Трипільска культура

Содержание:Трипільська культура 3 Вступ 3 1. Загальна характеристика племен енеоліту Південно-Східної Європи 3 2.Трипільська культура та її місце серед енеолітичних культур Південно-Східної Європи 5 Висновки 11 Список використаної літератури 12  

Вступление: Культурно-історична спільність Трипілля-Кукутень понад сто років, з початку її відкриття, визнана одним із найяскравіших явищ первісної історії. Археологічна культура, що за рівнем свого розвитку майже досягла рубежу цивілізації, існувала понад дві тисячі років. Через значну поширеність у різних природних та культурних зонах це феноменальне культурно-історичне явище стало стрижнем у періодизації пам'яток неоліту та енеоліту Південно-Східної, Центральної та Східної Європи. Яскраві матеріали трипільської археологічної культури вже наприкінці XIX ст. викликали цілком природне бажання віднайти їм відповідне місце в давній історії Європи і Світу. За минуле століття створено чимало концепцій давньої історії, праісторії, яку реконструювали з використанням не лише археологічних джерел - старожитностей, розкопаних поселень та могильників, а й даних історичного мовознавства. Особливу цікавість викликають знайдені на території України великі трипільські поселення площею 100-450 га. Незважаючи на значний обсяг проведених досліджень, залишається не з'ясованим ряд питань, пов'язаних з феноменом поселень-гігантів, а саме: причини їх виникнення, характер господарської діяльності населення і вплив на навколишнє середовище, культурні контакти із сусідніми племенами лісостепової і степової зон, час існування поселень. Потребує уточнення характер домобудівництва і принципи забудови поселень. Дискусійним є питання про протоміський характер поселень-гігантів.

Выводы: Таким чином, можемо відмітити, що внесок трипільської цивілізації в спадщину тисячоліть досить вагомий. Найголовніший з них - це закладення основ господарських систем, на базі яких існували суспільства та народи пізніших часів (до історичних українців включно). Це основи матеріальної культури - тип житла, типи знарядь праці, навички в технології металообробки, гончарства, житлобудування. Це величезний внесок в культурний генофонд наступних поколінь - світогляд, пов'язаний з відтворюючими формами господарства, хліборобські міфологія та обрядовість. Разом з тим можемо констатувати обмеженість знань та можливостей носіїв трипільської культури, що не знайшли за­собів подолати суспільну та економічну кризу другої половини IV тис. до н. e. і зберегти всі здобутки цивілізації. Вони пішли іншим шляхом - шляхом трансформації економіки, спрощення суспільного життя. Обраний ними вихід з кризи призвів до швидкої - протягом життя лише кількох поколінь - втрати багатьох досягнень цивілізації в галузі суспільно­го та культурного розвитку - протоміст, архітектури, передписемності. Наступним суспільствам знадобилися тисячоліття, щоб відновити подібний рівень культури на цій землі через довгі і темні віки - в ранньому залізному віці.

Литература: 1. Відейко М.Ю. Ключові проблеми трипільської протоцивілізації // УДК 39 (161.2). С. 106-111 2. Корвін-Піотровський О. Г. Трипільські поселення-гіганти як культурний феномен // УДК 903'1 (477). С. 80-83 3. Рижов С. Μ., Шумова В. О. Трипільська культура та її місце серед енеолітичних культур Південно-Східної Європи // УДК 309'1(477) С. 31-35.