Выводы: Після проведеного дослідження по темі роботи можна сказати, що її основну мету є досягнуто. З даної роботи зробимо наступні висновки.
В першій частині роботи було проведено теоретичне дослідження управління фінансами. Було з’ясовано, що функціонування фінансів пов’язане з об’єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту в грошовій формі. Об’єктом розподілу і перерозподілу в будь-якій державі виступає ВВП (валовий внутрішній продукт). В результаті таких розподільчих фінансових процесів є створення цільових централізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення.
Фінанси – це сукупність грошових відносин, утворених державою з метою формування та використання фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
Суб’єктами фінансових відносин є підприємства всіх форм власності, суспільні організації, бюджетні установи, державні органи управління, держава в цілому та населення країни.
Об’єктами фінансових відносин є ВВП, НД, а також їх розподіл.
Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян.
Реалізація фінансової політики здійснюється через дію фінансового механізму.
Фінансовий механізм являє собою сукупність форм, видів, методів і способів управління фінансових відносин.
Основні напрямки вдосконалення фінансового механізму:
• створення необхідних передумов для розвиток ринку;
• забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу ВНП і НД;
• вихід із фінансової кризи і забезпечення необхідних темпів ек-го зростання;
• науково обґрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і використання;
• підвищення результативності фінансового контролю;
• вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій.
Друга частина роботи присвячена аналізу результатів управління фінансами в Україні.
У 2008 році динаміка фінансових результатів діяльності підприємств України до оподаткування була нерівномірною. У січні - серпні спостерігалось їх зростання, що пояснювалось сприятливими як зовнішніми, так і внутрішніми умовами. Проте, починаючи з вересня 2008 року, розпочалося сповільнення темпів зростання фінансового результату діяльності підприємств, спричинене скороченням внутрішнього попиту через суттєве зниження темпів зростання реальних доходів населення та заробітної плати, а також погіршення економічних умов унаслідок значної залежності від кон'юнктури на зовнішніх ринках
У 2008 році фінансові результати діяльності підприємств України від звичайної діяльності до оподаткування скоротились на 55.5% і становили 57.9 млрд. грн. (у 2007 році - зростання на 72.9% до 121.4 млрд. грн.). Прибутки підприємств від звичайної діяльності до оподаткування становили 140.9 млрд. грн., збитки - 83.0 млрд. грн.
У 2008 році доходи Зведеного бюджету України становили 297.9 млрд. грн., або 31.4% до ВВП, видатки (з урахуванням кредитування за вирахуванням погашення) - 312.0 млрд. грн., або 32.8% до ВВП (див. таблицю 8). Порівняно з 2007 роком збільшилось навантаження на суб'єктів економічної діяльності - перерозподіл ВВП через доходи Зведеного бюджету України збільшився на 0.9 процентного пункту, через видатки - на 1.2 процентного пункту.
Бюджетна політика протягом 2008 року залишалась орієнтованою на поточне споживання. Спостерігалось зростання видатків вищими темпами, ніж доходів. Незважаючи на це, за винятком деяких місяців, відбувалось недовиконання плану видатків, що призводило до втримання позитивного сальдо бюджету в січні - листопаді. I лише за результатами грудня утворився дефіцит Зведеного бюджету України (див. графік 16), який становив 14.1 млрд. грн. (1.5% до ВВП) і перевищив минулорічний показник в 1.8 рази.
За станом на 01.01.2009 р. державний та гарантований державою борг України дорівнював 189.4 млрд. грн. (24.6 млрд. дол. США) (див. графік 18), збільшившись за рік в гривневому еквіваленті в 2.1 рази, в доларовому - на 7.0 млрд. дол. США, або на 40.0%. Зростання боргу відбулося як за рахунок державного (83.3% від загальної суми зростання), так і гарантованого державою боргу (в 3.4 рази). Стрімке зростання гарантованого боргу відбулось в листопаді звітного року внаслідок збільшення заборгованості за позиками, наданими міжнародними організаціями (перший транш Міжнародного валютного фонду в рамках програми Стенд-бай на підтримку банківського сектору).