PR як засіб створення іміджу

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК МЕХАНІЗМ СТВОРЕННЯ ІМІДЖУ 7 1.1. Соціальні технології PR 7 1.2. Сутність концепції формування іміджу 17 1.3. Зв’язки з громадськістю як засіб формування позитивного іміджу 20 Висновки з розділу І 37 РОЗДІЛ ІІ. РІЗНОВИДИ ІМІДЖУ 39 2.1. Формування іміджу міста 39 2.2. Корпоративний імідж 65 2.3. Імідж політичного лідера 77 Висновки до розділу ІІ. 89 РОЗДІЛ ІІІ. СУТНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ СТВОРЕННЯ ІМІДЖУ 92 3.1. Особливості створення іміджу міжнародної організації 92 3.2. Покращення іміджу Міністерства на прикладі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України шляхом розвитку зв’язків з громадськістю 99 3.2.1. Стан ПР-структури в органах та Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту України 99 3.2.2. Проекти Міністерства по зв’язках з громадськістю 102 3.3.3. Покращення іміджу Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України шляхом розвитку зв’язків з громадськістю 103 Висновки до розділу ІІІ. 108 ВИСНОВКИ 109 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 112  

Вступление:ВСТУП Public Relations, чи зв'язки, відносини з громадськістю, стають усе більш значимою сферою діяльності українських компаній, державних структур, органів місцевого самоврядування, громадських організацій 2,34. Нараховуючи більш ніж 90-літню історію існування в США, Public Relations упевнено завойовують тепер свій життєвий простір в Україні. Створення підрозділів зв'язків із громадськістю в українських держструктурах, органах місцевого самоврядування, компаніях і організаціях активно почалося в середині 90-х років і було визначено самим ходом розвитку українського суспільства в напрямку формування економічних і політичних інститутів демократії. PR виникла на стику соціальної психології, логіки, соціоніки, ряду поведінкових наук, що вивчають мотивацію, поведінку в малих групах, задоволеність працею, передачу інформації, маркетингу та менеджменту 13, с. 11 . PR можуть внести важливий вклад у поліпшення процесу керування в самому широкому змісті цього слова. Перелічимо різноманітні напрямки, у яких можуть працювати фахівці в області суспільних зв'язків: • Консультації, засновані на розумінні людської поведінки. • Аналіз можливих тенденцій і прогнозування їхніх наслідків. • Вивчення суспільної думки і вироблення рекомендацій для здійснення необхідних мір. • Встановлення і підтримка взаємного спілкування, заснованого на достовірності і повноті інформації. • Запобігання конфліктів і непорозумінь. • Сприяння встановленню взаємоповаги і соціальної відповідальності. • Гармонізація особистих і суспільних інтересів. • Поліпшення доброзичливих відносин з персоналом та громадськістю. • Залучення кваліфікованого персоналу і зниження плинності кадрів та ін. І хоча поняття PR виникло недавно, подібна діяльність, тобто встановлення контакту з публікою, врахування її думки і вплив на свідомість громадськості в різноманітних життєвих сферах, витікає з глибокої старовини. Паблік Рилейшенз – це спеціальна система управління інформацією з метою поширення інформаційної продукції через засоби масової комунікації, для спрямованого формування бажаної громадської думки 3, 61 .. PR використовують об'єктивні закономірності функціонування масово свідомості і традиційні відносини між суб'єктами комунікації. Хоча в Україні, як і в країнах колишнього СРСР, паблік рилейшнз тільки почали розвиватися на початку 90-х років, проте тут фактично повторюються ті проблеми становлення, що мали місце в США та інших країнах світу. Не визнані офіційно, зв'язки з громадськістю фактично не мають правового підґрунтя для своєї діяльності, тут тільки починає здійснюватися професійна підготовка фахівців з паблік рилейшнз, зв'язки з громадськістю не отримали самостійного статусу ні в науці, ні в системі освіти, ні в практичній діяльності. Нечисельні українські і російські дослідження, що присвячені проблемам технологій ПР, являють собою або критико-інтерпретуючі роботи зарубіжного досвіду в сфері ПР і реклами (В.