Основні конституційні обов’язки

Содержание:Вступ 3 1. Поняття основного обов'язку за конституцією України 5 2. Порівняльна характеристика прав та обов’язків громадян 7 Висновки 16 Список використаної літератури 17

Вступление:Важливим елементом взаємодії держави, права і особи виступають конституційні обов’язки. В обов’язках виражаються як особисті, так і загальні інтереси. Під конституційними обов’язками розуміють такий тип поведінки людини, здійснення якого забезпечує нормальне життя суспільства і держави. Їх небагато, але кожен з них має дуже велике значення. Причому, в залежності від змісту, деякі обов’язки є обов’язками кожної людини, що проживає в Україні, інші – тільки громадянина України ( наприклад, захист Вітчизни). Важливим обов’язком громадянина України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65). Конституція України закріплює обов’язок кожного/кожної не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки (ст. 66). Кожний громадянин або громадянка зобов’язані сплачувати податки і збори (ст. 67). Важливим обов»язком громадянина і громадянки, як і кожної особи, яка проживає в Україні є неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України. Умовно їх можна кваліфікувати по групах. У сфері економічного й соціального життя — це обов'язки сплачувати податки і збори, подавати декларації про свій майновий стан і доходи, зберігати природу і охороняти її багатства. У царині культурної діяльності громадяни несуть обов'язки з охорони історичних пам'яток та інших культурних цінностей, повинні відшкодовувати завдані ними збитки. До обов'язків у сфері суспільно-політичного життя належать обов'язки додержуватися Конституції та законів України; оберігати інтереси держави і сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину, служити у Збройних Силах України; поважати національну гідність інших громадян. У царині особистої та індивідуальної свободи серед обов'язків громадян України — необхідність поважати права та законні інтереси інших осіб. Конституцією України, закріплюючи право людини на вільний розвиток своєї особистості, наголошує, що такий розвиток забезпечується виконанням обов’язків усіма членами суспільства. Кожен громадянин повинен неухильно додержуватися Конституції та законів України, поважати права i свободи інших (ст.68 Конституції України), не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати збитки (ст.66), шанувати державні символи України (ст.65), сплачувати податки, щорічно подавати декларації про майновий стан та доходи (ст.67 Конституції України).

Выводы:На відміну від глави VI Конституції України від 20 квітня 1978 року розділ II нової Констатації України має назву "Права, свободи та обов'язки людини i громадянина". Такий акцент не випадковий. Адже перелік конституційних прав та свобод в Конституції 1996 року значно розширений, конституційне закріплення отримали давно визнані світовим та європейським співтовариством права людини на життя, на демократичну процедуру затримання, група інформаційних прав, заборона примусової праці, право на приватну власність, на підприємництво та iншi. Отже, в Конституції України закріплені основні права людини, які за визначенням П.М.Рабiновича, є певними можливостями, що необхідні для існування людини та її розвитку в конкретно-історичних умовах. Вони об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства i мають бути загальними i ревними для всіх людей. Права людини закріплені, перш за все, в таких міжнародно-правових актах: загальна Декларація прав людини (10 грудня 1948 р.); міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (16 грудня 1966 р.); міжнародний пакт про громадянські та політичні права (16 грудня 1966 р.); факультативний протокол до Пакту про громадянські та політичні права (16 грудня 1966 р.); європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 р.); європейська соціальна хартія (18 жовтня 1961 р.). Права людини як категорія міжнародного права практично стають правами громадянина в конкретній державі тоді, коли вони визнаються та закріплюються внутрішнім законодавством певної країні.

Литература:1. Байрачна Л., Журавський В., Колісник В., Кушніренко О. Конституційне право України: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Юрій Миколайович Тодика (ред.), Віталій Станіславович Журавський (ред.). — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. — 542с. 2. Балакірєва Р. С. Конституційне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Центр навч. літератури, 2003. — 210с. 3. Годованець Володимир Федорович. Конституційне право України: Конспект лекцій / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К., 2000. — 214с. 4. Горшеньова М. С., Закоморна К. О., Ріяка В. О., Журавка О. В., Маєвська А. А. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка (заг.ред.). — 2. вид., доп. і перероб. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 544с. 5. Грабильніков А. Конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами: проблеми теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 2006. — 19с. 6. Коваль М. Конституційне право України: Навч. посібник / Український держ. морський технічний ун-т ім. адмірала Макарова. — Миколаїв : УДМТУ, 2003. — 54с. 7. Конституція України від 28 червня 1996 // Відомості ВР України. - № 30. – 1996.