Соціологічні методи в інформаційно – аналітичній діяльності

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5 1.1. Поняття інформаційної діяльності 5 1.2. Характеристика аналітичної діяльності 7 1.3. Основні етапи інформаційно-аналітичної діяльності 8 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ В ІНФОРМАЦІЙНО- АНАЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 14 2.1. Сукупність методів вивчення документів в інформаційно-аналітичній діяльності 14 2.2. Поняття і класифікація соціологічних методів 15 2.3. Соціологічні методи вивчення документальних джерел в інформаційно-аналітичної діяльності 21 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38  

Вступление:ВСТУП Актуальність теми курсової роботи. Важливим напрямом інформаційної роботи є інформаційно-аналітична діяльність. Це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Проте, для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв’язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними можливостями сучасних автоматизованих інформаційних систем. У зв’язку з цим постає необхідність застосування соціологічних методів для отримання інформації. Останнім часом в інформаційно-аналітичній діяльності активно використовують соціологічні методи дослідження: контент-аналіз, узагальнення незалежних характеристик та ін. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз соціологічних методів в інформаційно-аналітичній діяльності. Об’єктом дослідження є інформаційно-аналітична діяльність, предметом дослідження є соціологічні методи в інформаційно-аналітичній діяльності. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути поняття інформаційної діяльності; - охарактеризувати аналітичну діяльність; - визначити основні етапи інформаційно-аналітичної діяльності; - здійснити аналіз сукупності методів вивчення документів в інформаційно-аналітичній діяльності; - виокремити поняття і класифікацію соціологічних методів; - дослідити соціологічні методи вивчення документальних джерел в інформаційно-аналітичної діяльності. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі інформаційно-аналітичної діяльності. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.  