Королько, В.Музикант, В.Блажнов, І.Альошина, В.Бугрим, В.Моісеєв та ін.), або розглядають сферу діяльності ПР як експериментально-прикладний аспект масової комунікації (В.Конецька, І.Вікентьєв та ін.), або висвітлюють роль і місце ПР в організації комерційної діяльності (І.Синяєва, І..Яковлєв, О. Яновський та ін.), або виділяється напрямок, пов’язаний з питаннями формування політичного іміджу і технологіями проведення політичних кампаній методами і засобами ПР-діяльності (В.Бебик, Г.Почепцов, С.Файер, О.Феофанов та ін.). Проте, у відзначених роботах тема зв'язків з громадськістю як механізм створення спеціально не розглядалась (крім робот Г.Почепцова). Проблематика ПР-діяльності, що стосується визначення специфіки формування іміджу в рамках технологій ПР продовжує залишатися гостро дискусійною 76, с. 102-104. Тому, незважаючи на всі складнощі, дослідницькі зусилля в цьому напрямку становлять особливе теоретичне і практичне значення. Суттєвими проблемами сучасного розвитку зв'язків з громадськістю в Україні є також відсутність якісного прориву на ринку PR (якість послуг залишається досить низькою); обмеженість прийомів і методів PR (організації часто обмежуються лише прес-посередництвом, політичні та громадські діячі - іміджмейкерством); активізація PR-діяльності лише під час виборів; недостатній інтерес до PR-послуг з боку вітчизняних підприємців; незадовільний імідж підприємств, продукції послуг і країни в цілому та нерозуміння багатьма керівниками необхідності цілеспрямованої роботи в цьому напрямку тощо. Це, на наш погляд, й визначає актуальність нашого дослідження. Об’єктом дослідження стали соціальні технології РR, а предметом – механізми створення іміджу в рамках PR-технологій. Мета роботи - на основі аналізу навчальної, наукової літератури українських і закордонних авторів, нормативних документів, що регламентують діяльність відповідних структур публіцистичних матеріалів відповідної тематики, розглянути особливості організації й формування іміджу в рамках технологій зв’язків з громадськістю. Реалізація цієї мети зумовила постановку і вирішення наступних взаємопов’язаних завдань: ? вивчити поняття й розглянути типи іміджу ; ? розглянути основні функції іміджу; ? розглянути особливості використання PR-Технологій для розвитку іміджу; ? вивчити можливості використання PR-Технологій у розвитку позитивного іміджу; ? розкрити зміст соціальних технологій зв'язків з громадськістю і особливості їх функціонування при формуванні позитивного іміджу; ? визначити сутність технологій створення іміджу на прикладі міжнародної організації. Теоретико-методологічну основу дослідження складають роботи вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі теорії та практики PR. Наукова новизна одержаних результатів обумовлена, насамперед, вибором теми дослідження, яка до цього не мала в Україні цілісного розгляду. Положення і висновки роботи можуть бути використані для вирішення подальших науково-дослідницьких завдань в галузі теорії та практики PR. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, визначається мета і дослідницькі завдання, формулюються об’єкт та предмет дослідження, викладаються теоретико-методологічні та методичні засади дослідження, характеризуються елементи наукової новизни одержаних результатів, розкривається структура роботи.  

