Роль історико-культурного потенціалу Італії для організації туризму

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІТАЛІЇ В КОНТЕКСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ 5 1.1. Краєзнавча характеристика Італії 5 1.2. Поняття історико-культурних ресурсів 9 1.3. Особливості організації туризму в Італії 13 РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІТАЛІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ 18 2.1. Аналіз історико-культурного потенціалу Італії 18 2.2. Роль історико-культурного потенціалу Італії для організації туризму 25 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІТАЛІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ 33 ВИСНОВКИ 39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42 ДОДАТКИ 44  

Вступление:ВСТУП Актуальність теми курсової роботи. У сучасних умовах функціонування світового ринку характеризується інтенсивним розвитком усіх його складових. Одним із найважливіших, динамічно зростаючих, напрямів, що входять до його структури, є сфера послуг. Її значення у світовому масштабі постійно зростає. Це пов’язано з підвищенням впливу останньої на розвиток міжнародних зв’язків, пожвавленням економічного стану країн та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень країн світу. Італія – один з основних туристських регіонів світу. Цьому сприяють достоїнства географічного положення й природних умов країни. Італія розташована в центрі основних міжнародних туристських потоків із двома бічними потоками (на заході – французько-іспанськими, на сході – югославо-грецькими), по сусідству зі Швейцарією й Австрією. Крім того, Італія - мальовнича країна зі сприятливими природно-кліматичними умовами, наявністю широкого фронту морського узбережжя, багата величезною кількістю історико-архітектурних і культурних визначних пам’яток. Це залучає в країну величезна кількість туристів практично із всіх регіонів і країн світу. Розбудова сучасної туристичної індустрії в Італії вимагає наукового підходу до розв’язання проблем туризму і в тому числі до виявлення та ефективного використання туристично-екскурсійних ресурсів. Італія володіє значним ресурсним потенціалом туризму, раціональне викориcтання якого може забезпечити не тільки повне задоволення пізнавально-оздоровчо-спортивних потреб вітчизняних та іноземних туристів, а й принести значну економічну вигоду державі. Тому сьогодні вкрай актуалізується проблема аналізу туристичних ресурсів Італії. Об’єктом дослідження є Італія з туристичної точки зору, предметом дослідження є історико-культурні ресурси Італії. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз ролі історико-культурного потенціалу Італії для організації туризму. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути теоретичні засади аналізу історико-культурного потенціалу Італії в контексті організації туризму; - здійснити комплексний аналіз ролі історико-культурного потенціалу Італії для організації туризму; - визначити проблеми та обґрунтувати перспективи використання історико-культурного потенціалу Італії для організації туризму. Теоретичною та методологічною базою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі туризму. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки. Практичне значення роботи полягає у поглибленому вивченні історико-культурного потенціалу Італії в контексті організації туризму Італії.  

