального випадку технологічної системи управління запасами. Крім того, потребують уваги процес автоматизації та механізації підприємства, впровадження бюджетування з створенням відповідних центрів відповідальності, а також розробка нових виробничих програм відповідно до потреб підприємства, що дозволять виявити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок удосконалення використання виробничих потужностей — їхньої пропускної спроможності, можливості технічних приміщень, трудових ресурсів, тощо. Отже, недоліками існуючої на підприємстві виробничої інфраструктури вбачається невисока ефективність функціонування її підрозділів, що зумовлює потребу у їх докорінній реструктуризації відповідно до сучасних умов господарювання. Водночас перевагою існуючої інфраструктури є низька вартість її обслуговування, однак це викликає значні невиробничі втрати. Побудова ефективного механізму управління виробничою інфраструктурою передбачає впровадження в практику господарювання прогресивної логістичної концепції. Це, в свою чергу, потребує перегляду організаційної структури управління підприємством в цілому, як єдиної логістичної системи, яка складається із взаємозв'язаних підсистем управління: матеріально-технічного забезпечення, виробництва і реалізації продукції. Основою оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного постачання, транспортування і реалізації продукції, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління служить змінювання матеріальних та інформаційних потоків. Слід також враховувати, що впровадження оновленої виробничої інфраструктури на ВАТ “Спецбудмонтаж-503” потребуватиме реалізації наступних заходів: - підвищення кваліфікації менеджменту середньої ланки; - в окремих випадках удосконалення комп‘ютерної мережі підприємства; - залучення зовнішніх консультантів з автоматизації бізнес-процесів; - закупівлю нового обладнання для господарських підрозділів. Наведені в роботі розрахунки показали, що запропонований проект вдосконалення виробничої інфраструктури є доцільним, так як його розрахунковий термін окупності становить трохи більше 8 місяців. Через те, що витрати, зумовлені реалізацією проекту, відносяться до адміністративних та загальновиробничих, розрахунок зміни виробничої собівартості продукції не вбачається можливим. Загальні витрати на 1 грн. виробленої продукції зростуть на 0,05 коп., а економія витрат складе 1313,7 тис.грн. на рік. Внаслідок такого зменшення собівартості загальна рентабельність зросте на 2,45%, а продуктивність праці на 2,79%