Выводы: ВИСНОВКИ Імідж - це сукупність ряду змінних, з переважною над змістом формою, варіант самоподачі, що акцентує увагу на кращих якостях, що підвищує самооцінку й авторитет у потенційних споживачів, а, також, ключ до успіху в правильності концепції розвитку суспільних зв'язків. Імідж існує у свідомості обивателя, як взаємозалежний послідовний потік інформації, що програмує образну й емоційну реакцію. Провідні зарубіжні компанії вже давно приділяють значну увагу створенню привабливого репутаційного іміджу своєї структури, використовуючи PR-Технології. Витрачаються величезні кошти на залучення високооплачуваних фахівців в області PR, на проведення широкомасштабних маркетингових досліджень, розробку й реалізацію цілого комплексу суспільно-зорієнтованих програм. Багатий вибір PR-Технологій дозволяє створювати й ефективно розвивати репутаційний імідж. Можливості їх використання на ринку необмежені. Звичайно, будь-який метод має як свої достоїнства, так і недоліки. Тому, перш ніж приступитися до реалізації тої або іншої програми, важливо досконально вивчити ситуацію на ринку, розставити пріоритети, сформувати грамотну стратегію позиціонування іміджу. Імідж міста - дуже різноплановий, емоційно забарвлений, іноді штучно створюваний, найчастіше поверхневий образ, що складається у свідомості людей. Основні складові іміджу будь-якого міста – це історичний фактор, інфраструктура, події, екологія, безпека, люди. Сучасний імідж міста визначається, насамперед, якістю інформаційної роботи із цільовими групами споживачів (федеральні органи, інвестори, туристи). Імідж міста також має велике значення з погляду тих, хто в ньому живе. Формування серед населення міста впевненості в майбутньому, соціального оптимізму, довіри до органів місцевої влади - все це впливає на формування сприятливого іміджу міста у свідомості його жителів. Засоби реклами й PR використовуються й для таких цілей, як виховання любові до міста, турботі про екологію, організацію міського правопорядку. Цілями PR-кампанії по формуванню корпоративного іміджу є: просування товарів і послуг корпорації, шляхом створення позитивного іміджу корпорації в особі внутрішньої громадськості в результаті формування корпоративної культури, а також забезпечення гармонійних, сприятливих зв’язків та відносин і зовнішньої громадськістю. Організація PR-кампанії при формуванні корпоративного іміджу, являє собою досить складну системну методику комунікативних процесів та PR-заходів, в основі якої закладені особливості корпоративної культури. Формування іміджу політичного лідера – елемент виборчої кампанії, який є надзвичайно важливим для політика, оскільки політичний імідж та процес його формування є речами, що мають довгостроковий термін впровадження. Політичний імідж - це своєрідне відображення суспільного уявлення про ідеальне втілення тієї чи іншої соціальної ролі, це набір стверджень і уявлень у виборців про конкретного політика, шляхом узагальнень і емоційних переживань. Суть політичного іміджу лежить в природі соціального стереотипу і його впливу на масову свідомість, тому імідж політичного лідера створюється на ґрунті специфічного сплетіння інформаційних, емоційно-комунікативних і діяльнісних чинників. Імідж політичного лідера формується на підставі реально властивих певній особистості характеристик, але у відповідний спосіб “препарованих” спеціалістами (іміджмейкерами), саме вони дозволяють лідеру здійснювати свої функції, в тому числі переконувати електорат у правильності вибраного рішення. Електорат не так цікавлять самі по собі об’єктивні характеристики політика, як конкретні переваги для кожного з них. Побудова іміджу політичного лідера в сучасній Україні має свої властивості, а саме слід враховувати особливості перехідного періоду, шляхи формування політичного лідерства, електоральну орієнтацію українців, стан масової свідомості, ментальність українського виборця. Основою конкурентоспроможності економіки є висока конкурентоспроможність національних