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Туристичними ресурсами є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об’єктів державної, комунальної чи приватної власності. Туристичні ресурси можна розподілити на три групи: - Рекреаційні (природні) ресурси - унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості; - Об’єкти, які представляють історичне та культурне минуле країни, - музеї, пам’ятники і пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об’єкти; - Об’єкти, які демонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільському господарстві, науці і культурі, медицині та спорті. Італія володіє багатими природнокліматичними, культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвитку багатьох видів туризму. Італія - країна з достатком туристичних ресурсів. Країна буяє визначними пам’ятками й пам’ятниками старовини. За даними Світової туристичної організації загальне число іноземців, що відвідали Італію в складі туристичних груп у 2009 р., склало 41,2 млн. чоловік. Італійська статистика дає цифру 44,3 млн. чол., а разом з індивідуальними закордонними туристами загальне число склало 78 млн. У 2010 р. Італію, за прогнозами, повинні були відвідати 168 млн. осіб. Найбільше число заявок було зроблено на відвідування наступних областей: Тоскани (25 млн. осіб або 15% загального числа очікуваних туристів), Ломбардії (24 млн., 14%), Лаціо (18 млн., 11%), Венето (17 млн., 10%), Емілії-Романьї (15 млн., 9%), Кампанії (12 млн., 7%). Італія - країна з достатком туристичних ресурсів. Країна буяє визначними пам’ятками й пам’ятниками старовини. У цій країні розташовано 60-70% всіх історичних пам’яток Європи, а багато італійських міст, в першу чергу Рим, Венеція, Флоренція, Піза і Мілан, є фактично музеями просто неба. Кожне велике місто Італії унікальне по своєму, адже в його створенні впродовж сторіч і різних епох приймали участь багато архітекторів і скульптори. Мистецтво Італії має багатющу історію і займає одне з провідних місць в світовій культурі. Виникнувши більше двох з половиною тисяч років назад, воно пройшло шлях від античності через епоху Відродження до готики, бароко і далі, залишивши свою багатоликість і різноманітність в мостах і замках, вулицях і палацах. Багатий історико-культурний потенціал регіонів Італії грає величезну роль для організації туризму, оскільки саме завдяки істоко-культурним пам’ятках, за даними статистики, до Італії приїжджають близько 30% туристів. Оптимістичні прогнози розвитку туризму в Італії робляться експертами переважно на основі аналізу розвитку традиційних для Італії видів міжнародного туризму, до яких відноситься відвідування відомих історико-культурних центрів, морських курортів, релігійний туризм. У даний час Італія відчуває конкуренцію з боку Франції, Іспанії, Греції, Туреччини й США. Найпривабливіші для іноземних туристів - історичні місця, пам’ятники архітектури (замкової в тому числі), а також морські пляжі. Так, із всіх туроднів, проведених іноземцями в Італії, 32% доводиться на відвідування історичних місць, пам’ятників архітектури й культури, знайомство з художніми скарбами, 27% - на відпочинок у моря, 10% - на відпочинок в озер, 7,5% - на відпочинок у горах. Найбільший приплив туристів відзначається в липні й серпні (30-40% іноземних туристів) На думку фахівців, великий потенціал має й розробка нових маршрутів по тимі містам Італії, які поки не входять у список традиційних історико-культурних центрів. Кожен регіон Італії багатий історико-культурними пам’ятками. Проблеми історико-культурного потенціалу Італії пов’язані з їх руйнацією. Італійські археологічні пам’ятки опинилася під загрозою вандалізму. Останнім часом у країні, якій належить найбільша частка історичної спадщини, кількість пошкоджених монументів та погрудь помітно збільшилася. Тепер поліція цілодобово патрулює історичні місця. Так, італійський уряд закликав італійців безпосередньо долучитися до порятунку культурно-історичного надбання країни. Міністерство культури спільно з національним телебаченням започаткувало триденний «Мистецький телемарафон», під час якого збирають кошти на відновлення архітектурних пам’яток. Ця ініціатива не свідчить про те, що держава безсила охороняти історичну спадщину, наголосили у міністерстві культури. Хоча держбюджет Італії виділяє для цього невеликі кошти, до них додаються надходження з обласних фондів, а це мільйони євро. Також до загальної скриньки надходить відсоток, отриманий від лотерейних забав італійців, та прибутки від відвідування музеїв. Не важко здогадатися, що за допомогою «Мистецького телемарафону» Італія прагне відновити не тільки культурну спадщину, але й першість у світі за відвідуванням туристів. Щороку цією країною мандрують майже 40 мільйонів іноземців. Після Франції, Іспанії, Сполучених Штатів та Китаю, Італія посідає нині 5 місце за кількістю мандрівників. Багато хто на Апеннінах вважає таку позицію ганьбою для держави, де, за оцінками ЮНЕСКО, розташовані 70% об’єктів світової культури. У зв’язку з необхідністю розвитку туризму уряд Італії має виділяти значні кошти з бюджету для збереження пам’ятників архітектури і культури. Також політика Італії в області туризму має бути спрямована на проведення маркетингових досліджень, рекламно-інформаційної діяльності, організації й проведенні міжнародних туристських виставок, конференцій, семінарів, організацію міжнародного співробітництва, формування базового пакета інвестиційних проектів в області розвитку туристської інфраструктури та ін.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абуков А.Х. Туризм на новом этапе: социальные аспекты развития туризма. – М.: Профиздат, 2003. – 250 с. 2. Александрова А.Ю. Международный туризм. Учебное пособие для Вузов. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 314 с. 3. Бабарицька В. Розвиток міжнародного туризму в умовах глобалізації суспільно-економічних процесів // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – К.- Луцьк, 2006. – Т. 1. – С. 347-351. 4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебн. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 287 с. 5. Безносюк В. Д. Індустрія туризму: Орг.-екон. основи реформування турист. галузі України // Трибуна. – 2008. - № 11-12. – 45 с. 6. Будько Є. Тур-новини. Свій погляд на туристичні події в світі // Міжнародний туризм. - 2009. - №3.- С.80-87. 7. Воронова Э. Ю. Социально-економическое значение международного туризма // Бизнес и политика. – 2008. – № 5. – С. 59. 8. Галкина Т., Сысоева Н. Италия. – М., 2002. – 166 с. 9. Гиренко Г.Т. Туризм как средство оздоровления трудящихся. – К.: Академия, 2003. – 266 с. 10. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. – М.: Высшая школа, 2006. – 345 с. 11. Дергачов В. Международный туризм в современном мире // Бинес Информ. – 2008. – № 5. – С. 36. 12. Зорин И.В. Энциклопедия туризма. - М.: Финансы и статистика, 2001. – 477 с. 13. Италия: факты и цифры. – К.: Дело, 2009. – 160 с. 14. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 311 с. 15. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. – К., 2009. – 250 с. 16. Країни світу: довідник. – К.: Логос, 2006. – 77 с. 17. Культура Италии. Традиции Италии. Кухня Италии // www.saga.ua. 18. Лаврінчук І.П Туризм. – К.: Логос, 2001. – 70 с. 19. Левченко К.Б. Італія. – К.: ІЗМН, 2005. – 48 с. 20. Логошняк О. Подорождуйте з упевненістю! /Розмову вів К.Ремізовський // Міжнародний туризм. – 2008. - №3.- С.86. 21. Лопухов Б.Р. Эволюция буржуазной власти в Италии. – М., 2006. – 201 с. 22. Мироненко М.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: изд-во МГУ, 2001. – 203 с. 23. Никифоров О. Туризм: проблемы статистического изучения // Вопр. статистики. – 2008. – № 1. – 42 с. 24. Пасечный П.С. Туризм и экскурсии. – М., 2003. – 199 с. 25. Персианова О.М. По городам Италии. Л. – М., 2000. – 90 с. 26. Рутенбург В.И. Италия и Европа накануне нового времени. – Л., 2004. – 205 с. 27. Смирнов В.И. География туризма. – М.: "Знание", 2005. – 208 с. 28. Ткаченко Г.А. Культура Италии. – М.: изд-во "Муравей", 2009. – 266 с. 29. Тур-калейдоскоп: 971 варіант відпочинку // Міжнародний туризм. – 2008. - № 3. – С.92-96.