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Інформаційна діяльність - це діяльність по забезпеченню посадових осіб відомостями, необхідними для рішення покладених на них завдань. Аналітична робота є невід’ємною і найважливішою складовою частиною управлінської діяльності і виступає не якимось епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно. Аналітична робота – це безперервний процес вивчення управлінської та іншої інформації. Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Проте, для управлінської сфери важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій . Саме необхідність передбачення, виявлення та прогноз тенденцій розвитку ситуації обумовлює застосування різних аналітичних методик опрацювання вихідної інформації. Необхідність інформаційно-аналітичних досліджень обумовлена не тільки наявністю інформаційних бар’єрів, які перешкоджають одержанню потрібної інформації, а й дефіцитом часу в діяльності споживача інформації. Соціологія використовує методи власне соціологічного дослідження. До них належать методи збору соціологічної інформації та методи аналізу соціологічної інформації. Розглянемо спочатку основні методи збору соціо­логічної інформації. Аналіз документів - метод здобуття соціологічної інформації, вилученої з документальних джерел. Розрізняють неформалізований (традиційний) аналіз і формалізований (контент-аналіз). Для інформаційно-аналітичної діяльності особливої ваги набуває систематичність визначення кола питань, що виникають у процесі базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний, контент-аналіз тощо. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує узагальнення відомостей та їх оцінки, тобто використання методів узагальнення, абстрагування, моделювання. Для створення інформаційних документів такого напряму інколи необхідно провести самостійне соціологічне, статистичне, маркетингове дослідження. Результатом аналітичної діяльності будуть такі вторинні документи, що є інформаційною моделлю не первинного документа, а моделлю проблеми. Особливість методики інформаційно-аналітичних досліджень полягає в тому, що вона знаходиться на перетині ряду наукових дисциплін, зокрема соціології, політології, економічної науки, математики, логіки, інформатики тощо. Фахівці інформаційно-аналітичних досліджень підкреслюють, що інформаційно-аналітичні технології надають інформаційні фрагменти у системному вигляді. Це дозволяє створити цілісну картину того, що відбувається, й спрогнозувати майбутню діяльність різних структур, сил, груп інтересів тощо. Аналіз політичної ситуації через аналіз загальнодоступної політичної інформації є ключовим і необхідним елементом забезпечення ефективності діяльності будь-якого державного органу (включаючи органи місцевого самоврядування). Західні аналітики в ХХ столітті звернули увагу на частоту та рівні інтенсивності подій, що формують взаємодію сторін у рамках конкретної ситуації. У цьому зв’язку джерела інформації стали оброблятися з метою чіткої класифікації акцій і їхньої тривалості у часі. Ця методика отримала назву «івент-аналіз» або «аналіз подій» Практика івент-аналізу передбачає розчленовування інформаційного масиву на окремі одиниці спостереження, кодування цих одиниць за принципом «що – де – коли», співвідношення у такий спосіб певних фактів з завданням дослідження. Аналіз документів відіграє істотну роль в інформаційно-аналітичної діяльності. Існує кілька методів аналізу документів. Зовнішній аналіз – аналіз контексту всіх обставин, які супроводжували появу документа. Мета цього аналізу – встановити вид документа, його форму, місце та час його появи, автора, ініціатора, мету його створення, його надійність та вірогідність. Внутрішній аналіз – це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність. Класичні, традиційні методи аналізу – це сукупність операцій, яка дає можливість інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей. Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків і суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які висловлюють, чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України «Про інформацію» // ВВР. – 1992. – № 48. – Ст.650. 2. Акаєв Ш.М. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень з оновлення продукції: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі. – Донецьк, 1999. – 23 с. 3. Виноградов В. Г. Научное предвидение. – М., 1989. – 250 с. 4. Герасимов И. Д. Научное исследование. – М., 1982. – 244 с. 5. Горьовий Л.Є., Швець М.Я., Дрогаль Т.Г. та ін. Комп’ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності: Посібник. – К.: Парламентське вид-во, 1998. – 149 с. 6. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / Національна академія держ. управління при Президентові України Харківський регіональний ін-т. – Х.: Видавництво ХарPI NADY Магістр, 2004. – 224 с. 7. Жариков Е. Н. Научный поиск. – М., 1990. – 241 с. 8. Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах: Матеріали наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2003 р. / Національний ун-т ім. Т.Шевченка. Інститут міжнародних відносин Технологічний ун-т Поділля (м. Хмельницький) / М.Є. Скиба (ред.кол.) – Хмельницький: ТУП, 2003. – 102 с 9. Климовицька Г.Ю. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління розвитком малого підприємництва в регіоні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2006. – 19 с. 10. Кузнецов И. Н. Научные работы: методика подготов¬ки и оформления. – Минск, 2000. Логика научного исследования. – М., 1988. – 299 с. 11. Лукашевич В. К. Научный метод. – М., 1991. – 257 с. 12. Методологические проблемы научного знания. – Минск, 1993. – 301 с. 13. Методологические проблемы социологического исследования. – М., 1989. – 128 с. 14. Методология в сфере теории и практики. – Новосибирск, 1988. – 201 с. 15. Методология развития научного знания. – М., 1990. – 266 с. 16. Методы системного педагогического исследования. – Л., 1990. – 217 с. 17. Морозов А.О., Косолапов В.Л. Інформаційно-аналітичні технології підтримки прийняття рішень на основі регіонального соціально-економічного моніторингу. – К.: Наукова думка, 2002. – 231 с 18. Непомящий Б. Інформаційна політика в Україні: слово на підтримку «електронної демократії» // Дзеркало тижня. – № 22 (397) Субота, 15 - 21 Червня 2002 року. 19. Олейников В. В. Делайте бизнес надежным и безопас¬ным. – Рыбинск, 1997. – 250 с. 20. Основы научного исследования: Учебное пособие. – М., 1989. – 217 с. 21. Пашков М., Чалий В. Неурядові аналітичні центри: пропонування на тлі відкладеного попиту // Дзеркало тижня. – № 1 (476) Субота, 10 - 16 Ciчня 2004 року. 22. Петров Ю. А. Теория познания. – М., 1988. – 235 с. 23. Плэтт В. Стратегическая разведка. – М., 1997. – 274 с. 24. Полякова Л.П. Розробка інформаційно-аналітичної системи органа регіонального управління (на прикладі управління освітою): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк, 2004. – 19 с. 25. Почепцов Г.Г. Информационно-политические технологии. – М.: Центр, 2003. – 381с. 26. Почепцов Г.Г. Информационные войны / С.Л. Удовик (отв.ред.). – М.: Рефл- бук, 2000. – 576 с. 27. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: Рефл-бук, 1999. – 352 с. 28. Предпринимательство и безопасность. – М., 1991. – 201 с. 29. Прес-реліз круглого столу «Неурядові аналітичні центри в Україні: пропозиція і попит» (26 листопада 2003р. м. Київ). – К.: Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2003. – 23 с. 30. Проблемы методологии научного познания. – М., 1981. – 280 с. 31. Проблемы методологии социального познания. – М., 1990. – 301 с. 32. Роль методологии в развитии науки. – Новосибирск, 1988. – 190 с. 33. Ронин Р. Своя разведка. – Минск, 1997. – 244 с. 34. Рузавин Г. И. Научная теория: логико-методологический анализ. – М., 1990. – 240 с. 35. Скалкова Я. Методология и методика педагогических исследований. – М., 1989. – 244 с. 36. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы // Информационные ресурсы России. – 2001. – №2. – С. 14 – 21. 37. Шрайберг Я.Л . Роль библиотек в преобразовании гражданского общества в информационное // Науч. и тех. б-ки. – 2000. – № 4. – С . 83 – 92. 38. Штофф В. А. Проблемы методологии научного познания, – М., 1994. – 270 с. 39. Юдин Э. Г. Системный подход и принципы деятельности. – М., 1990. – 240 с. 40. Ярочкин В. Словарь терминов и определений по безопасности и защите информации. – М., 1996. – 233 с.