виробників товарів та послуг. Відповідно її підвищення потребує мобілізації якісно нових чинників розвитку, важливе місце серед яких належить формуванню позитивного іміджу міжнародних суб’єктів господарської та інших видів діяльності. Позитивний імідж є сьогодні надзвичайно важливим, часто вирішальним, фактором у забезпеченні ефективного функціонування міжнародних компаній. Істотні складнощі при формуванні іміджу пов’язані насамперед з необхідністю вираховування потреб й очікувань окремих прошарків і груп суспільства, так званих цільових аудиторій (аудиторій іміджу). Подальший розвиток іміджелогії в Україні слід пов′язувати з процесом поглиблення демократії в нашій державі та впровадження новітніх технологій. Набувають розвитку так звані інтегровані маркетингові технології, мається на увазі єдина багатоканальна синхронізована комунікація, яка орієнтована на встановлення адресних і бажано інтерактивних двосторонніх відносин з різними цільовими аудиторіями.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Алешина И. Паблик рилейшинз для менеджеров и маркетологов. – М.: 1997. – 248 с. 2. Алешина И.В. Корпоративный имидж. // Маркетинг – 1998 - № 1. 3. Андрианова Е.К. Связи с общественностью: учеб. пособие / Е.К. Андрианова, Л.Т. Микулина, М.В. Точилина. – СПб.: СПб ГИЭУ, 2004. – 156 с. 4. Афанасьев С.В. Имидж руководителя как элемент корпоративного имиджа. – Барнаул, 2003. – 345 с. 5. Ахтямов Т.М., Шкардун В.Д. Оценка и формирование корпоративного имиджа предприятия. - Маркетинг в России и за рубежом, 2001, №3. – С.21-34. 6. Баканова М. Стратегические проблемы имиджа компаний. Исследования и построение коммуникационной политики. // www.abvertoliogi.ru/article504.htm 7. Берлов А. Практические подходы к оценке эффективности Public Relations//Школа рекламиста - 08.11.2005. 8. Бернд Ш., Симсон А. Эстетика маркетинга: Стратегия менеджмента, создание бренда и имиджа компании. – М.: Аст, 2005. - 306 с. 9. Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз. Учебное пособие. - М., 1994. – 567 с. 10. Блэк К. Конкретный и конкурентный PR: прямое и эффективное руководство для специалистов по PR, имиджу и рекламе. – М.: Эксмо, 2004. – 270 с. 11. Блэк С. Паблик Рилейшнз. - М.: Сирин.-2002. - 202 с. 12. Богданов Е. Н., Зазыкин В. Г., Психологические основы "Паблик рилейшнз". – СПб.: Изд. "Питер", 2003 г. – 404 с. 13. Бодуан Ж. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: предмет и мастерство.– М.: ИНФРА, 2001. – 240 с. 14. Варакута С. А., Ю. Н. Егоров. Связи с общественностью: учеб. пособие . – М.: ИНФРА-М, 2004. – 244 с. 15. Васильев Г.А. Основы рекламной деятельности: учеб. пособие для вузов / Г.А. Васильев, В.А. Поляков. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 414 с. 16. Васюнькин Ю. Проблемы формирования имиджа: взаимодополняющие факторы пресс-службы и PR. По материалам семинара «Практические аспекты связей с общественностью». - М.: «Отечество», 2006. - 210 с. 17. Вдовенко С. Імідж України в системі пріоритетів державного управління. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2003, - № 2. – с. 322 – 327. 18. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. – М.: Триз-шанс. – 1995. – 417 с. 19. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и public relations. Программы-консультанты : 400 примеров, 200 учеб. задач и 20 практ. прил. / И.Л. Викентьев; Система проф. разработчиков, консультантов и преподавателей «ТРИЗ-Шанс». – 7-е изд., доп. – СПб. : Бизнес-пресса, 2004. – 378 с. 20. Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компании (общий подход и рекомендации)// Практический маркетинг. – 2001. - №5. 21. Вознесенська О. Вплив зовнішності кандидатів у депутати на електоральну поведінку виборців // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Матеріали Другої всеукр. конф., 13–14 листопада 1997 р. - К., 1997. С. 321–323. 22. Вознесенська О. Формування іміджу Президента України засобами документальної фотографії // Наук. студії з політ. психології. - К., 1996. Вип. 2. - С. 158–169. 