Вступление:Вступ
Актуальність теми. У зв’язку із змінами, що відбуваються в політичній, соціальній та економічній сферах, виникло ряд проблемних ситуацій в суспільстві серед яких особливого значення має проблема підростаючого покоління. Водночас з вимогами підвищення якості сімейного та шкільного виховання реально знизилися їхні можливості. Характерним для сучасної сім’ї є зниження рівня життя. Батьки сьогодні зайняті, в основному добуванням засобів для існування, що часто призводить до обмеженості спілкування батьків з дітьми. Вони не мають можливості нормально нагодувати, вдягнути дитину, не говорячи вже про витрати на культурне дозвілля. Крім того, зростання психологічної напруженості в суспільстві позначається на психологічному кліматі у сім’ї. Усе це призводить до прагматизму, внаслідок чого створюється своєрідний тип мислення, що позначається на формуванні ціннісних орієнтацій у дітей. Тобто батьки не мають змоги розвивати їхні здібності, задовольняти інтереси. Водночас у суспільстві зростає соціальна цінність сім’ї у вихованні, формуванні та розвитку особистості дитини. Така суперечливість породжує проблеми у сімейному вихованні. Вони виникають у нормальних сім’ях, а ще більше їх у неблагополучних сім’ях, які ми визначаємо як такі, що повністю або частково, в силу тих чи інших причин, втратили свої виховні можливості. У результаті в цих сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для виховання 14, c. 96.
Діти в таких сім’ях рано перестають спілкуватися із батьками, свої життєві проблеми розв’язують із однолітками. Для цих дітей характерні агресивність, жорстокість, егоїзм, конфліктність, замкненість, озлобленість, невпевненість у своїх силах, небажання вчитися тощо. В результаті позитивний вплив неблагополучної сім’ї на дитину значно знижений.
Поняття «неблагополучна сім я» досить широке. Однак в сіх них об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання дітей. Ці сім ї характеризуються певними негативними проявами.
У соціальній роботі виділяють декілька типів неблагополучних сімей, а саме: неповні, конфліктні сім’ї, у яких батьки зловживають алкоголем чи наркотиками, сім’ї із низьким морально-культурним рівнем батьків, зовні благополучні сім’ї. Крім того, ми можемо виділити і сім’ї групи соціального ризику, які не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов, у яких перебуває сім’я. Це багатодітні сім’ї, малозабезпечені, сім’ї з дітьми-інвалідами, неповнолітніми матерями 18, c. 104.
За мірою неблагополуччя розрізняють такі типи неблагополучних сімей: педагогічно некомпетентна; конфліктна; аморальна; асоціальна.
Отже, є чимало проблемних сімей, які потребують підтримки соціальних працівників – допомагати безконфліктно розв’язувати виникаючі проблеми, психологічно підтримувати їх, допомагати у побудові правильних взаємовідносин з учителями школи, де навчаються їх діти, державними органами, службами, громадськими організаціями, оточуючими людьми. Це дасть змогу сім’ям подолати труднощі з найменшими психологічними втратами.
В рамках даної роботи ми розглянемо особливості соціальної роботи з неблагополучними.
Отже, об’єктом нашого дослідження є процес соціальної роботи з неблагополучними сім’ями.
Предмет роботи – особливості соціальної роботи з неблагополучними сім’ями.
Мета роботи – проаналізувати теоретичні основи соціальної роботи з неблагополучними сім’ями.
Мету роботи передбачається досягнути, вирішивши ряд завдань:
1. Розглянути зміст поняття «неблагополучна сім’я»;
2. Проаналізувати особливості соціальної роботи з неблагополучними сім’ями;
Методи роботи: аналіз, синтез, узагальнення.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали роботи таких українських науковців, як Семигіна Т.., Мигович І.., Гончаренко С., Толстоухова С., Багай В., Вакуоенко О., Зайева З., Капська А., Безпалько О., Вайнола Р., Козій О., Лила Г., Попович Г., Звєрєва І., Безпалько О., Марченко С., Трубавіна І., Токар О., Хомил Л., Черкасова О., Шахрай В.
Крім того, в роботі використані теоретичні та практичні дослідження російських колег, викладені в роботах – Голод С., Кльоцин А., Артамонова О., Єкжанова О., ін..