Вступление:Важливу роль у забезпеченні процесу розширеного відтворення відіграють гроші. На їх використанні базується більшість економічних інструментів господарювання: ціноутворення, оплата праці, комерційний розрахунок, фінанси, податки, розрахунково-платіжні відносини, інвестиційна діяльність тощо. З урахуванням закономірностей функціонування грошей формується економічна політика держави, відбувається ринкове регулювання всіх сфер економічного життя суспільства.
Грошима можна кількісно виразити економічні процеси і явища у процесі розвитку суспільного відтворення. Так, за їх допомогою підприємство визначає витрати і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва. А на макроекономічному рівні визначають такі показники розвитку економіки: обсяг валового національного продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів. Без цього неможливе нормальне регулювання соціально-економічного життя суспільства.
Сучасний стан трасформації економіки України характеризується розвитком стабілізаційних процесів і переходом до сталого економічного зростання. Поява нових тенденцій у проведенні ринкових реформ, вихід з глибокої економічної кризи та формування засад ринкової економіки вимагають адаптації сучасних ринкових методів регулювання грошового обороту до реалій економіки України.
Державне регулювання грошового обороту в сучасних економіках виконує пріоритетну роль у досягненні цілей грошово-кредитної політики. Тривалий процес ринкової транзиції вимагає постійного розвитку та адаптації можливостей ті методів державного регулювання грошового обороту до певного етапу ринкових реформ.
Регулювання грошового обороту в арсеналі державної економічної політики в сучасний період трансформації набуває нового змісту і спроможне утвердити тенденції економічного зростання, стабільності цін, скорочення безробіття та прискорити інтеграцію України у світову економіку.
Можливості регулятивного впливу грошової пропозиції на економічну активність зумовлені характером функціонування економічних систем і змістом грошово-кредитної політики. Динаміка трансформаційних процесів вимагає їх своєчасного теоретичного осмислення та науково-методологічного обґрунтування в контексті сучасних монетарних концепцій та їх практичної реалізації. Регулятивний вплив зміни грошового обороту поступово наближається до параметрів, властивих ринковим економікам.
Проблематику державного регулювання грошового обороту започаткували у своїх роботах Дж. М. Кейнс, М. Фрідмен, М. Туган-Барановський, І. Фішер, Ф. Хайєк, С. Харрис, Дж. Хікс, Дж. Долан, Р. Давідсон, К. Макконел, Д. Сакс, Т. Саржент, Р. Лукас, Л. Лоуренс, С. Мишкін та ін. Дослідженню різних аспектів монетарної теорії та державного регулювання грошового обороту приділяють увагу у своїх працях Г. Башнянин, Д. Богиня, А. Гальчинський, В. Ємєць, О. Дзюблюк, М. Жуков, І. Михасюк, А. Мороз, М. Савлук, І. Лукінов, В. Усоскін, А. Чухно, О. Шаров, В. Ющенко та ін. водночас в економічній літературі відсутні дослідження, які б інтегрували різноманітні аспекти державного регулювання грошового обороту в перехідних економіках. Не знайшли належного висвітлення в теоретичних розробках питання оцінки результативності регулювання грошового обороту в контексті їх макроекономічних наслідків.
Мета і основні завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є розвиток теоретико-методологічних підходів до державного регулювання грошового обороту за умов ринкової трансформації економіки України.
Відповідно до поставленої мети визначено такі головні завдання:
• дослідити сутність грошового обороту та обігу;
• визначити функціональну структуру грошового обороту;
• проаналізувати основні форми грошового обороту та грошових потоків;
• розглянути наявні підходи до державного регулювання грошового обороту за умов нестабільної економіки;
Предметом курсової роботи є теоретичні, методологічні та методичні аспекти державної грошово-кредитної політики щодо регулювання грошового обороту за умов ринкової трансзиції.
Об’єктом дослідження є економіка України за умов ринкових трансформацій.
Обсяг і структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, п’яти розділів, які включають підрозділи, висновків і списку використаних джерел.