23. Волкова Е.В. Паблик рилейшнз: практикум / Е.В. Волкова. – Ярославль, 2004. – 42 с. 24. Гуревич П. С. Приключения имиджа: технология создания телевизионного образа и парадоксы его восприятия: М.: "Искусство". – 2001. – 327 с. 25. Гурська Н. До питання формування іміджу політичної організації та її лідера // Проблеми політичної психології – К.: 1997. - С. 324–325 26. Деревлева М., Ульянова М. Формирование имиджа руководителя// Управление персоналом. - 2000 г., № 7 – 8. 27. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. - СПб.: Питер, 2000. – 267 с. 28. Джон Шоул. Первоклассный сервис как конкурентное преимущество. – М.: Альбина Бизнес Букс., 2006. – 83с. 29. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз.- М.: Информационно-издательский дом "Филинъ",1996 –237с. 30. Еропкин А. Имидж руководителя. - М.: Эксмо, 1999. – 230 с. 31. Завьялов П.С. Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. – М.: Международные отношения, 1991. – 79 с. 32. Зущик Ю. Ідеологічний тип лексикону політичного лідера в структурі політичної психології. – К.: 1995. С. 92–101. 33. Игнатьев Д.И. Настольная энциклопедия Public Relations / Д. И. Игнатьев, А. В. Бекетов, Ф. В. Сарокваша. - М.: Альпина Паблишер, 2002. - 227 с. 34. Имидж лидера // Под ред. Е.В. Егорова-Гантмана. - М., 2004. – 79 с. 35. Інформаційний сайт благодійних організацій України. http://charity.org.ua 36. Кара-Мурза С.Г. Краткий курс манипуляции сознанием / С.Г. Кара-Мурза. – М.: Эксмо, 2006. – 435 с. 37. Катлип С.М. Паблик рилейшенз. Теория и практика: учеб. пособие / С. М. Катлип, А. Х. Сентер, Г. М. Брум. - 8-е изд. - М.: Вильямс, 2000. - 614 с. 38. Китчен Ф. Паблик рилейшнз : принципы и практика : учеб. пособие для вузов : пер. с англ. / Ф. Китчен ; под ред. Б.Л. Ерёмина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 454 с. 39. Колоскова Мария, Внутренний имидж руководителя компании //Бизнес Без Проблем – Персонал., 2004. - № 3. 40. Кондратьев Э. В., Абрамов Р. Н Связи с общественностью: Учебное пособие для высшей школы. – М.: Академический проект, 2005. – 467 с. 41. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., "Рефл-бук", К.: "Ваклер" - 2000. - 528 с. 42. Кривошеїн В. Політичний імідж як феномен масового сприймання // Проблеми політичної психології. - К., 1997. - С. 329–331. 43. Кузнецов В. Связи с общественностью: Теория и технологии: Учебник для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2006 . – 670 с. 44. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати // Проблеми політичної психології. - К., 2002. – С.331-336. 45. Лилиан Б. Имидж - путь к успеху. – СПб.: Питер. – 2001.- 192 с. 46. Малкин Е., Сучков Е.Основы избирательных технологий. 2-е издание, расш. и дополн. - М.: Русская панорама, 2000. - 331 с. 47. Миліневський М. Імідж політичних партій: Визначення та структура поняття // Проблеми політичної психології. - К., 1997. С. 340–342. 48. Мойсеев В. А. Паблік Рілейшнз: Навч. посіб. – К.: «Академвидав». – 2007. – 224 с. 49. Морган Г Имидж организации: восемь моделей организационного развития. – М.: Вершина, 2006. – 142 с. 50. Музыкант В.Л. Реклама и PR-технологии. - М.: Армада-пресс, 2001. – 96 с. 51. Онопрієнко Н. В. Імідж – фактор успішної діяльності. Проблеми і шляхи формування. – К.: Проблеми системного підходу в економіці, Вип.3. – 2007. – URL http://www.nbuv/gov.ua/e-journals/PSPE/index.html/ 52. Організація передвиборчої команди і проведення виборчої кампанії. Загальні принципи і методи// Держава і право. Зб. наук. праць. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. №19. – с.586-589 53. Особливості формування іміджу політичного лідера в сучасній Україні // Держава і право. Зб. наук. праць. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - №16. - С. 463-468 54. Панасюк А. Я - Ваш имиджмейкер и готов помочь сформировать Ваш профессиональный имидж. – М.: Дело, 2004. – 136 с. 55. Панасюк А. Ю. Формирование имиджа: стратегия, психотехнологии, психотехники. – М.: Омега-Л, 2007. – 266с. 56. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? Или о том, как создать свой имидж.-2-е издание. - М.: "Вече", 2001. - 156 с. 57. Політичний імідж: поняття та основні складові // Трибуна. – 2003. - №1. – с. 30-31 58. Почепцов Г. Имидж: от фараона до президента.- К.: Адеф-Украина, 2004. – 407 с. 59. Почепцов Г. Имиджмейкер: Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов - К.: Рекламное агенство Губерникова, 2005. – 670 с. 60. Почепцов Г. Паблик рилейшнз - М.: 1998. – 549 с. 61. Почепцов Г. Тенденції посилення ролі іміджу в рамках виборчої компанії // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 355–356. 62. Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. – Киев. 1998. – 327 с. 63. Почепцов Г.Г. Типы имиджей // A&pR Digest. – 1996. – № 5. – С.95. 64. Райков А. Имидж как инструмент управления. // Информация бизнес. – 2002, - № 2. – с. 37 – 41. 65. Російський сайт по PR. http://www. sovetnik.ru. 66. Російський сайт по PR. http://www.mtu-net.ru 67. Связи с общественностью в политике и государственном управлении / под общ. ред. В.С. Комаровского. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 430с. 68. Связи с общественностью. Составление документов: теория и практика / под ред. Л.В. Минаевой. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 287 с. 69. Сидоренко О.І. Зв’язки з громадськістю: Як їх встановлювати і підтримувати?: Навч. - метод. посіб. - 2-е вид. / О.І. Сидоренко, Н.М. Сидоренко. - К.: Центр інновацій та розвитку, 1998. - 100с. 70. Современная реклама /Перевод с англ., общая ред. проф. Феофанова: Издательский дом Довгань.- 1995.- 618 с. 71. Старовойтенко Р. Імідж політичної партії як чинник електорального вибору // Нова політика. - 2001. - № 2. 72. Стеченко В. Позитивний імідж як стимул розвитку. // Урядовий кур’єр. – 2003, 18 березня, - № 50. – с. 5. 73. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектору: методичний посібник / За ред. В.Г.Королька. – К.: 2003 - 315 с. 74. Технології створення політичного іміджу лідера // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Зб. наук. праць., - 2000. - № 38-41. - С. 71-75 75. Федорчук В. Використання елементів нейролінгвістичного програмування у передвиборчій компанії // Проблеми політичної психології. - К., 1997. - С. 370–371. 76. Федотова Л.Н. Паблик рилейшнз и общественное мнение: учеб. пособие для вузов / Л. Н. Федотова. - М.; СПб.: ПИТЕР, 2003. - 352 с. 77. Феофанов О.А. Реклама и общество // Вопр. философии. – 1980. – № 6. 78. Феофанов О.А. США: реклама и общество. – М.: Мысль, 1974. – 144 с. 79. Флетчер М. Из чего сделан имидж компании // Электро-info. – 2004. - №8 80. Фрайзер П.Сайтэл. Современные паблик рилейшнз. - М.: Издательский Дом «Инфра», 2002. – 145 с. 81. Фролов П. Імідж політичного лідера у друкованих ЗМІ: шляхи та методи вивчення // Наукові студії з політичної психології. К., 1996. Вип.2. С. 147–158. 82. Фролов П. Методичні засоби вивчення іміджу політичних лідерів // Наукові студії з політичної психології. К., 1995. С. 86–92. 83. Фролов П. Образ політика: безпосереднє та медіасприймання // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 372–374. 84. Хаванов А. Вл. Решение проблем корпоративного имиджа в условиях российских реформ (социально - политические аспекты). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата политических наук. - Нижний Новгород, 2000. – 20 с. 85. Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с. 86. Чумиков А., Бочаров М. Связи с общественностью: теория и практика. 4-е изд. Издательство «Дело», 2008. - 480 с. 87. Шепель В. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. - М., 1994. – 256 с. 88. Шестопал Е. Личность политика: Критический очерк современных западных концепций политической социализации. - М., 1998. – 178 с. 89. PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика: пер. с англ. - М.: ИНФРА-М: Имидж-Контакт, 2002 // Качество и результативность в связях с общественностью. - М.,2000.- С.108-120 .